Радник у сфері публічних закупівель Участь України у двосторонніх та багатосторонніх державних міжнародних угодах ➤ Гід для новачків ➤ РАДНИК

У статті розглядаємо питання участі України у двосторонніх та багатосторонніх міжнародних угодах, що регламентують здійснення державних закупівель між країнами.

16.09.2014 Верховна Рада України та Європейський Парламент ратифікували Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Більшості з вас назва цієї угоди знайома як DCFTA. Метою Угоди є створення зони поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, посилення співробітництва у політичній та економічній сферах, доступ українських суб’єктів підприємницької діяльності до внутрішнього ринку ЄС, а також адаптація українського законодавства до права ЄС.

Україна в рамках цієї Угоди має зобов’язання щодо гармонізації та адаптації̈ вітчизняного законодавства у сфері публічних закупівель відповідно до Директив ЄС, що регулюють порядок здійснення закупівель в Європейському Союзі.

Детальний перелік заходів гармонізації законодавства у сфері закупівель з європейськими стандартами визначено в плані заходів з реалізації Стратегії реформування системи публічних закупівель (“дорожній карті”), схваленій у 2016 році розпорядженням КМУ № 175.

Відповідно до графіка, викладеного в Додатках до Угоди про асоціацію, гармонізація національного законодавства у сфері закупівель здійснюється поетапно, протягом восьми років (з 2016 по 2022 роки) шляхом взаємного поступового відкриття доступу до ринків публічних закупівель ЄС та України.

Окрім цього, Україною були підписані й інші угоди про вільну торгівлю, в яких міститься питання щодо державних закупівель:

Угода про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі, в яку входять Швейцарія, Ліхтенштейн, Норвегія та Ісландія. Угода була укладена 24.06.2010 в місті Рейк’явік та набрала чинності в Україні 01.06.2012.

Угода охоплює питання щодо торгівлі товарами (промисловими, сільськогосподарськими, рибою і морською продукцією), послугами, а також визначає правила врегулювання спорів. Від реалізації цієї Угоди Україною очікується не тільки активізація двостороннього торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва, а й сприяння залученню новітніх технологій та інновацій в економіку України та підвищення конкурентоспроможності українського експорту товарів і послуг до держав — членів ЄАВТ.

Окрім цього, однією з цілей укладання Угоди є досягнення на взаємній основі подальшого взаємного відкриття ринків державних закупівель між Україною та країнами ЄАВТ. У розділі 6 Угоди зазначено, що сторони забезпечують взаємне та ефективне відкриття своїх ринків державних закупівель з метою максимального збільшення конкурентних можливостей для постачальників та досягнення більш ефективного витрачання бюджетних коштів;
Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою, яка набула чинності 01.08.2017.

Угода передбачає подальше сприяння:

підтримці українських підприємств щодо виходу на нові ринки, поглибленню торговельних зв’язків і подальшому зміцненню двосторонніх відносин між Канадою та Україною;
розширенню співробітництва, забезпеченню більшої прозорості в питаннях регулювання і зниження операційних витрат для бізнесу;
виробничій кооперації тощо.

Крім цього, Угода відкриває для українських експортерів безмитний доступ до 98 % канадського ринку. Також Угода надає підприємствам обох країн можливість брати участь у процедурах державних закупівель. Бізнес тепер має право на справедливий та недискримінаційний доступ до державних закупівель, які проводитимуть уряди обох країн, включаючи закупівлі державних підприємств.

У листопаді 2015 року Комітетом СОТ з державних закупівель було схвалено рішення про приєднання України до Угоди про державні закупівлі в рамках Світової організації торгівлі (далі — GPA, Угода), а вже у травні 2016 року ця Угода була ратифікована Україною.

GPA — це багатостороння угода під егідою СОТ, яка регулює закупівлю товарів і послуг державними органами сторін Угоди на основі принципів відкритості, прозорості та недискримінації. Перша Угода була підписана країнами ще у 1994 році. Наразі діє оновлена у 2012 році редакція цієї Угоди.

GPA не є автономною системою закупівель і не замінює відповідне національне законодавство. Це більшою мірою набір принципів і мінімальних стандартів, що стосуються конкуренції (включаючи відкритість торгівлі), прозорості та справедливості процедур у секторі державних закупівель, яких учасники зобов’язуються дотримуватися. Однак кожна країна-учасник повинна гармонізувати національне законодавство зі стандартами GPA (хоча одноманітність не нав’язується).

Текст GPA встановлює правила, що вимагають забезпечити відкриті, чесні та прозорі умови конкуренції у державних закупівлях. Однак ці правила не застосовуються автоматично до всіх закупівельних заходів кожної сторони. Швидше, графіки покриття відіграють вирішальну роль у визначенні того, чи охоплюється договором діяльність закупівель чи ні. Договір охоплює лише ті види закупівель, які здійснюються суб’єктами господарювання, які закуповують товари, послуги чи будівельні послуги на суму, що перевищує визначені порогові значення.

Однією з особливостей Угоди є закріплення переліку замовників, товарів, послуг та вартісних порогів закупівель, на які поширюється дія Угоди в кожній з країн. Згідно з умовами доступу до ринку державних закупівель більшості учасників GPA, українські компанії мають доступ на ці ринки на таких умовах:

центральні урядові органи: товари — 130 000 СПЗ (спеціальні права запозичення), послуги — 130 000 СПЗ, будівельні послуги — 5 000 000 СПЗ;
інші органи влади: товари — 200 000 СПЗ, послуги — 200 000 СПЗ, роботи — 5 000 000 СПЗ;
інші установи, підприємства чи організації: товари — 400 000 СПЗ, послуги — 400 000 СПЗ, роботи — 5 000 000 СПЗ.

Графіки покриття ринків державних закупівель сторін є невід’ємною частиною Угоди і містяться в Додатку I до Угоди. Графік кожної сторони містить кілька додатків, які визначають зобов’язання зацікавленої сторони щодо чотирьох аспектів охоплення:

замовники, на яких поширюється дія Угоди;
товари, послуги та будівельні послуги, на які поширюється дія Угоди;
вартісні пороги закупівель, на які поширюється дія Угоди;
винятки з охоплення ринку державних закупівель.

Переваги Угоди про державні закупівлі в рамках Світової організації торгівлі

У процесі приєднання до GPA для більшості країн-спостерігачів гострими кутами є:

необхідність перегляду правової та процедурної основи для державних закупівель у країні, яка прагне приєднатись до Угоди, для установлення Сторонами, чи відповідають зазначені основи стандартам, встановленим Угодою. З іншого боку, це можливість для країни-спостерігача погодити своє законодавство з найкращими міжнародними практиками і принципами прозорості, рівного доступу та недискримінації;
переговори між країною, що прагне приєднатися до Угоди, та Сторонами — членами Угоди, для досягнення балансу поступок, прийнятного для всіх учасників процесу переговорів, щодо зобов’язань Сторін у сфері державних закупівель з боку держави, що прагне приєднатися до Угоди, та кожною зі Сторін.

Після приєднання до GPA українські учасники отримали право брати участь у державних закупівлях 45 країн — учасниць цієї угоди. На сьогодні це вже 48 країн, і серед них: Сполучені Штати Америки, Японія, країни ЄС, Південна Корея, Австралія, Швейцарія, Нова Зеландія, Сингапур, Канада та ін.

Загальний обсяг ринку державних закупівель, покритий цією Угодою, оцінюється в 1,7 трильйони доларів США щорічно. Наразі ряд країн також перебуває у статусі приєднання до Угоди про державні закупівлі, а саме: Киргизька Республіка, Таджикистан, Грузія, Китай, Бразилія та ін. Це в майбутньому ще більше розширить можливості участі українських виробників у міжнародних тендерах.

Можна сказати, що приєднання до цієї Угоди відкрило найпростіший шлях для експорту вітчизняних товарів і все, що для цього потрібно — знайти цікавий для участі тендер у певній країні, належним чином оформити та подати документи, взяти участь у тендері та виграти його.

Останньою міжнародною угодою, яку підписала Україна, та в якій містяться питання щодо регулювання сфери публічних закупівель, є Угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії, яка набула чинності 31.12.2020. Нею передбачено забезпечення взаємного доступу до ринків державних закупівель на основі принципу національного режиму на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях для державних контрактів і договорів концесії у традиційних галузях економіки, а також у комунальному господарстві.

Зазначена Угода застосовується також до державних контрактів на виконання робіт, постачання товарів і надання послуг, а також до контрактів у комунальному та інфраструктурному секторах та до договорів концесії на виконання робіт і надання послуг.

Угода передбачає взаємну симетричну лібералізацію доступу до державних контрактів України та Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії на засадах прозорості, недискримінації, пропорційності та рівного ставлення. Документ встановлює порогові значення для застосування відповідного законодавства, які будуть переглядатися кожні два роки.

Висновок

У напряму публічних закупівель Україна займає активну позицію на світовій арені. Наразі підписано вже багато двосторонніх договорів, і найголовніше — Україна приєдналась до багатосторонньої Угоди СОТ про державні закупівлі, що є значним здобутком. Досвід України щодо реформування сфери публічних закупівель та її функціонування належить до найкращих світових практик. Водночас міжнародний досвід свідчить, що сфера публічних закупівель є дуже динамічною, тому вимагатиме постійного покращення та вдосконалення.

Також читайте на порталі RADNUK.COM.UA такі статті: