Журнал 'Радник в сфері державних закупівель'2 — Нормативна база2 — ДПI iнформує2 — РУБРИКА «ПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ»2 — Податок на додану вартість3
>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       

Новини

23.01.2018

Президент підписав Закон про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі»

та деяких інших Законів України щодо здійснення моніторингу закупівель

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
23.01.2018
Читати всю статтю ...

Прозорість з наслідками, або Граблі «відкритої ціни»

випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 34–37.

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
23.01.2018
Читати всю статтю ...

22.01.2018

Все, що потрібно знати про тендер: хто? як? коли?

SMART-регіони: лайфхаки у ProZorro м. Чернівці

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.01.2018
Читати всю статтю ...

Поради_від_Радника

Відкриті єдині державні реєстри:

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.01.2018
Читати всю статтю ...

Лист МЕРТУ № 3304-06/1900-06 від 17.01.2018

Щодо учасників нерезидентів

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.01.2018
Читати всю статтю ...

Бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Питання-відповіді:

Чи має право платник ПДВ шляхом подання уточнюючого розрахунку змінити задекларовану суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку?


Відповідь: Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ така сума:


а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим.1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу:


б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим.1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,


в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.


Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 ст. 200 ПКУ).


Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 ПКУ, - за результатами перевірки, зазначеної у п. 200.11 ст. 200 ПКУ, що проводяться відповідно до ПКУ.


Згідно з п. 9 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289 у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації).


Сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим.1 з рядка 20 загальної декларації з ПДВ 0110 (далі – податкова декларація):


зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ), в частині, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим.1 ПКУ подання податкової декларації (відображається у рядку 20.1 податкової декларації);


підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2 податкової декларації): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1 податкової декларації) та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2 податкової декларації).


Залишок від’ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3 податкової декларації «Сума від’ємного значення, що не перевищує суму обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 на момент подання податкової декларації, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду».


Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.


Виходячи із зазначеного, зміна задекларованої суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку не може розцінюватися як виправлення помилки, а отже немає підстав для подання уточнюючого розрахунку.


Суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, платник ПДВ має право задекларувати виключно у рядку 20.2.1 податкової декларації звітного податкового періоду.



Як визначається відповідність платника ПДВ критеріям, які є підставою для внесення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування такого платника до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, зазначеного у п.п «а» п.п. 200.7.1 п. 200.7 ст.207 Податкового кодексу України?


Відповідь: Згідно із п. 200.7 ст. 200 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним п. 200.19 ст. 200 ПКУ.


Пунктом 200.19 ст. 200 ПКУ визначені критерії платників податку, одночасна відповідність яким є підставою для внесення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування такого платника до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, зазначеного у п.п «а» п.п. 200.7.1 п. 200.7 ст.207 ПКУ:


не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (п.п. 200.19.1 п. 200.19 ПКУ);


юридичні особи та фізичні особи - підприємці, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про:


а) відсутність підтвердження відомостей;


б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);


в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;


г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;


ґ) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (п.п. 200.19.2 п. 200.19 ПКУ);


мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування, або отримали терміном на один рік від банківської установи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, фінансову гарантію, що діє з дня подачі відповідної заявки про повернення суми бюджетного відшкодування (у разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення норм податкового законодавства в частині зайво заявлених сум податку до бюджетного відшкодування, така фінансова гарантія має бути продовжена додатково на термін до двох років), а також здійснюють операції з вивезення товарів з митної території України у митному режимі експорту, питома вага яких протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів) (п.п. 200.19.3 п. 200.19 ст. 200 ПКУ).


Відповідно до п. 200.20 ст. 200 ПКУ порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у п. 200.19 ст.200 ПКУ, затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує державну фінансову політику. Перевірка відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.



Який порядок заповнення додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової декларації з ПДВ?


Відповідь: Пунктом 200.4 ст. 200 ПКУ визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:


а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим.1. 3 ст. 200 прим.1 ПКУ (далі – реєстраційна сума) на момент отримання контролюючим органом податкової декларації з ПДВ (далі - декларація).


б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,


в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.


Отже, з урахуванням п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПКУ при від’ємному значенні різниці між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду платник ПДВ має право заявити таку суму, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом декларації, до бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника податку та/або сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету шляхом заповнення рядка 20.2 та відповідно рядків 20.2.1 та/або 20.2.2 декларації, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).


Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. V Порядку № 21 при заповненні рядка 20.2 декларації обов’язковим є подання додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» (Д3) (далі додаток 3).


Таблиця 1 додатку 3 до декларації заповнюється наступним чином:


в графі 1 зазначається сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим.1 ПКУ на момент подання декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20 – рядок 20.1 декларації);


в графі 2 відображається сума з рядка 1, що є фактично сплаченою у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України;


в графі 3 зазначається сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню та яка переноситься до рядка 20.2 декларації 0110. Значення цього рядка не може перевищувати значення рядка 2.


Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України здійснюється в таблиці 2 додатку 3 до декларації. В таблиці зазначається індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.



Які штрафні (фінансові) санкції передбачені у разі самостійного визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ?


Відповідь: Відповідно до п. 123.1 ст.123 ПКУ у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.


При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.


Відповідно до п. 123.2 ст.123 ПКУ використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених п. 123.1 ст. 123 ПКУ, -


тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.



Чи має право особа, що утворилася в зв’язку з реорганізацією (злиттям, приєднанням, поділом, виділенням), на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за податковим кредитом, сформованим підприємством - попередником?


Відповідь: Відповідно до п. 183.17 ст. 183 ПКУ особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новоутворена особа в порядку, визначеному ПКУ, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов’язки із сплати податку у зв’язку з розподілом податкових зобов’язань чи податкового боргу.


Відповідно до п.п. «б» п. 184.1 ст. 184 ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, зокрема,


якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених розд. V ПКУ.


Підпунктом 184.2 ст. 184 ПКУ визначено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у п.п. «а» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.


Анулювання реєстрації здійснюється на дату:


подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;


зазначену в судовому рішенні;


припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;


що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.


При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.


Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (п. 184.7 ст. 184 ПКУ).


Враховуючи те, що при реорганізації (злитті, приєднанні, поділі, виділенні) платника податку відбувається анулювання реєстрації такого платника ПДВ та відповідно здійснюється реєстрація платником ПДВ іншої новоутвореної особи, то платник податку при анулюванні реєстрації платника ПДВ у зв’язку з реорганізацією (злиттям, приєднанням, поділом, виділенням) має право на отримання бюджетного відшкодування, виключно за результатами останнього податкового періоду.


При цьому новоутворена особа не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за податковим кредитом, сформованим підприємством – попередником.



Який порядок відшкодування сум ПДВ після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження зменшених контролюючим органом сум бюджетного відшкодування, у разі якщо рішення прийнято на користь платника?


Відповідь: Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено ст. 200 ПКУ.


Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПКУ протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.


Згідно з п. 200.11 ст. 200 ПКУ контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями:


за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;


з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до ст. 209 ПКУ, за період до 1 січня 2016 року.


Пунктом 200.14 ст. 200 ПКУ визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки сум бюджетного відшкодування, визначених у п. 200.11 ст. 200 ПКУ, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:


а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;


б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;


в) у разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.


При цьому п. 200.15 ст. 200 ПКУ передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов’язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.


Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п’яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов’язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.


У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов’язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.


Таким чином, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган протягом п’яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, подає до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету такому платнику.



ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві


06.12.2016 15:27