У цій статті поговоримо про закупівлю будівельних робіт, розглянемо, що змінилося в умовах воєнного стану, та за допомогою чотирьох етапів зуміємо описати закупівлю робіт у всій її красі.
Схематично закупівля будівельних робіт відбувається так:
Перший етап закупівлі будівельних робіт: розроблення проєктної документації на закупівлю робіт
Процес закупівель будівельних робіт для замовників, що визначені статтею 2 Закону України «По публічні закупівлі» (далі — Закон), розпочинається з затвердження річного плану закупівель або внесення змін до нього та подальшої його публікації протягом п’яти робочих днів з дня затвердження.
Під час затвердження річного плану закупівель або внесення змін до нього замовник повинен для себе визначити вид предмета закупівлі: товари, роботи чи послуги, адже залежно від виду предмета закупівлі встановлені вартісні межі щодо вибору процедури закупівлі (Шпаргалка уповноваженої особи щодо вартісних меж).
Відповідно до пункту 27 частини 1 статті 1 Закону роботи — розроблення проєктної документації на об’єкти будівництва, науково-проєктної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проєктної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
У пункті 4 розділу I Порядку визначення предмета закупівлі встановлено, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанови з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.
Також відповідно до пункту 5 розділу I Порядку визначення замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої — восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом виконання робіт.
Розберемо класичний варіант закупівлі робіт з розробленням проєктної документації та окремо робіт з будівництва об’єктів. Так, під час введення воєнного стану були внесені зміни до нормативно-правових актів, які регулюють та визначають склад та зміст проєктної документації, а саме:
- Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 (далі — Закон № 3038-VI);
- ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі — ДБН А.2.2-3:2014) зі змінами № 1 від 01.06.2018 та № 2 від 01.07.2022;
- наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів» (далі — Наказ № 45) зі змінами, затвердженими наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 903 від 05.10.2023.
Варто звернути увагу, що зміна № 2 від 01.07.2022 до ДБН А.2.2-3:2014 внесла зміни щодо сфери застосування:
Для закупівлі проєктних робіт замовнику може знадобитися закупівля передпроєктних робіт.
Закупівля передпроєктних робіт
Відповідно до пункту 3.15 ДБН А.2.2-3:2014 передпроєктні роботи — роботи, які можуть виконуватись до початку процесу проєктування для визначення принципових об’ємно-просторових та містобудівних рішень:
- розроблення попередніх концептуальних архітектурних пропозицій (форескізи);
- розроблення пропозицій щодо розміщення об’єктів будівництва на земельних ділянках (обґрунтування місця розташування, необхідної території та умов будівництва);
- опрацювання технологічних та інженерних характеристик об’єкта;
- складання завдання на виконання інженерних вишукувань;
- обстеження технічного стану та / або обміри існуючих об’єктів, які підлягають реконструкції, капітальному ремонту, та розташованих в зоні впливу будівництва з метою підготовки висновку та / або рекомендацій про можливість виконання робіт;
- збір даних та створення цифрової інформаційної моделі існуючого об’єкта на базі даних інженерно-геодезичних вишукувань, обстеження конструкцій та інженерних систем чи обробки існуючої документації;
- інші види робіт, необхідні для початку процесу проєктування.
Відповідно до статті 26 Закону № 3038-VI проєктування об’єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у порядку, який ми відобразимо далі.
Проєктування об’єктів будівництва
Етап | Що врахувати | |
1. Отримання замовником або проєктувальником вихідних даних | містобудівні умови та обмеження | Відповідно до частини 3 статті 29 Закону № 3038-VI: фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проєктування об’єкта будівництва на безоплатній основі за заявою замовника. |
технічні умови
| Відповідно до частини 2 статті 30 Закону № 3038-VI: фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою. | |
завдання на проєктування | Відповідно до частини 9 статті 29 Закону № 3038-VI: завдання на проєктування об’єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проєктувальником. | |
Інші вихідні дані (відповідно до Додатка A до ДБН А.2.2-3:2014). | ||
2. Розроблення проєктної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи | Звертаємо увагу, що поняття проєктної документації тепер визначено пунктом 11 Закону № 3038-VI, а ДБН А.2.2-3:2014 наразі має лише посилання на поняття, визначене Законом № 3038-VІ. Так, відповідно до Закону № 3038-VІ проєктна документація — затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об’єктів будівництва. Відповідно до пункту 3.23 ДБН А.2.2-3:2014 та Наказу № 45 існують такі стадії проєктування:
Розподіл стадій проєктування розмістимо окремо нижче. | |
3. Затвердження проєктної документації | Проєктна документація затверджується відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560. |
Залежно від класу наслідків будівництва стадії проєктування різні. Законом № 3038-VІ скасовано поділ об’єктів будівництва за категоріями складності, натомість ДБН А.2.2-3:2014 містить посилання на такі категорії, а тому вони розподіляються за класами наслідків таким чином:
- I та II категорії складності належатимуть, відповідно, до об’єктів з незначними (СС1) наслідками;
- III та IV категорії складності належатимуть, відповідно, до об’єктів із середніми (СС2) наслідками;
- V категорія складності належатиме, відповідно, до об’єктів зі значними (СС3) наслідками.
Тому, відповідно до пункту 4.6.3 ДБН А.2.2-3:2014, розподіл стадій проєктування такий:
Для об’єктів І та II категорій складності проєктування здійснюється (СС1): | Для об’єктів III категорії складності проєктування здійснюється у дві стадії (СС2): | Для об’єктів IV та V категорій складності проєктування виконується в три стадії (СС3): |
|
|
|
Висновок до першого етапу. Будь-який процес закупівель розпочинається із затвердження річного плану закупівель або внесення змін до нього. Далі визначаємо предмет закупівлі з огляду на його вид та вартісні межі (може допомогти шпаргалка щодо того, як розрізнити роботи від послуг).
Відповідно до особливостей закупівлі робіт існують передпроєктні та проєктні роботи, закупівля яких відбувається почергово. Нормативно-правовими актами встановлено порядок та кількість стадій розроблення проєктної документації залежно від класу наслідків проєкту будівництва, натомість не встановлено, скільки стадій проєктування одночасно можна здійснювати та, своєю чергою, закуповувати замовнику будівництва.
Так, замовники самі приймають рішення, як здійснювати закупівлю робіт — на кожну окрему стадію проєктування або одночасно на всі стадії розроблення проєктної документації. Доцільно прочитати статтю «Розроблення проєктної документації по об’єкту будівництва: як правильно прописати предмет закупівлі в Прозорро?».
Другий етап закупівлі будівельних робіт: затвердження та експертиза проєктів будівництва
Експертиза проєкту. Нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проведення експертизи проєктної документації, є:
- національний стандарт України ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво» (далі — ДСТУ 8907:2019), який почав діяти з 01.07.2020;
- постанова Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі — Постанова № 560);
- Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво, що затверджена наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281.
Відповідно до пунктів 4.3 та 4.5 ДСТУ 8907:2019 результат проведення експертизи проєктної документації на будівництво — експертний звіт.
Експертиза є завершальним етапом розроблення проєктної документації на будівництво, її проводять у встановленому законодавством порядку та відповідно до вимог цього стандарту перед затвердженням (схваленням) цієї документації.
Так, згідно з пунктом 4.8 ДСТУ 8907:2019 та пунктом 10 Постанови № 560 обов’язковій експертизі підлягає проєктна документація на нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення об’єктів будівництва, яку затверджують (схвалюють) на стадіях проєктування:
- техніко-економічне обґрунтування (ТЕО),
- техніко-економічний розрахунок (ТЕР),
- ескізний проєкт (ЕП),
- проєкт (П),
- робочий проєкт (РП),
та розроблюють для об’єктів, що:
- за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, — щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
- споруджуються на територіях зі складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, — щодо їх міцності, надійності та довговічності;
- споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень, а під час дії воєнного стану — 1 млн гривень, — щодо кошторисної частини проєкту будівництва;
- підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.
За рішенням замовника може проводитися також експертиза проєктів будівництва інших об’єктів, ніж передбачені у пункті 10 цього Порядку, або окремих розділів проєктної документації. Результатом такої експертизи є експертна оцінка, що не є підставою для затвердження проєктів будівництва.
Вартість експертизи визначають договірною ціною та визначають згідно з Настановою з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво, що затверджена наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281.
Затвердження проєкту. Відповідно до пункту 3 Постанови № 560 при дво- і тристадійному проєктуванні проєкти будівництва затверджуються на стадіях проєкту та робочого проєкту і схвалюються на стадії техніко-економічного обґрунтування, техніко-економічного розрахунку та ескізного проєкту.
У разі, коли поділ будівництва на черги визначено на стадії розроблення техніко-економічного обґрунтування (техніко-економічного розрахунку, ескізного проєкту), схваленого в установленому порядку, проєкт будівництва може затверджуватися в цілому або за чергами.
Під час дії воєнного стану розроблення проєктів будівництва з капітального ремонту об’єктів (незалежно від класу наслідків (відповідальності), пошкоджених в результаті воєнних дій, допускається здійснювати у складі дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт, пояснювальної записки, у якій зазначаються умови виконання робіт, та кошторисної документації на підставі звіту за результатами обстеження, розробленого відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 257 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 33, ст. 1045).
Зазначений звіт повинен містити висновок про технічний стан об’єкта, відомість пошкоджених (зруйнованих) конструкцій, інженерних систем (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень, їх технічного стану), а також рекомендовані заходи з відновлення експлуатаційної придатності об’єкта.
Рішення щодо обсягу проєктної документації (щодо можливості розроблення проєкту будівництва у складі дефектного акта, пояснювальної записки та кошторисної документації) приймається головним архітектором проєкту та / або головним інженером проєкту за погодженням із замовником, що зазначається у завданні на проєктування.
Висновок до другого етапу. Початком процесу проєктування є розроблення проєктної документації, завершальним етапом проєктування є отримання замовником будівництва експертного звіту, а дозволом на початок закупівлі будівельних робіт є затвердження проєктної документації у встановленому законодавством порядку.
Читайте також «Проведення експертизи проєктної документації на будівництво — це роботи чи послуги?».
Третій етап закупівлі будівельних робіт: закупівля робіт та укладення договору про закупівлю
Цей етап є досить важливим для замовників, адже в майбутньому в результаті цієї закупівлі буде реалізовуватися весь проєкт будівництва. Для здійснення закупівлі робіт необхідно підійти відповідально до підготовки тендерної документації та врахувати певні особливості:
- вживання термінів та понять (для однакового розуміння та подальшої підготовки пропозицій учасників замовнику варто зазначити, у розумінні яких нормативно-правових актів вживаються поняття в тендерній документації, для уникнення розбіжностей в майбутньому між замовником та учасниками, що суттєво впливає на підготовку пропозицій учасників);
- строки виконання робіт (перш за все в оголошенні та тендерній документації бажано зазначити строк виконання робіт відповідно до терміну виконання проєкту на весь об’єм будівництва, аби в майбутньому уникнути поділу проєкту на частини);
- вид договірної ціни — динамічна чи тверда (це залежить від тривалості реалізації проєкту);
- залучення субпідрядників/співвиконавців (незалежно від того, планують учасники на момент подання пропозицій залучати субпідрядників/співвиконавців чи ні, замовник повинен забезпечити таку можливість для генпідрядника при реалізації договору);
- наявність дозвільних документів та ліцензій на виконання робіт (аби уникнути ризику затягування тендеру після визначення переможця, доцільно пересвідчитися в наявності таких документів на етапі кваліфікації);
- особливості застосування еквівалента при закупівлі робіт (під час здійснення закупівлі робіт еквівалент не застосовується, але застосовується для складових робіт у товарному вигляді, а саме: обладнання, устаткування, матеріалів, інвентарю тощо);
- істотні умови договору та випадки, порядок внесення змін до них (у разі здійснення понадпорогових закупівель варто, зокрема, врахувати вимоги пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178);
- ризики та інфляція в очікуваній вартості предмета закупівлі (замовник самостійно приймає рішення щодо включення до очікуваної вартості ризиків та інфляції при виконанні робіт, залежно від тривалості і складності реалізації проєкту. Ми про це, зокрема, писали в статті «Інфляційні процеси в закупівлях державних підприємств: як правильно врахувати інфляцію для майбутніх закупівель»).
Доступно і коротко про основні етапи закупівлі робіт в одній таблиці
Для об’єктів з незначними наслідками (СС1): | Для об’єктів із середніми наслідками (СС2): | Для об’єктів зі значними наслідками (СС3): |
І. Закупівля передпроєктних робіт та робіт з розроблення проєктної документації | ||
|
|
|
ІІ. Експертиза + затвердження проєкту | ||
експертиза та затвердження проєктної документації після відповідної стадії проєктування | у разі закупівлі розробки кожної стадії окремо експертиза та затвердження відбуваються після кожної стадії П та РП | у разі закупівлі розробки кожної стадії окремо експертиза здійснюється після кожної стадії, а затвердження проєкту лише на етапі стадій П та РП |
ІІІ. Закупівля робіт з будівництва за відповідною стадією проєктування | ||
закупівля робіт може здійснюється за стадіями:
| закупівля робіт може здійснюватися за стадіями:
| закупівля робіт може здійснюватися за стадіями:
|
ІV. Укладання договору на виконання робіт + закупівля робіт (послуг) на авторський нагляд + закупівля робіт (послуг) на технічний нагляд | ||
Примітки: Відповідно до пункту 3.23 ДБН А.2.2-3:2014 та Наказу № 45 існують такі стадії проєктування:
|
Висновок до третього етапу. Швидкість та успішність виконання проєкту залежать від якості підготовленої тендерної документації та укладеного договору між замовником та генпідрядником. А тому при підготовці тендерної документації замовники повинні аналізувати ринок та розуміти можливості та спроможності своїх потенційних учасників. Тому що реалізація проєкту — це складний трудомісткий процес від початкового етапу — розроблення проєкту до завершального етапу — виконання проєкту.
Ще більше інформації про закупівлі робіт з будівництва ви завжди знайдете в електронній книзі «Закупівля робіт: будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, поточний ремонт, нагляд».
Четвертий етап закупівлі будівельних робіт: авторський та технічний нагляд
Під час будівництва об’єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.
Відповідно до пункту 27 частини 1 Закону до робіт також відносяться супровідні роботам послуги, проте Закон не містить переліку та визначення, що відноситься до супровідних роботам послуг. Єдиним роз’ясненням та рекомендаціями, яким чином відносити супровідні роботам послуги до робіт, є роз’яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06.
Закупівля авторського та технічного нагляду в окремих випадках може бути як послугою, так і роботою. Розібратись із цим питанням вам допоможе шпаргалка щодо визначення предмета закупівель робіт, послуг з поточного ремонту, авторського та технічного нагляду.
Нормативно-правовими актами, які регулюють поняття авторського нагляду, є:
- Закон України № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі — Закон № 687-XIV);
- постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об’єкта архітектури».
Відповідно до статті 4 Закону № 687-XIV для створення об’єкта архітектури виконується комплекс робіт, який, зокрема, включає:
- підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством;
- здійснення в необхідних випадках передпроєктних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;
- пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проєкту;
- виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем — здійснення авторського нагляду за таким виконанням;
- будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об’єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єкта містобудування;
- прийняття спорудженого об’єкта в експлуатацію.
Згідно зі статтею 11 Закону 687-XIV:
- авторський нагляд здійснюється архітектором — автором проєкту об’єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проєкту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником;
- технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об’єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проєктних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема, шляхом знесення) такого об’єкта.
Роль авторського та технічного нагляду досить важлива, адже від якості робіт та дотримання нормування у будівництві залежить подальша його експлуатація, а тому, відповідно до статті 11 Закону 687-XIV, у разі виявлення відхилень від проєктних рішень, допущених під час будівництва об’єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника та орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
Корисною також є шпаргалка замовника щодо відповідальності при закупівлі будівельних робіт.
Висновок до четвертого етапу. Враховуючи, що авторський та технічний нагляд забезпечується під час усього періоду саме будівництва, закупівля таких робіт (послуг) повинна здійснюватися до моменту початку будівництва, проте самі роботи (послуги) надаються одночасно з виконанням робіт.
Загальний висновок
Замовники самостійно приймають рішення відповідно до складності об’єкта будівництва, яким чином здійснювати закупівлю робіт з розроблення проєктної документації та робіт з будівництва. У будь-якому разі закупівля робіт здійснюється за алгоритмом в чотири етапи:
- закупівля робіт з розробки проєктної документації;
- проведення експертизи проєкту, отримання експертного звіту та затвердження в установленому законодавством порядку;
- закупівля робіт з будівництва;
- закупівля робіт/послуг авторського/технічного нагляду.
Кожен з етапів цього алгоритму є досить важливим, адже лише після завершення першого етапу можливий наступний і лише якісне виконання кожного з цих етапів веде до успішної реалізації проєкту в цілому.
Завантажуйте також шпаргалку щодо того, як розрізнити роботи від послуг, та читайте: