Питання читача
- Просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування частини 15 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» на етапі розгляду тендерних пропозицій / пропозицій учасника.
Відповідь експерта
- Метою Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Стаття 29 Закону визначає процесрозгляду та оцінки тендерних пропозицій / пропозицій. Так, оцінка тендерних пропозицій / пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.
Якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини 3 статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом.
При цьому оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині 1 статті 10 Закону, обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг — 133 тисячам євро, для робіт — 5 150 тисячам євро.
Отже, Закон визначає різну послідовність дій для відкритих торгів та торгів з публікацією англійською мовою. Однак Закон однозначно встановлює, що розгляд пропозицій передує визначенню замовником переможця процедури закупівлі.
Водночас відповідно до частини 15 статті 29 Закону за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції / пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом.
Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною 1 статті 17 Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. У разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, замовник може укласти один договір про закупівлю з переможцем, об’єднавши лоти. Закон також наводить визначення понять учасника та переможця процедур закупівель.
Пунктом 37 частини 1 статті 1 Закону визначено, що учасником процедури закупівлі є фізична особа, фізична особа — підприємець чи юридична особа — резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Пунктом 18 частини 1 статті 1 Закону визначено, щопереможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Виходячи з норм Закону, можна зробити висновок, що переможцем стає той учасник, щодо якого у замовника є впевненість, що його тендерна пропозиція відповідає всім вимогам, та якому повідомлено про намір укласти договір про закупівлю.
Водночас Закон розмежовує можливості для відхилення тендерних пропозицій для учасника та переможця, і встановлює вичерпні підстави для вчинення таких дій.
Підстави для відхилення наведені у статті 31 Закону. Суб’єкта, якому повідомлено про намір укласти договір про закупівлю (переможця) Закон зобов’язує замовника відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель виключно у разі, якщо переможець процедури закупівлі:
- відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;
- не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону;
- не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини 2 статті 41 Закону;
- не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.
В інших випадках у замовника відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції переможця. Тому застосування норми щодо отримання достовірної інформації про невідповідність суб’єкта вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною 1 статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, можливе саме на етапі розгляду тендерної пропозиції та до визначення учасника переможцем процедури закупівлі у розумінні Закону.
Отже, для уникнення неоднозначних ситуацій замовник має у строк, відведений для розгляду тендерних пропозицій, пересвідчитись (за потреби) у достовірності інформації, наданої учасником, та відхилити такого учасника, керуючись відповідною підставою, наведеною у пункті 1 частини 1 статті 31 Закону, яка визначає перелік підстав для відхилення учасника процедури, у разі якщо за результатом звернення до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції виявлено відповідні обставини.
У разі виявлення обставин, передбачених частиною 15 статті 29 Закону, після визначення переможця процедури закупівлі, замовник може прийняти рішення про відміну тендеру у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
Більше щодо теми читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статті «Невдалий сценарій відхилення за недостовірну інформацію».
Детально про звернення читайте на порталі RADNUK.COM.UA у статтях «Чи має право замовник звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, у відкритих торгах? Який алгоритм?», «Розглядаємо практичні ситуації відмови учасникові в участі у зв’язку з наданням недостовірної інформації» та «Правильно чи ні: (не)достовірна інформація».
Задля економії часу пропонуємо спеціально розроблений зразок протоколу «Протокол необхідності підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій» на порталі RADNUK.COM.UА.