>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
       

Новини

Перелік помилок учасників та рекомендації щодо уникнення цих помилок.

Є люди, що не роблять помилок. Це ті, за кого думають інші.
 

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.09.2017
Читати всю статтю ...

Підсумки навчання для замовників 14-15 вересня 2017 року на тему

«Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua»

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.09.2017
Читати всю статтю ...

БАНКІВСЬКА ГАРАНТІЯ В ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЛЯХ – ЯК БУТИ

велика кількість банківських гарантій не відповідають умовам тендерної документації та слугують підставою для відхилення пропозиції учасника

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.09.2017
Читати всю статтю ...

Прем'єр-міністр ініціює перевірку роботи Антимонопольного комітету через зрив тендерів на закупку сканерів для митниці

Про це Глава Уряду сказав під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді.

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.09.2017
Читати всю статтю ...

Підсумки навчання 04-05 вересня 2017 року

 Підсумки навчання 04-05 вересня 2017 року на тему: «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua»

04-05 вересня 2017 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» у місті Черкаси провела навчання на тему: «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua».

Захід відбувся за підтримки Німецького товариства з міжнародного співробітництва GIZ (Гмбх) в рамках програми «U-LEAD з Європою» та за сприяння Черкаського ВПУ «Центр розвитку місцевого самоврядування»

Прийняття Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) поклало початок масштабній реформі публічних (державних) закупівель. Головним досягненням реформи стало  переведення публічних закупівель в електронний формат. Технічно  це стало можливим заявдяки  впровадженню в експлатацію електронної системи закупівель - ProZorro, яку була розроблено за фінансової та технічної підтримки наших західних партнерів. 

Електронний формат забезпечує прозорість та підзвітність процесу здійснення публічних закупівель. Практично вся інформація, що безпосередньо стосується закупівель, в першу чергу, це річні плани закупівель, тендерна документація, тендерні пропозиції учасників, інфомрація про спілкування між замовником та учасниками відображується, а потім як мінімум 10 років зберігається в ProZorro і в будь-який час доступна для ознайомлення широкому загалу.

Використовуючи відкритість електронної системи закупівель, за підтримки Уповноваженого органу, громадських організацій та при постійній підтримці західних партнерів, розширується її функціонал та створюються додаткові можливості для моніторингу публічних закупівель. В першу чергу, можна згадати моніторинговий портал DoZorro, який стає  для громадськості та контролюючих органів достатньо  ефективним інструментом контролю за публічними закупівлями, а також впровадження системи ризик-індикаторів. 

З іншого боку відкритість процесу та пильна увага до публічних закупівель з боку громадскості зобов'язує тендерні комітети, уповноважених осіб та відповідальних за проведення допорогових закупівель більш ретельно та відповідально ставитись до своє роботи, тому що навантаження на них, а значить і ризик зробити помилку значно зросли. Для того, щоб уникати помилок необхідно мати знання та досвід.  Якщо досвід приходить з часом, отримання знань залежить, в першу чергу, від нас самих. 

 На сьогоднішній, по всій країні створюються місцеві об’єднанні громади, які разом з новими функціями та повноваженнями отримують в своє розпорядження і відповідні фінансові ресурси, використання яких здійснюється в тому числі через ProZorro. Від ефективності та прозорості використання місцевих фінансів напряму залежить успішність діяльності об’єднаних громад. Тому членам тендерних комітетів/уповноваженим особам ОТГ, багато з яких вперше відкривають для себе сферу публічних закупівель, потрібно швидко вчитись і набувати необхідний практичний досвід. 

 Для кращого засвоєння теоритичного матеріалу, учасники навчання знайомились  із практичними аспектами роботи електронної системи закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz», який одним з найперших в країні отримав всі рівні попередньої акредитації.ували 

У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:

функціонування тендерного комітету, уповноваженої особи та відповідальної особи по допорогам;

зміни до Порядку визначення предмета закупівлі;

планування закупівель;

особливості проведення допорогових закупівель; 

основні нововведення Закону України «Про публічні закупівлі»;

особливості участі та проведення процедур закупівель за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);

особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;

укладення договору про закупівлю та зміну істотних умов договору;

порядок оскарження процедур закупівлі.

Після виступів лекторів відбувалося обговорення всіх питань, які виникли у слухачів навчання. Найактуальніші з них розглянемо нижче.

1. Порядок визначення предмета закупівлі

Предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Для зручного пощуку за назвою предмета закупівлі пропонуємо замовникам скористатися такими джерелами:

http://cep.kse.org.ua/article/cpv/index.html - цей сервіс для замовників в Prozorro, щоб за допомогою інтуїтивно зрозумілого пошуку товару, який планується придбати, побачити за яким CPV-кодом його вже купують інші замовники частіше, чи є для цього товару більш глибокий код? Та за яким кодом більш частка закупівель більш успішна? Друга частина сервісу - інформація про постачальників вибраного в пошуку товару (ТОП-20 за кількістю переможних процедур). Також є додаткова можливість обрати постачальника за певним регіоном. Вся інформація, представлені в цьому сервісі, з офіційного API Prozoro.

http://radnuk.com.ua/poshyk-dk/ - сервіс пошуку за ключовим словом в словнику CPV. Також можливо зробити пошук за кодом- CPV. 

Детальніше дане питання визначення предмета закупівлі розглянуто у випуску журналу № 2 (65) за лютий 2017 року на стор. 8–11 та у листі МЕРТУ на стор. 38–39 (стаття з прикладами визначення предмета закупівлі та лист МЕРТУ надається у вкладенні надається у вкладенні).

2. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі

Зазначено, що відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.

Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону, передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.

Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 

1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;

 2) виділення додаткових коштів; 

3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;

4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 

5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;

6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.

Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.

При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Додатково інформація щодо даного питання надається у вкладенні (Лист інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 детальніше Журнал № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38 – 42).

3. Особливості складання річного плану і додатку до річного плану

У річному плані закупівель замовник, наприклад, визначив орієнтовним початком для проведення процедури закупівлі січень. Відповідно до такого річного плану і було оголошено закупівлю, яку було відмінено через відхилення всіх пропозицій. Оскільки потреба в предметі закупівлі не відпала, процедуру закупівлі замовник оголосив повторно, проте вже в березні. А чи потрібно було замовникові за зазначених обставин вносити зміни до річного плану, а саме змінювати орієнтовний початок закупівлі із січня на березень? Наразі замовник має право як на початку року здійснити планування всіх закупівель та обсягів та відповідно скласти і затвердити річний план закупівель/додаток до річного плану закупівель, так і планувати закупівлі поступово — у міру потреби. Пунктом 8 форми річного плану закупівель/додатка до нього, затвердженої наказом МЕРТУ від 22.03.2016  № 490, передбачено зазначення орієнтовного початку проведення процедури закупівлі.  

З даного приводу є також інформативний лист МЕРТУ в якому зазначено, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі. 

Отже, прочитавши роз’яснення, можна дійти висновку, що зміни як у річний план, так і в додаток до річного плану можливо вносити, але до початку відповідної закупівлі. Також звертаємо увагу, що кожну закупівлю, згідно зі статтею 4 Закону, відображають у річному плані і що така закупівля повинна відповідати річному планові. Детально з листом МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 ви можете ознайомитися в журналі № 10 (61) на стор. 38-41. Та з останньою статтею про планування Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 на стор. 34-37 (дані статті додатково надаються у вкладенні). 

4. Не забуваємо додатково розміщувати річні плани закупівель!

Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено обов’язок розміщувати в системі Prozorro річні плани та додатки до річних планів про закупівлю. Разом з цим, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI,  ряд розпорядників інформації зобов’язані  оприлюднювати  і регулярно оновлювати річні плани закупівель на Єдиному веб-порталі відкритих даних, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет data.gov.ua та на власних веб-сайтах.

Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначені Кабінетом Міністрів України в однойменному положенні, затвердженому  Постановою від 21.10.2015 № 835. Відповідно до  додатку  даного Положення  всі розпорядники публічної інформації зобов’язані  оприлюднити  у формі відкритих даних річні плани закупівель протягом 30 календарних днів з дня їх затвердження. Оприлюднення додатків до річних планів закупівель не передбачається.

Необхідно зазначити, що не всі замовники публічних закупівель є розпорядниками публічної інформації. І, водночас, не всі розпорядники публічної інформації є замовниками.

Оприлюднювати річні плани на своїх офіційних веб-сайтах і на Єдиному веб-порталі  відкритих даних (http://data.gov.ua) зобов’язані: 

- суб’єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної республіки крим, інші суб’єкти що здійснюють управлінські функції відповідно до законодавства, рішення яких є обов’язковими для виконання. Дані суб’єкти оприлюднюють річний план повністю;

- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (тобто бюджетні установи, крім суб’єктів владних повноважень). Дані суб’єкти повністю;

- юридичні особи, яких - фінансують з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (тобто одержувачі бюджетних коштів).

За порушення правил оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті та/або порталі data.gov.uа наступає відповідальність за ст. 2123 Кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідно до вказаної норми неоприлюднення інформації тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425-850 грн.). Нагадаємо, що за порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства про закупівлі (тобто, на веб-порталі prozorro.gov.ua) відповідальність набагато суворіша: відповідно до ст. 16414 Кодексу про адміністративні правопорушення такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11900-17000 грн.). 

Також звертаємо увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 867 затверджено Порядок ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (далі — Порядок). Цей Порядок визначає основні поняття та механізм ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних з метою забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та взаємодії з користувачами щодо відкритих даних. Також Порядок закріплює нормативно-правове врегулювання питань функціональних можливостей, обов’язки держателя та адміністратора порталу, процедуру реєстрації розпорядника інформації, розміщення прикладної програми тощо. Звертаємо вашу увагу, що пункт 11 Порядку зобов’язує розпорядників інформації розміщувати на власних веб-сайтах посилання на Єдиний державний веб-портал відкритих даних. Інформуємо, що громадський моніторинг щодо стану виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» здійснює партнер data.gov.ua —  аналітичний центр texty.org.ua.

Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11–13 (стаття надається у вкладенні).

5. Як зареєструватися на порталі data.gov.ua

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 867 «Деякі питання оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних», реєстрація розпорядника інформації на порталі здійснюється держателем порталу на підставі відповідної заяви про реєстрацію розпорядника інформації.

Заява про реєстрацію розпорядника інформації на порталі формується автоматично під час створення персонального електронного кабінету, після чого роздруковується та засвідчується підписом керівника і печаткою розпорядника інформації або електронним цифровим підписом керівника та електронною цифровою печаткою розпорядника інформації та надсилається держателю порталу - Державному агентству з питань електронного урядування України. 

Бланк заяви можна отримати під час реєстрації шляхом завантаження з сайту http://data.gov.ua/. Для цього потрібно на головній сторінці в правому кутку зверху натиснути на опцію «Персональний кабінет», далі натиснути на опцію «Зареєструватися»/ Потім необхідно натиснути на опцію «Отримати форму заяви на реєстрацію розпорядника інформації». У результаті вищеописаних дій ви завантажите собі форму заяви, яку необхідно заповнити. У самій формі заяві міститься також і інформація про те, що для того, аби провести реєстрацію та надати відповідні права розпорядника інформації на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, необхідно слідувати  наступним інструкціям:

Заповнити форму, надану вище;

Роздрукувати та підписати згенерований документ;

Надіслати до Державного агентства з питань електронного урядування України (адреса вказана у верхній частині заявки, однак зверніть увагу, що вул. Димитрова була перейменована на Ділову, тому при відправленні заяви вказуйте наступну адресу: 03150 м. Київ, вул. Ділова, 24);

Очікувати на підтвердження реєстрації.

 При внесенні інформації на сайт під час реєстрації також необхідно звернути увагу, що e-mail та контактний телефон необхідно вказувати не замовника безпосередньо, а саме контактної особи, яка буде відповідальною за оприлюднення наборів даних.

Держатель порталу на підставі оформленої  заяви про реєстрацію розпорядника інформації протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви приймає рішення про реєстрацію та надання відповідних прав доступу розпоряднику інформації на порталі.

У разі коли дані, що містяться в заяві про реєстрацію розпорядника інформації, є неповними та/або суперечать законодавству, держатель порталу протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви інформує відповідальну особу розпорядника інформації щодо необхідності усунення встановленої невідповідності та повторного подання заяви про реєстрацію розпорядника інформації.

 Тож, як бачимо, якщо слідувати всім вище переліченим діям, ви безперешкодно отримаєте права розпорядника інформації та змогу публікувати свої річні плани на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних DATA.GOV.UA

6.  Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель

Відповідно до абзацу 6 частини 3 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зберігання відповідних документів з питань державних закупівель, визначених цим Законом, покладено на тендерний комітет, уповноважену особу. Нагадаємо, що у зв’язку з втратою чинності Законом України «Про здійснення державних закупівель» 01.08.2016, Мінекономрозвитку втрачає повноваження на затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів, на заміну якому приходить Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі — Примірне положення № 557), яке має  рекомендаційний характер. Проте, положення Закону містять норму згідно якої тендерний комітет/уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі положення, затвердженого внутрішнім розпорядчим документом замовника. Відповідно до пунктів 2.12 та 3.10 Примірного положення № 557 зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом, покладається або на секретаря комітету (у разі створення тендерного комітету), або на уповноважену особу.  

Обчислення строків зберігання документів проводять з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством (пункт 2.10 Наказу Міністерства юстиції України № 578/5 від 12.04.2012 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів»). Відповідно до абзацу 1 пункту 10 Типового положення про архівний підрозділ державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи та організації, затвердженого наказом Мін’юсту від 10.02.2012 № 232/5, зареєстрованого в Мін’юсті 10.02.2012 за № 202/20515, документи з паперовими носіями інформації передають в упорядкованому стані зі структурних підрозділів організації до архіву через два роки після завершення їх ведення у діловодстві відповідно до вимог, установлених Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5. Інакше кажучи, документи щодо закупівель, проведених 2014 року, пролежать у комітеті щонайменше до завершення 2016 року, а тоді іще щонайменше рік — в архіві замовника. Чому щонайменше? Бо відповідно до примітки до пункту 219 Переліку № 578/5 документи підлягають зберіганню протягом трьох років лише за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних організацій, суб’єктів господарювання державного сектору економіки, підприємств і організацій, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно, — ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. У разі виникнення спорів (суперечок), порушення кримінальних справ, відкриття судами провадження у справах справи зберігають до ухвалення остаточного рішення. А тому сумлінний замовник зберігатиме документ, доки не прийде ревізор.

Детальнішу інформацію про зберігання документів Ви можете прочитати у випуску журналу № 9 (60) за вересень 2016 року на стор. 16-23.  Та у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 на стор. 18-24 (додатково дані статті надаються у вкладенні).

7. Як вберегти себе від недобросовісних постачальників?

Серед механізмів, які замовник може застосувати, щоб захистити себе від недобросовісних постачальників виділяють наступні:

Внесення забезпечення тендерної пропозиції. 

Відшкодування збитків.

Внесення забезпечення виконання договору про закупівлю. 

Застосування штрафних санкцій.

Застосування господарсько-оперативних санкцій. 

Зупинимось на господарсько-оперативних санкціях та як їх можна імплементувати замовнику. 

Види оперативно-господарських санкцій, що їх сторони можуть застосовувати з відповідною фіксацією в договорі, передбачені ч. 1 ст. 236 ГК, серед них:

- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це відбувається в разі порушення зобов'язання другою стороною, а саме:

- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;

- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;

- відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію тощо);

- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання:

- зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг);

- переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг);

- переведення платника на оплату після перевірки їх якості тощо;

- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

На практиці, замовник має змогу встановити вимогу надати інформацію в довільній формі, що у взаємовідносинах між учасником та замовником оперативні санкції не застосовувались. Таким чином, якщо учасник процедури в минулому був недобросовісним контрагентом даного замовника, він не зможе підтвердити вищезазначений факт.

Детальнішу інформацію про оперативно-господарські санкції Ви можете прочитати у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року (додатково дана стаття надається у вкладенні).

8.  Нові санкції

Сімнадцятого травня 2017 року набув чинності Указ Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"» (далі — Указ, Указ № 133/2017).

Указ опубліковано у випуску газети «Урядовий кур’єр» № 89 (від 17.05.2017). Пунктом 4 Указу передбачено, що цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Окрім введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», Указом № 133/2017 вирішено визнати такими, що втратили чинність:

- Указ Президента України від 16 вересня 2015 року № 549 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»;

- Указ Президента України від 18 вересня 2015 року № 550 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 вересня 2015 року "Про внесення змін до додатка 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»;

- Указ Президента України від 29 березня 2016 року № 121 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно осіб, причетних до протиправних дій щодо Надії Савченко, Олега Сенцова та Олександра Кольченка"»;

- Указ Президента України від 27 травня 2016 року № 224 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року "Про деякі персональні спеціальні обмежувальні заходи (санкції)"»;

- Указ Президента України від 17 жовтня 2016 року № 467 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"».

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» встановлено застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до:

1) фізичних осіб згідно з додатком 1;

2) юридичних осіб згідно з додатком 2.

Загалом під санкції потрапили 1 228 фізичних осіб (згідно з додатком 1) та 468 юридичних осіб (згідно з додатком 2).

Звертаємо увагу, що Указом № 133/2017 передусім передбачено створення єдиного санкційного списку для фізичних та юридичних осіб. 

Зокрема, однією із санкцій є заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг в юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції».

Детальнішу інформацію щодо санкцій ви можете прочитати у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 46-47 (додатково дана стаття надається у вкладенні).

Також з інформацією про фізичних та юридичних осіб до яких застосовано санкцію щодо заборони здійснення держаних закупівель товарів, робіт і послуг ви можете ознайомитись на офіційному сайті редакції, який знаходиться за інтернет-адресою: radnuk.com.ua — у рубриці «Практичні матеріали». 

9. Еквівалент у процедурі закупівлі

По-перше, звертаємо вашу увагу на те, що предмет закупівлі буде неможливо змінити протягом проведення процедури закупівлі, і якщо переможцем тендеру буде визначено учасника, який запропонував товар (послугу) іншої торговельної марки (тобто еквівалент), то в електронній системі закупівель (www.prozorro.gov.ua) і в усіх документах, які формує електронна система закупівель (зокрема й у звіті про результати проведення процедури закупівлі) конкретна назва предмета закупівлі матиме саме таке формулювання, яке встановлене замовником в оголошенні про проведення процедури закупівлі. Також нагадаємо, що частиною 4 статті 36 Закону встановлено норму, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону, а отже, у такому випадку замовник матиме ситуацію, в якій конкретна назва предмета закупівлі, зазначена в річному плані закупівель/оголошенні про проведення процедури закупівлі/повідомленні про намір укласти договір/ звіті про результати проведення процедури закупівлі, відрізнятиметься від предмета договору, укладеного за результатами такої процедури закупівлі, що, звичайно, може спричинити ряд питань не лише під час реєстрації зобов’язань за договором в органах виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (або банках), а й під час подальших перевірок органами, уповноваженими на здійснення контролю у сфері закупівель.

По-друге, звертаємо увагу на те, що ані Законом, ані Порядком не передбачено можливості зазначення в річному плані закупівель/оголошенні про проведення процедури закупівлі посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника із виразом «або еквівалент». Таку можливість встановлено для замовників у пункті 3 частини 2 статті 22 Закону лише за наявності обґрунтованої необхідності під час підготовки тендерної документації. Подібних проблем можна уникнути за допомогою встановлення узагальненішої конкретної назви предмета закупівлі, без посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію тощо (наприклад, у полі «Конкретна назва предмета закупівлі» в річному плані закупівель/оголошенні про проведення процедури закупівлі зазначаємо так: «Трактор колісний»), із встановленням детальнішого опису та вимог до технічних характеристик товару (послуги) у відповідних розділах тендерної документації.

Детальнішу інформацію щодо даного питання Ви можете прочитати в Журналі № 8 (71) за серпень 2017 року на стор. 19 -23. (Додатково дана стаття надається у вкладенні). 

10. Хто може порушити Закон про публічні закупівлі?

У частині 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) встановлено, що замовник відміняє торги в разі н еможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань

публічних закупівель. Також, згідно з частиною 4 статті 35 Закону, замовник відміняє переговорну процедуру закупівлі в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань закупівель. Звертаємо вашу увагу, що в Законі немає жодного слова про те, хто саме порушив законодавство з

питань публічних закупівель. З практики проведених публічних закупівель та численних рішень Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія АМКУ, Колегія) можна дійти висновку, що порушити законодавство з питань публічних закупівель можуть:

- замовник,

- учасник,

- учасник-переможець,

- система (майданчик).

Таким чином, якщо протягом проведення процедури закупівлі здійснено будь-яке порушення законодавства з питань публічних закупівель, яке неможливо усунути, то замовник (посилаючись на частину 1 статті 31 Закону про публічні закупівлі) відміняє процедуру закупівлі.

Детальнішу інформацію щодо даного питання Ви можете прочитати в Журналі № № 8 (71) за серпень 2017 року на стор. 24 -27. (Додатково дана стаття надається у вкладенні). 

Система ризик-індикаторів ProZorro.

З метою відслідковування ризикованих тендерів в ProZorro запроваджено систему ризик-індикаторів.

За своїм функціональним призначенням система ризик-індикаторів покликана ідентифікувати тендери, за якими є підвищений ризик неефективності проведення процедури або ризик обмеження конкуренції.

Ризик індикатори охоплюють всі процедури закупівель у статусі “Завершено”, що оголошені з 1 січня 2016 року із очікуваною вартістю від 1 млн грн.

Наразі в системі здійснюється обрахунок за 16 показниками.  Серед таких показників, наприклад, аномальна економія (>60%), робота постачальника тільки з одним замовником, недетальне тендерне оголошення, тощо.

В перспективі кількість індикаторів буде збільшено до 60. 

З детальною інструкцією по користуванню системою можна ознайомитись за посиланням: https://dozorro.org/blog/yak-koristuvatisya-sistemoyu-rizik-indikatoriv .

Сама система ризик-індикаторів ProZorro вдоступна для використання за посиланням: http://risk.dozorro.org/ 

Рекомендації для проходження онлайн курсів у сфері публічних закупівель

Рекомендуємо після навчання пройти онлайн-курс «Публічний моніторинг та державні котракти» - https://vumonline.ua/course/prozzoro-public-monitoring/.

По результатам даного курсу також можливо отримати сертифікат про його проходження. 

Слухачі навчання отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті radnuk.com.ua. 

Даний розділ містить приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатами поіменного голосування членів тендерного комітету, реєстри та інші документи. 

Слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та інші нормативні документи, які стосуються публічних закупівель, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень чинного законодавства. 

А також найбільш активні учасники навчання отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель». 

Кожен учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію в розрізі актуальних питань, які були озвучені на даному заході:

1-1. Стаття  «Визначаємо предмет закупівлі в 2017 році по-новому» – випуск журналу № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 8–11 та лист МЕРТУ, стор. 38-39.

1-2. Стаття «ДК 021:2015 зазнав змін!» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 42-43.

2-1. Роз’яснення МЕРТУ про здійснення закупівель по тимчасовому кошторису та про планування – випуск журналу № 10 (61), стор. 38-41.

2-2. Стаття «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34-37.  

3. Стаття «Оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті: право чи обов’язок?» – випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 11-13.

4. Стаття «Застосування оперативно-господарських санкцій при здійсненні публічних закупівель» – випуск журналу № 11 (61) за листопад 2016 року, стор. 26-29.

5-1. Стаття «Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель» – випуск журналу № 9 (60) за вересень  2016 року, стор. 16-23.

5-2. Стаття «Документи в публічних закупівлях складаємо, підписуємо, зберігаємо» – випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року, стор. 18-24.

Стаття «Нові санкції РНБО: заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт, послуг у 156 юридичних осіб» – випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року, стор. 46-47.

7. Стаття «Відповідь Держкомстату щодо подання форми 1-торги» – випуск журналу № 7 (70) за липень 2017 на стор. 44-45.

8. Лист ДП «Прозорро» щодо відображення у звіті про результати ПДВ – випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 45.

9. Стаття «Закупівля «Еквівалента»: практичні поради» – випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 на стор. 19 -23.

10. Стаття «Хто може порушити Закон про публічні закупівлі та хто відповідатиме за порушення» – випуск журналу № 8 (71) за серпень 2016 на стор. 24 -27.

11. Стаття «Оцінка за неціновими критеріями згідно із Законом України “Про публічні закупівлі”» – випуск журналу № 5 (56) за травень 2017 на стор. 16-21.

12. Стаття «Суттєві зміни, які відбулися з початку 2017 року» – випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 року на стор.46 -47. 

13. Стаття «Печатки в публічних закупівлях» – випуск журналу № 7 (70) за липень 2017 року, стор. 14-21.

14. Рішення суду щодо не оприлюднення звіту про виконання договору.

15. Стаття «Нові правила реєстрації бюджетних зобов’язань в органах казначейства» – випуск журналу № 3 (66) за березень 2017 на стор. 10-13. 

16. Стаття «Переговорна процедура закупівлі: умови та підстави застосування» – випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 на стор. 30 – 38.

17. Стаття «Обчислення строків при проведенні публічних закупівель» – випуск журналу № 9 (72) за вересень 2017 на стор. 14 – 23.

18. Корисні посилання для семінару.

19. Тестові завдання.

Усі учасники навчання мають можливість передплатити щомісячне юридичне видання «Радник в сфері державних закупівель» на рік з 30% знижкою. При оформленні передплати у редакції Ви отримуватимете журнал поштовою бандероллю, за вказаною Вами адресою. Передплата на видання через редакцію триває безперервно й на будь-який термін. Деталі Ви можете знайти на нашому офіційному сайті, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет radnuk.com.ua у рубриці «Передплата/Акції» або за номером телефону (044) 451-85-71.

Шановні колеги! 

Колектив редакції «Радник в сфері державних закупівель» щиро дякує Вам за співпрацю! До нових зустрічей!!



07.09.2017