Визначення предмета закупівлі є важливим етапом не тільки у процедурі оформлення тендерної документації / оголошення про проведення спрощеної закупівлі, а й у підготовці до публічних закупівель загалом. Порядок та спосіб визначення замовником предмета закупівлі відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) регламентується новим наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі — наказ № 708). Оновлення порядку визначення предмета закупівлі пов’язане передусім із тим, що з 19.04.2020 р. діє нова редакція Закону. Проте, на відміну від попередньої редакції, наказ № 708 не регулює порядок закупівлі товарів, до вартості яких включені супутні послуги. Отже, як діяти замовнику в даному випадку, пропонуємо розглянути в даній публікації.
Згідно з пунктом 22 пункту 1 статті 1 Закону предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Новий Порядок, затверджений наказом № 708, на відміну від наказу Мінекономіки від 17.03.2016 № 454 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі», який втратив чинність, не містить положення, яким передбачено, що під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов’язаної (пов’язаних) з поставкою товарів (зокрема, послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів.
Водночас пунктом 3 розділу 1 наказу № 708 передбачено, що предмет закупівлі товарів визначається замовником за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника та згідно з пунктом 34 частини першої статті 1 Закону.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 34 частини першої статті 1 Закону, до товарів також можуть належати послуги, пов’язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Отже, для з’ясування, як діяти замовнику в даному випадку, розглянемо позицію Мінекономіки з цього приводу.
Так, на сайті Мінекономіки від КП «Х» розміщено запит № 1716/2020: «Відповідно п. 5 розділу ІІ Наказу МЕРІТУ № 454 від 17.03.16 р., “Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі”: Якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов’язаної (пов’язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів». Дію даного наказу скасовано. В редакції нового наказу № 708 від 15.04.20 р. ця норма чомусь відсутня. І як тепер закуповувати сукупні послуги? Чи укладати різні договори? І що робити з закупівлями товарів, опублікованих після 09.06 і до сьогодні, до вартості яких включені супутні послуги? Чи потрібно скасовувати закупівлі?».
З приводу наведеного вище відповідь Мінекономіки наступна: «Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі — Порядок). Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 34 частини першої статті 1 Закону, до товарів також можуть належать послуги, пов’язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку».
Підведемо підсумок:
Предметом закупівлі виступатиме товар у розумінні Закону, якщо закупівля такого товару одночасно пов’язана з послугою його постачання та за умови, що вартість даної послуги (послуг) не перевищуватиме вартості самого товару. Вказані послуги надаватимуться в межах одного договору про закупівлю, одним постачальником.
Водночас як діяти замовнику, якщо при закупівлі товару мають місце інші, окрім постачання, послуги, зокрема, монтаж або налаштування, надані тим самим постачальником?
Відповідно до позиції представника Мінекономіки на порталі RADNUK.COM.UA в матеріалі «Закупівля товару разом із супутньою послугою», що незабаром буде опубліковано: «Водночас непоодинокими є випадки, коли разом з товаром слід придбати й певну послугу (транспортування, установку, монтаж, наладку тощо). У такому випадкові предметом закупівлі в розумінні Закону буде саме товар, але лише за умови, що вартість такої послуги (послуг) не перевищує вартості самого товару. Наприклад, якщо закуповують техніку або обладнання, яке слід не лише придбати, а й здійснити запуск або монтаж, то такі послуги можуть бути надані тим самим постачальником в межах одного договору про закупівлю, укладеного одночасно на придбання товару та супутніх послуг до нього.»
Враховуючи викладене вище, предметом закупівлі виступатиме товар у розумінні Закону, якщо закупівля такого товару одночасно пов’язана з іншими супутніми послугами та за умови, що вартість даної послуги (послуг) не перевищуватиме вартості самого товару. Вказані послуги надаватимуться в межах одного договору про закупівлю, одним постачальником.
В усіх інших випадках такі предмети закупівель є різними, і замовнику слід проводити закупівлі окремо на придбання товару та послуги, керуючись вартісними межами, встановленими Законом. За результатами проведених закупівель замовником укладатимуться різні договори про закупівлю: з постачальником та надавачем послуг відповідно.
Звертаємо увагу, що порушення законодавства про публічні закупівлі в частині порядку визначення предмета закупівлі тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 1700 грн (стаття 16414 КУпАП).
google 