Вартість життєвого циклу, або сукупна вартість володіння предметом закупівлі, є новим інструментом у закупівельному законодавстві України, який передбачено чинною редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) та який додатково врегульовується наказом Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України (далі — Мінекономіки) від 28.09.2020 № 1894 «Про затвердження Примірної методики визначення вартості життєвого циклу» (далі — Методика).
Фактично вартість життєвого циклу — це альтернативний критерій оцінки пропозиції учасника, що є більш складним, ніж критерій оцінки «ціна».
У практиці будь-якого фахівця з публічних закупівель зустрічаються випадки, коли ініціатор закупівлі (внутрішній замовник) скаржиться на оцінку тендерних пропозицій лише за показником «ціна», мотивуючи це, наприклад, так: «надаючи найдешевшу пропозицію учасники жертвують якістю, і виграє той, хто дає гіршу продукцію за копійки», або щось на кшталт: «ціна не головне, головне якість».
На цей випадок варто, звісно, казати, що якісно та детально встановлені технічні вимоги до предмета закупівлі в тендерній документації врятують нас від продукції поганої якості. Однак у деяких випадках, коли предмет закупівлі комплексний чи складний та передбачає довгострокову експлуатацію (як правило, обладнання, агрегати, машини) і має пов’язані з цим додаткові грошові витрати, законодавець уже надає нам можливість застосовувати критерій оцінки тендерних пропозицій «вартість...
google 
