- Радник у сфері публічних закупівель - https://radnuk.com.ua -

Оформлення документа: практика Органу оскарження

У статті «Оформлення документа: стереотипи та вимоги» ми детально та з правової точки зору розглянули сім основних реквізитів документа. Додатково до цього дізналися «Вимоги до печатки та формування копій документів в публічних закупівлях». У цій статті настав час закріпити прочитане та дізнатися практику Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері закупівель у цій частині

Практика розгляду скарг Колегією АМКУ в частині формування документа

Проаналізувавши останні рішення Колегії АМКУ з питань дотримання вимог ДСТУ 4163-2003, можемо зробити висновок, що все залежить від того, як були встановлені вимоги в тендерній документації до оформлення документів учасників.

Наприклад, у закупівлі UA-2020-05-19-006224-c тендерним комітетом було відхилено учасника через те, що «Документи, що надані в складі тендерної пропозиції, не відповідають вимогам до оформлювання документів згідно ДСТУ 4163-2003».
 
Скаржник зазначив, що жодних вимог щодо оформлення документів згідно з ДСТУ 4163-2003 замовником не зазначено.
 
Колегія АМКУ прийняла рішення, що тендерна документація не містить окремих вимог щодо оформлення документів згідно з ДСТУ 4163-2003. Враховуючи викладене, пропозиція скаржника була неправомірно відхилена замовником з наведеної вище підстави.

Практика розгляду скарг Колегією АМКУ в частині формальних помилок

Приклад 1. У закупівлі UA-2020-11-05-013371-c скаржник зазначає, що тендерною документацією встановлено, що «усі сторінки пропозиції учасника процедури закупівлі, які містять будь-яку інформацію, повинні бути завірені належним чином відповідно до пункту 5.27 “Вимог до оформлення документів ДСТУ 4163-2003”, з мокрою печаткою (за наявності). Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити пропозицію учасника, якщо вона не відповідає встановленим абзацом 1 частини 3 статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства».

На думку скаржника, замовник повинен був відхилити його конкурента через те, що його документи оформлені неналежно, що є невідповідністю вимогам тендерної документації та не може вважатися формальною помилкою.

Замовник послався на формальні помилки, що зазначені в тендерній документації, та звернув увагу, що конкурент скаржника у складі тендерної пропозиції надав лист, у якому зазначено, що на виконання вимоги щодо наявності підпису на всіх документах тендерної пропозиції та надання належно завірених копій здійснюється шляхом накладання КЕП / ЕЦП на всю пропозицію. Кваліфікований підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Рішення про віднесення допущеної учасником помилки до формальної (несуттєвої) ухвалено колегіально на засіданні тендерного комітету шляхом обговорення та розгляду документів.

Колегія АМКУ прийняла рішення, що враховуючи наведене, а також визначення формальних помилок у тендерній документації та Законі, скаржник не довів, яким чином надання пропозиції у наведений вище спосіб впливає на зміст пропозиції. Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині.

Приклад 2. Водночас зовсім інший результат розгляду скарги в закупівлі  UA-2020-11-03-007753-c.
 
Тендерний комітет відхилив учасника через те, що «в тендерній пропозиції надано документи без реєстраційного номера та дати. З вищезазначеного слідує, що документи складені з недотриманням вимог ДСТУ 4163-2003 та не мають юридичної сили».

Скаржник повідомляє, що незазначення вихідного номера і дати на відповідних документах тендерної пропозиції, які зазначені у протоколі, — це технічна помилка, яка чітко підпадає під визначення формальної, адже вона стосується оформлення тендерної пропозиції і жодним чином не впливає на її зміст. До того ж паралельним підтвердженням даного твердження є пункт 2 Переліку формальних помилок наказу № 710. Крім того, пропозиція підписана КЕП, про що свідчать дані з електронної системи закупівель.

Замовник зазначає, що ним у тендерній документації не було зазначено, що такі помилки, як вихідний номер документа та дата складання, є формальними (несуттєвими) помилками, допущення яких постачальниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Замовник вважає, що незазначення вихідного номера і дати на відповідних документах пропозиції скаржника впливає на зміст пропозиції, тому не є технічними помилками, які підпадають під визначення формальних.

Колегія АМКУ прийняла рішення, що в цій закупівлі, відповідно до вимог тендерної документації, усі документи (довідки, листи тощо), які складаються безпосередньо учасником та завантажуються в електронну систему закупівель, повинні бути складені на фірмовому бланку (у разі наявності) та містити: номер документа, дату складання, посаду, прізвище, ініціали та власноручний підпис уповноваженої особи, а також відбитки печатки (у разі наявності), а також повинні бути датовані не раніше дати оприлюднення оголошення про проведення даних відкритих торгів.

У складі пропозиції скаржника містяться документи, складені безпосередньо скаржником, які не містять номера документа та дати. Враховуючи наведене, скаржник не відповідає встановленим абзацом 1 частини 3 статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

Водночас з аналогічного питання у закупівлі UA-2020-11-16-008860-c Колегія АМКУ прийняла рішення, що тендерна документація не містить окремих вимог щодо зазначення дати складення та вихідного номера у довідці учасника згідно з ДСТУ 4163-2003. Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині.

У цій ситуації слід зробити акцент на тому, що «тендерна документація не містить окремих вимог щодо зазначення дати складення та вихідного номера у довідці учасника згідно з ДСТУ 4163-2003».

У першому випадку така вимога була прив’язана до того, що документи «повинні бути датовані не раніше дати оприлюднення оголошення про проведення даних відкритих торгів». Тобто документ без дати не давав можливості визначити його відповідність цій умові в тендерній документації.

На практиці найчастіше оскаржуються питання завіряння документів.

Наприклад, у закупівлі UA-2020-07-09-001529-c у складі тендерної пропозиції скаржника надано, зокрема, банківську ліцензію, що містить позначку «згідно з оригіналом», печатку та підпис. Разом з тим зазначений документ не містить посади, прізвища та дати підпису, ким завірений цей документ, що стало підставою для відхилення учасника.
 
Проте Колегія АМКУ у своєму рішенні зазначила, що відповідно до частини 2 статті 22 Закону в тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема, опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме: технічні помилки та описки.
 
Замовник не довів та документально не підтвердив, яким чином оформлення пропозиції у наведений вище спосіб впливає на зміст тендерної пропозиції, і Колегія АМКУ скасувала рішення про відхилення учасника. Таке ж рішення з аналогічних питань і в закупівлі UA-2020-11-02-001562-c.

Позиція Колегії АМКУ стосовно завіряння підписом КЕП

У закупівлі UA-2020-11-18-013359-c скаржник зазначає, що в порушення вимог тендерної документації інший учасник надав копії договорів та рекомендовані листи, не завірені печаткою та підписом уповноваженої особи, що робить дані копії документами, що не відповідають умовам документації замовника.

Замовник зазначив, що всі подані учасником документи підписані КЕП, у тому числі й документи, які скаржник ставить під сумнів (зокрема, копії договорів, гарантійні листи тощо). А тому доводи в цій частині є безпідставними.

Колегія АМКУ погодилась із замовником та прийняла рішення, що згідно з інформацією, розміщеною на вебпорталі Уповноваженого органу, у складі тендерної пропозиції було розміщено, зокрема, наступні файли: «sign.p7s» (03.12.2020) та «sign.p7s» (16.12.2020). А отже, скаржник не довів та документально не підтвердив, що копії договорів та рекомендованих листів не завірені переможцем. Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині.

Висновки

Замовники, встановлюючи вимоги в тендерній документації до оформлення документів, мають орієнтуватися, що недотримання цих вимог учасником може не стати законною підставою для відхилення за умови наявності відповідних умов у переліку формальних помилок.

Водночас учасникам потрібно прискіпливіше ставитися до своїх документів та формувати їх з огляду на умови ДСТУ 4163-2003. Такий підхід убезпечить їх навіть від можливості виникнення ситуації, коли підставою для відхилення буде неправильне оформлення документа.