- Радник у сфері публічних закупівель - https://radnuk.com.ua -

Як прописати в ТД норму з посиланням на Закон України «Про електронні довірчі послуги», якщо його назва змінилася

У цій статті ви дізнаєтесь, як правильно прописати в тендерній документації норму з посиланням на Закон України «Про електронні довірчі послуги», якщо його назва змінилася на Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Зміна назви Закону про електронні довірчі послуги

Частиною 3 статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) визначено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Проте до Закону України «Про електронні довірчі послуги» внесено зміни та в тому числі змінено назву самого документа на Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Вимоги Закону про публічні закупівлі, що не приведені у відповідність

Частиною 5 статті 22 Закону визначено, що замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Враховуючи ті обставини, що в частину 3 статті 12 та частину 5 статті 22 Закону зміни не внесені та змінено назву Закону України «Про електронні довірчі послуги» на Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», в тендерній документації доцільно уникати посилання, зокрема, на частину 3 статті 12 Закону, адже там зазначена ще стара норма.

Як прописати вимогу в ТД

Зважаючи на вищевикладене, наведемо приклад того, що можна зазначити в тендерній документації:

«Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України „Про електронні документи та електронний документообіг“ та „Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги“. Учасники процедури закупівлі подають тендерні пропозиції у формі електронного документа чи скан-копій через електронну систему закупівель».

Водночас пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082 (далі — Порядок № 1082), передбачено, зокрема, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника / ЦЗО / учасника / постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.

Після внесення інформації в електронні поля на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на вебпорталі у вигляді документа, доступного для друку. Оприлюднення інформації на вебпорталі здійснюється електронною системою закупівель автоматично.

Більш детально, що є кваліфікованим підписом, та позицію щодо накладання учасниками саме кваліфікованого підпису було висвітлено в статті «КЕП чи УЕП у сфері публічних закупівель».

Враховуючи викладене, варто зважати на спеціальні норми, передбачені Порядком № 1082, зокрема в частині накладення кваліфікованого електронного підпису посадової особи після внесення учасником інформації в електронні поля, який має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Тому замовник може передбачити норму щодо підписання учасником тендерної пропозиції таким чином:
«Тендерна пропозиція учасника має відповідати ряду вимог:

1) документи мають бути чіткими та розбірливими для читання;

2) тендерна пропозиція учасника повинна бути підписана  кваліфікованим електронним підписом (КЕП);

3) якщо тендерна пропозиція містить і скановані, і електронні документи, потрібно накласти КЕП на тендерну пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо.

Винятки:

1) якщо електронні документи тендерної пропозиції видано іншою організацією і на них уже накладено КЕП цієї організації, учаснику не потрібно накладати на нього свій КЕП.

Зверніть увагу: документи тендерної пропозиції, які надані не у формі електронного документа (без КЕП на документі), повинні містити підпис уповноваженої особи учасника закупівлі (із зазначенням прізвища, ініціалів та посади особи), а також відбитки печатки учасника (у разі використання) на кожній сторінці такого документа (окрім документів, виданих іншими підприємствами / установами / організаціями).

Замовник не вимагає від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Замовник перевіряє КЕП учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Під час перевірки КЕП повинні відображатися: прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа)».

Висновок

Отже, враховуємо норми законодавства щодо Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Порядок № 1082 та правильно передбачаємо ці норми в тендерній документації.

Читайте також: