ДЕРЖАВНА АУДИТОРСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ
19.03.2020 № 31-14/401-2020 На 12/02/1 від 21.02.2020
Головному редактору журналу
«Радник в сфері державних закупівель»
Ірині Антоновій
а/с 121, м. Київ, 03062
radnukdz@gmail.com
Державна аудиторська служба України розглянула по суті Ваш лист від 21.02.2020 № 12/02/1 з питань щодо притягнення до адміністративної відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про публічні закупівлі, та в межах компетенції повідомляє.
Щодо документування під час моніторингу закупівель порушень, за які передбачена адміністративна відповідальність за статтею 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс)
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції У країни органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції Закону України від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ) (далі – Закон).
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником (частина шоста статті 8 Закону).
Одним з обов’язкових елементів змісту висновку є опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі.
Особливості документування результатів моніторингу процедур закупівель визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівель, затвердженим наказом Держаудитслужби від 23 березня 2018 року № 86, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 01 червня 2018 року за № 654/32106.
Отже, саме висновок є документом, у якому документуються факти вчинення порушень або факти їх відсутності.
Щодо вжиття заходів з притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень (триваючих та разових), передбачених першою та другою частинами статті 16414 Кодексу .
Окремі строки накладання адміністративних стягнень визначає частина перша статті 38 Кодексу.
Поряд з цим згадана норма не надає визначення, ознак чи поняття разового або триваючого адміністративного правопорушення.
Оцінка обставин вчинення адміністративного правопорушення, в тому числі його «разовість» чи «тривалість», здійснюється уповноваженою особою чи судом самостійно.
Застосування згаданих понять посадовими особами органу державного фінансового контролю, які після 19 квітня 2020 року будуть уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення за частинами першою та другою статті 16414 Кодексу, можна буде оцінити чи узагальнити тільки після формування практики розгляду таких справ.
Зазначаємо, що вжиття заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених першою та другою частинами статті 16414 Кодексу, після 19 квітня 2020 року здійснюватиметься відповідно до норм Кодексу та з урахуванням обставин, визначених, зокрема, у частинах дев’ятій, тринадцятій та чотирнадцятій статті 8 Закону (у редакції станом на відповідну дату).
Заступник Голови
Олександр ШКУРОПАТ