Процедура погодження проєктів інформатизації вартістю понад 500 тисяч гривень

Як відбувається погодження проєктів інформатизації вартістю понад 500 тисяч гривень? Щоб надати кваліфіковану відповідь, варто розібратися з рядом супутніх питань, про що йтиметься далі.

Що таке Національна програма інформатизації

Відповідно до статті 2 Закону України «Про Національну програму інформатизації» Національна програма інформатизації — це сукупність завдань, програм, проєктів і робіт, спрямованих на розвиток інформаційного суспільства через раціональне використання ресурсів, виробничого і науково-технічного потенціалу держави й координацію діяльності органів влади, підприємств та організацій.

Простими словами, це стратегічний план, що об’єднує зусилля державних і недержавних структур для впровадження сучасних інформаційних технологій.

Незалежно від джерела фінансування, якщо проєкт відповідає встановленим критеріям, він може бути включений до НПІ.

Як визначається належність до НПІ

Належність завдань чи проєктів до сфери інформатизації визначається відповідно до Методики визначення належності бюджетних програм, завдань, проєктів, робіт до сфери інформатизації, затвердженої наказом Мінцифри № 34 від 29.03.2023. Зміни до цієї Методики, затверджені наказом № 162 від 28.10.2024, уточнюють: закупівлі, спрямовані на створення, модернізацію чи адміністрування засобів інформатизації, належать до сфери інформатизації незалежно від джерела фінансування.

Крім того, оновлено перелік кодів класифікатора ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», що застосовуються для визначення таких закупівель:

• додано код 32322000-6 (Мультимедійне обладнання);
• виключено коди 32543000-1 (Телефонні комутатори), 32544000-8 (Обладнання для приватних автоматичних телефонних станцій), 32545000-5 (Системи приватних автоматичних телефонних станцій);
• для кодів 71200000-0 і 71300000-1 уточнено, що закупівлі належать до сфери інформатизації лише за умови використання засобів інформатизації в технічних, технологічних, інженерних рішеннях у розробленні проєктно-кошторисної документації об’єкта будівництва та/або при виконанні будівельних робіт.

Порівняльна таблиця змін доступна в статті «Розширено (і не тільки) коди ДК для закупівель у сфері інформатизації».

Погодження проєктів вартістю понад 500 тисяч гривень

Відповідно до Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації, затвердженого постановою КМУ № 119 від 02.02.2024, під час виконання завдань, проєктів та робіт з інформатизації Національної програми інформатизації, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів та/або спрямовані на виконання функцій держави чи органу місцевого самоврядування, замовники можуть брати бюджетні та/або фінансові зобов’язання і здійснювати платежі лише після їх погодження з генеральним замовником.

Хто проводить погодження

Генеральним замовником НПІ є Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри). Генеральний замовник відповідає за організацію експертизи та прийняття остаточного рішення про погодження проєкту.

У замовника на внутрішньому рівні особа, відповідальна за звітування (повідомлення) та погодження проєктів НПІ, визначається керівником на підставі відповідних розпорядчих документів (наказу, рішення, розпорядження тощо).

Ось приклад наказу про призначення відповідальної особи за НПІ. Більше про це — у статті «Хто відповідає за звітування (повідомлення) та погодження за проєктами НПІ та приклад наказу».

Які проєкти підлягають погодженню

До обов’язкових для погодження належать:

1. Завдання, проєкти та роботи з інформатизації, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує 500 тисяч гривень.
2. Закупівлі послуг із підключення соціальних закладів до широкосмугового Інтернету, якщо їхня вартість перевищує одну тисячу гривень (у межах субвенцій на розвиток Інтернету в сільській місцевості).

Що потрібно для погодження проєктів вартістю понад 500 тисяч гривень

Замовник має подати до генерального замовника пакет документів, який включає:

1. Обґрунтування завдання, проєкту, робіт з інформатизації Національної програми інформатизації (заповнене за затвердженою формою). Заповнення всіх розділів обґрунтування є обов’язковим. У розділі 7 вказується ідентифікатор закупівлі в електронній системі закупівель. Допускається зазначення ідентифікатора плану закупівлі. Виключення можливе лише для окремих закупівель, які здійснюються без оприлюднення інформації в системі Prozorro відповідно до постанови КМУ від 11.11.2022 № 1275, а також для закупівель, що фінансуються за кошти міжнародної технічної допомоги або благодійної допомоги.
2. Проєкт договору про закупівлю, а також обов’язково — технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі.
3. Погодження Адміністрації Держспецзв’язку — якщо проєкт стосується національної безпеки, критичної інфраструктури, кіберзахисту або захисту інформації.
4. У разі фінансування проєкту за рахунок міжнародної технічної допомоги додатково подаються меморандуми, заяви про наміри, план діяльності, технічні завдання, партнерські угоди тощо.

Для проєктів, спрямованих на придбання послуг з адміністрування, технічного супроводу або забезпечення функціонування засобу інформатизації обов’язково додаються документи, що підтверджують введення цих засобів в експлуатацію (наприклад, наказ чи акт введення в експлуатацію).

Як проходить експертиза

1. Генеральний замовник (Мінцифри) ініціює проведення експертизи.
2. Термін проведення експертизи становить 7 календарних днів з моменту отримання документів генеральним замовником. У разі складності проєкту або неповного комплекту документів цей термін може бути продовжено, але не більше ніж на 45 календарних днів. Про продовження розгляду замовника інформують протягом 5 календарних днів.
3. Експертизу проводять фахівці відповідної кваліфікації, після чого експертні висновки розглядаються науково-технічною (експертною) радою, яка надає рекомендації генеральному замовнику щодо погодження завдань, програм, проєктів, робіт з інформатизації або щодо проведення повторної, додаткової або контрольної експертизи об’єкта. За результатами наданих рекомендацій Мінцифри надає замовнику лист-погодження проєкту.

Які результати може отримати замовник

1. Погодження проєкту — у разі відповідності всім вимогам.
2. Відмова в погодженні — якщо:

• пакет документів неповний;
• пакет документів містить недостовірну інформацію;
• проєкт не відповідає законодавчим вимогам у сфері інформатизації чи тенденціям науково-технічного розвитку;
• експертний висновок містить таку оцінку: об’єкт експертизи оцінюється негативно або об’єкт експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, нормативно-технічних документів або тенденціям науково-технічного розвитку.

У разі отримання відмови замовник має право усунути недоліки та повторно подати документи на погодження протягом 10 календарних днів.

Важливі аспекти для замовників замість заключного слова

Обов’язковість погодження: для всіх проєктів з інформатизації, фінансованих за рахунок бюджетних коштів, погодження є обов’язковою умовою.

Чітке обґрунтування необхідності: необхідність реалізації проєкту, його очікувана ефективність та економічна доцільність повинні бути належно обґрунтовані.

Своєчасність подачі документів: документи мають бути подані вчасно, з урахуванням можливих додаткових вимог, які повинні бути передбачені заздалегідь.

Якість поданих матеріалів: результати розгляду проєкту залежать від повноти та якості поданого пакету документів.

Оскарження відмови: відмова без чітко обґрунтованих підстав є порушенням процедури, і замовник має право оскаржити таке рішення.

Корисною для вас може стати шпаргалка УО про погодження закупівель за Національною програмою інформатизації. Успіхів!

Статті за тематикою:

• «Чи погоджувати проєкт договору з Мінцифри, якщо закупівля здійснюється за кошти НСЗУ»;
• «Відеоінструкція щодо процедури погодження закупівель НПІ через ЄІСОНПІ»;
• «Строк погодження проєкту інформатизації від 500 тис. грн: як тлумачити?».