Радник у сфері публічних закупівель Враховуємо зміни до нормативно-правових актів у сфері будівництва ➤ Закупівля робіт ➤ РАДНИК

Реформування галузі містобудування в Україні набирає обертів, у тому числі активно відбувається оновлення нормативно-правового регулювання цієї сфери. Проте найбільш вагомими стали зміни, внесені наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», який набрав чинності 08.11.2021 (далі — Наказ № 281), прийняття якого називають справжньою революцією у сфері ціноутворення у будівництві.

Наказом № 281 затверджено Кошторисні норми України у вигляді двох Настанов:

КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва»;
КНУ «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво».

Водночас визначено такими, що втратили чинність, Державні стандарти України:

ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення вартості прямих витрат у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-4:2013 «Настанова щодо визначення вартості експлуатації будівельних машин і механізмів у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 «Настанова щодо визначення розміру коштів на титульні тимчасові будівлі та споруди і інші витрати у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-6:2013 «Настанова щодо розроблення ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405;
ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.08.2013 № 374;
ДСТУ-Н Б Д.1.1-9:2013 «Настанова щодо визначення вартості та трудомісткості робіт з перевезення будівельних вантажів власним автомобільним транспортом будівельних організацій при складанні договірної ціни та проведенні взаєморозрахунків за об’єми виконаних робіт», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405.

За словами заступниці Міністра розвитку громад та територій Наталії Козловської: «Документ покликаний знизити витрати на підготовку необхідної для будівництва документації та виключити корупційні ризики на етапі укладання договорів. Будівельна галузь в Україні багато років працювала за правилами, які ускладнюють елементарні процеси. Наразі триває оновлення відповідних процесів, аби зробити їх зручними та прозорими. Затверджені Кошторисні норми мають забезпечити підвищення здорової конкуренції на будівельному ринку через залучення нових виконавців. Також це створить поштовх для впровадження інновацій у будівництві».

Зокрема, із запровадженням вказаних Кошторисних норм України надано можливість:

підряднику — формувати тверду договірну ціну з використанням укрупнених показників вартості робіт на одиницю виміру певного виду роботи (наприклад, на м² покриття автомобільної дороги):
витрати на заробітну плату робітників-будівельників;
витрати на експлуатацію будівельних машин та механізмів;
витрати на будівельні матеріали, вироби та комплекти (конструкції);
загальновиробничі та адміністративні витрати;
інші роботи та витрати (у тому числі кошти на покриття витрат, пов’язаних з інфляційними процесами);
прибуток.

Таке спрощення призведе до значного зменшення кількості документів, які подаються при узгодженні договірної ціни та під час здачі обсягів виконаних робіт.

Ключовими критеріями при прийнятті виконаних робіт будуть: якість, строки, обсяги та відповідність проєктній документації. Також підряднику дозволено застосовувати міжнародно визнані форми звітування за виконані роботи при будівництві об’єктів за бюджетні кошти;

замовнику — формувати відомість обсягів робіт за міжнародними системами вимірювання, що дозволить іноземним підрядникам достовірніше вести свою цінову політику, спираючись на зрозумілі для них коди й назви видів робіт;
проєктувальнику — обчислювати вартість проєктно-вишукувальних робіт за трьома методами (відсотковий, калькуляційний, із використанням збірників цін), залежно від зміни складових вартості (у тому числі трудових та матеріально-технічних ресурсів) та передбачати у Зведеному кошторисному розрахунку, зокрема, кошти на проведення аудиту безпеки автомобільних доріг та оцінку впливу на довкілля.

Замовникам закупівель важливо врахувати, що нові Кошторисні норми, затверджені Наказом № 281, є обов’язковими для застосування при визначенні вартості будівництва об’єктів із залученням бюджетних коштів, а також коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій і кредитів, наданих під державні гарантії.

І хоч ми з вами розуміємо, що прогрес без змін неможливий, проте реформування тієї чи іншої галузі завжди викликає непорозуміння у дотичних суб’єктів, яким потрібно погоджувати свою діяльність із законодавчими вимогами. А це непросто, якщо нововведення призводять до законодавчих колізій чи прогалин у нормативному регулюванні. Недаремно вислів Конфуція «Щоб ти жив у час змін!» здавна використовувався як прокляття.

У зв’язку з нововведеннями у замовників та учасників закупівель виникають питання:

що робити з оголошеними закупівлями, у тендерних документаціях яких передбачені вимоги до розрахунку ціни підрядниками відповідно до стандартів, які втратили чинність, проєкти договорів про закупівлю містять посилання на нечинні стандарти, тощо?
як планувати нові закупівлі будівельних робіт на основі попередньо розроблених проєктно-кошторисних документацій, які містять вимоги нечинного стандарту?
і нарешті, як визначати предмет закупівлі робіт, якщо чинний порядок визначення предмета закупівлі від 15.04.2020 № 708 містить посилання на ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», який втратив чинність?

Відповіді на ці питання мали б надати уповноважені на це органи — Мінекономіки та Мінрегіон. В очікуванні відповідних роз’яснень можемо порадити замовникам не поспішати вносити зміни до тендерних документацій оголошених закупівель.

Експерти журналу «Радник в сфері державних закупівель» уже готують рекомендації для замовників та учасників сфери публічних закупівель, тож слідкуйте за нашими оновленнями.

У якості висновку нагадаємо, що частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Офіційне тлумачення цього положення надано рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Так, Конституційним Судом України наголошено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти як таку, що починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події чи факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.

Також читайте на порталі RADNUK.COM.UA: