>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

18.07.2018cal

18.07.2018

Уряд вніс зміни до Порядку подання фінансової звітності.


Документ приведено у відповідність до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
18.07.2018cal

#Поради_від_Радника


Чи можна тендерному комітетові засідати у вихідні дні (датувати протоколи вихідними)?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
17.07.2018cal

17.07.2018

Жертви змови на торгах: як поводитися?


Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
16.07.2018cal

16.07.2018

Увага!


З 17 липня наберуть чинності зміни до Порядку нормативної оцінки земель населених пунктів

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
16.07.2018cal

З 26 липня у ProZorro не буде можливості працювати зі старими версіями браузерів


 У користувачів зі старими версіями Інтернет-браузерів з 26 липня 2018 року буде відсутній доступ до Системи ProZorro у зв'язку з підвищенням рівня захисту.

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Питання-відповіді щодо оподаткування податком на додану вартість!

  1.Які терміни подання заяви за ф. 1-ПДВ при добровільній реєстрації платником ПДВ?

Відповідь:   Відповідно до п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку може бути подана державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця. Електронна копія реєстраційної заяви,виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючих органів одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

     У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

     При цьому згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.


2. Які документи подаються  разом з реєстраційною заявою  платника ПДВ за формою 1-ПДВ?

Відповідь: Відповідно до п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи – платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи.

     Згідно з п. 3.5 р. ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвержденого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 № 26, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.02.2014 за № 232/25009 (далі – Положення № 26) платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати реєстраційну заяву засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

     Реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника ПДВ може бути подана державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця. Електронна копія реєстраційної заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючих органів одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Відповідно до п. 3.9 р. ІІІ Положення № 26 якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов’язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника (для юридичних осіб, які подали заяву до контролюючого органу у паперовому вигляді), не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, відомості про заявника не включені до Єдиного державного реєстру, то протягом 5 робочих днів від дня отримання заяви контролюючий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).


3. У яких  випадках  та в які терміни  особа підлягає  обов’язковій реєстрації  як платник ПДВ?

 Відповідь:     Відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з р.V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку.

     Згідно із п.183.2 ст.183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст.181 ПКУ.

     Пунктом 183.10 ст.183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

     Окрім того, згідно із пп.6 п.180.1 ст.180 ПКУ платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст.243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п.181.1 ст.181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.


4. Які платники ЄП  можуть бути платником ПДВ?

Відповідь:  Згідно із п. 182.1 ст. 182 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

     Підпунктом 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що особою для цілей розділу V ПКУ є будь-яка із зазначених нижче осіб, зокрема:

     а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

     б) фізична особа - підприємець, яка є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість.

     Згідно із п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ встановлюється у розмірі 3 відсотки доходу – для третьої і четвертої груп платників єдиного податку та 5 відсотків доходу – для п’ятої і шостої груп платників єдиного податку (п.п. 293.3.1 та п.п. 293.3.1 цього пункту).

     Враховуючи зазначене, платниками податку на додану вартість можуть бути платники єдиного податку третьої і четвертої груп платників єдиного податку за умови застосування ними ставки єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу та платники єдиного податку п’ятої і шостої груп платників єдиного податку за умови застосування ними ставки єдиного податку 5 відсотків доходу.


5. В які терміни платники ПДВ, які планують перейти на сплату єдиного податку, порядок нарахування якого не  передбачає сплату ПДВ , повинні подати до контролюючого органу заяву за формою 3-ПДВ?

Відповідь: Згідно з п.п. «в» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та п.п. «в» п. 5.1 р. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвержденого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 № 26, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.02.2014 за № 232/25009 (далі – Положення № 26), реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яке проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр) і відбувається у разі якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.

     Відповідно до п. 5.3 р. V Положення № 26 для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ.

Якщо в заяві про анулювання реєстрації не зазначені обов’язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника (для юридичних осіб), не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису такої заяви від особи, яка прийняла рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ, то в десятиденний строк від дня отримання заяви контролюючий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про анулювання реєстрації (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

     Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника ПДВ приймається контролюючим органом протягом 10 календарних днів.

     Згідно із п. 5.4 Положення № 26 якщо на підставі заяви суб’єкта господарювання, який зареєстрований платником ПДВ, контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки єдиного податку, що не передбачає сплату податку на додану вартість, то внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку проводиться після виключення контролюючим органом такого суб’єкта з Реєстру на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації згідно з п.п. ”в” п. 184.1 ст. 184 ПКУ останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на обрані ним умови сплати єдиного податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

     При цьому слід зазначити, що контролюючий орган виключає суб’єкта господарювання з Реєстру без подачі таким суб’єктом заяви про анулювання реєстрації у разі, якщо у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування таким суб’єктом зроблено відповідну позначку.


6.Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операція  з надання/отримання платником податку  поворотної фінансової допомоги  у грошовому вигляді?

Відповідь: Підпунктом „б” п.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

     Відповідно до пп.14.1.185 п.14.1 ст.14 р.І ПКУ постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

     Згідно з пп.14.1.191 п.14.1 ст 14 р.І ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

     Оскільки операції з отримання поворотної фінансової допомоги не підпадають під визначення операцій з постачання товарів/послуг, то ПДВ за такою операцією не нараховується.


7. Який порядок оподаткування ПДВ операції з постачання маркетингових послуг?

Відповідь:   Відповідно до пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 р. І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги);

     Згідно із пп. «б» п. 185.1 ст. 185 р. V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

     Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 р. V ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 цієї статті.

     Враховуючи вищенаведене, операція з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються резиденту чи нерезиденту.


8. Який порядок  оподаткування операцій  з постачання ( продажу, передачі) земельних ділянок?

Відповідь:  Відповідно до абзацу першого пп. 197.1.21 п. 197.1 ст. 197 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об’єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень абзацу першого пп. 197.1.13 п.197.1 ст.197 р. V ПКУ).

     Зазначеним абзацом першим пп. 197.1.13 п. 197.1 ст. 197 р. V ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування у багатоквартирних будинках та прибудинкових територій, присадибних земельних ділянок відповідно до законодавства, а також постачання послуг, отримання яких згідно із законодавством є обов’язковою передумовою приватизації житла, прибудинкових територій багатоквартирних будинків, присадибних земельних ділянок.


9. Чи оподатковується ПДВ  операція з внесення  платником податку ОЗ  до статутного фонду іншої ЮО?

Відповідь:  Відповідно до пп. «а» п.185.1 ст.185 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

     Згідно із пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 р.І ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема, обмін.

     Таким чином, операція із внесення платником податку основних засобів до статутного фонду інших юридичних осіб є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.




10. Чи об’єктом оподаткування ПДВ операція з оприбуткування надлишків ТМЦ?

Відповідь:  Пунктом 185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Кодексу.

     Відповідно до п.14.1.191 п.14.1 ст.14 р.І ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

     Так як операція по оприбуткуванню надлишків товарно-матеріальних цінностей, не відповідає визначенню терміну „постачання товарів”, то така операція не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ.


11. Чи обкладаються ПДВ операції ломбарду  з реалізації заставленого майна ФО?

Відповідь: Відповідно до ст.19 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2654) за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Таке майно може бути реалізоване в порядку, передбаченому Законом №2654-XII.

     Згідно з пп.„а” п.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

     Відповідно до п.197.12 ст.197 р.V ПКУ звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб’єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.

     З урахуванням викладеного, операції платника ПДВ – ломбарду з постачання заставленого майна звільняється від оподаткування ПДВ, за умови, що таке майно, на яке було звернено стягнення, передане у заставу (іпотеку), особами, які не є платниками ПДВ.


12. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції  з продажу торгової марки резиденту/нерезиденту?

Відповідь: Питання, пов’язані із поняттям права інтелектуальної власності, регулюються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року №435 - IV (далі - ЦКУ).

     Відповідно до ст.420 ЦКУ торговельні марки (знаки для товарів і послуг) належать до об’єктів права інтелектуальної власності. При цьому, відповідно до положень ЦКУ спосіб набуття права інтелектуальної власності на об’єкт такого права залежить від об’єкта цього права, а також одним із майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності з правом на використання цього об’єкта є виключне право дозволяти використання об’єкта (видавати ліцензії).

     Підпунктом 14.1.225 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

     Не вважаються роялті платежі за отримання об’єктів власності, визначених в абзаці першому цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або, якщо умови користування такими об’єктами власності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в інший спосіб такого об’єкта власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України.

     Згідно з пп.196.1.6 п.196.1 ст.196 ПКУ не є об’єктом оподаткування операції з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

     Тобто, якщо покупець придбаває право на використання об’єкта права інтелектуальної власності без одержання права власності на нього, то винагорода (платежі) за таке використання не є об’єктом оподаткування ПДВ.

     Якщо об’єкти права інтелектуальної власності передаються у володіння або розпорядження чи власність, то така операція є об’єктом оподаткування для особи, яка передає об’єкт такого права, оскільки відповідно до п.185.1 ст.185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України.


13. Який порядок оподаткування ПДВ новорічних подарунків  та квитків на новорічні заходи для дітей?

Відповідь: Преамбулою Закону України від 30 листопада 2000 року №2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2117) визначено, що цей Закон регулює деякі питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків, як виняток із загальних положень, встановлених Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року №2755-VI.

     Відповідно до ст.2 Закону №2117 звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій. При цьому суми податку, сплачені виробниками дитячих святкових подарунків за придбання сировини та матеріалів для їх виробництва, відносяться до складу валових витрат і до податкового кредиту не включаються.

     Згідно зі ст.5 Закону №2117 цей Закон діє щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року.

     Тобто, операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій, щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року, звільняються від оподаткування ПДВ.


14. Який порядок оподаткування ПДВ  операцій за договором товарного кредиту?

Відповідь: Відповідно до пп.14.1.245 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

     Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту (пп.«а» п.185.1 ст.185 ПКУ).

     Якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об’єктом оподаткування згідно із ст.185 ПКУ, під забезпечення боргових зобов’язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому п.188.1 ст.188 ПКУ, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя (п.189.7 ст.189 ПКУ).

     У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов’язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору (п.187.3 ст.187 ПКУ).

     Таким чином, якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.


15. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ продаж  права вимоги за депозитом однієї  ОЮ іншій (в тому числі  іншому банку)?

Відповідь:      Відповідно до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

     Згідно з п. 3 ст. 656 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

     Таким чином, торгівля за грошові кошти борговими зобов’язаннями, що здійснюється на підставі правочину купівлі-продажу прав вимоги, передбаченого п. 3 ст. 656 ЦКУ, не є об’єктом оподаткування згідно з п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 ПКУ.


16. Які операції підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ?

Відповідь:  Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з:

     а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

     б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ;

     в) ввезення товарів на митну територію України;

     г) вивезення товарів за межі митної території України;

     е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

     З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.


17. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ  операція з продажу ЮО- нерезидентом корпоративних прав резиденту

Відповідь:      Згідно з пп.14.1.90 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

     Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ (п.185.1 ст.185 ПКУ).

     Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону (пп.196.1.1 п.196 ст.196 ПКУ).

     Таким чином, операція з продажу за кошти юридичною особою - нерезидентом корпоративних прав резиденту, а також операції з обміну зазначених корпоративних прав на цінні папери та інші корпоративні права не є об’єктом оподаткування ПДВ.


18. Який порядок оподаткування ПДВ факторингових послуг?

Відповідь:  Згідно зі ст. 1077 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

     Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦКУ).

     Відповідно до пп. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами і доповненнями не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:

     надання послуг платіжних організацій платіжних систем, пов’язаних з переказом коштів, інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику;

     торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

     Отже, якщо об’єктом факторингових операцій є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи, то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ. В іншому випадку, якщо об’єктом факторингових операції є об’єкти відмінні від зазначених вище, то факторингові операції є об’єктом оподаткування ПДВ.


19.Чи виникає об’єкт оподаткування ПДВ  при передачі головним підприємством  відокремленому підрозділу (філії) товарів, послуг, ОФ?

Відповідь: Відповідно до п. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

     Оскільки відокремлений підрозділ (філія) не є юридичною особою, а також відповідно до пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є суб’єктом господарювання, то у податкових органів відповідно до ст.180 ПКУ відсутні підстави для реєстрації філії в якості платника ПДВ.

     Згідно з пп.«а» та «б» п.185.1 ст.185 об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

     Підпунктом 14.1.185 п.14.1 ст.14 ПКУ передбачено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

     Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду . (пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ).

     Отже, враховуючи те, що в рамках юридичної особи право власності не змінюється, то операція з передачі для виробничого використання товарів/послуг, основних фондів в межах балансу платника податку (головного підприємства), а саме: від однієї філії до іншої, чи від головної організації до однієї з філій, чи навпаки від однієї із філій до головної організації, не підлягає оподаткуванню ПДВ за умови, що головна організація є зареєстрованим платником податку на додану вартість і здійснює облік своєї господарської діяльності і господарської діяльності філії як одного платника ПДВ.


20. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ кошти , що надійшли орендодавцю у вигляді компенсації комунальних послуг  та послуг на поточне утримання приміщень  ві орендаря?

Відповідь: Відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 р. V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

     Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

     До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

     Враховуючи викладене, кошти, що надійшли орендодавцю у вигляді компенсації комунальних послуг та послуг на поточне утримання приміщень від орендаря, включаються до бази оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.


21.Який порядок оподаткування ПДВ коштів, що надходять на рахунок іноземного представництва в Україні від головної компанії нерезидента  для покриття витрат представництва і виплат заробітної плати?

Відповідь:   Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

     Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

     До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

     При отриманні платником податку послуг від нерезидента об’єкт оподаткування ПДВ визначається з урахуванням вимог щодо визначення місця поставки, встановлених п. 186.4 ст. 186 ПКУ, яким зокрема визначено, що місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 цієї статті, є місце реєстрації постачальника.

     Враховуючи зазначене, кошти, що надходять на рахунок іноземного представництва в Україні від головної компанії на покриття будь-яких витрат представництва або виплат заробітної плати, необхідно розцінювати як кошти, які надаються нерезидентом за надані головній компанії на митній території України представництвом послуги, які є об’єктом оподаткування ПДВ і оподатковуються на загальних підставах.


22. Які  операції оподатковуються за ставкою 7%?

Відповідь:     Пунктом 10 розділу І Закону України від 27 березня 2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі – Закон № 1166), який набрав чинності 01.04.2014, пункт 193.1 ст. 193 ПКУ доповнено підпунктом «в» такого змісту:

     «7 відсотків по операціях з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України».

     Водночас, пунктом 13 р. І Закону № 1166 зі ст. 197 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) виключено підпункт 197.1.27, яким, зокрема, передбачалося звільнення від оподаткування операцій з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

     З набранням 19 квітня 2014 року чинності Законом України від 10 квітня 2014 року № 1200-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства» підпункт «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, яким з 01.04.2014 Законом № 1166 встановлено ставку ПДВ 7%, викладено в новій редакції, зокрема:

     «в) 7 відсотків по операціях з:

     постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

     постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я».


23.Як визначається місце постачання товарів ?

Відповідь: Відповідно до п. 186.1 ст. 186 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) місцем постачання товарів є:

     а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у пп. ”б” і ”в” цього пункту);

     б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

     в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

     Згідно з пп. 186.1.1 п. 186.1 ст. 186 р. V ПКУ якщо постачання товарів здійснюється для споживання на борту морських та повітряних суден або у поїздах на ділянці пасажирського перевезення, що здійснюється в межах митної території України, місцем постачання вважається пункт відправлення пасажирського транспортного засобу.

     Ділянкою пасажирського перевезення, що здійснюється в межах митної території України, вважається ділянка, на якій відбувається таке перевезення без зупинок за межами митної території України між пунктом відправлення та пунктом прибуття пасажирського транспортного засобу.

     Пункт відправлення пасажирського транспортного засобу - перший пункт посадки пасажирів у межах митної території України, у разі потреби - після зупинки за межами митної території України.

     Пункт прибуття транспортного засобу на митній території України - останній пункт на митній території України для посадки/висадки пасажирів на митній території України.


24. Як визначається місце постачання телекомунікаційних послуг?

Відповідь: Відповідно до пп.„д” п.186.3 ст.186 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями місцем постачання телекомунікаційних послуг, а саме: послуг, пов’язаних з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв’язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.


25.  Який порядок оподаткування постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном?

Відповідь: Підпунктом „б” п.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

     Відповідно до пп.186.2.1 п.186.2 р. V ПКУ, місцем постачання послуг є місце фактичного постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном, а саме:

     а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;

     б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;

     в) послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;

     г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов’язані з рухомим майном.

     Таким чином, якщо платником ПДВ постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном, здійснюється на митній території України, то такі послуги підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою, у разі, постачання даних послуг за межами митної території України - такі послуги не підпадають під об’єкт оподаткування.


26.Який порядок оподаткування ПДВ операцій  з придбання товарів за межами митної території  України та їх поставки нерезиденту без їх фактичного ввозу на митну територію України?

Відповідь:  Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України.

     З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

     Місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (п.186.1 ст.186 ПКУ).

     Згідно з п.1 ст.74 гл.13 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі – МКУ) імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

     Експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення (п.1 ст.82.гл.15 МКУ).

     Враховуючи те, що операції з придбання і постачання товарів здійснюються за межами митної території України, а саме товари фактично не ввозяться на митну територію України та не вивозяться, то за даними операціями не виникає об’єкта оподаткування ПДВ.


27.Як визначається дата виникнення податкових зобов’язань  з ПДВ на митній території України  відповідно до норм ПКУ?

Відповідь:  Відповідно до п.187.1. ст.187 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

     а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку-дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

     б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.


28. За яких умов платник ПДВ може вибрати касовий метод податкового обліку?

Відповідь:   Згідно із пп.14.1.266 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

     Платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

     Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов’язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку

(п.187.10 ст.187 ПКУ).

     Крім цього, датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом (п.187.7 ст.187 ПКУ).

     Також, за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до пп.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПКУ (п.187.1 ст.187 ПКУ).


29.Чи можуть ЖЕКи- платники ПДВ  застосовувати касовий метод при визначенні податкових зобов’язань ?

Відповідь:  Відповідно до п.187.10 ст.187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

     Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов’язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

     Касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (пп.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПКУ).

     Тобто, ЖЕКи при здійсненні операцій з постачання та придбання товарів/послуг визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.


30. Як визначається база оподаткування  операцій  з постачання товарів/ послуг?

Відповідь:  Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

     До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

     До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

     У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 ПКУ.


ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

11.11.2014 09:26