Журнал 'Радник в сфері державних закупівель'2 — Нормативна база2 — ДПI iнформує2 — РУБРИКА «ПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ»2 — Податок на додану вартість3
>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       

Новини

22.01.2018

Все, що потрібно знати про тендер: хто? як? коли?

SMART-регіони: лайфхаки у ProZorro м. Чернівці

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.01.2018
Читати всю статтю ...

Поради_від_Радника

Відкриті єдині державні реєстри:

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.01.2018
Читати всю статтю ...

Лист МЕРТУ № 3304-06/1900-06 від 17.01.2018

Щодо учасників нерезидентів

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.01.2018
Читати всю статтю ...

19.01.2018

Верховна Рада ухвалила Закон про приватизацію державного і комунальногомайна

Цей Закон, розроблений з урахуванням кращого міжнародного досвіду та норм англійського права

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
19.01.2018
Читати всю статтю ...

18.01.2018

Зустріч бізнес-клубу «ПоРадник для Учасника»

Дискримінаційні вимоги тендерної документації - поради учасникам

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
18.01.2018
Читати всю статтю ...

Податок на додану вартість

 Податок на додану вартість


 1.Яким документом платник податку може уповноважити  особу підписувати податкову накладну?

Відповідь: Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року №2755-VI із змінами та доповненнями платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

     а) у паперовому вигляді;

     б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов’язковим.

     Згідно із ст.207 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV із змінами та доповненнями правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

     Таким чином, податкова накладна підписується особою, уповноваженою на це установчими документами платника податку, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.


2. Яким чином  покупцю передається податкова накладна складена в електронній формі?

Відповідь: Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

     а) у паперовому вигляді;

     б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов’язковим.

     Згідно зі ст. 5 р. ІІ Закону України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

     Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

     Згідно зі ст. 10 Закону № 851 відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.

     Таким чином передача покупцеві податкової накладної в електронній формі здійснюється продавцем у спосіб, передбачений домовленістю з покупцем, зокрема: за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ, за домовленістю з покупцем.

 

3. Чи допускається виправлення помилок, допущених у розрахунку коригування до податкових накладних?

Відповідь:  Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань продавця.

     Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

     Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню (п. 192.1 ст. 192 ПКУ).

     Пунктом 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за № 185/24962, визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст. 192 р. V ПКУ постачальник товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

     Враховуючи те, що податкова накладна є розрахунковим документом, яка підтверджує факт придбання товарів (послуг) та є підставою для нарахування податкового кредиту, а у разі здійснення коригування сум ПДВ, відповідно до 192.1 ст. 192 ПКУ, розрахунок коригування є невід’ємною частиною такої податкової накладної, то виправлення помилок у розрахунку коригування не допускається.


4. Чи має право особа  в день анулювання її реєстрації, як платника ПДВ складати податкові накладні?

Відповідь:  Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ

у відповідних випадках.

     У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (п. 184.6 ст. 184 ПКУ).

     Крім того, відповідно до п. 184.7 ст. 184 ПКУ якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

     Таким чином, день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ є останнім днем її реєстрації як платника ПДВ та останнім днем, коли платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання з податку, а отже, в день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа має право виписувати податкові накладні.


5. Який порядок скорочення та округлення  вартісних і кількісних показників  податкової накладної?

Відповідь: Згідно із п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

     Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10 (далі – Порядок), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за № 185/24962, усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками.

     Водночас пунктом 14 Порядку передбачено, що графа 7 податкової накладної заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

     Таким чином вартісні показники податкової накладної повинні містити не більше двох знаків після коми (крім показника графи 7, якщо для нього інше передбачено чинним законодавством). При цьому Порядком не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної, а також правила округлення як вартісних так і кількісних показників, отриманих внаслідок розрахунку.

     Враховуючи зазначене, для скорочення розрахованих як вартісних показників до другого знаку після коми так і кількісних показників до необхідної кількості знаків після коми, застосовується правило математичного округлення, яке полягає у збільшенні відповідного знаку на «1» (одиницю), якщо наступний за ним знак, який скорочується, дорівнює або перевищує «5» (п’ять).

     При цьому, необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графах 8-12 податкової накладної.

     Розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається вірним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знаку після коми округлення не призводить до збільшення такого знаку на «1» (одиницю).     


6. Як виправити помилку  у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних?

Відповідь: Відповідно до п. 1 р. І Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 № 708, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.12.2013 за № 2118/24650 (далі – Порядок), виправлення помилки в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (далі – Реєстр) здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки.

     Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

     Пунктом 2 р. V Порядку визначено, що при виправленні помилки методом «сторно» до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком «–» та правильний запис із знаком «+».

     Метод «сторно» здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку: в колонці 1 розділів I та/або II Реєстру зазначається порядковий номер запису; в колонках 2 - 6 розділу I та/або колонках 2 - 7 розділу II Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються; у відповідних колонках 7 - 12 розділу I та/або колонках 8 - 16 розділу II Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком «+» чи «-». При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера «У» (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку зазначається окремим рядком у рядку «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період» Реєстру.


7.Які строки встановлені для подання податкової декларації з ПДВ та сплати ПДВ до бюджету?

Відповідь: Згідно із п. 202.1 ст. 202 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

     Відповідно до п. 49.18 ст. 49 р. ІІ та ст. 203 р. V ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

     календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

     календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

     Пунктом 57.1 ст. 57 р. ІІ та ст. 203 р. V ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.


8. Які платники ПДВ мають право обрати  квартальний податковий період подання звітності з ПДВ?

Відповідь:   Відповідно до п.202.2 ст.202 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку, які відповідно до пп. «б» п.154.6 ст.154 ПКУ мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток, на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року, а також платники податку, які сплачують єдиний податок, можуть вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається контролюючому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

     У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду платник податку втрачає право на застосування нульової ставки податку на прибуток, передбачений пп. «б» п.154.6 ст.154 ПКУ, такий платник податку зобов’язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

     У разі якщо платник податку, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, такий платник податку зобов’язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.


9. В який термін необхідно сплатити штраф та податкові зобов’язання. Включені до уточнюючого розрахунку, що подається як додаток до податкової декларації з ПДВ звітного періоду?

Відповідь: Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо

у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею),

він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації (далі – уточнюючий розрахунок) за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

     Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

     Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

     а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

     б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

     Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

     Таким чином, уточнюючий розрахунок може подаватися як окремим документом, так і додатком до декларації.

     У разі якщо платник відображає самостійно виявлені помилки у складі декларації за будь-який наступний податковий період, він заповнює уточнюючий розрахунок, робить відмітку у спеціальному полі «1 - додаток до декларації» та погашає суму недоплати і штрафу у розмірі п’яти відсотків від суми недоплати, а також робить відмітку у декларації про одночасне подання з декларацією уточнюючого розрахунку.

     Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

     Отже, якщо платник ПДВ відображає самостійно виявлені помилки у складі декларації за будь-який наступний податковий період, то такий платник зобов’язаний сплатити загальну суму податкового зобов’язання, зазначеного у поданій ним податковій декларації та в уточнюючому розрахунку, а також штраф у розмірі п’яти відсотків від суми недоплати, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої податкової декларації.


10.Чи необхідно у складі декларації подавати додатки, якщо в декларації з ПДВ відсутні дані – проставлені лише прочерки?

Відповідь: Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

     Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до ПКУ незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

     Відповідно до п. 13 р. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 за № 2094/24626, у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації).

     Тобто, у випадку відсутності даних у декларації з ПДВ (проставлено лише прочерки) додатки не подаються.


ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

01.10.2014 10:40