>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
       

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

23.06.2018cal

23.06.2018

УВАГА!


безкоштовна телефонна гаряча лінія буде працювати у суботу 23 червня з 10:00 по 12:00

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
23.06.2018cal

Мінрегіон вводить до ДБН норму


щодо звуження ширини смуг руху в містах і селах

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
23.06.2018cal

УВАГА!


29 червня система ProZorro працюватимеза алгоритмом робочого дня

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
21.06.2018cal

21.06.2018

Лист МЕРТУ щодо застосування санкцій


Міністерство економічного розвитку і торгівлі України оприлюднило на своєму офіційному сайті узагальнені відповіді рекомендаційного характеру

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.06.2018cal

20.06.2018

#Поради_від_Радника


Чи правомірна дія замовника, якщо прийняття рішення про намір укласти договір і оприлюднення цього рішення відбувається в один і той же день?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Основне про податок з доходів фізичних осіб

1. Чи включається до оподатковуваного доходу сума боргу ФО, яка анульована  кредитором до закінчення строку позовної давності ?


Відповідь:   Відповідно до пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 ПКУ), у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.



2.Який порядок оподаткування доходу  за пред’явленим сертифікатом казначейського зобов’язання  «Військові» та у разі продажу такого сертифікату на вторинному ринку?


Відповідь: Відповідно до ст. 11 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-ІV «Про цінні папери та фондовий ринок» казначейські зобов’язання України – це державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов’язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов’язань України. Номінальна вартість казначейських зобов’язань України може бути визначена у національній або іноземній валюті. При цьому, погашення та сплата доходу за казначейськими зобов’язаннями України гарантується доходами Державного бюджету України. Особливості погашення та реалізації прав за казначейськими зобов’язаннями України визначаються умовами їх розміщення, які затверджуються Міністерством фінансів України відповідно до законодавства. Порядок визначення вартості продажу казначейських зобов’язань України під час їх розміщення встановлюється Міністерством фінансів України.


     Так, Міністерством фінансів України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2014 року № 100 «Про випуск казначейських зобов’язань «Військові» (далі – Постанова № 100) з 21 травня 2014 року розпочато розміщення казначейських зобов’язань «Військові» серії В на пред’явника в документарній формі загальним обсягом 100 млн. гривень із строком обігу 24 місяці, номінальною вартістю 1000 гривень, відсотковою ставкою 7% річних та сплатою купонів кожні шість місяців у розмірі 35 гривень.


     Продаж казначейських зобов’язань фізичним особам здійснюється в установах ПАТ «Державний ощадний банк України» за продажною вартістю, що встановлена Міністерством фінансів (наказ Міністерства фінансів «Про затвердження Порядку визначення вартості продажу казначейських зобов’язань «Військові» серії В та форми бланка сертифіката казначейського зобов’язання «Військові» серії В» від 17.04.2014 № 415, зареєстрований в Міністерстві юстиції від 25.04.2014 за № 450/25227).

     Крім того, Постановою № 100 затверджені Умови розміщення та погашення казначейських зобов’язань «Військові», відповідно до яких АТ «Ощадбанк» для підтримки ліквідності казначейських зобов’язань може викуповувати у фізичних осіб належні їм казначейські зобов’язання на договірних засадах за ціною не нижче номінальної вартості. Продаж, виплата доходу та погашення казначейських зобов’язань здійснюються у національній валюті та за вибором фізичної особи у готівковій або безготівковій формі. У разі погашення казначейських зобов’язань та виплати доходу за ними у безготівковій формі кошти перераховуються на рахунок, зазначений пред’явником сертифіката. При цьому, плата за проведення операцій з продажу, виплати доходу та погашення казначейських зобов’язань з фізичних осіб не справляється.


     Погашення казначейських зобов’язань та виплата доходу за ними здійснюються АТ «Ощадбанк» за рахунок коштів державного бюджету починаючи з дня закінчення строку обігу казначейських зобов’язань та/або купонного періоду у межах сум, передбачених у державному бюджеті. Під час погашення казначейських зобов’язань пред’явникам сертифіката виплачується номінальна вартість казначейських зобов’язань та дохід за несплаченими купонами. Казначейські зобов’язання не можуть бути погашені достроково до зазначеної у сертифікаті дати погашення.


     Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Розділом ІV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу якого до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток, отриманий від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.2 і п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.


     Так, згідно із п.п. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, та на боргові зобов’язання Національного банку України.

     Під терміном проценти, відповідно до п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, слід розуміти дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. При цьому проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов’язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.


     Отже при виплаті фізичній особі доходу за пред’явленим сертифікатом казначейського зобов’язання, що виплачується АТ «Ощадбанк» кожні шість місяців (сертифікат містить 4 купони) чи одноразово при погашенні казначейських зобов’язань на підставі п.п. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 Кодексу не підлягають оподаткуванню та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.


     Крім того, до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та казначейським зобов’язаннями України, емітованими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику (п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).


     Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регламентується п.170.2 ст. 170 Кодексу, згідно із п.п. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

     Разом з тим, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік (п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу).


     Крім того, відповідно до п.п. «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 Кодексу не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному підпунктами 165.1.40 та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. При цьому, у випадках, зазначених у підпункті ”б” цього підпункту, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

     Отже, при отримані платником податку інвестиційного прибутку від продажу на вторинному ринку сертифікату казначейського зобов’язання, на підставі п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та не підлягає оподаткуванню.



3. Які документи подають одинока мати, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину, дітей  віком до 18 років для отримання ПСП?

Відповідь: Правила подання платником податку на доходи фізичних осіб документів для отримання (застосування) податкової соціальної пільги, на яку він має право згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), визначено Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1227 (далі - Порядок).


     Платник податку подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за встановленою Державною податковою службою формою (п.2 Порядку).


     Згідно з п.5 Порядку для застосування пільги з підстав, передбачених у пп.169.1.2, 169.1.3 і 169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ, крім заяви про застосування пільги одинока матір, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, подають:


     копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;


     копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);


     копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);


     копію паспорта.


     Для цілей цього пункту одинокою матір’ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної пп.«а» пп.169.1.3 п.169.1 ст.169 ПКУ, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.



4.Яким чином оподатковується ПДФО  дохід від продажу  житлового будинку , що розташований на межі двох земельних ділянок (оформлених різними державними актами)?


Відповідь: Згідно з п.172.1 ст.172 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.


     Отже,      дохід отриманий платником податку від продажу житлового будинку (включаючи земельну ділянку під будинком), який розташований на межі декількох земельних ділянок оформлених різними державними актами і перебуває у власності понад три роки, не оподатковується.


     Дохід, отриманий платником податку від продажу однієї земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі і перебуває у власності понад три роки, не оподатковується.

     Водночас дохід, отриманий від продажу інших земельних ділянок, які перебувають у власності понад три роки, підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5%, виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі – продажу, але не нижче експертної грошової оцінки такої земельної ділянки.



5. Яка штрафна санкція передбачена  за порушення норм щодо  застосування ПСП з ПДФО?


Відповідь:   Відповідно до пп. 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) якщо платник податку порушує норми п. 169.2 ст. 169 ПКУ, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.

     Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку.      При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.



6.Чи відображається в податковому розрахунку за формою 1-ДФ сума штрафу нарахованого в результаті неправомірного застосування платником податку ПСП?


Відповідь: Відповідно до п.п. 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України

від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо платник податку порушує норми п. 169.2 ст. 169 ПКУ, внаслідок чого, зокрема, податкової соціальної пільги (далі – ПСП) застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання ПСП за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування ПСП відновлюється.

     Платник податку може відновити право на застосування ПСП, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування ПСП відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

     Наказом Міндоходів України від 21.01.2014 № 49 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок).

     Нормами Порядку не передбачено відображення у податковому розрахунку штрафних санкцій, які застосовуються до платника податку у разі порушення ним норм застосування ПСП.

     Отже якщо працедавцем у поданому податковому розрахунку за звітний період зазначено ознаку ПСП, наданої платнику податку, який не мав права на її застосування, і відображено занижену суму податку, утриманого з врахуванням ПСП, то у такому випадку необхідно провести відповідне коригування показників цього податкового розрахунку та подати уточнюючий податковий розрахунок за цей період. Коригування показників ф. 1ДФ проводиться за правилами, встановленими Порядком.

     В уточнюючому розрахунку зазначаються два рядки: рядок, який підлягає вилученню з попереднього розрахунку (у гр. 8 такого рядка у попередньому розрахунку відображалась ознака неправомірно наданої ПСП), та новий рядок, який підлягає введенню.

     У новому рядку у гр. 3а та гр. 3 відображаються суми нарахованого та виплаченого доходу (дорівнюють сумам, відображеним у цих же графах рядка на вилучення), у гр. 4а сума вірно нарахованого податку (без застосування податкової соціальної пільги), у гр. 4 – сума перерахованого податку (дорівнює сумі, відображеної у гр. 4 рядка на вилучення), у гр. 5 – ознака доходу «101», у гр. 8 – прочерк, у гр. 9 – проставляється «0» (ознака рядка на введення).

     Сума утриманої недоплати, перерахована до бюджету, відображається у податковому розрахунку за звітний період, в якому це перерахування фактично відбулось.



7. Хто є податковим агентом  при продажу ФО об’єкта  рухомого майна  ЮО або ФОП?



Відповідь:  Відповідно до п.173.3 ст.173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо стороною договору купівлі – продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі визначені р.IV ПКУ функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до п.173.1 або п.173.2 ст.173 ПКУ з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.



8. Чи оподатковуються ПДФО (не визначене коло платників) кошти, внесені ЮО як поповнення телефонних рахунків ФО у вигляді заохочення (бонусу)  в ході проведення маркетингових досліджень?


Відповідь:Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), доходом з джерелом його походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі доходи у вигляді додаткового блага.

     Згідно із пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу ІV ПКУ).


     Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розділу IV ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості ) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

     Таким чином, сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.


     Враховуючи вищевикладене, якщо одержувачами знижки у вигляді заохочень (бонусів), що надходять на телефонні рахунки платників податків, є не визначене коло осіб, то сума таких бонусів не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.



9. Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО  за умови якщо  ЮО сплачує вартість невиробничих розмов . які здійснюють її працівники з мобільних телефонів, що рахуються на балансі ЮО?


Відповідь:   Відповідно до п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до додаткових благ, одержаних працівником від свого працедавця, відноситься і вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).


     Виходячи з цієї норми ПКУ, вартість послуг мобільного зв`язку (телефонних розмов з мобільного телефону, який знаходиться на балансі підприємства), що сплачуються за рахунок цього підприємства за здійснені його працівником невиробничі телефоні розмови, розглядається як додаткове благо, одержане працівником від свого працедавця.

     З метою оподаткування вартість таких телефонних розмов включається до складу загального оподаткованого доходу працівника того місяця, коли підприємство здійснило їх оплату оператору мобільного зв`язку, і з її суми працедавець — податковий агент зобов’язаний утримати податок на доходи фізичних осіб на загальних підставах за ставкою згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ та перерахувати його до бюджету.



10.Чи підлягає оподаткуванню ПДФО вартість автомобілю, що наданий благодійною організацією ФО-інваліду за рахунок спонсорських коштів (не бюджетних)?


    Відповідь:  Згідно з пп. «ж» пп. 170.7.4 п.170.7 ст.170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) платнику податків, визнаному в установленому порядку інвалідом, законному представнику дитини-інваліда для виконання зобов’язань держави згідно із законодавством України по забезпеченню технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, автомобілем за рахунок бюджетних коштів (за умови зняття інваліда, дитини-інваліда з обліку на забезпечення такими засобами, виробами, автомобілем за рахунок бюджетних коштів). Категорії інвалідів і дітей-інвалідів, перелік технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, марок автомобілів, зазначених у цьому підпункті, затверджуються законодавством.


     Враховуючи викладене, благодійна допомога у вигляді автомобіля або суми коштів на придбання автомобіля для платників податків, визначених у встановленому порядку інвалідами, не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб у разі якщо така благодійна допомога надається за рахунок бюджетних коштів. Якщо допомога у вигляді автомобіля надається благодійною організацією за рахунок інших коштів (не бюджетних), то сума такої допомоги оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах за ставками 15% та/або 17%.



ДПІ у Печерському райрні ГУ Міндоходів у м.Києві

16.07.2014 11:39