>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
       

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

21.09.2018cal

Smarttender обирай - інфо тримай…


Хто здійснюватиме моніторинг публічних закупівель?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

20.09.2018

13 вересня 2018 року на засіданні Антимонопольного комітету України прийнято рішення


про надання дозволу на концентрацію інтернет-супермаркету «Rozetka» і групи компаній «EVO».

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

Перший електронний майданчик приєднався до партнерської програми Openmarket з продажу арештованого майна


19 вересня комісія Міністерства юстиції України прийняла рішення

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві консультує:

1. Чи надається бюджетне відшкодування податку на додану вартість  у разі анулювання реєстрації платника податку? 

Відповідь: відповідно до підпункту 184.8 статті 184 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені Податковим кодексом України, платник зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні. 

У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V Податкового кодексу України, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні. 


2. Що потрібно для отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ? 

Відповідь: згідно із пунктом 200.18 статті 200 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку. 

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації. 

Контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету. 

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу. 

Критерії, яким повинен відповідати платник податку для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування, визначені п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України. 

Визначення відповідності платника податку критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подання звітності. 

Відповідно до пункту 200.21 статті 200 Податкового кодексу України при невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов’язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку. 

Але, якщо контролюючий орган у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку. 


3. В якому звітному періоді платник податку, який є зареєстрованим як платник ПДВ менш ніж 12 календарних місяців, має право задекларувати бюджетне відшкодування? 

Відповідь: згідно із пунктом 200.5 статті 200 розділу V Податкового кодексу України  не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: 

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); 

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів). 

Тобто, платник податку, вперше з моменту реєстрації платником ПДВ, має право задекларувати бюджетне відшкодування в податковій декларації з ПДВ, яка буде подаватися ним за наслідками 12 календарного місяця, що настає за місяцем його реєстрації платником ПДВ, за умови виконання вимог пункту 200.5 статті 200 розділу V Податкового кодексу України. 

При цьому, якщо нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів, то такий платник податку має право на бюджетне відшкодування незалежно від терміну його реєстрації платником ПДВ за умови дотримання інших вимог щодо декларування та отримання права на бюджетне відшкодування. 


4. Який термін проведення перевірки щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ? 

Відповідь: відповідно до пункту 200.10 та пункту  200.11 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. 

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.  

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1238. 


5. Який порядок та терміни проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника ПДВ для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку? 

Відповідь: відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. 

Перелік достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1238. 

Згідно з підпунктом 78.1.8 пункту  78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у Розділі V Податкового кодексу України, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. 

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. 

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. 

Відповідно до пункту  81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Податковим кодексом України, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, таких документів: 

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; 

копії наказу про проведення перевірки; 

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. 

Згідно із пунктом  82.4 статті 82 Податкового кодексу України проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.  

Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки. 

При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур. 

Загальний термін проведення перевірок, визначених у підпункті 200.10 та 200.11 статтею 200 Податкового кодексу України, з урахуванням установлених пунктом 82.4 статтею 82 Податкового кодексу України строків зупинення не може перевищувати 60 календарних днів. 


6. Які особливості проведення позапланових документальних перевірок з 1 липня? 

Відповідь: відповідно до пункту 37 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, контролюючі органи не здійснюватимуть документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлених платником у звітних періодах, що настають після 01.07.2015 року. 

З 1 липня поточного року призупиняється дія підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, абзацу четвертого пункту 82.4 статті 82, пунктів 200.11 та 200.14 статті 200 Податкового кодексу України у частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок сум бюджетного відшкодування ПДВ. 

При цьому звертаємо увагу, що мораторій на проведення у 2015 та 2016 роках перевірок платників, запроваджений пунктом 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», не розповсюджується на перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу понад 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, які здійснюються виключно: 

— з дозволу Кабінету Міністрів України; 

— за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки; 

— згідно з рішенням суду; 

— згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. 

Контролюючі органи можуть скористатися правом і відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. 

Якщо за наслідками отримання податкової інформації або перевірок інших платників податків виявлені факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства і платник не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на такий обов’язковий письмовий запит (із зазначенням порушень платником податків податкового, валютного та іншого законодавства) протягом 10 робочих днів з дня його отримання відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України контролюючий орган має право ініціювати здійснення документальної позапланової перевірки. 


7. Які зміни передбачені для платників ПДВ з 1 липня 2015 року?

Відповідь: відповідно п.34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 1 липня 2015 року автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 .3. ст. 200  Податкового кодексу України. На суму такого збільшення: 

зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду або збільшується сума від`ємного значення, задекларована в звітному періоді; 

помилково та/або надміру сплачені грошові  зобов’язання з ПДВ вважаються погашеними. 

Таким чином, платникам податку на додану вартість, зареєстрованим станом на 01.07.2015 року автоматично одноразово буде збільшено реєстраційну суму на суму переплат, наявних у таких платників. Збільшення реєстраційної суми відбудеться до 10.07.2015 року. 

При цьому, сума задекларованого рядка 25.1 декларації 0110 за червень 2015 року / II квартал 2015 року при наявності переплати вважається погашеною, а сума переплати автоматично списується з інтегрованої картки платника податку. 

Якщо у платника податку станом на 01.07.2015 року наявні суми переплати та за результатами звітного періоду червень 2015 року / II квартал 2015 року платник декларує суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23.2 декларації 0110) або суму від`ємного значення, що зараховується  до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 24 декларації 0110)чи платник податку декларує відсутність показників, що відображаються у розділі III декларації, то суми переплати станом на 01.07 переносяться платником до рядка 20.2 декларації 0110 наступного звітного (податкового) періоду (липень 2015 року /  III квартал 2015 року) 

З метою повноти сплати податку до бюджету та коректного заповнення податкової звітності з ПДВ за липень 2015 року / III квартал 2015 року платники податку можуть після завантаження уточненої інформації до центральної бази даних ДФС (починаючи з 10.07.2015 року) за запитом отримати повідомлення (витяг) про суми переплат, що обліковуються в ІКПП станом на 01.07.2015 року. 


8. Як дізнатися, що податкова звітність в електронному вигляді була отримана контролюючим органом? 

Відповідь: Відповідно до «Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку», затвердженої наказом ДПС України від 10.04.2008 року № 233 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному виді  до  контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв’язку. Ця квитанція надсилається контролюючим органом на електронну адресу платника податків, з якою було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному виді зберігається в органі ДФС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним 

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів  до бази даних є друга квитанція в електронному виді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДФС. 


9. Яким чином укласти договір «Про визнання електронних документів» з органом ДФС в електронному вигляді? 

Відповідь: Для укладення договору «Про визнання електронних документів» з органом ДФС в електронному вигляді можуть бути використані безкоштовні програми та онлайн сервіси надані компаніями-учасниками Меморандуму щодо поліпшення процесу подання звітності, впровадження електронних сервісів та розвитку електронного документообігу, які доступні у розділі «Програмне забезпечення» інформаційного ресурсу АЦСК ІДД за посиланням http://acskidd.gov.ua. 


10. Чи потрібно надавати до органів ДФС посилені сертифікати відкритих ключів, які були отримані платниками податків в АЦСК ІДД? 

Відповідь: Посилені сертифікати ключів підписувачів (платників податків), які отримали послуги електронного цифрового підпису від АЦСК ІДД, передаються до органів ДФС автоматично при підписанні договору «Про визнання електронних документів» використовуючи для цього спеціалізоване програмне забезпечення, онлайн сервіси, в тому числі надані компаніями – учасниками Меморандуму щодо поліпшення процесу подання звітності, впровадження електронних сервісів та розвитку електронного документообігу, які доступні у розділі «Програмне забезпечення» інформаційного ресурсу АЦСК ІДД за посиланням http://acskidd.gov.ua 

Таким чином надавати до органів ДФС посилені сертифікати не потрібно. 

Зазначаємо, що посилені сертифікати ключів використовуються органами ДФС під час перевірки електронної звітності та ідентифікації осіб, які її підписали. 


11. Який термін розгляду договору «Про визнання електронних документів»? 

Відповідь: Термін розгляду договору «Про визнання електронних документів» з боку органів ДФС не перевищує 5 робочих днів. Нагадуємо, що квитанції мають розширення «.rpl» та відкриваються за допомогою ключа електронної печатки для юридичної особи або фізичної особи – підприємця, а у разі відсутності у фізичної особи – підприємця печатки –ключем його підпису. Інші файли, що мають розширення «.xml» не потребують розшифрування. Електронні звіти можна відправляти лише після отримання квитанції про успішне підписання договору з боку органів ДФС. 


12. За допомогою якого безкоштовного програмного забезпечення платники податків можуть складати податкові накладні/розрахунки коригування в електронному вигляді та реєструвати їх в ЄРПН, подавати запити до ЄРПН та отримувати витяг і податкову накладну з ЄРПН, податкову звітність з ПДВ? 

Відповідь: Для формування та надсилання податкових накладних та іншої звітності платник податків може використовувати будь – яке програмне забезпечення або може користуватись програмним забезпеченням «Система формування та подання до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку податкової звітності, податкових накладних та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді» та «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності», які разом з інструкцією щодо встановлення, можна безоплатно отримати на офіційному веб – порталі ДФС (www.sfs.gov.ua) у розділі «Електронна звітність» (підрозділ «Програмне забезпечення» > «ОПЗ-програми з формування і подання платниками податків податкової звітності і реєстру отриманих та виданих податкових накладних до органів ДПС в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку» (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro-ed/programne-zabezpechennya/). 


13. Чи має право ФОП подавати звітність в електронному вигляді до контролюючого органу? 

Відповідь: Підпунктом «в» п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. 

Фізична особа – підприємець має право подати звітність в електронній формі лише за формами податкової звітності, розміщеними на сайті ДФС України. 

Реєстр форм звiтних документiв платникiв податкiв юридичних та фiзичних осiб для занесення до електронної бази звiтних документiв можна знайти на офіційному веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) в рубриці Головна/Електронна звітність /Платникам податків про електронну звітність /Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів. 


14. Чи може платник податків протягом дня відправити повторно звітність в електронному вигляді, у тому числі для виправлення показників раніше поданої? 

Відповідь: Обмежень щодо надсилання платником податків протягом одного дня декількох звітних документів в електронному вигляді за різними податковими деклараціями, розрахунками немає. 

Платник має право повторно відправляти податкові декларації, розрахунки у разі виправлення помилок до закінчення граничного строку подання декларації, вказавши при цьому тип документа «звітний новий». 

Якщо платник податків надіслав до контролюючого органу кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, отриманий контролюючим органом останнім за умови, що його було прийнято до бази даних контролюючого органу та платнику податків надійшла про це друга квитанція. 


15. Якими електронними сервісами ДФС України може скористатися платник?

На офіційному веб – порталі ДФС України розміщено чимало електронних сервісів, якими платники податків мають можливість скористатися. На сьогодні успішно працюють наступні електронні сервіси: 

-  «Електронний кабінет платника податків»; 

-  «Дані Реєстру платників ПДВ»; 

-  «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера»; 

-  «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»; 

-  «Акредитований центр сертифікації ключів»; 

-  «Антикорупційний сервіс «Пульс»»; 

-  «Електронна звітність»; 

-  «Анулювання реєстрації платників ПДВ»; 

-  «Реєстр платників єдиного податку»; 

-  «Декларування on-line»  

-  «Дані про взяття на облік платників податків». 

Доступ до вказаних сервісів можливий як із веб-порталу ДФС України (www.sfs.gov.ua), так із суб-сайту ГУ ДФС у м. Києві (www. kyiv.sfs.gov.ua). 


ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві


10.08.2015 15:34