КЕП та підстава для відхилення: чи існує зв’язок?

Тема: Інше

Тема розширена: Накладання ЕЦП на документи пропозиції учасника

Суть питання: Тендерною документацією замовника по процедурі відкритих торгів, оголошеною 15.06.2020 р. встановлена вимога щодо накладання на пропозицію ЕЦП або КЕП уповноваженої особи учасника процедури. При цьому передбачено, якщо пропозиція містить скановані документи і документи в електронній формі, то учасник повинен накласти ЕЦП/КЕП на пропозицію в цілом; на кожен оригінал електронного документу окремо. Крім цього, тендерна докумнтація в описі формальних помилок містить помилки, повязані з відсутністю підписів та, за наявності, печатки учасника на документах/сторінках пропозиції учасника (в тому числі КЕП/ЕЦП, печаток на документах) та/або прізвища, ініціалів уповноваженої особи учасника, крім тих документів, що складені від імені учасника.
Питання: чи є відсутність ЕПЦ/КЕП на кожному документі тендерної пропозиції та на тендерній пропозиції вцілому підставою для відхилення пропозиції учасника в звязку з її невідповідності вимогам тендерної документації?

Відповідь на запит 1619/2020

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.

Так, тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).

У свою чергу, згідно з частиною першою статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.  Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги” (частина третя статті 12 Закону).

Отже, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників щодо оформлення та подання тендерної пропозиції з дотриманням законодавства та з урахуванням частини третьої статті 12 Закону і частини першої статті 26 Закону.

Крім цього, відповідно до абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо вона не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

Поряд з цим, частиною першою статті 24 Закону встановлено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.

У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.

При цьому до компетенції Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель у конкретних випадках.