- Радник у сфері публічних закупівель - https://radnuk.com.ua -

Чи поширюється дія Закону на оренду (не)рухомого майна

Орендні відносини є невід’ємною частиною діяльності значної кількості суб’єктів господарювання різних форм власності. Отже, сьогодні чимало юридичних і фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності орендують або самі передають в оренду нерухоме й рухоме майно: будівлі, земельні ділянки, виробничі та складські приміщення, транспорт, обладнання, комп’ютерну й оргтехніку тощо. Але перш ніж узяти чи надати майно в оренду, необхідно уважно вивчити вимоги законодавства щодо порядку здійснення цієї операції в рамках публічних закупівель. Тож аби не заблукати серед законодавчих норм та з’ясувати, чи потрібно застосовувати Закон України «Про публічні закупівлі» [1] (далі — Закон) для придбання таких послуг, пропонуємо звернутися до роз’яснення Мінекономіки з цього питання.

Насамперед важливо з’ясувати, чи є послуги з оренди нерухомого й рухомого майна предметом закупівлі.

Для початку звернемося до пункту 22 частини  1 статті 1 Закону, яким визначено, що предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

При цьому законодавець відніс до поняття «послуги» в тому числі й такі послуги, як найм (оренда).

Послуги — це будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт (пункт 21 частини 1 статті 1 Закону).

Отже, оренда повністю відповідає поняттю «послуги» для цілей Закону. Тож що це означає? Невже замовнику доведеться закуповувати послуги з оренди приміщення / рухомого майна на загальних підставах, передбачених Законом? Раджу не поспішати робити такий висновок, а звернути особливу увагу на сферу застосування Закону, про яку йдеться у статті 3 Закону. Оскільки саме цією статтею передбачено винятки із загальних норм, а саме зазначено, на які предмети закупівлі дія цього Закону не поширюється.

Так, відповідно до пункту 4 частини 5 статті 3 Закону його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема: придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно. Як бачимо, саме послуги з оренди нерухомого майна Законом  віднесено до винятків.

Начебто все зрозуміло, але ще не до кінця. Відкритим залишається питання щодо застосування та поширення вимог Закону для закупівлі послуг з оренди рухомого майна. Для отримання відповіді розглянемо позицію Мінекономіки з цього питання.

27.01.2021 від Гусятинської районної ради Тернопільської області на офіційному сайті Мінекономіки розміщено запит наступного змісту: «Орган місцевого самоврядування (районна рада) хоче орендувати рухоме майно (транспортний засіб), що перебуває в комунальній власності іншої юридичної особи (спільного комунального підприємства). Орендодавець (спільне комунальне підприємство) на виконання вимог ЗУ “Про оренду державного та комунального майна” від 03.10.2019 №157-IX вирішує включити майно до переліку ІІ типу та передає майно в оренду без проведення торгів за ціною, визначеною згідно Методики. Даний договір підлягає оприлюдненню через вебпортал “Прозорро.продажі”. Запитання: Чи поширюється дія ЗУ “Про публічні закупівлі” на правовідносини оренди рухомого майна органом місцевого самоврядування в процедурі оренди комунального або державного майна, що відбувається згідно процедури, визначеної ЗУ “Про оренду державного та комунального майна” від 03.10.2019 № 157-IX? Якщо так, то яким чином проводити процедуру закупівлі (яку обрати процедуру: закупівля без використання електронної системи закупівель, конкурентний діалог, спрощена закупівля, відкриті торги тощо), наприклад, у випадку укладення договору оренди рухомого майна строком на 5 років за ціною 20 тис. грн в рік, при цьому загальна сума договору за 5 років становитиме 100 тис. грн?».

Мінекономіки, як уповноважений орган, з цього приводу говорить наступне: «Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно статті 1 Закону публічна закупівля (далі — закупівля) — придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 21 частини першої Закону послугами є будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.

Поряд з цим відповідь щодо вибору способів закупівлі з урахуванням вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням [2]».

Ознайомившись із тлумаченням Уповноваженого органу, саме час підбити підсумки та зробити висновки.

По-перше, оскільки Закон не застосовується у випадку, якщо предметом закупівлі є придбання оренди землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, у замовника відсутні підстави відображати видатки на здійснення вказаних предметів закупівлі в річному плані закупівель. Дану позицію чітко зазначено в частині 3 статті 4 Закону, а саме: до річного плану не включаються закупівлі, для здійснення яких цей Закон не застосовується у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 3 Закону. Водночас це означає, що у замовника й немає необхідності оприлюднювати в електронній системі закупівель такі документи, як:

Отже, у цій ситуації на замовника не поширюються вимоги законодавства у сфері закупівель.

По-друге. Замовникам розслаблятися не варто, оскільки право на непроведення закупівель поширюється виключно на об’єкти нерухомого майна. Так, якщо йдеться про оренду (найм) інших об’єктів, які не належать до нерухомого майна, зокрема автотранспорт, то такі операції належать до складу послуг (пункт 21 частини 1 статті 1 Закону). Відповідно, замовники зобов’язані беззаперечно дотримуватися порядку проведення публічних закупівель за такими предметами закупівлі з урахуванням вартісних меж, передбачених статтею 3 Закону.