19.12.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1266 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 631 і від 11 жовтня 2016 р. № 710» (далі —Постанова № 1266), якою внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631 «Про затвердження Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами і внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» і від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів».
У статті «З 19.12.2020 Уряд посилює вимоги щодо прозорого та ефективного використання коштів» уже розглянуто зміни, які стосуються постанови Кабінету міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів», тому у даній публікації розглянемо основні зміни, які стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631 «Про затвердження Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами і внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» (далі — Постанова № 631).
Короткий огляд змін, внесених Постановою № 1266, висвітлений Держаудитслужбою, з яким ви можете ознайомитись за посиланням.
Що затверджено Постановою № 631?
Постановою № 631 затверджено порядок проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами (далі — Порядок). Цей Порядок визначає підстави та процедуру проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами (далі — орган державного фінансового контролю) перевірок закупівель.
Зміна № 1
Перша зміна стосується підстав проведення перевірки закупівель. Тому розберемо, що таке перевірка закупівель у розумінні Порядку. Відповідно до абзацу 4 пункту 2 Порядку перевірка закупівель — перевірка, яка проводиться за наявності підстав, передбачених Порядком, щодо замовника за його місцезнаходженням чи за місцем розташування об’єкта його права власності. Тобто йдеться не про проведення моніторингу закупівлі, а про перевірку закупівель поза електронною системою закупівель. А тепер розглянемо, які підстави проведення перевірки закупівель діють з 19.12.2020.
Перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав:
- виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме:
— укладення договору (договорів) до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до вимог законодавства;
— стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору;
— поділу предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур закупівель / спрощених закупівель у визначеному законодавством порядку; - наявність доручення або рішення Кабінету Міністрів України, Мінфіну щодо проведення перевірки закупівель;
- виявлення органом державного фінансового контролю вищого рівня під час перевірки (в порядку здійснення контролю за достовірністю висновків органу державного фінансового контролю нижчого рівня) актів перевірки закупівель / висновків про результати моніторингу процедури закупівлі невідповідності їх змісту вимогам законодавства. Перевірка закупівель може бути ініційована органом державного фінансового контролю вищого рівня, якщо розпочато дисциплінарне провадження стосовно посадових або службових осіб органу державного фінансового контролю нижчого рівня, які проводили перевірку закупівель, моніторинг процедури закупівлі, або у разі повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Варто зазначити, що моніторинг проводиться виключно процедур закупівель. Такого висновку можна дійти, проаналізувавши пункт 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: моніторинг процедури закупівлі — аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Так, статтею 13 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено вичерпний перелік процедур закупівель, а саме: відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог та переговорна процедура закупівлі.
Отже, законодавчо не передбачено проведення моніторингу спрощених закупівель або договорів, укладених без використання електронної системи закупівель. Щоб не залишити безконтрольними такі закупівлі, Порядком передбачена можливість проведення перевірки за місцезнаходженням замовника.
Як аудитори дізнаються про порушення, які є підставами для проведення перевірки закупівель?
Звичайно, виникає запитання: як аудитори дізнаються про порушення, які є підставами для проведення перевірки закупівель? Відповідь досить проста: 06.01.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.10.2020 № 647 «Про затвердження Методики визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх переліку та порядку застосування». Даним наказом затверджено, зокрема, перелік автоматичних індикаторів ризиків, який включає і такі ризики, як:
Код індикатора | Назва індикатора ризику | Опис індикатора |
RISK-1-9 | Незастосування конкурентних процедур закупівель, визначених Законом, під час закупівлі товарів або послуг | Замовник здійснив закупівлю товарів або послуг без проведення конкурентних процедур закупівель, визначених Законом, на суму, що дорівнює або перевищує 200 тис. грн |
RISK-1-9-1 | Незастосування конкурентних процедур закупівель, визначених Законом, під час закупівлі робіт | Замовник здійснив закупівлю робіт без проведення конкурентних процедур закупівель, визначених Законом, на суму, що дорівнює або перевищує 1,5 млн грн |
RISK-1-19 | Укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг без проведення конкурентних процедур закупівель / спрощених закупівель | Замовник оприлюднив один і більше звітів про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, за однаковим кодом предмета закупівлі відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (далі — Єдиний закупівельний словник) на загальну суму, що перевищує 50 тис. грн |
RISK-2-5 | Уникнення замовником застосування конкурентних процедур закупівель товарів чи послуг, що передбачені Законом | Замовник протягом календарного року проводить закупівлю товарів чи послуг за одним і тим самим кодом Єдиного закупівельного словника, за яким він вже здійснював закупівлі, що в сумі дорівнюють або перевищують 200,0 тис. грн |
RISK-2-5-1 | Уникнення замовником, який здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, застосування конкурентних процедур закупівель товарів чи послуг, що передбачені Законом | Замовник, який здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, протягом календарного року проводить закупівлю товарів чи послуг за одним і тим самим кодом Єдиного закупівельного словника, за яким він вже здійснював закупівлі, що в сумі дорівнюють або перевищують 1,0 млн грн |
RISK-2-6 | Уникнення застосування конкурентних процедур закупівель робіт, що передбачені Законом | Замовник протягом календарного року проводить закупівлю робіт за одним і тим самим кодом Єдиного закупівельного словника, за яким він вже здійснював закупівлі, що в сумі дорівнюють або перевищують 1,5 млн грн |
RISK-2-6-1 | Уникнення замовником, який здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, застосування конкурентних процедур закупівель робіт, що передбачені Законом | Замовник, який здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, протягом календарного року проводить закупівлю робіт за одним і тим самим кодом Єдиного закупівельного словника, за яким він вже здійснював закупівлі, що в сумі дорівнюють або перевищують 5,0 млн грн |
RISK-2-7 | Повторна закупівля замовником товарів чи послуг в одного постачальника на суму, що є близькою до меж, визначених Законом | Замовник проводить не першу спрощену закупівлю товарів чи послуг в одного постачальника на суму, що є близькою до 200 тис. грн |
RISK-2-7-1 | Повторна закупівля замовником, який здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, товарів чи послуг в одного постачальника на суму, що є близькою до меж, визначених Законом | Замовник, який здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, проводить не першу спрощену закупівлю товарів чи послуг в одного постачальника на суму, що є близькою до 1,0 млн грн |
RISK-2-8 | Повторна закупівля замовником робіт у одного постачальника на суму, що є близькою до меж, визначених Законом | Замовник проводить не першу спрощену закупівлю робіт в одного постачальника на суму, що є близькою до 1,5 млн грн |
RISK-2-8-1 | Повторна закупівля замовником, який здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, робіт в одного постачальника на суму, що є близькою до меж, визначених Законом | Замовник, який здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, проводить не першу спрощену закупівлю робіт в одного постачальника на суму, що є близькою до 5 млн грн |
Тому аудитори автоматично отримують інформацію щодо можливих порушень в частині укладення договору (договорів) до / без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до вимог законодавства та/або поділу предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур закупівель / спрощених закупівель у визначеному законодавством порядку. Детальніше це питання розкрите на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Для тих, хто хоче розібратися, як за індикаторами ризиків Держаудитслужба здійснює моніторинг».
Зміна № 2
Постановою № 1266 внесено зміни до пункту 24 Порядку, а саме: для здійснення на належному рівні контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель посадові особи органу державного фінансового контролю мають право одержувати:
- від службових і матеріально відповідальних осіб замовників — письмові пояснення з питань, які виникають у ході проведення перевірки закупівель;
- від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб — підприємців — інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на орган державного фінансового контролю завдань;
- на письмовий запит в установленому законодавством про захист персональних даних порядку у керівника замовника, голови та членів тендерного комітету чи уповноваженої особи — їх персональні дані (дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), адреса проживання (перебування), реєстрації) та інші дані, необхідні для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови зазначених у цьому пункті осіб від надання письмових пояснень з питань, які виникають під час проведення перевірки закупівель, інформації, документів і матеріалів, необхідних для виконання покладених на орган державного фінансового контролю завдань, персональних та інших даних, необхідних для складення протоколу про адміністративне правопорушення, про цей факт зазначається в акті перевірки закупівель.
Даний пункт Порядку, як на мене, викликає найбільше запитань серед закупівельної спільноти, наприклад, таких як:
- у які строки службові і матеріально відповідальні особи замовників мають надавати письмові пояснення посадовій особі органу державного фінансового контролю та яким нормативно-правовим актом вони передбачені?;
- яка відповідальність передбачена за ненадання або несвоєчасне надання письмових пояснень посадовій особі органу державного фінансового контролю?;
- у які строки мають надаватися інформація, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на орган державного фінансового контролю завдань, посадовій особі органу державного фінансового контролю та яким нормативно-правовим актом вони передбачені?;
- яка відповідальність передбачена за ненадання або несвоєчасне надання інформації, документів і матеріалів, необхідних для виконання покладених на орган державного фінансового контролю завдань, посадовій особі органу державного фінансового контролю?;
- у які строки має надаватися інформація про персональні дані керівника замовника, голови та членів тендерного комітету чи уповноваженої особи?;
- яка відповідальність передбачена за ненадання або несвоєчасне надання інформації про персональні дані керівника замовника, голови та членів тендерного комітету чи уповноваженої особи?
Ці та інші запитання розглянемо найближчим часом на порталі RADNUK.COM.UA, слідкуйте за новими та матеріалами. Ми допоможемо розібратися з усіма актуальними питаннями закупівельної спільноти!