Радник у сфері публічних закупівель Лист Мінекономіки № 3323-04/50213-06 від 19.07.2022

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
(Мінекономіки)

№ 3323-04/50213-06 від 19.07.2022

вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71
E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596

На № ____________ від___________
Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства
та інші суб’єкти сфери публічних
закупівель

Щодо змін, внесених до порядку закупівель
у період воєнного стану

Міністерство економіки України у зв’язку з набранням чинності з 29.06.2022 постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 723 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 вересня
2020 р. № 822 і від 28 лютого 2022 р. № 169” (далі – постанова № 723)”, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (далі – постанова № 169), на численні
звернення суб’єктів сфери публічних закупівель щодо порядку здійснення закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану, повідомляє.

Щодо застосування закупівельного законодавства

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. При цьому відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Водночас, виходячи зі статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина можуть бути обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначено Законом України “Про правовий режим воєнного стану”.

Згідно з частиною першою статті 1 цього Закону воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

При цьому правовою основою введення воєнного стану відповідно до частини першої статті 2 цього Закону є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Правові режими надзвичайного та воєнного станів в Україні запроваджені Указами Президента України “Про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України” від 23.02.2022 № 63/2022 та від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами) відповідно.

У свою чергу, статтею 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання.

З урахуванням вищезазначеного, Кабінетом Міністрів України прийнято низку нормативно-правових актів, які регулюють питання здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, у тому числі для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану.

При цьому Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад, є чинним.

З огляду на зазначене, замовник має використовувати відповідні нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті в умовах воєнного стану, для цілей забезпечення необмеженого кола потреб, які при цьому об’єктивно пов’язані з виконанням повноважень та/або вжиттям необхідних заходів під час дії особливого правового режиму.

Натомість закупівлі, здійснення яких не потребує використання особливих механізмів закупівель, нерозривно пов’язаних із введенням воєнного стану, мають проводитись з дотриманням вимог Закону.

Щодо планування закупівель за предметом по сумам та відображення їх у річному
плані

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 постанови № 169 переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначаються рішення замовників/державних замовників, що здійснюють такі закупівлі.

При цьому вартість закупівлі визначається на момент її здійснення, виходячи з наявної поточної потреби.

Особливістю закупівель в умовах воєнного стану, у тому числі тих, що здійснюються шляхом використання електронної системи закупівель, із застосуванням електронного каталогу та/або із застосуванням порядку проведення спрощених закупівель, є те, що інформація про такі закупівлі не включається в річний план.

Механізм планування закупівель, встановлений статтею 4 Закону, не застосовується до закупівель, що здійснюються у відповідності до постанови № 169.

Тому, у разі використання постанови № 169 замовник має скласти перелік та відобразити необхідний обсяг закупівель, затвердити їх відповідним рішенням (наприклад, наказом) та здійснювати закупівлі у один із способів, який передбачає постанова № 169.

Таким чином, всі закупівлі, які здійснюються згідно з постановою № 169, мають бути відображені у переліку.

При цьому складання річного плану закупівель або внесення відповідних змін до нього не стосується закупівель, які проводяться згідно з постановою № 169.

Щодо способів здійснення закупівель згідно з постановою № 169

Порядок формування та використання електронного каталогу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного
каталогу”.

Отже, закупівлі через електронний каталог є у наведеному випадку альтернативою порядку проведення спрощених закупівель і можуть використовуватись для придбання товарів.

При цьому у разі необхідності здійснення закупівель в умовах воєнного стану, керуючись постановою № 169, замовник самостійно визначає спосіб придбання у залежності від наявних обставин та можливостей у конкретному випадку.

У разі, якщо товар представлений у електронному каталозі, замовник може здійснити придбання без використання порядку проведення спрощених закупівель.

Натомість у разі коли у профілі товару електронного каталогу розміщено дві або більше пропозиції щодо товару від постачальників, замовник здійснює відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників, якщо вартість товару становить або перевищує 200 тис. гривень.

Водночас у разі якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення спрощеної закупівлі або
використання електронного каталогу, то таке придбання здійснюється замовником шляхом укладення договору згідно з абзацом сьомим підпункту 1 пункту 1 постанови № 169.

Щодо граничних обмежень
Виходячи з абзацу третього підпункту 1 пункту 1 постанови № 169 із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель замовники здійснюють публічні закупівлі вартість яких дорівнює
або перевищує 50 тис. гривень.

При цьому постанова № 169 не містить обмежень за граничною вартістю закупівлі, за якої може використовуватися спрощена закупівля або електронний каталог.

Якщо вартість закупівлі є меншою ніж 50 тис. гривень, то замовник може (за бажанням) здійснити публічну закупівлю з використанням електронної системи закупівель, у тому числі з використанням електронних
каталогів, або без використання електронної системи закупівель. Водночас така закупівля згідно постанови № 169 не потребує оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без
використання електронної системи закупівель.

Щодо договору, його умов, їх зміни та строку дії
Підпунктом 1-1 пункту 1 постанови № 169 встановлено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі – ЦКУ, ГКУ).

Згідно зі статтею 180 ГКУ господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати
найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

З огляду на це, обмеження, визначені статтею 41 Закону, не застосовуються до договорів про закупівлі, які укладаються відповідно до постанови № 169. Тому умови договору про закупівлю визначаються
замовником самостійно та погоджуються сторонами з дотриманням вимог ЦКУ та ГКУ.

При цьому у разі необхідності внесення змін до договору, такі зміни вносяться сторонами, керуючись ЦКУ та ГКУ. Так, статтею 651 ЦКУ встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою
сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни та розірвання господарських договорів визначено у статті 188 ГКУ.

Разом з тим згідно статті 631 ЦКУ строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Водночас замовникам при укладенні договорів відповідно до постанови № 169 слід враховувати, що у зв’язку із триваючою збройною агресією проти України строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022 року) у відповідності до Указу Президента України від 17 травня 2022 року № 342/2022 “Про продовження строку проведення загальної мобілізації”.

При цьому замовники можуть передбачати (за потреби) можливість продовження строку дії договору у разі продовження строку дії воєнного стану та зазначати, що договір є обов’язковим до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.

Щодо звітування
Згідно з підпунктом 3 пункту 1 постанови № 169 під час здійснення закупівель, передбачених підпунктом 1 цього пункту, без використання електронної системи закупівель замовники повинні відповідно до Закону
України “Про публічні закупівлі” дотримуватися таких принципів здійснення публічних закупівель, як максимальна економія, ефективність; запобігання корупційним діям і зловживанням.

За результатами їх здійснення в електронній системі закупівель за умови, що вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. гривень, замовник/державний замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю,
укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю, а також всі додатки та зміни до нього після його укладення, але не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Вимога щодо оприлюднення не застосовується до договорів, які містять інформацію з обмеженим доступом.

Так, рішення про те, у який строк оприлюднювати таку інформацію, приймається замовником самостійно, але не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

При цьому зазначаємо, що постановою № 169 не встановлено вимог щодо оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю.

Щодо переліку виключень

Постанова № 169 в редакції постанови № 723 містить широкий перелік виключень, що прямо передбачає (за потреби у разі наявності відповідних обставин) право здійснити закупівлю без застосування спрощеної закупівлі
та/або електронного каталогу.

Крім того, звертаємо увагу замовників, що, зокрема, без застосування спрощеної закупівлі та/або електронного каталогу може здійснюватись придбання товарів, робіт або послуг, вартість яких становить або перевищує 50
тис. гривень у разі, якщо:

інформація, що має бути оприлюднена в оголошенні про проведення
спрощеної закупівлі, належить до інформації з обмеженим доступом або її
розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу
національній безпеці України та/або громадській безпеці і порядку;
замовник перебуває в районі воєнних (бойових) дій на момент
прийняття рішення про здійснення закупівлі або її здійснення;
відсутня технічна можливість використання електронної системи
закупівель, яка має бути документально підтверджена замовником;
існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням
об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків
для проведення спрощеної закупівлі або застосування електронного каталогу;
відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі
за лотом;
здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для забезпечення
функціонування об’єктів критичної інфраструктури.

Рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель/електронних каталогів за наявності випадків, передбачених підпунктом 1 пункту 1 постанови № 169, приймається замовником.

Водночас підстави, за наявності яких замовник укладає договір про закупівлю без застосування спрощеної закупівлі та/або електронного каталогу, можуть бути підтверджені як внутрішніми документами (наприклад, наказом, розпорядженням, доповідною/службовою запискою, протоколом тощо), так і зовнішніми документами (наприклад, листом військової адміністрації, або військового командування, або компетентних органів влади, установ, підприємств, організацій тощо).

Принагідно інформуємо, що перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України
від 25.04.2022 № 75 (зі змінами).

Натомість замовник самостійно визначає необхідність використання електронної системи закупівель для здійснення закупівлі у разі, якщо інформація про таку закупівлю належить до інформації з обмеженим доступом
або її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці України та/або громадській безпеці і порядку (наприклад, під час закупівель послуг з будівництва укріплень та/або фортифікаційних споруд).

При цьому визначення понять “загроза національній безпеці України” та “громадська безпека і порядок” наведені у статті 1 Закону України “Про національну безпеку України”. Водночас відповідне обгрунтування має
міститися у внутрішніх документах замовника.

Своєю чергою, правові та організаційні засади створення та функціонування національної системи захисту критичної інфраструктури, що є складовою законодавства у сфері національної безпеки, визначає Закон України
“Про критичну інфраструктуру”. Статтею 8 цього Закону встановлено, що віднесення об’єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому 12 липня 2022 року Урядом ухвалено постанову Кабінету Міністрів України № 787 “Про утворення Державної служби захисту критичної інфраструктури та забезпечення національної системи стійкості України”.

У разі, якщо у замовника існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення спрощеної закупівлі або
застосування електронного каталогу (які орієнтовно становлять відповідно від 8 та 4 робочих днів) наприклад, для термінового ремонту укриттів у закладах освіти (який слід здійснити до початку навчального року тощо), або для облаштування місць проживання внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб, така закупівля може здійснюватись без застосування спрощеної закупівлі та/або електронного каталогу на підставі відповідних документів (як зовнішніх, наприклад доручень, заключень компетентних комісій, так і внутрішніх (актів
обстежень, дефектних актів тощо).

Щодо замовників, які здійснюють закупівлі без застосування процедур
закупівель/спрощених закупівель

Постанова 169 в редакції постанови № 723 конкретизує способи здійснення відповідних закупівель в умовах воєнного стану у залежності від різновиду замовників. Так, без застосування процедур закупівель/спрощених
закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі” закупівлі здійснюються:

Замовниками публічних/оборонних закупівель, які визначені частиною дев’ятою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” та державними замовниками у сфері оборони. До таких замовників належать, зокрема,
Міністерство оборони України та його розвідувальний орган, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Національна гвардія України, Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони України та інші військові формування та/або частини.
Замовниками, що здійснюють публічні закупівлі для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 року № 185 “Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану”. До таких замовників належать: Акціонерне товариство “Українська залізниця”, військові адміністрації та центральні органи виконавчої влади.

При цьому звертаємо увагу, що визначення приналежності до таких замовників здійснюється суб’єктами самостійно на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які такі суб’єкти володіють. Водночас замовники, здійснюючи такі закупівлі без використання електронної
системи закупівель, мають дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, зокрема: максимальної економії, ефективності та запобігання корупційним діям і зловживанням.

Державні замовники у сфері оборони повинні відповідно до Закону України “Про оборонні закупівлі” дотримуватися таких принципів здійснення оборонних закупівель: своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони; ефективність використання коштів, результативність.

Щодо відповідальних за закупівлю
Звертаємо увагу замовників, що згідно з підпунктом 4-1 пункту 1 постанови № 169 в редакції постанови № 723, відповідальною за організацію та проведення закупівель, визначених у підпункті 1 цього пункту, може бути
уповноважена особа або інша особа, визначена замовником.

Таким чином, замовник самостійно визначає особу, що організовує та проводить закупівлі. Такою особою може бути як уповноважена особа, що є відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно Закону, так і інший працівник замовника.

При цьому якщо замовником відповідальною визначена інша особа замовника, у такому разі на неї не розповсюджуються вимоги Закону щодо тестування та інші вимоги, які визначені для уповноважених осіб.

Щодо здійснення оплат
Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, який визначено частиною другою статті 7 Закону, розповсюджується на договори про закупівлю, що укладені за результатом проведення процедури
закупівлі/спрощеної закупівлі з дотриманням вимог Закону.

Водночас такі повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, не передбачені для договорів, які укладені замовниками відповідно до постанови № 169.

Щодо інформування про здійснення публічних закупівель
Мінекономіки як Уповноваженим органом у сфері публічних закупівель з метою інформування про зміни та механізми здійснення публічних закупівель в умовах воєнного стану проведено низку заходів для замовників.

Так, за посиланнями розміщено вебінари, які відбулись 4 та 7 липня 2022 року, на тему: “Публічні закупівлі у воєнний час: загальний огляд” та “Особливості застосування спрощених закупівель та використання електронного каталогу”, з якими рекомендуємо ознайомитись замовникам для однозначного застосування
закупівельного законодавства:
https://www.youtube.com/watch?v=EOuQBB7B-5c&t=4s
https://www.youtube.com/watch?v=InvnuRqbsTk

Разом з тим, 13 липня 2022 року відбулась онлайн зустріч Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економіки Свириденко Ю.А. за участі Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України та
Державної податкової служби України з представниками органів місцевого самоврядування, Асоціації міст України, з питань щодо здійснення оборонних, публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану та порядку здійснення відповідних розрахунків.

Оскільки під час вказаної зустрічі представниками органів місцевого самоврядування було надано перелік питань щодо застосування закупівельного законодавства, відповіді в межах компетенції Уповноваженого органу наведені у додатку.

Крім того, звертаємо увагу замовників, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, Мінекономіки є єдиним Уповноваженим органом, основними функціями якого є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері публічних закупівель, надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель та безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, організація нарад і семінарів з питань закупівель та інформування громадськості про політику та правила здійснення публічних закупівель.

З огляду на це та на численні звернення суб’єктів сфери публічних закупівель під час проведення вищевказаних заходів, Мінекономіки як Уповноважений орган направляє узагальнений лист до відома та для врахування в роботі замовникам, органам, визначеним у статті 7 Закону, органам державної влади, органам місцевого самоврядування та правоохоронним органам.

Додаток: на 6 арк. в 1 прим.

Перший заступник Денис КУДІН
Міністра економіки України

Товкай Анна, 596-67-48

Додаток

Номер	Назва громади	Питання
1.	Дніпровська міська ТГ	1. Чи потрібно замовнику при публікації оголошення про проведення спрощеної закупівлі згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 169 (зі змінами) розміщувати річний план в електронній системі закупівель? Якщо так, чи потрібно пов’язувати план з оголошенням про проведення спрощеної закупівлі? Відповідь Мінекономіки: Ні, не потрібно. 2. При проведенні процедури відкритих торгів під час воєнного положення, яким чином вимагати саме від учасника закупівлі інформацію згідно ст. 17 ЗУ “Про публічні закупівлі” (оскільки деякі відкриті реєстри не працюють, а замовнику на етапі кваліфікації необхідно перевірити дані учасника)? Відповідь Мінекономіки: у разі якщо закупівля здійснюється за Законом і реєстр не доступний, замовнику необхідно встановлювати відповідну вимогу в тендерній документації для надання учасником відповідного документа. Учасники можуть отримати інформацію про себе з усіх реєстрів. Детальні роз’яснення Мінекономіки надало у листі № 3323-04/40967-06 за посиланням https://cutt.ly/LLvDdY9. 3.Чи потрібно замовникам звітувати за прямими договорами та укладеними договорами за спрощеними закупівлями, які укладались за постановою № 169? Якщо так, то в який термін потрібно звітувати? Відповідь Мінекономіки: Про виконання договорів звітувати не потрібно. Звітувати треба про укладені договори на суму понад 50 тисяч гривень, якщо вони укладені згідно Постанови КМУ 169 поза електронною системою Прозорро (за виключеннями) і зробити це треба не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення/скасування воєнного стану. 4.Чи потрібно замовнику публікувати додаткові угоди до укладених договорів за постановою № 169? (укладеними за результатами спрощеної та прямі договори) Відповідь Мінекономіки: За результатами спрощених і прямих на суми до 50 тисяч не потрібно публікувати додаткові угоди. А якщо ж мова йде про прямий договір за виключенням з-під Постанови КМУ 169, то такий договір разом з додатками і змінами до нього (тобто додатковими угодами) треба буде оприлюднити не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення/скасування воєнного стану. 5.Чи потрібно замовнику враховувати при укладанні договору за результатами оголошення про проведення спрощеної закупівлі вимоги ст. 41 ЗУ “Про публічні закупівлі”? Відповідь Мінекономіки: Якщо договір укладається за Постановою КМУ 169, то ні, не потрібно. Вимоги Закону розповсюджуються лише на ті договори, які укладені за результатом його застосування. 6. Якщо Замовнику необхідно укласти договір з постачальником на підставі переговорної процедури закупівлі (за відсутністю конкуренції з технічних причин), чи можливо провести переговорну процедуру зараз та вказати термін надання послуг і термін дії договору до кінця року? Чи необхідно все ж таки укладати прямий договір за постановою 169 на період воєнного стану? (закупівля послуг з централізованого водопостачання/водовідведення). Відповідь Мінекономіки: Так, у цьому випадку можна провести переговорну за Законом. 7. Чи не є дискримінаційною вимогою для учасників закупівлі у період воєнного стану вимагання сертифікатів якості/відповідності на товар, висновків санітарно-епідеміологічних експертиз, сертифікатів ІSO? (якщо учасник зазначає у вимогах/запитаннях до закупівлі, що він внутрішньо переміщена особа/підприємець і до більшості документів на даний момент не має доступу) Відповідь Мінекономіки: вимоги завжди у будь-який час замовник встановлює самостійно з огляду на конкретні обставини та специфіку предмета закупівлі. Якщо, наприклад, говорити про закупівлі, для яких вимоги встановлені законодавством (продукти харчування, медикаменти тощо), то такі вимоги замовника є обгрунтованими і необхідними. Якщо ж ці вимоги не є обов’язковими, то замовнику не слід встановлювати обтяжливі умови, бо це до звуження потенційного кола постачальників.
2.	Павлоградська міська ТГ	1. Наразі не працює реєстр об’єктів критичної інфраструктури, як здійснювати закупівлі цим замовникам? Відповідь Мінекономіки: Користуватись іншими наявними виключеннями за потреби. 2. Як визначити і обґрунтувати, що інформація, яка має бути оприлюднена, належить до інформації з обмеженим доступом або її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці України та/або громадській безпеці і порядку? Наприклад, чи є такою інформацією ремонт укриття, закупівля ліків і перев’язувальних матеріалів, товарів і послуг для потреб військових частин? Відповідь Мінекономіки: Внутрішніми документами замовника на підставі звернень таких військових частин. 3. Чи має обмежуватися термін дії договору до закінчення воєнного стану, якщо наприклад, закуплені роботи, які об’єктивно не можуть бути виконані за цей час? Відповідь Мінекономіки: Так, оскільки Постанова КМУ 169 регулює закупівлі в умовах воєнного стану. При цьому сторони договору можуть передбачити можливість продовження строку дії договору у разі продовження періоду воєнного стану. 4. Яким чином закуповувати пальне і інші товари з нестійкою ціною – в зв’язку з постійним коливанням ринкової вартості і взагалі відсутності цих товарів на ринку, при тому, що постачальники взагалі відмовляються співпрацювати? Відповідь Мінекономіки: Якщо мова йде про закупівлю за Постановою КМУ № 169, то купувати слід, керуючись конкретною потребою, та передбачати можливість зміни ціни у договорі у разі її коливання.
3.	Тернівська міська ТГ	Порядок оформлення спрощених закупівель щодо Постанови № 169. Відповідь Мінекономіки: питання потребує уточнення під час зустрічі 13.07.22.
4.	Девладівська сільська ТГ	Процедура закупівлі електроенергії та газопостачання Договори, які більше 50000, як правильно провести закупівлю по постанові 169 або по законодавству? Відповідь Мінекономіки: Правильність застосування того чи іншого акту залежить від конкретних обставин замовника.
5.	Черкаська селищна ТГ	Укладено договір відповідно до Постанови КМУ №169. Чи потрібно зараз оприлюднювати договори в е-даті, чи через 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану а Україні? Відповідь надавалась Мінфіном
6.	Мирівська сільська ТГ	Як у 2023 році буде проводитись закупівля за ДК 09120000-6 – Газове паливо (відкриті торги)? Відповідь Мінекономіки: Це залежить від розвитку подій в країні та можливих змін до закупівельного законодавства.
7.	Іларіонівська селищна ТГ	Чи можна внести зміни до постанови КМУ від 09.06.2021 року № 590, а саме доповнити п.19 розділ 2 словами “оплата поточного ремонту доріг, що знаходяться на балансі територіальної громади”. Відповідь надавалась СКМУ
8.	Малоберізька сільська ТГ	1. Затримка в проведенні платежів по закупівлям життєво-необхідних товарів (побутова хімія, засоби особистої гігієни, продукти харчування) комунальних установ, що знаходяться на окупованих територіях, але повноцінно виконують свої функції такі, як наприклад – Центр надання соціальних послуг, до якого входить стаціонарне відділення постійного та тимчасового перебування одиноких літніх людей. Відповідь надавалась СКМУ 2. Не проведення платежів по виконаним капітальним ремонтам в період з початку поточного року до 24.02.2022 року Відповідь надавалась СКМУ
9.	Кременчуцька міська ТГ	1. Як провести капітальні видатки по ремонту травматологічного відділення ЛІЛ Кременчуцька. Ступінь готовності 50 %. 2. Як провести капітальні видатки на будівництво адміністративного приміщення для Нацгвардії. Ступінь готовності 70 %. Відповідь надавалась СКМУ
10.	Миргородська міська ТГ	1.В зв’язку початком навчального року в умовах запровадження військового стану та виникненням додаткових робіт по облаштуванню найпростіших укриттів, необхідно продовжити дію постанови КМУ від 28.02.2022 № 169, щоб забезпечити заклади освіти усім необхідним (продуктами харчування, укриттями) максимально швидко і ефективно.
11.	Машівська ТГ	1) На даний час усі навчальні заклади до початку навчального періоду (1 вересня) за вимогою Міносвіти планують виконувати послуги з поточного та/або капітального ремонту протирадіаційних укриттів, укриттів, найпростіших укриттів, на що ми як бачимо не вистачає катастрофічно часу на проведення закупівель та своєчасного виконання даних послуг/робіт. До прикладу: сесія ради з виділенням коштів на дані потреби проведена 5 липня 2022 року з врахуванням набрання рішення законної сили (5 робочих днів), тобто, розпочати спрощені закупівлі з даного предмету (вартість 200 тис.грн) можливо 12 липня. Вимогами статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі” визначено, що оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю опубліковується – не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій, з даного випливає, що при ідеальному проведенні даної процедури з врахування розгляду пропозиції учасників (без надання питань та на них відповідей) можливість укладання договору настане не раніше 25 липня 2022 року. Наслідково, строк виконання робіт та\або надання послуг з відповідних ремонтів становить не більше 20 робочих днів, що підводить під ризик несвоєчасного виконання даних ремонтів або взагалі їх невиконання за відсутності учасників (які відмовлятимуться у зв’язку з коротким строком виконання послуг\робіт). Чи вбачає Мінекономіки та ДП Прозорро дану ситуацію, яка підпадає під визначену обставину абзацом 7 частини 1 Постанови № 169 та укладання договору без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі та\або електронного каталогу, а саме: “існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення спрощеної закупівлі або використання електронного каталогу”? Відповідь Мінекономіки: Для нагальних потреб, які унеможливлені дотриманням строків для проведення спрощеної закупівлі за Постановою КМУ 169 є відповідне виключення для укладення прямих контрактів. 2) Просимо надати чітку відповідь: Чи належить інформація про місцезнаходження протирадіаційних укриттів, укриттів, найпростіших укриттів закладів освіти з зазначенням адрес їх місцезнаходження (як того вимагає предмет закупівлі), що буде оприлюднена в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, до інформації з обмеженим доступом або її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку (дітям які будуть там знаходитись під час нового навчального періоду). На підставі вищевикладеного чи вбачає Мінекономіки та ДП Прозорро дану ситуацію яка підпадає під визначену обставину абзацом 4 частини 1 Постанови № 169 та укладання договору без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі та\або електронного каталогу, як таку що: “інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, належить до інформації з обмеженим доступом або її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку”? Відповідь Мінекономіки: Інформацією про потребу та обставини закупівлі володіє безпосередньо замовник. Тому рішення про здійснення закупівлі слід приймати, керуючись наявними обставинами.
12.	Харківське РВ АМУ	1. Виходячи із абз.3 підпункту 1 пункту 1 постанови, замовники здійснюють публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, із використанням порядку проведення спрощених закупівель. Питання. Враховуючи наведені рамки (“становить чи перевищує 50 тис.”), чи означає це, що можна абсолютно всі закупівлі проводити через спрощену процедуру (навіть по тих, що більше 200тис.), тобто – НЕ застосовувати “повноцінні” торги? Відповідь Мінекономіки: Постанова КМУ № 169 використовується без граничної межі по вартості закупівель. 2. У п.п 4.1) вказано, що “відповідальною за організацію та проведення закупівель МОЖЕ бути уповноважена особа або інша особа, визначена замовником”. Питання. Що значить “може бути” і яка це “інша особа”? Відповідно до закону № 922 “Про публічні закупівлі” (в т.ч. у ст.11 закону) визначено цілий спектр вимог до такої особи та її відповідальність. Відповідь Мінекономіки: Змінами до Постанови КМУ 169 уточнено, що відповідати за закупівлі, які здійснюються за цим актом може будь-який працівник замовника. Це може бути як уповноважена особа, яка вже є в організації, так і будь-який інший працівник (наприклад, юрист, бухгалтер, економіст) на якого буде покладено такі обов’язки за потреби. 3. Більш того, саме до повноважень уповноваженої особи належить планування закупівель, а всі її рішення оформлюються протоколом. Але у постанові (підпункт 2) визначено, що переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначаються рішеннями замовників (!), що здійснюють такі закупівлі. Замовником у місцевих радах є або сама рада, або певний її структурний підрозділ (наприклад, відділ освіти). Питання. Так хто і яким документом визначає план закупівель: “якась” особа протоколом чи рада – своїм рішенням? А якщо це – відділ? Відповідь Мінекономіки: Для здійснення закупівель за Постановою КМУ № 169 не треба складати річний план. Треба скласти перелік предметів закупівлі, вказати необхідні обсяги і затвердити їх наказом організації.
13.	Козятинська ТГ	1. Чи можна і наскільки це доцільно частково працювати і по Закону і по Постанові при закупівлі до 50 тисяч? Наприклад: звичайні закупівлі по Закону всі інші, які виникли у зв’язку з ВС- по Постанові? Відповідь Мінекономіки: Так, можна. Свої потреби визначає саме конкретний замовник, і саме такий замовник вирішує, чи керуватись Законом (якщо це НЕ нагальні закупівлі і вони з війною не пов’язані) чи Постановою КМУ 169 (якщо це потреби, що виникають в умовах воєнного стану і потребують швидкого придбання) 2. Чи потрібно сумувати коди ДК закупівлі по Постанові і по Закону? Відповідь Мінекономіки: Ні, не потрібно. Закупівлі, що здійснюються по Постанові КМУ 169 мають бути відображені у затвердженому рішенням замовника Переліку, оскільки такі закупівлі об’єктивно неможливо було передбачити завчасно, вони виступають новим предметом окремого договору. При цьому закупівлі, які здійснюються замовником планово за Законом та не пов’язані з війною, мають вноситись у річний план. 3. Чи можна зараз опублікувати договори більше 200 тис., які були укладенні по Постанові чи чекати закінчення ВС (наприклад предмет договору продовольчий резерв? Бензин?) Відповідь Мінекономіки: Можна оприлюднити і зараз, за умови, що до таких договорів вже не вноситимуться зміни, оскільки наразі згідно Постанови КМУ № 169 треба оприлюднити звіт, договір, додатки до нього та зміни, якщо такі вносились додатковими угодами.