Начебто вже й не початок року, а закінчується I квартал, але питання укладання договорів про закупівлю та їх реєстрації в органах Державного казначейства (далі — Казначейство) й досі залишається актуальним. Та й не дивно, адже процедури закупівель бюджетні установи здійснюють не лише на початку, але й протягом усього року. Тому пропонуємо в даній статті знайти відповіді на наступні запитання: чи мають повноваження та рацію казначеї, коли відмовляються реєструвати договір про закупівлю частково? чи можливо укласти договір про закупівлю без затверджених бюджетних асигнувань?
Насамперед ці запитання виникають тому, що закупівельне законодавство, тобто Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), та Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, не містять чітких роз’яснень з цього приводу.
Зазначимо, що Закон не встановлює обов’язку для замовника планувати здійснення закупівель виключно на підставі затвердженого кошторису, фінансового плану (плану асигнувань, плану використання бюджетних коштів).
Також зазначені документи не містять чіткої вказівки про те, на які показники слід орієнтуватися замовникам при визначенні річної потреби в закупівлі того чи іншого товару, роботи чи послуги. Тому замовники й не розуміють, чи доцільно при плануванні закупівель керуватися бюджетними призначеннями, передбаченими у кошторисі.
Водночас Мінекономіки з цього питання...
google
