>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
       

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

20.11.2018cal

20.11.2018

Почалося! В 40-а торгах розпочато моніторинг.


Н А К А З 12.11.2018 № 262

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
16.11.2018cal

16.11.2018

Станом на 16.11.18, НКРЕКП  видало ліцензії


з розподілу електричної енергії наступним суб’єктам господарювання:

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
16.11.2018cal

Практичний аспект:


дії замовника у випадку надходження звернень та вимог від учасників

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
15.11.2018cal

15.11.2018

Технічні вимоги до офісного паперу виявилися дискримінаційними


Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.11.2018cal

14.11.2018

Вчора, 13 листопада 2018 року оголошено публічні закупівлі на платформі ProZorro 


щодо придбання та встановлення перших  велоперехоплюючих паркінгів

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Зміни в публічних закупівлях у зв’язку з

Зміни в публічних закупівлях у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про електронні довірчі послуги»

07 листопада ц.р. втрачає чинність Закон України від 22.05.2003 № 852-IV «Про електронний цифровий підпис», а на заміну йому починає працювати новий акт – Закон України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон про ЕДП). Насамперед Закон про ЕДП має на меті  перевести в електронну площину адміністративні та деякі інші публічні послуги: доступ до реєстрів, подання заяв нотаріусу та процесуальних документів до суду і т.д. Але нові правила в сфері електронного цифрового підпису неминуче зачіпають сферу публічних закупівель. Тож що міняється у закупівельному процесі?

Згідно зі статтею 15 Законом про ЕДП залежно від ступеня довіри до засобів електронної ідентифікації вводиться три рівні електронного підпису: простий електронний підпис та печатка – низький рівень довіри; удосконалений  електронний підпис та печатка – середній рівень довіри; кваліфікований електронний підпис та печатка – високий рівень довіри. Саме та лише кваліфікований електронний підпис (тобто, підпис з високим рівнем довіри) прирівнюється до власноручного (частина 4 статті 18 Закону про ЕДП). 

Стаття 17 Закону про ЕДП установлю загальні правила використання електронних підписів та передачі електронних документів. Так, електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях не повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в інформаційних системах, в яких здійснюється обробка таких електронних даних, можуть здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без отримання таких послуг, за умови попередньої домовленості між учасниками взаємодії щодо порядку електронної ідентифікації учасників таких правових відносин. Тобто, напр., приватні компанії чи фізичні особи між собою можуть пересилати одне одному документи, що не потребують власноручного підпису, використовуючи електронний підпис будь-якого рівня довіри або не використовуючи взагалі жодного – як самі собі домовляться.

Якщо ж мова йтиме про документи, що в паперовій формі потребують власноручного підпису, то має бути використаний лише кваліфікований електронний підпис (повторюємо, це підпис з високим рівнем довіри, що прирівнюється до власноручного). З наведеного випливає, що у сфері публічних закупівель має використовуватися виключно кваліфікований електронний підпис, причому як учасниками, так і замовниками. Адже під час процедури закупівель іде обмін документами, що на паперових носіях потребують власноручного підпису: починаючи від тендерної документації та будь-якого протоколу засідання тендерного комітету і закінчуючи найпростішою довідкою у складі тендерної пропозиції – усі ці папери мають бути або підписані, або засвідчені власноручними підписами відповідних осіб (членів тендерного комітету, уповноважених осіб замовника, посадових осіб учасника і т.д). Чи означає це що від завтра чинні ЕЦП можна викинути? Не слід панікувати! Відповідно до пункту 5 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЕДП електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом. Таким чином, набрання чинності Законом про ЕДП не призводить до «шокової» зупинки закупівель: електронні цифрові підписи та посилені сертифікати ключа, видані до 07 листопада 2018 р. (тобто видані не пізніше 06.11.2018, бо з 07.11.2018 електронні підписи та печатки видаються вже по новим правилам), продовжують діяти до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не довше ніж до 07 листопада 2020 р. До речі, так само продовжать роботу АЦСК, які раніше видавали ЕЦП, автоматично набувши нового статусу кваліфікованого надавача електронних послуг. Тож тим, хто бажає оформити новий підпис та його сертифікат, не треба довго шукати нового постачальника послуг – можна сміливо йти до того самого АЦСК. Повний перелік надавачів довірчих послуг можна знайти у т.зв. Довірчому списку, держателем якого є Мін’юст (він виконує функції центрального засвідчувального органу); Довірчий список є відкритий і має публікуватися на веб-сайті його держателя, що маємо надію, незабаром і відбудеться.

Повертаючись до правил застосування електронних підписів додамо, що лише кваліфікований електронний підпис підійде і для автентифікації в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка електронних даних, що на паперових носіях мають містити власноручний підпис, та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності. Насамперед маються на увазі різного роду державні реєстри та бази даних у будь-якій сфері, починаючи від обліку (реєстрації) майна та майнових прав, і закінчуючи податками та пенсійними справами.  

Оскільки, як ми вказали вище, ще протягом двох років залишаються чинними раніше видані ЕЦП та посилені сертифікати відкритих ключів, а також з урахуванням принципу неприпустимості зворотної дії актів законодавства у часі, маємо ще одну гарну новину: замовникам немає потреби вносити зміни до тендерної документації стосовно застосування електронного цифрового піднесу у вже розпочатих (оголошених тендерах).

Тим же замовникам, що лише розробляють тендерну документацію, слід врахувати положення Закону про ЕДП, адже Закон України «Про електронний цифровий підпис» втрачає чинність 07 листопада ц.р. і посилання на нього у тендерній документації, затвердженій після 07.11.2018, є безпідставним і може бути оскаржене учасниками закупівель.

Закон про ЕДП створив умови і для визнання зарубіжних електронних довірчих послуг. Інакше кажучи, у перспективі (коли механізм визнання іноземних довірчих послуг дійсно запрацює) іноземним постачальникам не доведеться отримувати український електронний підпис для участі у процедурах закупівель.

Також усім учасника закупівельного процесу, що юридичними особами, слід визначитися з приводу застосування печатки. Нагадаємо, що у 2017 році до статті 58-1 Господарського кодексу України були внесені зміни, що скасували обов’язковість печатки для більшості юридичних осіб. Станом на сьогодні юридичні особи, для яких використання печатки не є обов’язковим відповідно до окремого акта законодавства (наприклад, органи влади, банки і т.д.), можуть самостійно обирати: використовувати їм печатку у господарській діяльності чи ні. Однак, юридичні особи повинні бути послідовними: зробивши вибір на користь застосування печатки і відобразивши його у статутних документах, вони мають слідувати йому, тобто дійсно використовувати печатку, щоб не поставити під сумнів дійсність створюваних документів, насамперед, укладених угод. І це питання не залежить від форми документа: на папері він чи електронний. Закон України «Про електронний цифровий підпис» лише поміж ділом та в дужках згадував про електронну печатку. Натомість Закон про ЕДП містить чіткі визначення електронних печаток різного рівня довіри, порядок їх видачі, перевірки, використання і т.д. Тому радимо юридичним особам: чітко визначитися, чи використовують вони печатку у своїй діяльності, однозначно відобразити цей вибір у статутних документах і у разі позитивного вибору – оформити відповідну електронну печатку.  

Відповідно до частин 4 та 5 статті 18 Закону про ЕДП кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису, а кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов’язана. А звідси слідує бажане нововведення для усіх учасників закупівельного процесу, а саме: можливість підписання договорів про закупівлю в електронній формі із застосування кваліфікованих електронних підписів та печаток (ще раз нагадуємо, що до 07.11.2020 до них прирівняні чинні станом на 06.11.2018 електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа). Ця опція актуальна насамперед для замовників публічних закупівель, які регулярно зіштовхують з неможливістю своєчасного оприлюднення договорів про закупівлю та додаткових угод до них через несвоєчасне повернення документів від постачальників.

Інші новели та практику застосування Закону про ЕДП розглядатимемо у майбутніх номерах журналу "Радника в сфері державних закупівель". 
07.11.2018