>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
       

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

15.08.2018cal

15.08.2018

Мінекономрозвитку оприлюднило лист рекомендаційного характеру


 від 07.08.2018 № 3304-04/33947-06 щодо відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі  

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.08.2018cal

14.08.2018

#Поради_від_Радника


Заборона здійснення державних закупівель як санкція.

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.08.2018cal

Отримання позивачем індивідуальної податкової консультації


зміст якої відповідає нормам чинного законодавства

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.08.2018cal

13.08.2018

Підсумки навчання 9-10 серпня м. Одеса


 "Прозорі закупівлі: від рішень Антимонопольного до судової практики та моніторингу”

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Підсумки для смарт-регіонів:

Навчання без міркування – даремне,

міркування без навчання – небезпечне

Конфуцій

 

 27 та 28 березня представник редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» прийняв участь у  навчальних семінарах організованих електронним торговельним майданчиком SmartTender, у містах Івано-Франківську та Городенка.

З прийняттям Закону України «Про публічні закупівлі»  закупівлі було переведено в електронний формат, який передбачає використання електронної системи закупівель ProZorro. Такий формат забезпечує максимальну прозорість та відкритість всіх етапів закупівлі за принципом «всі бачать все» і, відповідно, спонукає замовників більш відповідально ставитись до процесу здійснення закупівель, зокрема дотримуватись принципів закупівель, визначених в статті 3 Закону.

Разом з цим змінився також підхід і до контролю у закупівельній діяльності, адже на разі будь-яка особа при бажанні за допомогою системи ProZorro, може відстежити як усі кроки замовників, так і дії учасників.

Таким чином, усі учасники закупівельного процесу перебувають під пильним оком одне одного та громадськості. За даних умов успішність здійснення закупівель та уникнення порушень під час їх проведення залежить від досвідченості та добросовісності замовників та учасників.

 Найактуальніші питання, які було обговорено:

 1. Чому звіт про укладені договори обов’язковий

            Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон про публічні закупівлі, Закон) цей Закон застосовують: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт — 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт — 5 мільйонів гривень. У той же час законодавець також встановлює певні правила для оприлюднення інформації в разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 цього Закону.

            Отже, Закон також регулює закупівлі, вартість предмета яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, проте лише в частині оприлюднення звіту про укладені договори при непроведенні допорогової закупівлі з використанням електронної системи. Дані вимоги є обов’язковими для замовників. У випадку неоприлюднення звіту про укладені договори замовника можуть притягнути до відповідальності згідно зі ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

            Нагадуємо замовникам, що форма звіту про укладені договори міститься в переліку форм, затверджених наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель».

            Також у замовників часто виникає багато проблемних аспектів при оприлюдненні звіту про укладені договори, одним з яких є питання щодо оприлюднення звіту про укладені договори за договором, який не містить суми. Одразу зазначимо, що дане питання на законодавчому рівні не врегульоване, таким чином, аби виконати пряму вимогу Закону про публічні закупівлі щодо розміщення звіту про укладені договори, доцільно розміщувати такий звіт відповідно до наявного первинного документа, який міститиме суму замовлення.

            Дізнатися більше про особливості, які супроводжують укладення прямого договору, складання та оприлюднення звіту про укладені договори Ви можете у випуску журналу № 8  (71) за серпень 2017 року на стор. 37–40 (стаття надається у вкладенні).

 

 2.  Особливості складання річного плану і додатку до річного плану

   У річному плані закупівель замовник, наприклад, визначив орієнтовним початком для проведення процедури закупівлі січень. Відповідно до такого річного плану і було оголошено закупівлю, яку було відмінено через відхилення всіх пропозицій. Оскільки потреба в предметі закупівлі не відпала, процедуру закупівлі замовник оголосив повторно, проте вже в березні. А чи потрібно було замовникові за зазначених обставин вносити зміни до річного плану, а саме змінювати орієнтовний початок закупівлі із січня на березень? Наразі замовник має право як на початку року здійснити планування всіх закупівель та обсягів та відповідно скласти і затвердити річний план закупівель/додаток до річного плану закупівель, так і планувати закупівлі поступово — у міру потреби. Пунктом 8 форми річного плану закупівель/додатка до нього, затвердженої наказом МЕРТУ від 22.03.2016  № 490, передбачено зазначення орієнтовного початку проведення процедури закупівлі. 

   З даного приводу є також інформативний лист МЕРТУ в якому зазначено, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.

   Отже, прочитавши роз’яснення, можна дійти висновку, що зміни як у річний план, так і в додаток до річного плану можливо вносити, але до початку відповідної закупівлі. Також звертаємо увагу, що кожну закупівлю, згідно зі статтею 4 Закону, відображають у річному плані і що така закупівля повинна відповідати річному планові. Детально з листом МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 ви можете ознайомитися у випуску журналу № 10 (61) на стор. 38–41. Крім того, з рекомендаціями по плануванню закупівель Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 на стор. 34–37 та у останніх статтях по цій темі у журналі № 1 (76) за січень 2018 року на стор. 10-16 та стор. 23-28. (Дані статті додатково надаються у вкладенні).

 

3. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі

Зазначено, що відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.

Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону, передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.

Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі:

1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;

2) виділення додаткових коштів;

3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;

4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;

5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;

6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.

Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.

При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Додатково інформація щодо даного питання надається у вкладенні (Лист інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 детальніше у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38–42).

  

4. Як вберегти себе від недобросовісних постачальників?

Серед механізмів, які замовник може застосувати, щоб захистити себе від недобросовісних постачальників виділяють наступні:
Внесення забезпечення тендерної пропозиції.

Відшкодування збитків.

Внесення забезпечення виконання договору про закупівлю.

Застосування штрафних санкцій.

Застосування господарсько-оперативних санкцій.
Зупинимось на господарсько-оперативних санкціях та як їх можна імплементувати замовнику.

Види оперативно-господарських санкцій, що їх сторони можуть застосовувати з відповідною фіксацією в договорі, передбачені ч. 1 ст. 236 ГК, серед них:

- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це відбувається в разі порушення зобов'язання другою стороною, а саме:

- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;

- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;

- відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію тощо);

- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання:

- зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг);

- переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг);

- переведення платника на оплату після перевірки їх якості тощо;

- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

На практиці, замовник має змогу встановити вимогу надати інформацію в довільній формі, що у взаємовідносинах між учасником та замовником оперативні санкції не застосовувались. Таким чином, якщо учасник процедури в минулому був недобросовісним контрагентом даного замовника, він не зможе підтвердити вищезазначений факт.

Детальнішу інформацію про оперативно-господарські санкції Ви можете прочитати у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року (додатково дана стаття надається у вкладенні).

 

5. Щодо закупівлі електроенергії

Тринадцятого квітня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII (далі — Закон), який набрав чинності (окрім окремих положень) з 11 червня 2017 року.

В зв’язку з цим, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України оприлюднило лист інформативного характеру (вих. № 3304-06/40489-07) від 09.11.2017 для замовників та учасників процедур закупівель щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії. Додатком до даного листа є лист НКРЕКП (вих. № 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017), в якому Уповноважений орган у сфері енергетики та комунальних послуг інформує про ситуацію, яка склалась навколо закупівлі електричної енергії. В цих листах зазначено про наступне.

Відповідно до норм Закону передбачено впровадження з 01.07.2019 нової моделі ринку, яка надасть більше можливостей споживачам у виборі постачальників та способів закупівлі електричної енергії. Унаслідок цього основною процедурою закупівлі стануть відкриті торги, а закупівля за переговорною процедурою стане винятком.

Слід зазначити, що навіть за чинних Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, споживачі (крім населення) не обмежені в можливості проводити конкурентні закупівлі.

Так, згідно із законодавством в енергетиці, в Україні існує два види постачальників електроенергії:

1. Постачальники за регульованим тарифом (ПРТ). Це головним чином обласні енергопостачальні компанії (обленерго). Споживачем такого постачальника може бути будь-яка юридична або фізична особа.

2. Постачальники за нерегульованим тарифом (ПНТ). Це суб’єкти господарської діяльності, які мають право поставляти електроенергію споживачам за вільним тарифом. Робота з такими постачальниками дає можливість споживачеві отримати нижчу ціну на електроенергію порівняно з фіксованою ціною ПРТ (обленерго) унаслідок вимушеного зниження величини власного прибутку ПНТ в умовах конкуренції на немонополізованому ринку ПНТ. Споживачем ПНТ може бути будь-яка юридична особа.

Проте, як свідчить аналіз проведення закупівель у системі ProZorro, конкурентні закупівлі електричної енергії застосовують доволі рідко і нерезультативно. Так, за кодом CPV за ДК 021:2015 — 09310000-5 «Електрична енергія» станом на 29.03.2018 було проведено закупівель 528 процедур відкритих торгів і тільки 4 із них відбулися. Отже наразі конкурентні закупівлі електроенергії є малоефективними, а тому закупівля електроенергії відбувається у більшості випадків за переговорною процедурою.

Але, у зв’язку з впровадженням Закону, у перехідний період, який складає 18 (вісімнадцять) місяців з дня набрання ним чинності, відбудеться відокремлення видів діяльності з розподілу та постачання електричної енергії.

Тобто розподіл електричної енергії будуть здійснювати суб’єкти природних монополій (плату за приєднання до електричних мереж визначають на підставі методики, затвердженої регулятором), а ось постачання електричної енергії споживачам будуть здійснювати окремі юридичні особи за вільними (ринковими) цінами. Закон містить пряме застереження щодо того, що операторові системи розподілу заборонено здійснювати діяльність з виробництва та/або передачі, та/або постачання електричної енергії, окрім певних випадків.

Фактично протягом двох років використовуватимуть наявну модель ринку, а новий ринок впроваджуватимуть паралельно. І лише через два роки нова модель ринку має запрацювати так, як того вимагає Закон.

Оскільки відокремлення діяльності з розподілу та постачання електричної енергії заплановано впродовж 18 місяців з дня набрання чинності Законом про ринок електричної енергії, можна дійти висновку, що наразі здійснити закупівлю електричної енергії можливо лише в обленерго, які до набрання чинності Законом про ринок електричної енергії здійснювали постачання за регульованим тарифом. У подальшому такі енергопостачальними зобов’язані обов’язково інформувати споживачів про ситуацію стосовно умов постачання електричної енергії та заходів з відокремлення. Дедлайн з даного питання — 11 грудня 2018 року. З відокремленням діяльності розподілу від постачання електричної енергії основним способом закупівлі електричної енергії стане конкурентна процедура закупівлі.

Отже, споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів) повинні до 11 грудня 2018 року обрати електропостачальника та укласти з ним договір про постачання електричної енергії.

Якщо споживач не обере електропостачальника, то постачання електричної енергії йому впродовж не більше 90 днів буде автоматично здійснювати постачальник «останньої надії», визначений на відповідній території.

Таким чином, виходячи з роз’яснення МЕРТУ,  в 2018 році закупівлю електроенергії можна проводити за переговорною процедурою у разі якщо замовник має обґрунтування для проведення такої процедури.

Але, звертаємо увагу на позицію з цього приводу, представників Держаудитслужби. Звертаємо увагу, що на сьогоднішній день ліцензії на постачання електроенергії як товару, отримали вже більше сотні компаній. Виходячи з цього, ринок постачання електроенергії вже є конкурентним, а тому замовники вже зараз повинні закуповувати електроенергію за процедурою відкритих торгів.

У будь-якому випадку вибір процедури закупівлі здійснює замовник та несе за це відповідальність.

Додатково у вкладенні надається лист-звернення журналу «Радник в сфері державних закупівель» до НКРЕКП та лист-відповідь НКРЕКП з даного питання, та статтю з випуску журналу № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 40-43 (лист МЕРТУ від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 «Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії» з додатком (лист НКРЕКП, а також лист МЕРТУ від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 додатком до якого є лист НКРЕКП (вих. № 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017).

 

6. Сервіс пошуку товару за кодом CPV

    Зверніть увагу! Після реконструкції відновив свою роботу оновлений сервіс з пошуку CPV-кодів та постачальників в ProZorro за описом товару, розроблений фахівцями Київської школи економіки. 

За допомогою інтуїтивно зрозумілого пошуку товару, який планується придбати, сервіс дозволяє побачити за яким CPV-кодом його вже купують інші замовники частіше, чи є для цього товару більш глибокий код, та за яким кодом закупівлі більшь успішні. Для полегшення роботи з оновленим і суттєво вдосконаленим сервісом, на його сторінці розміщено методологію роботи на ньому.

Сервіс пошуку доступний за посиланням: http://cep.kse.org.ua/cpvtool

 

Коженому учаснику на електронну пошту додатково до даного звіту надаємо наступну інформацію в розрізі актуальних питань, які були озвучені на даному заході:

1. Стаття «Звіт про укладені договори: рекомендації та проблемні питання» – випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 року, стор. 37-40.

2. Актуально: відображення інформації в пункту 14 звіту про укладені договори – випуск журналу № 10 (73) за жовтень 2017 року, стор. 32.

3. Роз’яснення МЕРТУ про здійснення закупівель по тимчасовому кошторису та про планування – випуск журналу № 10 (61), стор. 38-41.

4. Стаття «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34-37.

5.  Стаття «Плануємо на початку та протягом року. Найголовніші нюанси планування» – випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 10-16.

6. Стаття «Рекомендації щодо планування. Моніторинг цін при формуванні очікуваної вартості предмета закупівлі» – випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 23-28.

7. Лист-звернення журналу «Радник в сфері державних закупівель» до НКРЕКП та лист-відповідь НКРЕКП з даного питання – випуск журналу № 9 (72) за вересень 2017 року, стор. 40-42.

8. Стаття «Мінекономрозвитку оприлюднило листа щодо закупівлі електричної енергії» – випуск журналу № 12 (75) за грудень 2017 року, стор. 40-43.

9. Стаття «Звіт про виконання договору необхідно публікувати протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання?» – випуск журналу № 12 (75) за грудень 2017 року, стор. 30-39.

  

Шановні колеги!

Колектив редакції «Радник в сфері державних закупівель» щиро дякує Вам за співпрацю та запрошення! До нових зустрічей!!

 
03.04.2018