Ось уже понад рік органи державного фінансового контролю здійснюють контрольні заходи у сфері закупівель, не виходячи на об’єкти контролю, тобто зі свого робочого місця. Як ви вже могли здогадатися, йдеться про здійснення такого виду контролю, як моніторинг закупівлі. У даній публікації пропоную вашій увазі короткий огляд судових рішень та висновки суду в окремих ситуаціях, що склалися в закупівлях замовників та були виявлені аудиторами під час здійснення моніторингу.
Коли та з чого почався моніторинг
Нагадаю замовникам та всім зацікавленим, що 27 січня 2018 року набрав чинності Закон України від 21.12.2017 № 2265-19 «Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законів України щодо здійснення моніторингу закупівель», згідно з яким Державна аудиторська служба України (далі — ДАСУ, Держаудитслужба) та її територіальні органи отримали повноваження щодо моніторингу публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі: від оголошення до укладення договору та під час його виконання. Однак фактично моніторинг повністю запрацював з кінця 2018 року, коли було додатково прийнято підзаконні нормативні документи й розроблено електронний кабінет для органу державного фінансового контролю. Наявність повноцінного електронного функціонала — річ важлива, оскільки моніторинг відбувається онлайн, тобто через систему електронних закупівель ProZorro. Обмін інформацією між вами (замовниками) та центральним чи територіальним органом ДАСУ здійснюється в електронному вигляді через особистий кабінет на електронному майданчикові. Проте будь-хто може переглянути всі документи щодо моніторингу конкретної закупівлі на майданчиках (без здійснення реєстрації як користувач) і на ProZorro. Таким чином, у зв’язку з відсутністю тривалий час технічних можливостей ДАСУ як центральний орган повноцінно розпочала проводити моніторинг орієнтовно з грудня 2018 року, а територіальні органи — із січня 2019 року. Далі пропоную перейти до розгляду окремих ситуацій.
Відкритий реєстр щодо банкрутства: чи має право замовник вимагати документальне підтвердження від переможця? Ситуація № 1.
На основі рішення суду першої та апеляційної інстанцій № 420/2193/19, процедура № UA-2018-12-27-000683-b.
Предмет та висновок моніторингу закупівлі. Так, 28.12.2018 ДП «Морський торговельний порт «Южний»» (далі — Порт, Замовник) оголосило закупівлю за назвою «Нафта і дистиляти» (Нафта і дистиляти), ідентифікатор закупівлі UA-2018-12-27-000683-b. Відповідно Порт оприлюднив тендерну документацію на закупівлю товарів за ДК 021: 2015 09130000-9 «Нафта і дистиляти» (Нафта і дистиляти).
Південний офіс Держаудитслужби 12.03.2019 видав наказ № 79 про початок моніторингу закупівель, у якому вказано закупівлю UA-2018-12-27-000683-b та зазначено підставу для здійснення моніторингу, а саме повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Південний офіс Держаудитслужби 26.03.2019 за результатами моніторингу вказаної закупівлі склав висновок № 144, згідно з яким установлено, що замовник, порушуючи вимоги п. 2 ч. 2 ст. 22 та ч. 3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), вимагав від переможця документальне підтвердження відсутності підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 17 Закону, що міститься у відкритому єдиному державному реєстрі, доступ до якого є вільним, а саме: довідку, складену учасником у довільній формі, про те, що учасник не визнаний у встановленому законом порядку банкрутом і стосовно нього не відкрито ліквідаційну процедуру.
Крім того, вказаним висновком замовника було зобов’язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та відповідно до ч. 8 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Порт, не погоджуючись із такими діями та висновком Південного офісу Держаудитслужби, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду.
Обставини справи та позиція суду. Одеський окружний адміністративний суд встановив обставини справи. У додатку 1.1 тендерної документації ДП «МТП Южний» «Перелік документів, які вимагаються від переможця закупівлі на виконання вимог статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” та інші вимоги замовника» в пункті 18 дійсно зазначено, що «довідка, складена учасником у довільній формі про те, що учасник визнаний / не визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита / не відкрита ліквідаційна процедура».
Переможцем даного тендеру (торгів) № UA-2018-12-27-000683-b було визначено ТОВ «Х», яке, своєю чергою, цілком добровільно виконало зазначений вище пункт та надало до тендерного комітету довідку № 05 від 11.02.2019 довільної форми про те, що підприємство (постачальник) не перебуває в стані припинення, не визнано банкрутом у встановленому законом порядку та стосовно нього не відкрито ліквідаційну процедуру.
Довідково
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави й територіальної громади визначені Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ.
Так, як видно зі змісту положень п. 2 ч. 2 ст. 22 цього Закону, тендерна документація повинна містити: один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, установлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Як передбачено п. 8 ч. 1 статті 17 даного Закону, замовник приймає рішення про відмову учасникові в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасника визнано у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрито ліквідаційну процедуру.
Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону, замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надають у довільній формі.
Спосіб документального підтвердження, згідно із законодавством, відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6, 8 частини 1 та ч. 2 цієї статті, замовник визначає для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на вебпорталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовникові документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8 частини 1 цієї статті.
Суд першої та апеляційної інстанцій уважно проаналізував положення ч. 3 ст. 17 та п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (на які посилався орган ДАСУ як відповідач у спірному висновку) та дійшов висновку про певну подвійність можливого трактування даної норми: так, з одного боку, перше та друге речення абзацу 1 та абзац 2 фактично визначають обов`язок надати замовникові інформацію на підтвердження того, що учасника не визнано у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього не відкрито ліквідаційну процедуру (у довільній формі — для учасника закупівлі та у визначеній замовником формі — для переможця закупівлі).
У той же час третє речення абзацу 1 ч. 3 ст. 17 та друге речення п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону фактично визначають відсутність у замовника права вимагати документальне підтвердження інформації, що міститься у відритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним (стосується учасників).
У даному випадкові слід звернути увагу на те, що абз. 2 ч. 3 ст. 17 Закону чітко визначає, які саме документи повинен надати замовникові переможець торгів, у тому числі включає до переліку таких документів і п. 8 ч. 1 ст. 17 Закону.
Окрім цього, слід звернути увагу на такі факти, установлені судами:
- Так, дійсно, доступ до Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, є відкритим і безкоштовним, що підтверджує лист Міністерства юстиції України № 5068/1261-26-18/8.4.4 від 12.02.2018.
- Зважаючи на вищевикладені обставини та наявну в ч. 3 ст. 17 та в п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» колізію між правом замовника вимагати інформацію, визначену п. 8 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», та обов’язком переможця торгів її надати замовникові, судова колегія п’ятого апеляційного адміністративного суду, як і суд 1-ї інстанції, дійшла висновку про необхідність трактування всіх сумнівів на користь позивача (Порт). Тож у даному випадкові вимогу позивача щодо надання переможцем торгів довідки в довільній формі про те, що того не визнано у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього не відкрито ліквідаційну процедуру, не можна вважати грубим порушенням ним норм Закону України «Про публічні закупівлі».
- Ні переможець проведеного тендеру — ТОВ «Х» (з яким ще до ухвалення спірного висновку було укладено договір постачання від 28.02.2019), ні будь-який інший учасник процедури цієї закупівлі жодних скарг на нібито невідповідність спірної вимоги тендерної документації Порту вимогам ч. 3 ст. 17 та п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» ні до відповідача, ні до інших контрольних органів не подавали. А переможець цих торгів, своєю чергою, як уже було зазначено вище, фактично не скористався своїм правом (яке, до речі, закріплено в Законі та продубльовано в примітці додатка 1 тендерної документації) не надавати документальне підтвердження інформації, що міститься у відритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, та добровільно виконав вказану вимогу позивача, самостійно надавши до тендерного комітету спірну довідку, яка повністю відповідала дійсності та інформації, що міститься у відритих єдиних державних реєстрах.
- Рішення тендерного комітету Порту, ухвалене за результатами проведеного тендеру (закупівлі), досі ніхто з учасників торгів у будь-який спосіб не оскаржив, тобто цей тендер не визнано незаконним і жодних негативних наслідків за результатами його проведення не настало.
Зважаючи на вищенаведене, суд першої та апеляційної інстанцій задовольнив позовну заяву Порту й визнав протиправним та скасував висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі від 26.03.2019 № 144.
Висновки. Таким чином, у даному випадкові суд, беручи до уваги невизначеність та неконкретизованість вимог ст. 17 та ст. 22 Закону (наявність колізії, як вказав суд апеляційної інстанції), трактував їх на користь суб’єкта господарювання (замовника). Водночас суд зазначив при цьому, що жодних негативних наслідків вимога замовника щодо надання переможцем торгів (документа) довідки про банкрутство, яка до того ж відповідала дійсності, не спричинила.
Відкриті реєстри: вимагати чи ні документи від переможця?
Зважаючи на наведені вище як приклади рішення судів та іншу наявну судову практику й певну практику правозастосування в цій частині, можна дійти висновку, що інформацію в довільній формі подають лише учасники, а отже вимагати її підтвердження від переможця нелогічно, оскільки в даному випадкові законодавець розмежовує поняття інформації та не вважає її документом, а протиставляє термін «інформація» термінові «документальне підтвердження» (третє речення абзацу першого ч. 3 ст. 17 ). Тож замовник визначає спосіб документального підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6, 8 (друге речення ч. 1 та ч. 2 цієї статті), для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі.
Окремо слід зауважити, що Закон не містить визначення термінів, якими оперує у ст. 17 та ст. 22 Закону, а саме :
- інформація в довільній формі про підстави;
- документальне підтвердження підстав;
- документальне підтвердження інформації;
- документ, що підтверджує відсутність підстав.
Таким чином, одночасне вжиття в межах однієї статті вказаних вище термінологічних конструкцій ускладнює й без того доволі заплутаний для розуміння та виконання механізм цього Закону. А це створює сприятливі передумови для різного розуміння тієї самої норми різними суб’єктами.
Тож відкритим питанням до законодавця є те, ототожнює він чи розмежовує поняття «підстави», «інформація», «документ», «документальне підтвердження».
Відповідно подібна плутанина дає шанс замовникові, учасникові, контрольним і судовим органам по-різному оцінювати норми статті 17 Закону. Наслідком такого суб’єктивного підходу можуть бути скарги до органу оскарження, оскарження до суду і втрата дорогоцінного часу для якнайшвидшого задоволення виробничої потреби та, ймовірно, коштів.
Порада. За непевних обставин, які склалися щодо спірних питань при застосуванні норм статті 17 Закону, замовникам усе ж доцільно максимально коректо прописувати відповідні умови в тендерній документації, уникати включення до тендерної документації взаємовиключних вимог та подвійного формулювання будь-яких вимог. За наявною практикою правозастосування, котра наразі склалася в даному питанні, можу рекомендувати замовникам встановлювати в тендерній документації умову щодо надання учасниками в складі тендерних пропозицій інформації в довільній формі щодо відсутності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі згідно з ч. 1 та 2 ст. 17 Закону (за винятком п. 1 та п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону). Щодо встановлення вимог до переможця: замовник повинен виходити з переліку тих пунктів і частин Закону, на які прямо посилається законодавець. Нагадаю, що це — пункти 2, 3, 5, 6 і 8 частини 1 та частина 2 статті 17 Закону. Однак з переліку цих пунктів варто робити виняток. Так, щодо пунктів 2, 3 та 8 наявні відкриті реєстри. Отже, замовникові не варто просити подання переможцем процедури закупівлі документального підтвердження інформації, яка щодо даних пунктів є наразі наявною у відкритих реєстрах. Описані позиції добре прослідковуються у висновках про результати моніторингу таких закупівель: UA-2019-01-30-000998-c та UA-2019-01-29-003359-b.
Щодо рекомендації для учасника: така рекомендація буде простою та зрозумілою. Так, якщо ви виявили, що замовник таки зазначив у тендерній документації вимогу про те, що переможець має надати певне документальне підтвердження відсутності окремих підстав, хоча замовник може таку інформацію перевірити самостійно у відкритих реєстрах, та при цьому ви як учасник таку вимогу документації не оскаржили, то її краще все ж виконати у спосіб, визначений замовником.
Якщо ж учасник має хоч найменший сумнів щодо розуміння змісту тендерної документації та її окремих вимог, у тому числі вимог згідно зі ст. 17 Закону, то доцільно буде скористатися своїм правом на звернення до замовника по роз’яснення щодо розуміння чи подання тієї чи іншої інформації та або документа, а також щодо змісту й форми. Таке право учасника на звернення до замовника чи вимогу закріплено у ст. 23 Закону, а ось механізм оскарження встановлено в ст. 18.
Відкритий реєстр щодо банкрутства: чи має право замовник вимагати документальне підтвердження від переможця? Ситуація № 2.
Предмет та висновок моніторингу закупівлі. Цікавим є те, що цей же апеляційний суд (щоправда, в іншому складі колегії суддів) через місяць, а саме вже 8 жовтня 2019 року, ухвалив рішення в тотожній справі цього ж замовника ДП «МТП «Южний», але вже не на його користь, та залишив у силі висновок, складений Держаудитслужбою.
Так, на підставі наказу від 20.03.2019 № 81 «Про початок моніторингу закупівель», у порядку, визначеному статтею 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, Державна аудиторська служба України провела моніторинг закупівлі, яку здійснило ДП «МТП «Южний» за предметом закупівлі послуг сюрвеєрських організацій з визначення вологості вантажів, участь у зважуванні вантажів та візуальна інспекція якості вантажів очікуваною вартістю 17 808 000,00 грн та оприлюднило відповідну інформацію в електронній системі закупівель 10.01.2019.
За результатами проведеного моніторингу Держаудитслужба 10.04.2019 склала та оприлюднила висновок.
Обставини справи та позиція суду. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог підприємства, визнав обґрунтованими висновки Державної аудиторської служби України про порушення ДП «МТП «Южний» п. 2 ч. 2 ст. 22 та ч. 3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» — ідеться про зазначення в тендерній документації вимоги щодо необхідності надання учасником торгів інформації в довільній формі про відсутність підстави, передбаченої п. 8 ч. 1 ст. 17 наведеного Закону. При цьому суд зазначив, що відомості щодо того, чи учасника визнано у встановленому законом порядку банкрутом та чи відкрито стосовно нього ліквідаційну процедуру, містяться у відкритому Єдиному реєстрі підприємств, доступ до якого є вільним, що, своєю чергою, у розумінні приписів ч. 3 ст. 17 та п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону, позбавляє позивача (замовника) права вимагати документальне підтвердження зазначеної інформації.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погодилася із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ДП «МТП «Южний» та відсутність підстав для скасування висновку про результати моніторингу закупівлі від 10.04.2019 № 131.
Так, проаналізувавши ст. 17 Закону, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, відомості про те, чи учасника визнано у встановленому законом порядку банкрутом та чи відкрито стосовно нього ліквідаційну процедуру, містяться у відкритому Єдиному реєстрі підприємств, доступ до якого є вільним.
Зазначене, у розумінні приписів частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону, позбавляє ДП «МТП «Южний» як замовника права вимагати документальне підтвердження зазначеної інформації.
Колегія суддів критично ставиться до тверджень апелянта про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги та не надав належної оцінки наявній у ч. 3 ст. 17 та в п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» колізії між правом замовника вимагати інформацію, визначену п. 8 ч. 1 ст. 17 Закону, та обов’язком переможця торгів її надати з огляду на викладене далі.
Другим реченням абзацу першого частини третьої статті 17 Закону для замовника визначено обов’язок під час розроблення та затвердження тендерної документації відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону визначити спосіб документального підтвердження, згідно із законодавством, для переможця щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини 1 статті 17 цього Закону. При цьому замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься в єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Абзац другий частини третьої статті 17 Закону визначає для переможця обов’язкові для виконання дії вже після розгляду та оцінки тендерної пропозиції, яка має відповідати вимогам тендерної документації, щодо надання замовникові документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини 1 статті 17 цього Закону, у строк, що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення на вебпорталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір.
Висновки. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що колізії між правом замовника вимагати від учасників інформацію, визначену п. 8 ч. 1 ст. 17 Закону, та обов’язком переможця торгів надати її замовникові не існує.
Цікавим є те, що цей самий суд у цього ж замовника місяць тому вказав, що, навпаки, існує колізія у трактуванні цих же норм ст. 17 та ст. 22 Закону. При цьому суди оглядали той же ідентичний документ — додаток 1.1 (пункт 18 ) тендерної документації, і він сформульований однаково у двох випадках.
Проте висновки суду різні.
Отже, дана судова практика свідчить на користь рекомендацій, викладених у попередньому розділі статті «Відкриті реєстри: вимагати чи ні документи від переможця?»
Строки подання документів переможцем. Ситуація № 3.
На основі рішення суду першої та апеляційної інстанцій № 360/1471/19, процедура № UA-2018-10-12-001568-b.
Предмет і висновок моніторингу закупівлі. Наостанок наведу посилання суду ще однієї апеляційної інстанції, яка, на мою думку, дає доволі чітке розуміння щодо трактування вказаних у ст. 17 та ст. 22 Закону термінів та форм подачі документів.
Так, 6 березня 2019 року Північно-східний офіс Держаудитслужби розпочав моніторинг закупівлі замовника на предмет «Реконструкція (термомодернізація) будівлі середньої загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 5 м. Сєвєродонецька Луганської обл., 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, буд. 18 (санація)».
За результатами моніторингу 21 березня 2019 року офіс склав, підписав та оприлюднив висновок з інформацією про результати аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель: переможець торгів ТОВ «А» документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 ч. 1 ст. 17 Закону, надав 16.11.2018. При цьому повідомлення про намір укласти договір опубліковано в електронній системі ProZorro 08.11.2018, тобто переможець торгів надав документи на восьмий день, порушивши вимоги ч. 3 ст. 17 Закону.
Обставини справи та позиція суду. Замовник оскаржив висновок аудиторів до суду. Ухвалюючи рішення, суд виходив з викладеного далі. Тендерна документація замовника має суперечності: так, додатком 8 до тендерної документації визначено, що переможець торгів у строк, що не перевищує 5 робочих днів з дати оприлюднення на вебпорталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовникові документи відповідно до положень ч. 3 ст. 17, що суперечить вимогам ст. 17 Закону та п. 5 Кваліфікаційних критеріїв до учасників розділу III Інструкції з підготовки до тендерної пропозиції, якими передбачено надання документів переможцем у строк, що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення на вебпорталі повідомлення про намір укласти договір.
Відповідно до додатка 3 до тендерної документації спосіб документального підтвердження, згідно із законодавством, відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 8 частини першої статті 17 Закону, визначений у паперовому вигляді в довільній формі за власноручним підписом уповноваженої особи переможця та завірений печаткою (у разі використання).
Спосіб документального підтвердження, згідно із законодавством, відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, визначений у вигляді оригіналу або нотаріально завіреної копії документа уповноваженого органу з витребуваною інформацією. Документ повинен бути не більше тридцятиденної давнини відносно дати подання документа. А для довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів — документ, виданий відповідним органом Державної фіскальної служби, що діє станом на дату подання. Вимога замовника щодо обов’язкового опублікування переможцем таких документів на вебпорталі Уповноваженого органу в тендерній документації відсутня.
Оскільки рішення про намір укласти договір ухвалено та опубліковано в електронній системі ProZorro 08.11.2018, то останнім днем подачі необхідної інформації для переможця є 13.11.2018.
ТОВ «А» 12.11.2018 надало голові тендерного комітету замовника серед інших документів і документи, передбачені пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини 1 та частини 2 статті 17 Закону, у спосіб, зазначений у додатку 3 до тендерної документації, що підтверджується супровідним листом від 12.11.2018 (вих. № 12/11-Д). Таким чином, документи подано в межах п`ятиденного строку, установленого абзацом другим частини третьої статті.
Щодо другого пункту висновку: суд апеляційної інстанції вказав, що за змістом умов тендерної документації, дійсно, строк надання тих самих документів, які повинен надати переможець, замовник визначив по-різному: в одному випадкові — 5 днів, а в іншому — 5 робочих днів.
Як уже було сказано, абзацом другим частини третьої статті 17 Закону встановлено п`ять днів з дати оприлюднення на вебпорталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Зазначені положення містить і п. 5 Кваліфікаційних критеріїв до учасників розділу ІІІ Інструкції з підготовки до тендерної документації.
При цьому законодавець у вказаних нормах не зазначив, як саме відраховувати дні: календарні або робочі.
Тому зазначена невизначеність не може бути підставою для встановлення позивачеві порушень, а саме того, що тендерна документація має суперечності, оскільки в тендерній документації визначено строк надання документів — 5, а не іншу кількість днів. Тому є неприйнятними доводи апелянта щодо визначення порушень другого пункту висновку.
Висновки. Таким чином, органи судочинства скасували висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області від 21.03.2019, оскільки тендерний комітет замовника не допустив суттєвих помилок, які вплинули на якість і термін виконання робіт в повному обсязі в розумінні Закону. Зауважу, що в даній справі переможець надав документи своєчасно, виходячи з того, що дні для обрахунку строку є календарними, що могло вплинути на позитивний результат (на користь замовника) розгляду судом цієї конкретної справи. Незважаючи на наведене рішення суду апеляційної інстанції, замовникам, як завжди, слід не допускати подвійного трактування й очевидних описок у тендерній документації. А також і замовникам, і учасникам варто обрахунок строку для подання документів переможцем здійснювати в календарних днях, оскільки подібні судові рішення можуть бути винятком, а не правилом (ухвалюючи рішення, суд щоразу оцінює та досліджує обставини конкретної справи).
У статті опрацьовано окремі ситуації, які були предметом розгляду в судах першої та апеляційної інстанцій, для загального розуміння замовниками тенденцій щодо оскарження висновків про результати моніторингу закупівлі до суду.
Зверніть увагу, що із набранням чинності нової редакції Закону України “Про публічні закупівлі” з 19.04.2020 року внесено зміни до статті 17 в частині способу та строків подання підтвердження переможцем відсутності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, більш детальніше можна ознайомитися на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Не вимагай того, що можеш побачити і сам!».