- Радник у сфері публічних закупівель - https://radnuk.com.ua -

Уточненням інформації в учасника: «так» чи «ні»?

Нагадаємо, що в пошуках підтвердження або в разі наявності вагомих сумнівів щодо достовірності наданої учасниками інформації Законом України «Про публічні закупівлі» [1] (далі — Закон) надано право замовнику звернутися до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. Це питання розглядалось у публікації «Розглядаємо практичні ситуації відмови учасникові в участі у зв’язку з наданням недостовірної інформації [2]» та на порталі RADNUK.COM.UA. Водночас у цій статті розглянемо декілька практичних та корисних порад щодо меж застосування частини 15 статті 29 Закону, а також право замовника не тільки на отримання вказаної інформації у компетентних органах, а й на її уточнення в самого учасника. За відповіддю звернемось до Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель.

Як зазначено вище, законодавцем визначено єдиний можливий спосіб підтвердження інформації, що її надав учасник у тендерній пропозиції, — направлення запитів до третіх осіб (у межах їх компетенції). Інформація з будь-яких інших відкритих джерел (інтернет-сайти, ЗМІ тощо), а також за результатами виїзної перевірки, проведеної замовником, тощо не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції.

У разі отримання замовником достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною 1 статті 17 Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

Отже, наслідком зазначення учасником будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною 15 статті 29 Закону, є відхилення тендерної пропозиції учасника. Ця  підстава для відхилення — обов’язок замовника, а не його право.

Одразу ж постає питання: яка саме інформація є суттєвою, аби визначити результати процедури закупівлі? Суттєвою вона має бути з огляду на можливість виконати укладений договір про закупівлю. Наприклад, учасник спотворив інформацію — зазначив, що має у штаті 10 працівників, а з інформації, наявної у Фонді соціального страхування, випливає, що їх по факту тільки двоє. Отже, тут йтиметься про недостовірність поданої інформації. І зрозуміло, що виконати договір про закупівлю, для якого потрібно 10 працівників, своєчасно та якісно такий учасник не зможе.

Утім, остаточне визначення суттєвої недостовірної інформації, яку надав учасник, законодавець залишив на розсуд замовників.

Крім того, процес підготовки, направлення відповідних запитів з подальшим отриманням відповідей від компетентних органів забере у замовника певну кількість часу, який може перевищувати встановлений законодавством строк розгляду тендерної пропозиції, зокрема, для відкритих торгів не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.

Відповідь на вирішення даної проблеми отримуємо із частини 10 статті 29 Закону, якою визначено, що під час проведення відкритих торгів строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель. Із зазначеного вбачається, що Закон передбачає право замовника аргументовано продовжити строк розгляду кожної тендерної пропозиції до 20 робочих днів. Наприклад, у торгах взяли участь два учасники і за наявності аргументованих підстав замовник продовжив строк розгляду кожної до 20 робочих днів, то в загальному максимальний строк розгляду всіх тендерних пропозицій становитиме до 40 робочих днів.

Варто зазначити, що в разі проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою в замовника є 20 робочих днів на розгляд усіх тендерних пропозицій учасників, який продовжити неможливо. То ж із цим розібралися.

Водночас, як діяти замовнику, коли для забезпечення  неупередженого розгляду тендерних пропозицій учасників у  відкритих торгах, яка є основною процедурою закупівлі, перед замовником постає питання не тільки отримання документального підтвердження достовірності наданої учасниками інформації шляхом направлення запиту до відповідних органів державної влади, підприємств, установ, організацій, а й необхідність її уточнення у самого учасника? Для отримання відповіді звернемося до роз’яснення Мінекономіки.

Так, на офіційному сайті Уповноваженого органу розміщено запит № 323/2021 [3] від фізичної особи «Х»: «<…> частиною 15 статі 29 Закону України ”Про публічні закупівлі“ передбачено право замовника звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. Чи передбачає норма згадуваної статті можливість звернення, в тому числі, і до учасника процедури закупівлі щодо уточнення інформації у наданих ним документах?».

Відповідь Уповноваженого органу з цього питання наступна: «<…>Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

Отже, до компетентних органів державної влади, підприємств, установ, організацій замовник може звертатись саме за підтвердженням інформації, яку надав учасник. При цьому частина п’ятнадцята статті 29 Закону не передбачає звернення за уточненням інформації до учасника».

Коментар редакції

Як видно із запропонованого до уваги роз’яснення Мінекономіки, у разі наявності сумнівів або протиріч щодо поданої можливим переможцем процедури закупівлі інформації Закон надає право замовнику звертатися до відповідних органів державної влади, підприємств, установ, організацій у межах їх компетенції за підтвердженням або спростуванням інформації, поданої учасником, обмежуючи при цьому його право на отримання додаткового  уточнення та / або роз’яснення у самого учасника.

Наостанок згадаємо декілька нюансів та практичних порад щодо застосування вимог частини 15 статті 29 Закону:

  1. керуючись частиною 10 статті 29 Закону, під час проведення відкритих торгів законодавцем надано право на продовження строку розгляду замовником тендерної пропозиції до 20 робочих днів. Тобто, продовживши строк розгляду тендерної пропозиції, замовник має час для отримання відповіді на відповідний запит;
  2. продовження строку розгляду тендерних пропозицій має бути обґрунтованим та містити наявні підстави  (складність та специфіка закупівлі або доцільність одержання інформації, що може бути суттєвою при визначенні переможця процедури закупівлі). Вказане рішення затверджується тендерним комітетом або уповноваженою особою протокольно. Для використання в роботі знайомтесь з прикладом протоколу про продовження строку розгляду тендерної пропозиції у статті «Продовження строку розгляду тендерних пропозицій замовником. Аргументи та алгоритм дій замовника [4]» на порталі RADNUK.COM.UA;
  3. висновки про достовірність / недостовірність поданої учасником у складі тендерної пропозиції інформації замовник робить лише на підставі отриманої від відповідних органів державної влади, підприємств, установ, організацій в межах їх компетенції інформації, а не на власному формальному підході;
  4. зазначення учасником в тендерній пропозиції недостовірної інформації є підставою для відхилення замовником такої тендерної пропозиції згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 Закону;
  5. замовник може звертатись саме за підтвердженням інформації, яку надав учасник. При цьому частина 15 статті 29 Закону не передбачає звернення за уточненням інформації до учасника.

З метою закріплення матеріалу знайомтесь із практикою АМКУ щодо надання недостовірної інформації у складі тендерної пропозиції на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Розглядаємо практичні ситуації відмови учасникові в участі у зв’язку з наданням недостовірної інформації [2]».