Для створення єдиного підходу до встановлення розміру кошторисної заробітної плати, який будуть застосовувати при здійсненні будівництва, нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального та поточного ремонту, технічного переоснащення об’єктів, що споруджують із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення», абзацу шостого підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі — Мінрегіон), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, було внесено зміни до Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об’єктів, затвердженого наказом Мінрегіону від 20.10.2016 № 281 (далі — Порядок). Відповідний наказ Мінрегіону від 27.07.2018 № 196, яким внесено зміни до Порядку, набрав чинності 4 вересня 2018 року.
У даній статті розглянемо, які саме зміни стосуються замовників при складанні інвесторської кошторисної документації та учасників процедур закупівель.
Зміни для замовників при складанні інвесторської кошторисної документації
Розмір кошторисної заробітної плати, який враховують при складанні інвесторської кошторисної документації (на стадії розроблення проєктної документації), визначає замовник (інвестор) у складі вихідних даних на проєктування для звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 3,8, але не нижче ніж середньомісячна заробітна плата в будівництві (у розрахунку на одного штатного працівника) за попередній звітний рік, які оприлюднює центральний орган виконавчої влади в галузі статистики, збільшена на прогнозний індекс споживчих цін на поточний рік (у середньому до попереднього року), який є складовою основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, які схвалює Кабінет Міністрів України.
Так, згідно з Порядком розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховують при визначенні вартості будівництва об’єктів, чинним з 04.09.2018, розмір кошторисної заробітної плати, який враховують при складанні інвесторської кошторисної документації, визначає замовник. Він має бути не нижчим за середньомісячну заробітну плату в будівництві (у розрахунку на одного штатного працівника) за попередній звітний рік, яку оприлюднює центральний орган виконавчої влади в галузі статистики.
За 2018 рік оприлюднено рівень середньомісячної заробітної плати в будівництві —7845,00 грн. Та беручи до уваги дані щодо прогнозного індексу споживчих цін на 2019 рік (який, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 546, становить 108,7 %), можна порахувати:
7845,00 грн х 108,7 % = 8527,52 грн.
Отже, величину, нижче якої не може бути розмір кошторисної заробітної плати, визначають з використанням даних щодо середньомісячної заробітної плати в будівництві за попередній звітний рік та прогнозного індексу споживчих цін на поточний рік.
Інформацію щодо середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності, зокрема в будівництві, за період з початку року (у розрахунку на одного штатного працівника) оприлюднюють на офіційному вебсайті Державної служби статистики України в розділі «Статистична інформація» (рубрика «Демографічна та соціальна статистика», категорія «Ринок праці», підкатегорія «Оплата праці та соціально-трудові відносини»). Прогнозні показники індексів споживчих цін містяться в прогнозах економічного і соціального розвитку України на відповідний рік, схвалених постановами Кабінету Міністрів України. Рішення щодо розміру кошторисної заробітної плати приймає замовник будівництва або інвестор (розпорядник коштів).
Зміни для учасників процедури закупівлі
Визначення розміру кошторисної заробітної плати при складанні ціни пропозиції учасника (підрядника) процедури закупівлі (договірної ціни) здійснює учасник, виходячи із середньомісячної заробітної плати одного працівника в режимі повної зайнятості, яку учасник планує отримувати на об’єкті будівництва.
У разі необхідності виконання будівельних робіт в умовах, відмінних від звичайних умов здійснення будівництва (понаднормовий час, святкові та вихідні дні, вечірній та нічний час тощо), додатково враховують доплати та надбавки, установлені законодавством.
Тобто кардинальних змін Порядок не зазнав, а лише змінився механізм розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховують при складанні інвесторської кошторисної документації.
Чи можна вносити зміни в укладений договір на підставі ст. 36 Закону в разі зміни кошторисної заробітної плати?
Згідно з частиною 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII(далі — Закон),істотні умови договору про закупівлю не можуть бути змінені після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
- зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
- покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
- продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
- узгодженої зміни ціни в бік зменшення [без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг];
- зміни ціни у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовують у договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
- зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини п’ятої цієї статті.
Отже, жодною із вищезазначених підстав не передбачено внесення змін до істотних умов договору в частині зміни розміру заробітної плати. Таким чином, при взаєморозрахунках за обсяги виконаних будівельних робіт розмір кошторисної заробітної плати визначають, виходячи з розміру, передбаченого в договірній ціні, окрім випадків, передбачених законодавством та договором підряду про закупівлю.
Якими є випадки, що дозволяють вносити зміни до розміру кошторисної заробітної плати?
Відповідно до роз’яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.04.2017 №7/15-3463 джерелом покриття додаткових витрат (а збільшення розміру кошторисної заробітної плати — це додаткові витрати, пов’язані зі зміною вартості трудових ресурсів на стадії виконання договорів підряду) можуть слугувати кошти:
- На покриття ризиків — відповідно до п. 6.2.10 ДСТУ БД.1.1-1:2013.
У ціні своєї пропозиції підрядник може врахувати кошти на покриття ризиків, пов’язаних з виконанням робіт, що пропонують, розмір яких залежить від сукупності цілого ряду факторів, у тому числі: стадії проєктування, виду будівництва, технічної й технологічної складності об’єкта будівництва, складності виконання будівельних робіт, тривалості будівництва, виду договірної ціни, що пропонують за умовами тендерної пропозиції.
При цьому є такі обмеження:
- за твердої договірної ціни це зазвичай у розмірі не більше ніж 1,5 %;
- за динамічної договірної ціни не враховують.
До того ж витрати на покриття ризиків здебільшого розраховують і визначають на покриття додаткових витрат, пов’язаних з виконанням будівельних робіт, а саме додаткових будівельних робіт.
- На покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, відповідно до п. 6.2.12 ДСТУ БД.1.1-1:2013.
До складу ціни пропозиції учасника торгів (договірної ціни незалежно від її виду) включають кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва.
Кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, розраховують, виходячи зі строків будівництва, виду будівництва, структури робіт, вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, врахованих у ціні пропозиції учасника торгів (договірній ціні), та на підставі прогнозних рівнів інфляції на наступні періоди, що схвалює Кабінет Міністрів України.
Також одним з випадків можливості внесення змін до розміру заробітної плати в договірній ціні може слугувати економія коштів за іншими статтями витрат у рамках укладеного договору (якщо учасник закупівлі може фактично показати, за якими статтями витрат відбулась економія коштів, звернутися до замовника щодо перерозподілу коштів і збільшення розміру заробітної плати в договірної ціні). Проте необхідно враховувати вид договірної ціни, бо дані зміни можливі лише при динамічній договірній ціні договору підряду.
У будь-якому випадкові для можливості скористатися даною підставою для збільшення розміру заробітної плати в договірній ціні договору підряду, який уже виконують, необхідно звернутися по роз’яснення до Мінрегіону.
За проектами будівництва, які на даний час затверджені в установленому порядку (але не відбулися процедури закупівлі через недостатність коштів або з інших причин), кошторисну документацію доцільно скоригувати, уточнивши суму коштів через інфляційні процеси, виходячи з передбачених у зазначеній вище постанові Кабінету Міністрів України індексів цін виробників на поточний рік і прогнозних на попередні роки. Така скоригована проєктна документація підлягає перезатвердженню в установленому порядку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Висновок
Отже, зміни, внесені до Порядку, змінили лише механізм розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховують при складанні інвесторської кошторисної документації.
Для обох учасників ринку (як для замовника, так і для учасника) зазначені зміни, як і раніше, не дають можливості для збільшення розміру кошторисної заробітної плати в договірній ціні договору підряду за результатами проведення процедури закупівлі. Проте треба шукати способи вирішення проблемних питань, а тому і замовник, і учасник можуть звернутися до органу, який є компетентним у наданні роз’яснень відповідно до законодавства, щодо застосування тієї чи іншої норми і можливості її застосування при наявному контракті.
З іншими статтями, які стосуються закупівлі робіт читайте в попередніх випусках журналу «Радник в сфері державних закупівель»:
- стаття «Зміни в містобудуванні: збільшення контролю за будівельниками чи вдосконалення містобудівної діяльності?» — випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 26–27;
- стаття «Динамічна і тверда договірні ціни в будівельній галузі під час застосування тендерних процедур згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» та ДСТУ Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»» — випуск журналу № 5 (68) за травень 2017 року, стор. 25–26;
- стаття «Як правильно провести тендер на роботи строком виконання більш ніж один рік та зареєструвати договір у Казначействі» — випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 року, стор. 28–30.
- стаття «Актуальні зміни, які стосуються проектної документації на будівництво» — випуск журналу № 11 (98) за листопад 2019 стор. 23-26.