- Радник у сфері публічних закупівель - https://radnuk.com.ua -

Закуповуємо електричну енергію по-новому

Одинадцятого червня 2017 року (окрім деяких положень) набув чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі — Закон № 2019). У зв’язку із цим розпочався процес реформування електроенергетичної галузі в Україні. Реформа галузі включає в себе низку кардинальних змін, серед яких і відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій виробництва, передачі та постачання, тобто створення відповідних окремих юридичних осіб. Положеннями Закону № 2019, а саме пунктом 13 розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення», визначено, що до 11.12.2018 існуючі сьогодні енергопостачальні компанії повинні вжити заходів щодо відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії, створюючи відповідні суб’єкти господарювання.

Зі сказаного випливає, що суб’єкт господарювання не матиме права одночасно здійснювати діяльність з розподілу та постачання електричної енергії. Так, розподіл електричної енергії здійснюватимуть оператори систем розподілу (природні монополії), а постачання електричної енергії споживачам — окремі від операторів систем розподілу (далі— ОСР) юридичні особи-електропостачальники, яких обиратимуть споживачі, за вільними (ринковими) цінами.

Інформація для статистики на 25.09.2018.

Протягом 2017–2018 років за нашими підрахунками було оголошено 468 процедур відкритих торгів, із них 449 були неуспішними (основна причина відміни — подання для участі в закупівлі менше двох пропозицій), 16 процедур — у процесі, і лише 3 процедури — успішні.

Споживачі електричної енергії

Згідно з пунктом 84 частини 1 Закону № 2019, споживач — фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання. Також відповідно до Закону № 2019 існують різні види споживачів (див. рис. 1)

Рис.1

Додатково звертаємо увагу, що, згідно з пунктом 93 частини 1 статті 1 Закону № 2019, універсальна послуга — постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України. Детальніше про постачальника універсальних послуг ви можете прочитати в цьому випуску журналу в статті на стор. 30 – 34.

Регульовані та нерегульовані тарифи

Згідно з пунктами 6 і 7 частини 3 статті 5 Закону № 2019, до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать затвердження:

До його повноважень також належить встановлення:

Які ж тарифи підлягають державному регулюванню, а які ні, спробуємо розібратися за допомогою статті 7 Закону № 2019, в якій встановлено, що на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають:

  1. тарифи на послуги з передачі електричної енергії;
  2. тарифи на послуги з розподілу електричної енергії;
  3. тарифи на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
  4. ціни на універсальні послуги, ціни, за якими здійснює постачання електричної енергії споживачам постачальник «останньої надії», у частині методик (порядків) їх формування;
  5. ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» у випадках, передбачених статтями 63 та 64 цього Закону;
  6. ціни на допоміжні послуги у випадках, передбачених статтею 69 цього Закону;
  7. ставки плати за приєднання потужності та ставки плати за лінійну частину приєднання;
  8. «зелені» тарифи;
  9. інші тарифи та ціни в рамках покладення спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до цього Закону.

І, звісно, не забуваємо про постачання електричної енергії споживачам, яке відповідно до статті 56 Закону № 2019 здійснюють за вільними цінами.

Хто може постачати електричну енергію

Згідно зі статтею 8 Закону № 2019, господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачеві, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачеві, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця затверджує Регулятор. Такі ліцензійні умови затверджені Регулятором — Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП) Постановою № 1469 від 27.12.2017 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу».

Отже, право на здійснення діяльності з постачання електричної енергії матимуть лише ті суб’єкти господарювання, які в установленому порядку отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачеві та відповідний перелік яких оприлюднюють на офіційному веб-сайті НКРЕКП.

Перелік суб’єктів господарювання, які відповідно до вимог Закону № 2019 отримали ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, розміщено на офіційному веб-сайті НКРЕКП у розділі «Актуальна інформація/Ліцензування (адмінпослуги)/Реєстри НКРЕКП/Ліцензійний реєстр НКРЕКП/Ринок електричної енергії (постачання електричної енергії споживачу)». Зазначений перелік постійно оновлюють у зв’язку з отримання ліцензій новими суб’єктами господарювання.

Діяльність з розподілу електричної енергії також підлягає ліцензуванню відповідно до Закону № 2019. Згідно з частиною 1 статті 45 Закону № 2019, розподіл електричної енергії здійснює оператор системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах. При цьому свою діяльність він провадить відповідно до Закону № 2019, Кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Додатково звертаємо увагу, що, згідно з частиною 3 статті 16 Закону про публічні закупівлі, замовник не встановлює кваліфікаційні критерії та не визначає перелік документів, що підтверджують подану учасниками інформацію про відповідність їх таким критеріям, у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг із централізованого опалення, послуг поштового зв’язку, поштових марок і маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- й телесигналів, послуг із централізованого водопостачання та/або водовідведення, послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування.

Визначаємо предмет закупівлі

Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 1 Закону № 2019, електрична енергія — енергія, яку виробляють на об’єктах електроенергетики і яка є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Для закупівлі електричної енергії наводимо нижче приклад визначення предмета закупівлі.
Електрична енергія — за кодом CPV за ДК 021:2015 — 09310000-5 (постачання електричної енергії).

Згідно з пунктом 78 частини 1 статті 1 Закону, розподіл електричної енергії (далі — розподіл) —транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.

Для закупівлі розподілу електричної енергії наводимо нижче приклад визначення предмета закупівлі.
Розподіл електричної енергії — за кодом CPV за ДК 021:2015 — 65310000-9 (розподіл електричної енергії).

Отже, як уже було вище зазначено, постачання електричної енергії споживачам здійснюватимуть окремі від операторів систем розподілу юридичні особи-електропостачальники, яких обиратимуть споживачі, за вільними (ринковими) цінами. Якщо очікувана вартість постачання електричної енергії перевищуватиме пороги статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон про публічні), то замовникам необхідно буде проводити відкриті торги для пошуку постачальника електричної енергії.

Розподіл електричної енергії здійснюватимуть оператори систем розподілу (природні монополії), тому, як і раніше, якщо очікувана вартість на розподіл електричної енергії перевищуватиме пороги статті 2 Закону України Закону про публічні закупівлі, то замовникам необхідно буде проводити переговорну процедуру на підставі пункту 2 частини 2 статті 35 Закону про публічні закупівлі.

Також замовникові (споживачеві) спочатку необхідно буде укласти договір на розподіл електричної енергії, а потім договір на постачання електричної енергії. Оскільки відповідно до пп. 4 п. 3.2.10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі —Правила роздібного ринку) разом із заявою-приєднанням споживач також надає документи, що підтверджують наявність договору, укладеного з операторам системи на послуги розподілу (передачі) електричної енергії [паспорт точки розподілу (передачі)], інформацію про присвоєний ЕІС-код).

Що робити з договорами, укладеними на закупівлю електричної енергії до 31.12.2018

Звертаємо увагу, що в листі-повідомленні від 17.10.2017 (вих. № 10835/13.1/7-17) [детальніше — у журналі № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 41] НКРЕКП звертає увагу, що оператори систем розподілу не матимуть права здійснювати постачання електричної енергії через 18 (вісімнадцять) місяців з того дня, коли Закон № 2019 набуде чинності. Отже, ліцензії на постачання за регульованим тарифом на закріпленій території будуть анульовані і з 11.12.2018 оператори систем розподілу (природні монополії) не зможуть постачати електричну енергію. Тому споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів), яким на день набрання чинності Законом № 2019 постачання здійснював постачальник за регульованим тарифом, повинні до 11 грудня 2018 року обрати електропостачальника та укласти з ним договір про постачання електричної енергії. Якщо споживач не обере електропостачальника, то постачання електричної енергії такому споживачеві впродовж не більше 90 календарних днів здійснюватиме постачальник «останньої надії» відповідно до статті 64 Закону № 2019, який буде визначений за рішенням Кабінету Міністрів України за результатами конкурсу. При цьому тарифи на електричну енергію, яку постачатиме постачальник «останньої надії», будуть значно вищими від роздрібних тарифів постачальника електричної енергії.

Отже, договори, укладені з операторами систем розподілу (природні монополії — обленерго), які діють до 31.12.2018, необхідно буде розірвати та укласти нові договори на постачання електричної енергії з новими постачальниками, які отримали ліцензію на даний вид діяльності. 

Також звертаю увагу, що НКРЕКП Постановою № 312 від 14.03.2018 затвердила документ «Правила роздрібного ринку електричної енергії», в яких у пункті 6.1 передбачено Порядок зміни електропостачальника за ініціативою споживача та в пункті 6.2 передбачено Порядок зміни електропостачальника на постачальника «останньої надії».

Додатково звертаємо увагу, що відповідно до пункту 6 Правил роздрібного ринку після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов’язками, пов’язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Відповідно до пункту 11.3.2 Кодексу системи розподілу для укладення договору про надання розподілу користувач повинен подати ОСР письмову заяву (засобами поштового або електронного зв’язку) та документи, визначені цим кодексом, за 20 робочих днів до бажаної дати початку отримання послуг з розподілу електричної енергії.

Що робити з 11 грудня 2018 року та як купувати електричну енергію

Ми з вами розуміємо, що в попередньому пункті ми дійшли висновку, що договори, укладені до кінця 2018 року, необхідно буде до 11 грудня 2018 року розірвати. Але ж за такими договорами залишаться невикористані кошти, і, звісно, є потреба в закупівлі електричної енергії до кінця 2018 року. Розглянемо деякі приклади.

Приклад 1. Замовник розриває договір 10.12.2018 на закупівлю електричної енергії, і потреба до кінця року саме на постачання електричної енергії залишається 150 000 грн (кошти, вивільнені після розірвання договору). Що робити, чи потрібно проводити процедуру закупівлі?

У даному випадкові рекомендуємо скористатися листом Уповноваженого органу (МЕРТУ) від 14.09.2016 (вих. № 3302-06/29640-06) [детальніше — у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 41], в якому зазначено, що здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби в товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) зекономлених коштів у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) в інших подібних випадках — можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану згідно з вартісними межами, установленими в частині першій статті 2 Закону. Оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, установлені частиною першою статті 2 Закону, замовник послуговується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладено відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.Отже, у першому прикладі замовник може самостійно обрати постачальника та укласти прямий договір або провести допорогову процедуру закупівлі.

Приклад 2. Замовник розриває договір 10.12.2018 на закупівлю електричної енергії, і потреба до кінця року саме на постачання електричної енергії залишається 300 000 грн. Що робити, чи потрібно проводити процедуру закупівлі?

Так, у даному випадкові замовнику необхідно провести процедуру відкритих торгів, оскільки, згідно з частиною 1 статті 2 Закону про публічні закупівлі, цей Закон застосовують до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт — 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт — 5 мільйонів гривень. Згідно з частиною 7 статті 2 Закону про публічні закупівлі, заборонено придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Приклад 3. Замовник розриває договір на закупівлю електричної енергії 10.12.2018, і потреба до кінця року саме на постачання електричної енергії залишається 300 000 грн. Але попередньо приблизно п’ятого листопада 2018 року замовник оголосив процедуру відкритих торгів на постачання електричної енергії, але торги відмінено у зв’язку з поданням для участі менше двох тендерних пропозицій. Що робити замовникові?

Замовник може встигнути провести ще одну процедуру закупівлі (відкриті торги). Якщо таку процедуру знову буде відмінено через подання для участі менше двох тендерних пропозицій, то замовник може, згідно з пунктом 4 частини 2 статті 35 Закону, застосувати переговорну процедуру закупівлі (якщо він двічі відмінив тендер через відсутність достатньої кількості учасників). При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, які визначив замовник у тендерній документації.

Приклад 4. Замовник розриває договір 10.12.2018 на закупівлю електричної енергії, і потреба до кінця року саме на постачання електричної енергії залишається 300 000 грн. Але попередньо приблизно 19 листопада 2018 року замовник оголосив процедуру відкритих торгів на постачання електричної енергії, але торги відмінено у зв’язку з поданням для участі менше двох тендерних пропозицій. Що робити замовникові?

До 11 грудня 2018 року залишається небагато часу, щоб провести повторно процедуру закупівлі (відкриті торги), тож замовникові необхідно буде проводити переговорну процедуру закупівлі з постачальником «останньої надії» відповідно до статті 64 Закону № 2019 на строк не більше 90 календарних днів. При цьому тарифи на електричну енергію, яку постачатиме постачальник «останньої надії», будуть значно вищими від роздрібних тарифів постачальника електричної енергії.

Чи можливо буде продовжити договір на постачання електричної енергії на 20 % на наступний рік

У Законі про публічні закупівлі є чудова частина 5 статті 36, яка дає можливість продовжити дію договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Але чи зможе замовник скористатися даною нормою для продовження договору на електричну енергію?

Думаю, що ні. Договори, які зараз укладені на постачання електричної енергії з операторами систем розподілу (природні монополії — обленерго), неможливо буде продовжити на 20 % на наступний рік. Наведу декілька аргументів чому:

  1. Продовжувати на 20 % на наступний рік можна тільки чинний договір. А ми збираємось до 11.12.2018 розірвати договори з операторами систем розподілу (природні монополії — обленерго).
  2. Як уже було сказано, Законом № 2019 передбачено, що оператори систем розподілу не матимуть права здійснювати постачання електричної енергії через 18 (вісімнадцять) місяців з дня набрання чинності Законом № 2019. Отже, ліцензії на постачання за регульованим тарифом на закріпленій території будуть анульовані, і з 11.12.2018 оператори систем розподілу (природні монополії) не зможуть постачати електричну енергію. Отже, виходить, що 2019 року вони не зможуть постачати електричну енергію. 

Замовник зможе продовжити договори на 2019 рік у разі, якщо на грудень укладе окремі договори за процедурами закупівлі — на постачання електричної енергії та окремо договір на розподіл. Саме ці договори за результатами процедури можливо буде продовжити на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році.

Як закуповувати електричну енергію в 2019 році

Розглянувши основні моменти змін закупівель електричної енергії, упевнено можу сказати, що до закупівлі електричної енергії в 2019 році необхідно готуватися, щоб потім не залишитися, як то кажуть, біля розбитого корита. Одна з пропозицій підготовки — це проведення процедури заздалегідь, ще 2018 року, для можливості укладення договору в 2019 році.

Приклад 1 (звичайні відкриті торги). Наприкінці листопада, орієнтовно 26.11.2018, необхідно розпочинати проводити процедуру закупівлі (відкриті торги), орієнтована вартість — 500 000 грн. Якщо процедуру буде відмінено, то провести другу процедуру відкритих трогів знову. Якщо й цю процедуру буде відмінено, то замовник зможе в 2019 році (згідно з пунктом 4 частини 2 статті 35 Закону) застосувати переговорну процедуру закупівлі (якщо замовник двічі відмінив тендер через відсутність достатньої кількості учасників). При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, які визначив замовник у тендерній документації.

Приклад 2 (відкриті торги з публікацією англійською мовою). Наприкінці жовтня, орієнтовно 22.10.2018, необхідно розпочинати проводити процедуру закупівлі (відкриті торги з публікацією англійською мовою), очікувана вартість — 6 000 000 грн. Якщо процедуру буде відмінено, то провести другу процедуру відкритих торгів знову. Якщо й цю процедуру буде відмінено, то замовник зможе 2019 року (згідно з пунктом 4 частини 2 статті 35 Закону) застосувати переговорну процедуру закупівлі (якщо замовник двічі відмінив тендер через відсутність достатньої кількості учасників). При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, які визначив замовник у тендерній документації.


Нормативно-правові акти та інформативні листи щодо функціонування нового ринку електричної енергії:

–        Закон України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії»;
–       Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії»;
–       Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 «Про затвердження Кодексу комерційного обліку електричної енергії»;
–        Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 «Про затвердження Кодексу систем розподілу»;
–        Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 «Про затвердження Кодексу системи передачі»;
–       Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 308 «Про затвердження Правил ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку»;
–        Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 «Про затвердження Правил ринку»;
–       лист Мінекономрозвитку України від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 «Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії»;
–       лист НКРЕКП від 17.10.2017 № 10835/13.1/7-17 «Щодо надання роз’яснень у зв’язку із набранням чинності Закону України «Про ринок електричної енергії»;
–       інформація для споживачів щодо перевищення договірних обсягів споживання та потужності (джерело: офіційний веб-сайт НКРЕКП).