- Радник у сфері публічних закупівель - https://radnuk.com.ua -

Придбання комплектуючих до товару за різними кодами: поділ предмета закупівлі чи ні?

Постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 06.07.2021, справа № 127/14550/21

Обставини справи

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14.05.2021, складеного за результатами проведення аудиту ефективності використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, у замовника виявлено, що ОСОБА_1, займаючи посаду головного бухгалтера замовника та будучи відповідальною особою за проведення публічних закупівель згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), перебуваючи на робочому місці за адресою АДРЕСА_2, у результаті неправильного вибору виду процедури закупівлі (уникнення спрощеної закупівлі) допустила порушення вимог абзацу 4 підпункту 5 частини 2 статті 4 Закону, що дозволило навчальному закладу укласти договори № 9 та № 8 на придбання у ФОП ОСОБА_2 комплексу «Інтерактивна підлога TM Briolight» загальною вартістю 84 500 грн без ПДВ в один день — 26.10.2020, частинами оприлюднивши в електронній системі закупівель звіти про укладання вказаних договорів про закупівлю, які укладено без використання електронної системи закупівель, уникнувши процедури спрощеної закупівлі.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила частину 10 статті 3, частину 3 статті 41 Закону та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 164-14 КУпАП, — придбання товарів, робіт і послуг без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до вимог Закону.

Позиція замовника

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник-адвокат вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнали, просили суд закрити провадження у зв’язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення чи з огляду на малозначність проступку.

Пояснили, що за договорами № 8 та № 9 від 26.10.2020 було придбано не одну неподільну річ, а різні товари, які можуть бути предметом купівлі-продажу та об’єктом експлуатації окремо один від одного. При цьому насправді придбано комплектуючі єдиної системи «Інтерактивна підлога». Купівля комплектуючих окремо зумовлена економією бюджетних коштів. У результаті тривалих перемовин на дату укладення угод у наявності ці комплектуючі були лише в одного постачальника, з яким і укладено угоди. Крім цього, наголосили, що протокол не містить викладу суті правопорушення, а проступком ОСОБА_1 не заподіяно шкоди ні Вінницькій об’єднаній територіальній громаді, ні замовнику.

ОСОБА_1 не заперечила, що вона була призначена уповноваженою особою з публічних закупівель ЗОШ № 10, її посадові обов’язки з огляду на це відомі, як і положення чинного законодавства.

Позиція суду

Згідно з частиною 3 статті 164-14 КУпАП придбання товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до вимог Закону тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, відповідно до частини 10 статті 3 Закону, забороняється придбання товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини 2 статті 10 цього Закону.

Аналогічно, відповідно до частини 3 статті 41 Закону, забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

При цьому спрощена закупівля — придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 000 грн та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини 1 статті 3 Закону (пункт 28 статті 1 Закону).

Суд звертає увагу на те, що метою прийняття Закону згідно з його преамбулою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

До основних принципів публічних закупівель, згідно зі статтею 5 Закону, віднесено добросовісну конкуренцію серед учасників; максимальну економію, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінацію учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Порушення вказаних принципів шляхом уникнення передбаченої Законом процедури публічних закупівель призводить не тільки до порушення гарантованих прав потенційних учасників торгів, а й до порушення публічного порядку.

У даному випадку, згідно з договорами № 8 та № 9 від 26.10.2020, придбано інтерактивну систему проєкції вартістю 34 590 грн та електротехнічне обладнання за 49 910 грн у одного і того самого продавця — ФОП ОСОБА_2.

Зі змісту наданих ОСОБА_1 пояснень вбачається, що при поєднанні цих елементів між собою та з відповідним програмним забезпеченням вони складають комплекс «Інтерактивна підлога».

Суд звертає увагу на те, що хоча комплектуючі «Інтерактивної підлоги» й передано за двома різними видатковими накладними на виконання двох різних договорів, уся інша документація, у тому числі інструкція з використання, технічний паспорт, сертифікат відповідності, декларація відповідності, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікат на систему управління якістю, свідоцтво про визнання відповідності педагогічним вимогам надано ФОП ОСОБА_2 замовнику не на кожен із придбаних товарів окремо, а як на цілісну систему — «Інтерактивну підлогу ТМ Briolight».

Згідно ж із гарантійними талонами виробник ТОВ «Бріолайт-Україна» несе відповідні гарантійні зобов’язання щодо товарів «Інтерактивна підлога ТМ Briolight» та модуль управління, що було придбано замовником.

Доводи ОСОБА_1 щодо можливості окремого використання придбаних товарів за договорами № 8 та № 9 не підтверджено жодними доказами, тобто є виключно її припущеннями.

Натомість зі змісту вказаних вище документів чітко вбачається, що фактично замовником придбано один товар — «Інтерактивну підлогу виробника ТМ Briolight» через офіційного дистриб’ютора ФОП ОСОБА_2. Однак цей товар було поділено на частини з метою уникнення проведення процедури спрощеної закупівлі, яка була обов’язкова згідно із загальною вартістю такого товару 84 500 грн (перевищує 50 000 грн).

Натомість ОСОБА_1 була обізнана з вимогами законодавства про публічні закупівлі, нею пройдено відповідне навчання з питань публічних закупівель у період з 25 листопада по 26 листопада 2019 року та з 25 листопада по 26 листопада 2020 року, їй було відомо, що саме вона є уповноваженою особою з публічних закупівель замовника.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи уповноваженою особою з публічних закупівель, у тому числі уповноваженою на проведення спрощених закупівель, замовника, не провела спрощену закупівлю товару вартістю більше 50 000 грн, а саме «Інтерактивної підлоги ТМ Briolight», чим порушила прямі заборони закону, передбачені частиною 10 статті 3, частиною 3 статті 41 Закону.

Суд також відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо того, що відсутність заподіяння матеріальної шкоди вчиненим правопорушенням є підставою для закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки матеріальна шкода не є конструктивною ознакою адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 164-14 КУпАП є формальним та не вимагає обов’язкового заподіяння матеріальної шкоди.

Суд постановив

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 164-14 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1 500 (одна тисяча п’ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн (двадцять п’ять тисяч п’ятсот гривень 00 копійок), у дохід держави. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн (чотириста п’ятдесят чотири гривні 00 копійок) у дохід держави.

Більше судової практики читайте на порталі RADNUK.COM.UA в статтях:


Додатково пропонуємо переглянути вебінар на тему: Особливості визначення предмета закупівлі