- Радник у сфері публічних закупівель - https://radnuk.com.ua -

Проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо збільшення обсягів закупівель товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва”

Опубліковано: Редакція | Дата: | Розділи:

Проект

вноситься народними депутатами України

Закон України

про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо збільшення обсягів закупівель  товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва

Верховна Рада України постановляє:

         І.  Внести до   Закону України  «Про публічні закупівлі» (Відомості Верховної Ради України 2016 р., № 9, ст.89 із наступними змінами) такі зміни:

        1. Пункт 22 частини першої статті 1 доповнити абзацами такого змісту:

  «Товари, роботи, послуги  вітчизняного виробництва:

  а) товари – товари, які повністю отримані (вироблені) учасниками (резидентами та нерезидентами, які є платниками податків відповідно до Податкового кодексу України), всіх форм власності та організаційно-правових форм на митній   території України, у тому числі з товарів, ввезених на  митну територію України для вільного обігу;

  б) роботи – роботи, здійснені  учасниками (резидентами та нерезидентами, які є платниками податків відповідно до Податкового кодексу України) всіх форм власності та організаційно-правових форм на митній території України;

   в) послуги – послуги, надані   учасниками (резидентами та нерезидентами, які є платниками податків відповідно до Податкового кодексу України) всіх форм власності та організаційно-правових форм на митній території України.

         Порядок віднесення товарів, робіт, послуг до таких, що виробляються в Україні визначається Уповноваженим органом».

2. Перше речення  абзацу першого частини третьої статті 3 викласти в такій редакції: «У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, а для  товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва – не перевищує 100 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів».  

3. Пункт 11 частини першої статті 9 доповнити абзацом такого змісту:

«порядку віднесення товарів, робіт, послуг до таких, що виробляються в Україні».

4. У статті 16:

1) частину другу  доповнити пунктом 5 такого змісту:

«5) спроможність постачання товарів, здійснення робіт, надання послуг вітчизняного виробництва»;

2) абзац другий частини третьої викласти в такій редакції:

«Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як спроможність постачання товарів, здійснення робіт, надання послуг вітчизняного виробництва, та/або наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій,  та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців»;

3) доповнити частиною шостою такого змісту:

«6. Спроможність учасників процедури закупівлі до постачання товарів, здійснення робіт, надання послуг вітчизняного виробництва є обов’язковим  кваліфікаційним критерієм, який установлюється замовником».

5. Частину першу статті 17 доповнити пунктом  14 такого змісту:

«14) замовник має незаперечні докази щодо подання учасником процедури закупівлі замовнику неправдивої інформації  про його відповідність кваліфікаційному критерію спроможності постачання товарів, здійснення робіт, надання послуг вітчизняного виробництва».

6. Частину п’яту статті 26 доповнити абзацом другим такого змісту:

«Якщо предметом закупівлі є постачання товарів вітчизняного виробництва, то тендерна пропозиція повинна містити підтвердження відповідності предмету закупівлі цьому критерію, крім випадків, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним».

7. У статті 29:

1) абзац перший частини першої доповнити другим реченням такого змісту: «Закупівля товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва є обов’язковим критерієм оцінки»;

2) пункт 3 частини третьої викласти в такій редакції:

«3) ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: закупівля товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва; умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі»;

3) частину восьму доповнити абзацом другим такого змісту:

«Якщо, крім ціни, замовником застосовується критерій оцінки – закупівля товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва, у тендерній документацїї/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначається його питома вага у загальній оцінці тендерних пропозицій/пропозицій. Питома вага цінового критерію у такому випадку не може бути нижчою ніж 60 відсотків».

8. Абзац другий пункту 1 частини другої статті 32 викласти в такій редакції:

«у відкритих торгах – менше двох тендерних пропозицій, за виключенням випадків, коли предметом закупівлі є товари,  роботи, послуги вітчизняного виробництва».

9.  Частину першу статті 40 доповнити абзацом другим такого змісту:

«Переговорна процедура закупівлі використовується виключно щодо закупівлі товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва, крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті».

   ІІ. Прикінцеві положення.

   1. Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2023 року.

   2.  Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

   прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації положень цього Закону, та забезпечити набрання ними чинності одночасно з введенням у дію відповідних положень цього Закону;

   привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

   забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Голова Верховної Ради
       України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо збільшення обсягів закупівель  товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Зміст відповідного положення проекту закону

Закон України «Про публічні закупівлі»
(Відомості Верховної Ради, 2016 р., № 9, ст.89 із наступними змінами)

Стаття 1. Визначення основних термінів

Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

…

21) послуги – будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації;

22) предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку;

Норми відсутні

…

27) роботи – розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт;

….

34) товари – продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів;

….

37) учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, фізична особа – підприємець чи юридична особа – резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:

окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб – резидентів;

окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);

об’єднання юридичних осіб – нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи;

…

1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

…

21) послуги – будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації;

22) предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку;

 

Товари, роботи, послуги  вітчизняного виробництва:

а) товари – товари, які повністю отримані (вироблені) учасниками (резидентами та нерезидентами, які є платниками податків відповідно до Податкового кодексу України), всіх форм власності та організаційно-правових форм на митній   території України, у тому числі з товарів, ввезених на  митну територію України для вільного обігу;

б) роботи – роботи, здійснені  учасниками (резидентами та нерезидентами, які є платниками податків відповідно до Податкового кодексу України) всіх форм власності та організаційно-правових форм на митній території України;

в) послуги – послуги, надані   учасниками (резидентами та нерезидентами, які є платниками податків відповідно до Податкового кодексу України) всіх форм власності та організаційно-правових форм на митній території України.

Порядок віднесення товарів, робіт, послуг до таких, що виробляються в Україні визначається Уповноваженим органом;

….

27) роботи – розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт;

….

34) товари – продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів;

…

37) учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, фізична особа – підприємець чи юридична особа – резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:

окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб – резидентів;

окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);

об’єднання юридичних осіб – нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи;

…

Стаття 3. Сфера застосування Закону

…

3. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

…..

Стаття 3. Сфера застосування Закону

…

3. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, а для товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва – не перевищує 100 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

….

 

Стаття 9. Уповноважений орган

Стаття 9. Уповноважений орган

1. Основними функціями Уповноваженого органу є:

1) розроблення і затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання цього Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель;

2) аналіз функціонування системи публічних закупівель;

….

11) розроблення та затвердження:

примірної тендерної документації;

примірного положення про уповноважену особу;

примірного положення про тендерний комітет;

примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі;

примірної методики визначення вартості життєвого циклу;

порядку визначення предмета закупівлі;

порядку розміщення інформації про публічні закупівлі;

особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення;

форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції;

порядку організації тестування уповноважених осіб;

переліку формальних помилок;

Норма відсутня

12) надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель;

….

 

1. Основними функціями Уповноваженого органу є:

1) розроблення і затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання цього Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель;

2) аналіз функціонування системи публічних закупівель;

….

 

11) розроблення та затвердження:

примірної тендерної документації;

примірного положення про уповноважену особу;

примірного положення про тендерний комітет;

примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі;

примірної методики визначення вартості життєвого циклу;

порядку визначення предмета закупівлі;

порядку розміщення інформації про публічні закупівлі;

особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення;

форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції;

порядку організації тестування уповноважених осіб;

переліку формальних помилок;

порядку віднесення товарів, робіт, послуг до таких, що виробляються в Україні;

12) надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель;

….

 

Стаття 16. Кваліфікаційні критерії процедури закупівлі

Стаття 16. Кваліфікаційні критерії процедури закупівлі

1. Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

2. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Норма відсутня

 

3. У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).

Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.

4. Під час проведення торгів із обмеженою участю замовником застосовуються всі кваліфікаційні критерії, встановлені частиною другою цієї статті.

5. У разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.

Норма відсутня

 

1. Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

2. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю;

5) спроможність постачання товарів, здійснення робіт, надання послуг вітчизняного виробництва.

3. У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).

Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як спроможність постачання товарів, здійснення робіт, надання послуг вітчизняного виробництва, та/або наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій,  та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.

4. Під час проведення торгів із обмеженою участю замовником застосовуються всі кваліфікаційні критерії, встановлені частиною другою цієї статті.

5. У разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.

6. Спроможність учасників процедури закупівлі до постачання товарів, здійснення робіт, надання послуг вітчизняного виробництва є обов’язковим  кваліфікаційним критерієм, який установлюється замовником.

Стаття 17. Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі

Стаття 17. Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі

1. Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:

1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

…

Норма відсутня

 

1. Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:

1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

…

14) замовник має незаперечні докази щодо подання учасником процедури закупівлі замовнику неправдивої інформації  про його відповідність кваліфікаційному критерію спроможності постачання товарів, здійснення робіт, надання послуг вітчизняного виробництва.

Стаття 26. Порядок подання тендерних пропозицій/пропозицій

Стаття 26. Порядок подання тендерних пропозицій/пропозицій

1. Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції/пропозиції всім особам на рівних умовах.

…

4. Ціна тендерної пропозиції/пропозиції не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

5. Тендерна пропозиція повинна містити підтвердження надання учасником процедури закупівлі забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення конкурентної процедури закупівлі.

Норма відсутня

….

1. Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції/пропозиції всім особам на рівних умовах.

…

4. Ціна тендерної пропозиції/пропозиції не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

5. Тендерна пропозиція повинна містити підтвердження надання учасником процедури закупівлі забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення конкурентної процедури закупівлі.

Якщо предметом закупівлі є постачання товарів вітчизняного виробництва, то тендерна пропозиція повинна містити підтвердження відповідності предмету закупівлі цьому критерію, крім випадків, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

….

Стаття 29. Розгляд та оцінка тендерних пропозицій/пропозицій

Стаття 29. Розгляд та оцінка тендерних пропозицій/пропозицій

1. Оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.

Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично.

…

3. Критеріями оцінки є:

1) ціна; або

2) вартість життєвого циклу; або

3) ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.

4. У разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу до цього критерію крім ціни товару (роботи, послуги) може включатися один або декілька витрат замовника протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), а саме витрати, пов’язані з:

1) використанням товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), зокрема споживання енергії та інших ресурсів;

2) технічним обслуговуванням;

3) збором та утилізацією товару (товарів);

4) впливом зовнішніх екологічних чинників протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), у разі якщо їхня грошова вартість може бути визначена, зокрема вплив викидів парникових газів, інших забруднюючих речовин та інші витрати, пов’язані із зменшенням впливу на навколишнє середовище (довкілля).

У разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу, всі його складові не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

5. До початку проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично розкривається інформація про ціну та перелік усіх цін тендерних пропозицій/пропозицій, розташованих у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників.

6. Якщо крім ціни замовником встановлені інші критерії оцінки відповідно до методики оцінки, до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін тендерних пропозицій/пропозицій, розташованих у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників.

7. Під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника та приведеної ціни.

8. Якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції/пропозиції, крім ціни, замовником застосовуються інші критерії оцінки, у тендерній документацїї/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій/пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу.

Норма відсутня

 

 

 

 

….

1. Оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Закупівля товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва є обов’язковим  критерієм оцінки.

Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично.

….

3. Критеріями оцінки є:

1) ціна; або

2) вартість життєвого циклу; або

3) ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: закупівля товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва; умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.

4. У разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу до цього критерію крім ціни товару (роботи, послуги) може включатися один або декілька витрат замовника протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), а саме витрати, пов’язані з:

1) використанням товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), зокрема споживання енергії та інших ресурсів;

2) технічним обслуговуванням;

3) збором та утилізацією товару (товарів);

4) впливом зовнішніх екологічних чинників протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), у разі якщо їхня грошова вартість може бути визначена, зокрема вплив викидів парникових газів, інших забруднюючих речовин та інші витрати, пов’язані із зменшенням впливу на навколишнє середовище (довкілля).

У разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу, всі його складові не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

5. До початку проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично розкривається інформація про ціну та перелік усіх цін тендерних пропозицій/пропозицій, розташованих у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників.

6. Якщо крім ціни замовником встановлені інші критерії оцінки відповідно до методики оцінки, до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін тендерних пропозицій/пропозицій, розташованих у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників.

7. Під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника та приведеної ціни.

8. Якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції/пропозиції, крім ціни, замовником застосовуються інші критерії оцінки, у тендерній документацїї/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій/пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу.

 Якщо, крім ціни, замовником застосовується критерій оцінки – закупівля товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва, у тендерній документацїї/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначається його питома вага у загальній оцінці тендерних пропозицій/пропозицій. Питома вага цінового критерію у такому випадку не може бути нижчою ніж 60 відсотків.

.…

Стаття 32. Відміна тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся

Стаття 32. Відміна тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся

1. Замовник відміняє тендер у разі:

1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;

2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.

2. Тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі:

1) подання для участі:

у відкритих торгах – менше двох тендерних пропозицій;

у конкурентному діалозі – менше трьох тендерних пропозицій;

у відкритих торгах для укладення рамкових угод – менше трьох тендерних пропозицій;

у кваліфікаційному відборі першого етапу торгів з обмеженою участю – менше чотирьох пропозицій;

….

1. Замовник відміняє тендер у разі:

1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;

2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.

2. Тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі:

1) подання для участі:

у відкритих торгах – менше двох тендерних пропозицій, за виключенням випадків, коли предметом закупівлі є товари,  роботи, послуги вітчизняного виробництва;

у конкурентному діалозі – менше трьох тендерних пропозицій;

у відкритих торгах для укладення рамкових угод – менше трьох тендерних пропозицій;

у кваліфікаційному відборі першого етапу торгів з обмеженою участю – менше чотирьох пропозицій;

Стаття 40. Умови застосування переговорної процедури закупівлі

Стаття 40. Умови застосування переговорної процедури закупівлі

1. Переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

Норма відсутня

 

2. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі:

1) якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;

2) якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків:

предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання;

укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу;

відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником;

існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності;

укладення договору з постачальником “останньої надії” на постачання електричної енергії або природного газу;

3) якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі:

виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера;

надання у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам;

розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера;

оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується;

здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях замовниками, визначеними у Законі України “Про оборонні закупівлі”;

4) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника, якщо в разі зміни постачальника замовник був би вимушений придбати товар з іншими технічними характеристиками, що призвело б до виникнення несумісності, пов’язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням. Закупівля додаткового обсягу товару у того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю;

5) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера;

6) закупівлі товарів за процедурою відновлення платоспроможності боржника згідно із законодавством;

7) закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію в порядку, визначеному законом, а також закупівлі товарів, робіт і послуг у разі участі замовника на підставі рішення Кабінету Міністрів України в міжнародних виставкових заходах.

 

1. Переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

 

Переговорна процедура закупівлі використовується виключно щодо закупівлі товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва, крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті.

2. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі:

1) якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;

2) якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків:

предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання;

укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу;

відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником;

існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності;

укладення договору з постачальником “останньої надії” на постачання електричної енергії або природного газу;

3) якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі:

виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера;

надання у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам;

розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера;

оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується;

здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях замовниками, визначеними у Законі України “Про оборонні закупівлі”;

4) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника, якщо в разі зміни постачальника замовник був би вимушений придбати товар з іншими технічними характеристиками, що призвело б до виникнення несумісності, пов’язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням. Закупівля додаткового обсягу товару у того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю;

5) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера;

6) закупівлі товарів за процедурою відновлення платоспроможності боржника згідно із законодавством;

7) закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію в порядку, визначеному законом, а також закупівлі товарів, робіт і послуг у разі участі замовника на підставі рішення Кабінету Міністрів України в міжнародних виставкових заходах.

…

 

Народні депутати України

Пояснювальна записка

до проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо збільшення обсягів закупівель  товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва

      1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

      Консенсусне бачення майбутніх тенденцій та об’єктивної оцінки ризиків та викликів, які постали як перед світовою економікою, так і перед економікою України внаслідок світової рецесії та запровадження в Україні обмежувальних заходів під час боротьби з пандемією коронавірусу COVID-19 свідчить, що ці екстраординарні шоки  спричинили посилене скорочення реального ВВП в Україні, динаміка падіння якого розпочалася ще до кризи коронавірусу. Пандемія гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, стала тим фактором, який змусив весь світ переглянути не лише свої прогнози розвитку, свою короткострокову економічну та соціальну політику, але і по іншому підійти до формування власних пріоритетів на довгостроковий період.

     За даними Державної служби статистики України за 2020 рік номінальний ВВП  України становив 4194,1 млрд грн. Порівняно із 2019 роком він зменшився (у постійних цінах 2016 року) на 4,0%. У розрахунку на одну особу номінальний ВВП України за 2020 рік становив 100,47 тис. грн. Це сталося після його зростання впродовж 2016–2019 років. В 2019 році ВВП України зріс на 3,2%, роком раніше – на 3,4%, а в 2017 і 2016 роках він зростав відповідно на 2,5% і 2,4%. Спад на 9,8% був зафіксований у 2015 році, на 6,6% – в 2014 році. При цьому, до негативного впливу на економіку епідемії COVID-19 в Україні додались ще й несприятливі для сільського господарства погодні умови. Як наслідок, у 2020 році особливо високі темпи скорочення ВВП спостерігались у сільському господарстві, у сфері розміщення й організації харчування, наданні деяких видів послуг, зокрема у сфері готельного й туристичного бізнесу, на транспорті й переробній промисловості. Загалом негативний вплив пандемії COVID-19 на вітчизняну економіку відбувався по різних каналах, що й позначилося на різних темпах скорочення ділової активності в різних її секторах. Так, якщо на скорочення ділової активності, наприклад, у сфері розміщення й організації харчування, готельного й туристичного бізнесу вирішальне значення мало пряме впровадження Урядом ряду обмежень і заборон, то на економічні результати сільського господарства, не враховуючи, звичайно, несприятливих погодних умов, негативний вплив мали впроваджені свого часу транспортні обмеження, заборона проведення сільськогосподарських ярмарків, де насамперед продавались великі обсяги плодово-овочевої продукції, й деякі інші чинники, пов’язані з пандемією COVID-19. Спад економічної активності у сфері вантажних і пасажирських перевезень був обумовлений скороченням попиту на транспортні послуги, насамперед в межах України через пандемію COVID-19. З іншого боку, спад економічної активності в переробній промисловості був пов’язаний зі скороченням як внутрішнього, так і зовнішнього попиту на продукцію цього сектора вітчизняної економіки через пандемію COVID-19.

         У Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» закладено зростання ВВП України на рівні 4,6%. Реальний валовий внутрішній продукт України (ВВП) у першому кварталі 2021 року скоротився на 2% порівняно з аналогічним періодом 2020 року. Зростання обсягів виробництва у промисловості сповільнилося з 5,4% р/р у травні до 1,1% р/р у червні 2021 року. Національний банк України погіршив прогноз зростання реального ВВП у 2021 році з 4,2% до 3,8%, а у 2022‒2023 роках зростання економіки буде близьким до 4%. Водночас, Міжнародний валютний фонд прогнозує зростання української економіки у 2021 році на 4%, а Світовий банк очікує помірного відновлення економіки України у 2021 році зі зростанням ВВП на 3,8%.

В умовах економічної кризи, зовнішньополітичної та військової агресії по відношенню до України вкрай необхідна мобілізація усіх наявних ресурсів для відновлення та прискореного розвитку національної економіки України.

Світова практика визнає ефективність застосування в критичних ситуаціях механізму публічних закупівель для невідкладного вирішення питань зайнятості, платіжного балансу, відновлення окремих секторів економіки та регіонів.

 Водночас,  в Україні сьогодні не повною мірою використовується потенціал системи публічних закупівель як інструменту для залучення інвестицій та розвитку інновацій з метою стимулювання зайнятості та забезпечення використання вітчизняних товарів, робіт та послуг. Непоодинокими є випадки надання штучної переваги імпортним товарам, що по суті  дискримінує товари вітчизняного виробництва.

Згідно зарубіжного досвіду, у тому числі рекомендацій ЄС, для формування ефективної політики в сфері публічних закупівель та забезпечення об’єктивної оцінки тендерних пропозиції окрім ціни мають враховуватись такі фактори, як залучення іноземних інвестицій та інновацій, а також заохочення участі місцевих трудових та матеріально-технічних ресурсів для виготовлення товарів, виконання робіт й надання послуг на державне замовлення.

Так, згідно аналітичних звітів ОЕСР, протягом останніх 30 років різними країнами світу через оптимізацію системи державних закупівель щодо залучення місцевих трудових та матеріально-технічних ресурсів, ефективно вирішувались питання щодо створення нових робочих місць, промислового розвитку, залучення інвестицій та нових технологій, диверсифікації індустріальної бази країни тощо.

Прикладом  є досвід  окремих країн, які свого часу на державному рівні встановлювали практику обов’язкового залучення місцевої складової до реалізації галузевих та регіональних програм розвитку. Більшість країн ЄС віддає перевагу тендерним пропозиціям, що передбачають участь підприємств, що є місцевими постачальниками робіт, товарів та послуг, зокрема, мають безпосередню територіальну та фізичну наближеність до місця реалізації предмету закупівлі. У системі державних закупівель США існує ряд обмежень, зокрема деякі закупівлі Департаменту оборони недоступні для іноземних компаній. У закупівлях будівельної сталі, автотранспорту та вугілля деяких штатів не може брати участь іноземний бізнес. Усі транспортні послуги, послуги з підтримки військових сил, розташованих за кордоном, наукових досліджень і розробок є закритими для учасників з країн GPA. Законодавство про держзакупівлі США в галузі інфраструктури та транспорту передбачає, що складова продукції американських підприємств повинна становити 60,0 %, у 2018–2019 рр. – 65,0 %, у 2020 р. – 70,0 %.

Показовим є досвід Республіки Корея, де через державне замовлення формувався попит на продукцію вітчизняного виробництва. На першому етапі продукція була низької якості й значно дорожчою за іноземні аналоги. Однак через формування попиту з боку держави в поєднанні з іншими інструментами державного регулювання було забезпечено умови для виходу товарів корейського виробництва на світові ринки, які впевнено заходили у відповідні ніші міжнародних ринків. На сьогодні корейські торговельні марки займають передові позиції на світових ринках високотехнологічної продукції, що вдалося досягти на основі визначальної ролі держави.

У КНР закон про державні закупівлі виділяє три винятки під час закупівлі імпортної продукції, а саме: у разі, коли вона не виробляється у країні, у разі, коли постачатиметься виключно за кордон, та тоді, коли це передбачено іншими законами. У Турецькій Республіці під час здійснення публічних закупівель національна складова повинна становити не менш ніж 15,0 %.

Таким чином, світовий досвід містить багато прикладів державно-приватного партнерства, що можуть бути використані в Україні.

Потенціал для стимулювання розвитку економіки з використанням інструментарію публічних закупівель великий.

Так, згідно Звіту  Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, що містить аналіз функціонування системи публічних закупівель та узагальнену інформацію про результати здійснення контролю у сфері закупівель за 2020 рік, зазначено, що від початку роботи електронної системи закупівель  (ЕСЗ) та станом на 01.01.2021 року оголошено 7,7 млн процедур з очікуваною вартістю 4,3 трлн грн, з яких кількість успішно завершених становить більш ніж 7 млн з очікуваною вартістю 2,776 трлн грн. Загальна кількість організаторів за даними ЕСЗ зросла і на кінець звітного року становила – 45 393, при цьому зросла і кількість учасників – 347 567, що свідчить про зменшення бар’єрів для участі у публічних закупівлях та поступового підвищення довіри представників бізнесу до процесу публічних закупівель. За даними ЕСЗ різниця суми між очікуваною вартістю закупівель та сумою укладених договорів, з моменту повноцінного запуску ЕСЗ та станом на  кінець 2020 року складає понад 153 млрд грн. Середня кількість пропозицій на торги протягом 2016 – 2020 років становить – 2,31. Протягом 2020 року організаторами закупівель було оголошено 3,736 млн закупівель, з яких успішно завершено 3,545 млн, що на 65,08% більше ніж у попередньому році. Протягом 2020 року збільшилась  кількість учасників закупівель, яка склала 246 241 суб’єктів, що в порівнянні з минулим роком становить збільшення на 35,04%, а  кількість активних замовників в порівнянні з попереднім роком зросла на 23,81% і склала – 37 905. Протягом 2020 року участь в публічних закупівлях України взяли 593 учасники з 43 країн світу. Частка договорів укладених з іноземними учасниками від загальної кількості склала – 0,02% на суму понад 32 млрд грн (Чехія, Велика Британія, Республіка Польща, Федеративна Республіка Німеччина, Швейцарська Конфедерація).

Чинна система публічних закупівель України основною мірою побудована на використанні цінових показників в рамках організації публічних закупівель та оцінці тендерних пропозицій. Водночас, не враховується низка об’єктивних факторів (нецінових критеріїв), зокрема участь місцевих трудових та матеріально-технічних ресурсів, що має вагоме значення в умовах необхідності якнайшвидшого подолання кризових явищ в економіці.

       Таким чином, застосування критерію місцевої складової у витратах публічних коштів  є нагальною та раціональною потребою. Завдяки її реалізації публічні кошти будуть приносити замовлення  виробникам товарів робіт, послуг вітчизняного походження, підтримувати національних виробників  і фінансувати робочі місця в країні.

         2. Мета та завдання прийняття акта

         Законопроект має на меті реалізацію державою активної політики, що ґрунтується на необхідності стимулювання її розвитку з використанням інструментарію публічних закупівель, та направлений на вдосконалення процедур публічних закупівель задля збільшення обсягів закупівель  товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва, у тому числі процедури оцінки тендерних пропозицій в частині обов’язкового врахування нецінового критерію – закупівлі товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва.

         3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

         Законопроектом передбачено наступне:

         – визначення терміну «товари, роботи, послуги  вітчизняного виробництва». По суб’єктному складу цей критерій поширюється на усіх учасників процедур закупівлі, як резидентів, так і нерезидентів,  які є платниками податків відповідно до Податкового кодексу України. Порядок віднесення товарів, робіт, послуг до таких, що виробляються в Україні, буде визначатися Уповноваженим органом;

        – збільшення з 50 000 до 100 000 гривень вартісної межі порогового значення, за яким  при закупівлі товарів, робіт послуг вітчизняного виробництва замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів, а при невикористанні – оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель ;

         – запровадження обов’язкового кваліфікаційного критерію – спроможність постачання товарів, здійснення робіт, надання послуг вітчизняного виробництва, який замовник буде установлювати для учасників процедури закупівлі. Тендерна пропозиція повинна буде містити підтвердження відповідності предмету закупівлі цьому критерію;

           –  незаперечні докази щодо подання учасником процедури закупівлі неправдивої інформації  про його відповідність кваліфікаційному критерію спроможності постачання товарів, здійснення робіт, надання послуг вітчизняного виробництва, які має замовник, пропонується вважати підставою для відмови в участі у процедурі закупівлі;

          – запровадження обов’язкового критерію оцінки тендерних пропозицій – закупівля товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва, який визначається замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. При цьому, пропонується встановити, що у разі, коли, крім ціни, замовником застосовується цей критерій оцінки, у тендерній документацїї/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі буде визначатися його питома вага у загальній оцінці тендерних пропозицій/пропозицій. Питома вага цінового критерію у такому випадку не може бути нижчою ніж 60 відсотків;

         –  пропонується встановити, що у разі, коли предметом закупівлі є товари,  роботи, послуги вітчизняного виробництва тендер автоматично не відміняється електронною системою закупівель у випадках подання  менше двох тендерних пропозицій у відкритих торгах;

        – поширення використання  переговорної процедури закупівель лише щодо закупівлі товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва, за винятком деяких, встановлених Законом, об’єктивних випадків.

         Набрання чинності цього закону пропонується встановити з дня, наступного за днем його опублікування, а введення в дію – з 1 січня 2023 року.

          4. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового регулювання

          Правові відносини у вказаній сфері регулюються виключно Законом України «Про публічні закупівлі».

          5. Фінансово-економічне обґрунтування

          Реалізація цього Закону  не потребуватиме додаткових видатків із Державного бюджету України.

          6. Прогноз впливу соціально-економічних, правових та інших наслідків прийняття відповідного Закону України

          Реалізація запропонованих законопроектом новацій надасть можливість долучити інструментарій публічних закупівель до стимулювання розвитку економіки за рахунок підтримки   закупівлі товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва.

         Народні депутати України