Журнал 'Радник в сфері державних закупівель'2 — Нормативна база2 — ДПI iнформує2 — РУБРИКА «ПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ»2 — Податок на додану вартість3
>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       

Новини

23.01.2018

Президент підписав Закон про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі»

та деяких інших Законів України щодо здійснення моніторингу закупівель

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
23.01.2018
Читати всю статтю ...

Прозорість з наслідками, або Граблі «відкритої ціни»

випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 34–37.

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
23.01.2018
Читати всю статтю ...

22.01.2018

Все, що потрібно знати про тендер: хто? як? коли?

SMART-регіони: лайфхаки у ProZorro м. Чернівці

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.01.2018
Читати всю статтю ...

Поради_від_Радника

Відкриті єдині державні реєстри:

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.01.2018
Читати всю статтю ...

Лист МЕРТУ № 3304-06/1900-06 від 17.01.2018

Щодо учасників нерезидентів

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.01.2018
Читати всю статтю ...

Відшкодування ПДВ. Питання-відповіді:

1. Чи надається бюджетне відшкодування податку на додану вартість  у разі анулювання реєстрації платника податку?


Відповідь: відповідно до підпункту 184.8 статті 184 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені Податковим кодексом України, платник зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.


У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V Податкового кодексу України, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.



2. Що потрібно для отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ?


Відповідь: згідно із пунктом 200.18 статті 200 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.


Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації.


Контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.


Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.


Критерії, яким повинен відповідати платник податку для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування, визначені п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України.


Визначення відповідності платника податку критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подання звітності.


Відповідно до пункту 200.21 статті 200 Податкового кодексу України при невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов’язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.


Але, якщо контролюючий орган у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.



3. В якому звітному періоді платник податку, який є зареєстрованим як платник ПДВ менш ніж 12 календарних місяців, має право задекларувати бюджетне відшкодування?


Відповідь: згідно із пунктом 200.5 статті 200 розділу V Податкового кодексу України  не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:


були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);


мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).


Тобто, платник податку, вперше з моменту реєстрації платником ПДВ, має право задекларувати бюджетне відшкодування в податковій декларації з ПДВ, яка буде подаватися ним за наслідками 12 календарного місяця, що настає за місяцем його реєстрації платником ПДВ, за умови виконання вимог пункту 200.5 статті 200 розділу V Податкового кодексу України.


При цьому, якщо нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів, то такий платник податку має право на бюджетне відшкодування незалежно від терміну його реєстрації платником ПДВ за умови дотримання інших вимог щодо декларування та отримання права на бюджетне відшкодування.



4. Які особливості проведення позапланових документальних перевірок з 1 липня?


Відповідь: відповідно до пункту 37 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, контролюючі органи не здійснюватимуть документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлених платником у звітних періодах, що настають після 01.07.2015 року.


З 1 липня поточного року призупиняється дія підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, абзацу четвертого пункту 82.4 статті 82, пунктів 200.11 та 200.14 статті 200 Податкового кодексу України у частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок сум бюджетного відшкодування ПДВ.


При цьому звертаємо увагу, що мораторій на проведення у 2015 та 2016 роках перевірок платників, запроваджений пунктом 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», не розповсюджується на перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу понад 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, які здійснюються виключно:


— з дозволу Кабінету Міністрів України;


— за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки;


— згідно з рішенням суду;


— згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.


Контролюючі органи можуть скористатися правом і відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.


Якщо за наслідками отримання податкової інформації або перевірок інших платників податків виявлені факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства і платник не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на такий обов’язковий письмовий запит (із зазначенням порушень платником податків податкового, валютного та іншого законодавства) протягом 10 робочих днів з дня його отримання відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України контролюючий орган має право ініціювати здійснення документальної позапланової перевірки.



 

 5. Операції з отримання страхового відшкодування  не є об’єктом оподаткування ПДВ


Відповідь: Згідно з пп.196.1.3 п.196.1 ст.196 р. V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових брокерів та страхових агентів.


Зазначимо, що відповідно до ст. 9 Закону України від 7 березня 1996 року №85/96-ВР «Про страхування», страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.


Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.


Таким чином, оскільки надання послуг із страхування і перестрахування не є об’єктом оподаткування, то виплата страхових платежів також не є об’єктом оподаткування ПДВ та операція з отримання таких страхових платежів чи операція з їх виплати не змінює суму податкового кредиту або податкових зобов’язань ані у застрахованої особи, ані у страхової компанії (страховика).          



6.  Чи має право на формування податкового кредиту платник ПДВ, який перераховує іншій особі – платнику ПДВ кошти як відшкодування збитків за пошкоджене (знищене, бо втрачене) майно такої особи?


Відповідь: У разі, якщо платник ПДВ перераховує іншій особі – платнику ПДВ кошти як відшкодування збитків за пошкоджене (знищене, втрачене) майно такої особи, то оскільки таке перерахування коштів не пов’язане з придбанням товарів (послуг), з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, право на віднесення сум податку до податкового кредиту не виникає.



7. Чи відображаються резидентом в податковій декларації з ПДВ операції з постачання ним послуг нерезиденту, місце постачання яких визначається за межами митної території України?


Відповідь: Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.


При цьому пп. 5 п. 3 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966, визначено, що у рядку 4 розділу І податкової декларації з ПДВ вказується обсяг операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до п. 186.2, п. 186.3 ст. 186 ПКУ.


Рядок 4 може заповнюватись лише у декларації 0110.


У деклараціях 0121 - 0123/0130 рядок 4 не заповнюється, оскільки місцем постачання сільськогосподарських послуг, що є результатом провадження діяльності, на яку відповідно до п. 209.17 ст. 209 ПКУ поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, та які надаються безпосередньо платником податку - суб’єктом такого спеціального режиму, є митна територія України.



8. Чи необхідно покупцю здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у разі списання дебіторської заборгованості за перерахованою попередньою (авансовою) оплатою за товари/послуги, за якою минув термін позовної давності, але товари/послуги фактично так і не отримано?


Відповідь: У випадку, якщо покупцем на дату перерахування попередньої (авансової) оплати за товари/послуги був сформований податковий кредит, але протягом терміну позовної давності такі товари/послуги від постачальника так і не отримані, то такий платник податку (покупець) при списанні дебіторської заборгованості зобов’язаний самостійно зменшити раніше сформований ним податковий кредит за такою операцією на підставі бухгалтерської довідки.


В податковій декларації з ПДВ операція зі зменшення податкового кредиту при списанні дебіторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, відображається у рядку 16.1 з обов’язковим поданням додатка 1 до податкової декларації з ПДВ.



9. Чи виникає об’єкт оподаткування ПДВ при наданні нерезидентом на митній території України консультаційних послуг?


Відповідь: Згідно із підпунктом  «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.


Підпунктом «в» пункту 186.3 статті 186 Податкового кодексу України визначено, що при наданні консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем місцем постачання зазначених послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.


Таким чином, у випадку надання резиденту консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних послуг, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем, місцем постачання зазначених послуг є митна територія України, а тому такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою ПДВ незалежно від того резидентом чи нерезидентом вони надаються. Крім цього, слід зазначити, що при постачанні нерезидентом (неплатником ПДВ), послуг резиденту, такий резидент є відповідальним за нарахування та сплату податку до бюджету.



10. Чи існує порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок?


Відповідь: Відповідно до абзацу першого підпункту 197.1.21 пункту 197.1 статті 197  Податкового кодексу України  звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об’єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень абзацу першого підпункту 197.1.13 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України).


Зазначеним абзацом першим підпункту 197.1.13 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України  визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування у багатоквартирних будинках та прибудинкових територій, присадибних земельних ділянок відповідно до законодавства, а також постачання послуг, отримання яких згідно із законодавством є обов’язковою передумовою приватизації житла, прибудинкових територій багатоквартирних будинків, присадибних земельних ділянок.



11. Що потрібно для отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ?


Відповідь: Відповідно пункту 200.18 статті 200 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.


Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації.


Контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.


Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.


Визначення відповідності платника податку критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подання звітності.


Відповідно до пункту 200.21 статті 200 Податкового кодексу України при невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов’язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.


Але, якщо контролюючий орган у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.



12. Як в податковому обліку по ПДВ відображати операції з передоплати за товар, який знаходиться на стадії виготовлення?


Відповідь: Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (ПКУ) податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.


Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:


а) дата отримання коштів від покупця на банківський рахунок (чи у касу) платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню;


б) дата відвантаження товарів.


Отже, якщо "першою подією" є попередня оплата за товар, який ще не виготовлено, то на дату отримання такого авансу постачальник - платник ПДВ повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з договірної вартості такого товару, скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). В подальшому, якщо при оприбуткуванні виготовленого товару  на баланс платника ПДВ його виробнича собівартість перевищить договірну вартість, з якої були визначені податкові зобов'язання на дату отримання передоплати, то на дату його оприбуткування на баланс платник податку повинен скласти другу податкову накладну, виходячи з різниці між виробничою собівартістю та договірною вартістю такого товару. У податковій накладній, яка складена на різницю між виробничою собівартістю та договірною вартістю, у верхній лівій частині робиться відповідна помітка "Х" та зазначається тип причини: 17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання. Така податкова накладна також підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН.



13. Яким чином буде працювати новий сервіс по обміну інформацією з контрагентами?


Відповідь: Новий електронний сервіс – це обмін розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами .


Розроблений ДФС України сервіс стане допомогою платникам податків при складанні розрахунку коригування до податкової накладної, виданої отримувачу товарів (послуг), що передбачено п. 16 постанови КМ України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».


Щоб скористатися новим сервісом, електронні документи для здійснення обміну та засоби надсилання документів повинні відповідати таким вимогам:


1. Формат документу повинен відповідати Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання (наказ Міндоходів від 29.11.2013 року №729);


2. Формат транспортного повідомлення – відповідати вимогам уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і ДФС;


3. Електронний документ  надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку SOAP;


4. Для криптографічних перетворень використовуються сертифіковані засоби ЕЦП, що відповідають законодавству України. Такі засоби наразі використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ДФС.


З інструкцією з використання програмного забезпечення можна ознайомитися на веб-поталі ДФС www.sfs.gov.ua. 




ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві


03.11.2015 15:46