Замовники, які постійно проводять закупівлі та для початку планують їх у річному плані та додатку до річного плану, знають, що нюансів у плануванні вистачає. Але, на жаль, у Законі України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) усі особливості планування не розкрито.
Цій темі присвячена лише одна стаття 4 Закону, яка складається з одного абзацу. Тому саме в даній публікації пропоную розглянути основні та проблемні питання в плануванні і, звісно, переглянути судову практику, яка уже склалася за Законом про публічні закупівлі і стосується планування.
Ми розуміємо, що для початку (аби спланувати закупівлю) необхідно визначити очікувану вартість предмета закупівлі. Згідно з пунктом 18 частини 1 статті 1 Закону, предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, які закуповує замовник у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволено подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі замовник визначає в порядку, установленому Уповноваженим органом. Щодо формування очікуваної вартості: пропоную вам ознайомитися зі статтею, яка розміщена в даному номері журналу на сторінках 25–30 (у зазначеній статті детально розглянуто дане питання). Також звертаю увагу, що на сторінках 42–43 даного випуску журналу додатково можна ознайомитися з листом Уповноваженого органу щодо планування закупівель та передумов для застосування процедур закупівель на наступний рік розпорядниками бюджетних коштів, щодо планування закупівель та передумов для застосування процедур закупівель на наступний рік підприємствами та щодо визначення очікуваної вартості закупівель. Далі спробуємо розібратися, чим річний план відрізняється від додатка і як необхідно планувати закупівлі.
Різниця між додатком і річним планом: розглядаємо особливості
- Перша особливість полягає в тому, що окремої форми додатка до річного плану на жодному з майданчиків немає. Адже додаток до річного плану складають за формою річного плану, затвердженою Наказом МЕРТУ № 490 від 22.03.2016 (далі — Наказ № 490) (п. 2 Наказу № 490).
- Також відповідно до п. 2 Наказу № 490 в додаток до річного плану закупівель вносять інформацію про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Схематично це можна відобразити так, як показано нижче.
- Також звертаємо увагу ще на один нюанс. Послуговуючись положеннями Закону про публічні закупівлі, можемо дійти висновку, що річний план закупівель та додаток до річного плану закупівель є двома самостійними документами. Тому не обов’язково їх затверджувати одночасно. Замовник може на початку року затвердити додаток до річного плану, а уже потім після певного періоду окремо затвердити річний план чи навпаки.
- До додатка до річного плану закупівель вносять інформацію про всі закупівлі, котрі планує здійснити замовник, починаючи з очікуваної вартості таких закупівель, яка дорівнює та більше 1 копійки. Незалежно від того, яким чином замовник планує придбати товар (товари), послугу (послуги) чи роботи — укладаючи прямий договір чи використовуючи електронну систему закупівель (крім виключень, передбачених у частинах 3 та 4 статті 2 Закону).
- Звертаємо увагу читачів, що на майданчиках при створенні додатка до річного плану закупівель поле «Тип процедури закупівлі» обирають зі списку, який пропонує електронна система:
– Так, у випадку укладення прямого договору, за умови, що вартісні межі предмета закупівлі не перевищують 50 тис. грн, доцільно при публікації додатка до річного плану закупівель обирати варіант «Без застосування електронної системи закупівель».
– У випадку укладення прямого договору, за умови, що вартісні межі предмета закупівлі дорівнюють або перевищують 50 тис. грн, доцільно при публікації додатка до річного плану закупівель обирати варіант «Звіт про укладений договір».
– У випадку проведення допорогової закупівлі з використанням електронної системи закупівель з метою конкурентного відбору учасників доцільно при публікації додатка до річного плану закупівель обирати варіант «Допорогова закупівля».
При цьому зазначаємо, що дане питання законодавчо не врегульовано. Замовник самостійно, виходячи зі змісту допорогової закупівлі, обирає конкретику типу процедури на майданчику.
- Також є деякі нюанси в заповненні додатка до річного плану. У графі 8. «Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі» затвердженої форми річного плану у разі складання додатка до річного плану необхідно зазначати орієнтовний період укладення договору. Далі пропонуємо ознайомитися з прикладом заповнення форми річного плану.
Чи необхідно відображати в річному плані і додатку до річного плану предмети закупівлі, на які не поширюється дія Закону?
Частиною 3 статті 2 Закону встановлено перелік випадків, на які дія Закону не поширюється. Згідно з частиною 4 статті 2 Закону, дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи, послуги, визначені в частині 4 статті 2 Закону.
Виходячи із зазначеного, доходимо висновку: замовники, до яких застосовується частина 3 статті 2 Закону, та замовники, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, до яких застосовуються частина 3 та 4 статті 2 Закону, здійснюють закупівлю предметів закупівлі (визначених у зазначених положеннях Закону відповідно) без застосування вимог Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання. Незалежно від вартісних меж предметів закупівлі, перелічених у частині 3 статті 2 Закону (для звичайних замовників), та предметів закупівлі, перелічених у частинах 3 та 4 статті 2 Закону (для замовників в окремих сферах господарювання), процедуру закупівлі не застосовують. Такі закупівлі не вносять до річного плану та додатка до нього, не оприлюднюють звіт про укладені щодо таких закупівель договори в системі електронних закупівель. Отже, якщо дія Закону не поширюється на певний предмет закупівлі, передбачений у Законі, то замовники не зобов’язані його відображати в річному плані та додатку. Вищевикладене кореспондується з позицією Уповноваженого органу, викладеною в інформативному листі № 3302-06/13747-07 від 12.05.2016 (детальніше див. випуск журналу № 7 (58) за липень 2016 року, стор. 43).
Коли і як необхідно планувати?
Замовник може як на початку року здійснити планування всіх закупівель та обсягів та відповідно скласти і затвердити річний план закупівель/додаток до річного плану закупівель, так і планувати закупівлі поступово — у міру потреби. Але в плануванні є певні нюанси, з якими можна ознайомитися в інформативному листі Уповноваженого органу № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016, де встановлено, що частиною 1 статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби в товарах, роботах, послугах тощо до здійснення відповідної закупівлі.
З даної інформації можна дійти висновку, що зміни як у річний план, так і в додаток до річного плану можливо вносити, але до початку відповідної закупівлі. Також навіть назва статті 4 Закону, яка називається «Планування закупівель та інші передумови здійснення процедур закупівель», вказує на те, що планування є передумовою закупівлі (передує початку здійснення закупівлі).
Пропоную розглянути практичну ситуацію. Наприклад, замовник запланував у річному плані, що буде проводити відкриті торги, але таку процедуру замовник відмінив. Замовник знову хоче оголосити таку процедуру, але її жодним чином не потрібно корегувати в річному плані на майданчику, необхідно протоколом затвердити зміни до річного плану, а також окремим новим рядком ввести нову закупівлю. Багатьом буде цікаво ознайомитися з рішенням суду у справі від 12.12.2017 № 750/11679/17.
Суть справи полягає ось у чому. Згідно з річним планом закупівель на 2017 рік, розміщеним на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, визначено орієнтовний початок проведення процедури закупівлі за ДК 021:2015:15110000-2 М’ясо (15111100-0 Яловичина (Яловичина охолоджена); 15112130-6 Курятина (Тушки курей заморожені, філе курей заморожене); 15112130-6 Курятина (Обрізь куряча охолоджена)», на лютий 2017 року.
Протоколом засідання тендерного комітету визначено, що процедура закупівлі за вказаними лотами в лютому 2017 року не відбулася у звязку з недостатньою кількістю учасників торгів (один учасник). Було прийнято рішення про проведення нової закупівлі за процедурою відкритих торгів та доручено секретареві тендерного комітету ОСОБА_1 оприлюднити оголошення про проведення процедури закупівлі й тендерну документацію на веб-порталі Уповноваженого органу. Відповідно до пункту 2 наведеного Наказу № 490 формою річного плану публічних закупівель затверджено обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель.
Отже, у формі річного плану публічних закупівель підлягає обов’язковому заповненню замовником поле «Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі».
Оскільки позиція «Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі» є обов’язковою для заповнення замовником торгів, тому будь-які зміни цієї складової покладають обов’язок на замовника торгів відповідно до статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» внести відповідні зміни до річного плану, які безоплатно оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом пяти днів з дня їх затвердження.
При цьому замовник торгів не має права розпочати повторну процедуру відкритих торгів за тим же предметом закупівлі та за тією ж очікуваною вартістю без внесення змін до позиції річного плану закупівель «Орієнтовний початок процедури закупівлі».
У даному конкретному випадку, після прийняття 10.03.2017 тендерним комітетом рішення про проведення повторних відкритих торгів для закупівлі ДК021:2015:15110000-2 М’ясо (15111100-0 Яловичина (Яловичина охолоджена); 15112130-6 Курятина (Тушки курей заморожені, філе курей заморожене); 15112130-6 Курятина (Обрізь куряча охолоджена)» на загальну суму 289 750, 00 грн, протягом п’яти днів секретар тендерного комітету ОСОБА_1 повинна була внести зміни до річного плану закупівель на 2017 рік, оскільки було змінено обовязкову позицію «Орієнтовний початок процедури закупівлі», чого не зробила.
З наведеного видно, що в діях ОСОБИ_1 присутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП.
Чи потрібно затверджувати річний план та додаток?
У частині 1 статті 4 Закону встановлено, що річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Отже, із цього можна зробити висновок, що річний план, додаток до річного плану і зміни до них необхідно обов’язково затвердити протоколом.
Додатково звертаю вашу увагу, що в разі наявності протоколу, яким ви затвердили або додаток, або річний план, необхідно, щоб уся інформація, зазначена в такому протоколі, обов’язково була відображена на сайті Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) відповідно до вимог статті 4 Закону.
Пропоную вам щодо цієї теми переглянути справу від 12.07.2017 № 486/409/17. Зі змісту даної справи вбачається, ОСОБА_4 не оприлюднила річний план закупівель та зміни до річного плану закупівель, затверджені протоколами засідань тендерного комітету від 23 квітня 2016 року № 5 (необхідний період оприлюднення з 23 квітня 2016 року по 28 квітня 2016 року) та від 28 вересня 2016 № 6-1 (необхідний період оприлюднення з 28 вересня 2016 року по 3 жовтня 2016 року).
Апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 червня 2017 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-14 КупАП без змін.
Де необхідно публікувати річні плани?
З питаннями складання річного плану та додатка до річного плану розібралися, далі розглянемо розміщення даних документів:
- Згідно з частиною 1 статті 4 Закону річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (prozorro.gov.ua) протягом п’яти днів з дня їх затвердження.
- Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Положення, затвердженого Постановою від 21.10.2015 № 835 (далі — Положення № 835) строк оприлюднення річних планів відповідно до пункту 26 Положення № 835 — протягом 30 календарних днів. Тож щоразу після затвердження/внесення змін до річного плану закупівель у замовника-розпорядника публічної інформації є місяць, щоб оприлюднити його на власному веб-сайті. Відповідно до пункту 4 Положення № 835 набори даних розпорядник інформації оприлюднює та регулярно оновлює не лише на своєму офіційному веб-сайті, а й на своїй веб-сторінці Єдиного державного веб-порталу відкритих даних, який знаходиться за такою адресою в мережі Інтернет: data.gov.ua. Відповідно до пункту 23 Положення № 835 усе оприлюднене (оновлене) на власному офіційному веб-сайті розпорядника протягом одного робочого дня підлягає оприлюдненню на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних. Також звертаємо увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 867 затверджено Порядок ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (далі — Порядок). Пункт 11 Порядку зобов’язує розпорядників інформації розміщувати на власних веб-сайтах посилання на Єдиний державний веб-портал відкритих даних. З детальнішою інформацією щодо даного питання ви можете ознайомитися у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11–13, у випуску журналу № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 6 та у випуску журналу № 10 (73) за жовтень 2017 року на стор. 8–10.
Додаток до річного плану — документ, обов’язковий для складання, затвердження та оприлюднення відповідно до вимог законодавства
Більшість замовників дотримуються хибної думки, що додаток до річного плану належить до допорогових закупівель. І в ньому не обов’язково правильно визначати інформацію та визначати предмет закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі.
Рекомендую ставитись до складання, затвердження та розміщення додатка до річного плану дуже сумлінно. І не забувати, що в додаток до річного плану закупівель вносять інформацію про всі закупівлі, котрі планує здійснити замовник, починаючи з очікуваної вартості таких закупівель, яка дорівнює та більше 1 копійки. Дана позиція підтверджується розглядом справи від 29.06.2017 № 924/465/17. Суть справи полягає ось у чому. Заступник керівника прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави про визнання недійсним договору від 23.01.2017 р. № 17, укладеного між замовником та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 про постачання продуктів на суму 100 000,00 грн. Замовник не дотримався вимоги Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема, не заплановано даної закупівлі в річному плані закупівель, додатку до річного плану та не оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель електронні документи, які б підтверджували планування закупівель продуктів, що є предметом спірного договору. Також замовник при здійсненні закупівлі не визначив конкретний предмет закупівлі згідно з Національним класифікатором України «Єдиний закупівельний словник» ДК 021:2015, як це передбачено Законом України «Про публічні закупівлі» та Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016р. № 454.
На думку прокурора, укладення спірного договору на поставку продукції за відсутності визначеного конкретного предмета закупівлі, без планування даної закупівлі та відображення її в додатку до річного плану закупівель на 2017 рік суперечить вимогам статей 2, 3, 4 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 р. № 454.
Аналізуючи докази, оцінюючи їх у сукупності, суд взяв до уваги наступне.
Своєю чергою стаття 3 Закону України «Про публічні закупівлі» до принципів закупівлі відносить такі критерії: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; обєктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» під недискримінацією учасників слід розуміти і те, що замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.
Замовник закупівлі продукції (продуктів харчування) із предметом закупівлі менше 200 000,00 грн під час здійснення такої закупівлі зобов’язаний дотримуватись принципів закупівлі, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».
Статтею 4 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено обов’язок здійснення закупівель відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.
При цьому вказана норма не встановлює обмежень щодо закупівель до 200 000,00 грн або вище, тож поширюється на всі закупівлі, які заплановано вчинити в поточному році замовником.
Відповідно до листа замовника № 176 від 05.05.2017 р. річні плани закупівель на 2017 рік не розробляли та не оприлюднювали на сайті www.prozzoro.gov.ua.
З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що замовником закупівлі при здійсненні закупівлі продуктів харчування, зокрема при укладенні оскаржуваного договору № 17 від 23.01.2017 р. із відповідачем-2, порушено принцип недискримінації учасників, оскільки така закупівля не була оприлюднена в плані закупівель, як це вимагає ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі». Останнє своєю чергою не забезпечило вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої вказаним вище законом.
Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який суд застосовує у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.
Оскільки оскаржуваний договір № 17 від 23.01.2017 р., укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та замовником, суперечить принципам закупівель, установленим ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки був укладений із порушенням принципу недискримінації учасників, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання його недійсним.
Відповідальність за нерозміщення річного плану та додатка
Найактуальніше питання, яке завжди турбує замовника: яка відповідальність за нерозміщення річного плану та додатка?
Відповідальність за порушення законодавства про закупівлі передбачена статтею 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ідеться про такі порушення: здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель; оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), тендерних пропозицій не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), тендерної пропозиції, що міститься в документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), тендерній документації; укладення з учасником, який став переможцем торгів, договору про закупівлю за цінами і обсягами, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації), тендерної документації; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства; ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом, — спричиняють накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, — спричиняють накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Для прикладу розглянемо справу від 12.06.2017 № 486/409/17. Так, 22.03.2017 головний державний аудитор відділу моніторингу та перевірки закупівель управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області ОСОБА_3 виявив порушення законодавства про закупівлі відповідно до вимог законодавства, а саме неоприлюднення річного плану закупівель та змін до річного плану закупівель, затверджених протоколами засідань тендерного комітету від 23.04.2016 року № 5 (необхідний період оприлюднення з 23.04.2016 по 28.04.2016) та від 28.09.2016 № 6-1 (необхідний період оприлюднення з 28.09.2016 по 03.10.2016).
У судовому засіданні ОСОБА_2 надала пояснення та зазначила, що річний план державних закупівель та зміни до нього не були розміщені на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, оскільки ці торги у 2016 році не відбулися (кожен з різних підстав), тобто не були потрачені кошти міського бюджету, не було скоєння значної шкідливості, не спричинено негативних наслідків, не було завдано збитки державним, суспільним інтересам або безпосередньо громадянам і збитків міського бюджету. Просила суд звільнити від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП. Пояснила, що через великий обсяг роботи та зміну секретарів тендерного комітету не мала можливості проконтролювати оприлюднення річного плану закупівель та змін до нього.
Зважаючи на характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, а також особу, яку притягують до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому ч. 1 ст. 164-14 КУпАП. Суд постановив: ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі сімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11 900 (одинадцять тисяч дев’ятсот) гривень на користь держави.
Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін (постанова у справі від 12.07.2017 № 486/409/17).
Актуальні питання щодо річного плану
Питання № 1. «Чи можна укладати договір з різними предметами закупівлі, наприклад на різні предмети закупівлі? Але загальна вартість договору за різними предметами закупівлі становить більше 600 000,00 грн».
Відповідь: — Звісно, ви скажете, що можна, оскільки відповідно до Закону ми визначаємо предмет закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МЕРТУ від 17.03.2016 № 454. Тому, оскільки в договорі різні предмети закупівлі і їхня вартість не перевищує пороги Закону, порушення тут немає. Але зовсім іншої думки дотримується суд. Якщо цікаво, то пропоную розглянути справу від 08.09.2017 № 923/670/17 в якій зазначено, що відділ освіти 24.01.2017 уклав договір № 5п (далі — договір) на постачання продуктів харчування з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1. Підпунктом 1.1. п. 1 передбачено, що постачальник зобов’язується протягом 2017 року своєчасно поставити замовникові продукти харчової промисловості для дитячих дошкільних закладів на основі його заявок, а замовник — прийняти і оплатити такі продукти. За умовами п.3.1 розділу III договору, ціна договору становить 624 685,00 грн без ПДВ. На думку прокурора, договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства з огляду на викладене далі. Абзацом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» прямо передбачено, що цей Закон застосовується до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт — 1,5 мільйона гривень. Таким чином, законодавець чітко визначив, що положення Закону застосовують до всіх закупівель товарів, що здійснює замовник, за умови, що вартість закупівлі товару або товарів дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень. Пунктом 32 частини 1 статті 1 Закону визначено поняття «товари» —продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети в твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Пунктом 18 частини І статті 1 Закону визначено, що предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, які закуповує замовник у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволено подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі замовник визначає в порядку, установленому Уповноваженим органом. З аналізу вказаних норм випливає, що предметом закупівлі може бути один товар або різні товари, які закуповують у межах однієї процедури закупівлі, і вартість закупівлі товарів перевищує 200 тис. грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачами укладено договір поставки товарів, а саме продуктів харчування на суму, що є більшою 200 тис. грн.
Таким чином, відділ освіти, будучи замовником у межах однієї закупівлі, оскільки укладено один договір на поставку окремих товарів, визначених п. 1.2 договору на загальну суму, що перевищує 200 тис. грн., повинен був діяти на підставі вказаного Закону та здійснити закупівлю вказаних товарів за результатами однієї з процедур, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі».
Суд погоджується з думкою прокурора, що укладення спірного договору повинно відбуватися за процедурою відкритих торгів.
Судом встановлено, що за спірним договором вартість закупівлі товарів за державні кошти перевищила 200 тис. грн.
Оскільки спірний договір про закупівлю товарів за державні кошти між відділом освіти Новокаховської міської ради та ФОП ОСОБА_1 № 5п від 24.01.2017 укладено сторонами без проведення процедури закупівлі, що є порушенням ст. 2 Закону, наявні правові підстави для визнання недійсним вищезазначеного договору.
Отже, суд вирішив: 1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. 2. Визнати недійсним договір про постачання продуктів харчування № 5п від 24.01.17, на загальну суму 624 685,00 грн.
Звертаємо увагу, що у даному рішенні прокурор та суд у своїх висновках відштовхуються від вартості всієї закупівлі (загальна сума договору з різними предметами закупівлі), а не від вартості кожного конкретного предмета закупівлі, який визначається згідно з Порядком визначення предмета закупівлі. Апеляції по даній справі не було, рішення набрало законної сили.
Питання № 2. «Чи необхідно на майданчику вносити усю інформацію, яку пропонує внести майданчик? Чи тільки передбачену формою Наказу № 490?»
Відповідь: — Так, дійсно, більшість майданчиків пропонують замовникам, крім інформації, яка передбачена формою річного плану, ще додатково зазначати, наприклад, кількість, об’єми або іншу додаткову інформацію. Рекомендуємо на майданчику вносити тільки ту інформацію, яка передбачена затвердженою формою річного плану, а саме Наказом № 490, для недопущення помилок у майбутньому. Наприклад, уявіть, що ви в річному плані зазначите одну кількість, а в оголошенні іншу. І таким чином відбудеться порушення Закону. Чому? Бо відповідно до частини 1 статті 4 Закону закупівлю здійснюють відповідно до річного плану.
Питання № 3. «Чи необхідно в річний план вносити зміни, якщо договір з переможцем буде укладено на іншу вартість?»
Відповідь: — Ні, не потрібно. Відповідно до пункту 6 затвердженої форми річного плану наказом № 490 вноситься інформація про розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі.
Корисні статті про планування в журналі «Радник в сфері державних закупівель»
1. Стаття «МЕРТУ надало роз’яснення щодо здійснення закупівель відповідно до тимчасового і постійного кошторисів та щодо здійснення закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі» — журнал № 10 (61) за жовтень 2016 року, стор. 38–42.
2. Стаття «Оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті: право чи обов’язок?» — журнал № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 11–13.
3. Стаття «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» — журнал № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34–37.
4. Стаття «ДКСУ надала відповідь на звернення журналу щодо відображення в річному плані закупівель продовження дії договору на 20 відсотків» — журнал № 7 (70) за липень 2017 року, стор. 42–43
5. Стаття «Особливості реєстрації бюджетних зобов’язань в органах Казначейства та застосування законодавства у сфері публічних закупівель» — журнал № 12 (75) за грудень 2017 року, стор. 24–33.
6. «Мінекономрозвитку оприлюднило інформативний лист щодо передумов здійснення закупівель» — випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 42–43.