>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
       

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

21.09.2018cal

Smarttender обирай - інфо тримай…


Хто здійснюватиме моніторинг публічних закупівель?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

20.09.2018

13 вересня 2018 року на засіданні Антимонопольного комітету України прийнято рішення


про надання дозволу на концентрацію інтернет-супермаркету «Rozetka» і групи компаній «EVO».

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

Перший електронний майданчик приєднався до партнерської програми Openmarket з продажу арештованого майна


19 вересня комісія Міністерства юстиції України прийняла рішення

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Про податок на доходи фізичних осіб, податкову соціальну пільгу та інше консультує ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. Питання-відповіді:

1. Яким чином оподатковуються доходи у вигляді заробітної плати?

Відповідь:  Відповідно до пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей р.IV ПКУ - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

     Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п.164.6 ст.164 ПКУ).

     Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

     Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

     Отже, при оподаткуванні доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у формі заробітної плати, спочатку визначається база оподаткування, а потім до бази оподаткування застосовується ставка податку 15 та/або 17%.


2.Чи оподатковується ПДФО дохід ФО у вигляді пенсії?


Відповідь: Підпунктом 165.1.1 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, сума пенсій (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.


3.   Чи оподатковується ПДФО  дохід у вигляді подарунку, отриманий ФО –резидентом від ФО –резидента, що не є членом сім’ї першого ступеня споріднення, якщо  договір дарування розірвано в наступному році?


  Відповідь: Відповідно до пп. 164.2.10 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з р. IV ПКУ.

     Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими р. IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст.174 ПКУ).

     Вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунку), що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не є членами сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ (пп.174.2.2 п.174.2 ст.174 ПКУ).

     Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як доходи, прямо визначених відповідними нормами р. IV ПКУ (п. 167.2 ст.167 ПКУ).

     Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину (п.174.3 ст.174 ПКУ).

     Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини (абз. другий п.174.3 ст.174 ПКУ).

     Відповідно до п.1 ст. 722 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

     Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

     Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених р. IV ПКУ (пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ).

     Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п.179.7 ст. 179 ПКУ).

      Отже, якщо подарунок був прийнятий обдаровуваним і не повернутий у звітному році, дохід у вигляді подарунку, отриманий фізичною особою резидентом від фізичної особи - резидента, що не є членом сім’ї першого ступеня споріднення, у разі розірвання договору дарування в наступному році, оподатковується за ставкою 5%.


4.Яким чином оподатковуються ПДФО доходи за операціями з валютними цінностями?


Відповідь:  Відповідно до пп.165.1.51 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами р.IV ПКУ.

     Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п.164.4 ст.164 ПКУ).


5. Чи підлягає оподаткуванню ПДФО дохід від продажу ФО банківських металів придбаних у банку?


Відповідь: Відповідно до п.1 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» зі змінами та доповненнями валютні цінності - це, зокрема:

     платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;

     банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

     Підпунктом 14.1.247 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що торгівля валютними цінностями - операції, пов’язані з переходом права власності на національну валюту України, іноземну валюту, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у національній валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, банківські метали.

     До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами р.IV ПКУ (пп.165.1.51 п.165.1 ст.165 ПКУ).

     Враховуючи вищевикладене, дохід від продажу фізичною особою, придбаних у банку, банківських металів оподаткуванню не підлягає.


6.Яким чином розрахувати податкове зобов’язання з ПДФО  за ставками 15% або 17% згідно поданої декларації про майновий та доходи якщо протягом року ФО отримувала доходи від одного податкового агента та від надання іншій ФО майна в оренду?


Відповідь: Відповідно до п.164.6 ст.164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

     Статтею 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що базою обкладання єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є виплати, які входять до фонду оплати праці, або винагорода, отримана за цивільно-правовою угодою за виконані роботи (послуги), які пов’язані із трудовою діяльністю.

     Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 ст.167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

     Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

     Підпунктом «є» п.176.1 ст.176 ПКУ передбачено, що платники податку зобов’язані подавати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року у строки, передбачені ПКУ для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

     Інші оподатковувані доходи, що були нараховані (виплачені, надані) платникам податку, ніж зазначені в абз. першому цього підпункту, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу, що декларується згідно з цим підпунктом.

     Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка протягом року отримувала доходи від одного податкового агента та від надання іншій фізичній особі майна в оренду, для визначення податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за ставками 15% та/або 17 % не здійснює перерахунку податку із річної загальної суми оподатковуваних доходів.

     Для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб сума винагороди, одержана платником податку за договорами оренди нерухомого (рухомого) майна, підлягає оподаткуванню за ставками 15% та/або 17% без зменшення такої суми на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.


7.Яким чином оподатковується ПДФО доходи, отримані ФО від іншої ФО


Відповідь:Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх на території України.

     Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).

     Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених р.IV ПКУ (пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ).

     Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

     Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

     Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи за надані послуги від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 15% та/або 17% в залежності від розміру бази оподаткування в календарному місяці.


8. Яким чином оподатковується дохід . отриманий ФО – спадкоємцем від продажу майнового сертифікату  ЮО?


    Відповідь:  Відповідно до п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними статтею 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації.

     При цьому, майновий пай оформлюється майновим сертифікатом.

     Крім того, умовою не оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від продажу майнового сертифікату, є отримання майнового паю у власність в процесі приватизації та продаж сертифікату здійснює безпосередньо власник паю.

     Якщо майновий сертифікат успадковується та продається спадкоємцем, то дохід, одержаний від такого продажу, буде оподатковуватись на загальних підставах.

     Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

     Згідно із п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку до бюджету.

     Враховуючи вищевикладене, дохід, отриманий фізичною особою – спадкоємцем від продажу майнового сертифікату юридичні особі, включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та підлягає оподаткування податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах за ставкою визначеною п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (15 відсотків та/або 17 відсотків).


9.Як оподатковується ПДФО подарунок, отриманий ФО від ЮО?  


 Відповідь: Згідно із пп. 14.1.54 пп. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (далі – Кодекс) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

     Відповідно до підпункту ”е” підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

     Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

     Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 статті 164 Кодексу (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу).

     Водночас, підпунктом 165.1.39 пункту 165.1 статті 165 Кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, тобто в 2014 році - 609,0 грн., за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

     Отже, вартість подарунку, отриманого платником податку - фізичною особою від юридичної особи, включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується за ставкою 15 (17)% у джерела виплати, з урахуванням вимог пп.165.1.39 п. 165.1 ст.165 Кодексу.


10.За якою ставкою оподатковується дохід, отриманий ФО від продажу сировини (матеріалів, запасних частин тощо)?


Відповідь: Згідно з пп.165.1.25 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, отримана платником податку за здану (продану) ним вторинну сировину та побутові відходи, за брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України.

     Згідно із ст.1 Закону України від 05 березня 1998 року №187/98-ВР «Про відходи» із змінами та доповненнями побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов’язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.

     Згідно з переліком окремих видів відходів як вторинної сировини, збирання та заготівля яких підлягають ліцензуванню, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 183 із змінами та доповненнями, до вторинної сировини відносяться відходи полімерні, відходи гумові, у тому числі зношені шини.

     Таким чином, дохід від реалізації матеріалів, запасних частин та інших речей, які не відносяться до переліку вторинної сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, оподатковується на загальних підставах за ставкою, встановленою п.167.1 ст.167 ПКУ (15% та/або 17% в залежності від розміру отриманого доходу у звітному податковому місяці).




11.Чи виникає об’єкт оподаткування у разі якщо ФО  на підставі договору позики передала своє власне нерухоме майно (рухоме майно) іншому СГ на безоплатній основі?


Відповідь:  Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

     Згідно із ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

     Відповідно до п. 163.1 ст. 163 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування резидента є:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

     доходи з джерелами їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

     іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

     Згідно із п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

     Враховуючи те, що фізична особа, передала на підставі договору позики власне нерухоме (рухоме) майно на безоплатній основі, тобто не отримує доходу, то об’єкта оподаткування у фізичної особи не виникає.


12. Чи є об’єктом оподаткування ПДФО сума допомоги по вагітності та пологах?

  Відповідь: Відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах).


13.Чи буде об’єктом оподаткування ПДФО  вартість спеціального одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування  платнику податків, який перебуває з ним у трудових відносинах?


Відповідь: Відповідно до пп.165.1.9 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надаються роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах. Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.


14.Як оподатковується вартість майна, отриманого внаслідок поділу сумісної власності подружжя?


Відповідь:  Відповідно до пп.165.1.13 п.165.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (нематеріальних активів), які надходять платнику податку за рішенням суду в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя у зв’язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін з урахуванням норм Сімейного кодексу України.


15.Чи підлягає оподаткуванню дохід, одержаний ФО  як відшкодування матеріальної та моральної шкоди?


Відповідь: Відповідно до пп.164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, крім:

     а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю;

     б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання;

     в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або інших сум бюджетного відшкодування;

     г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом;

     ґ) виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.

     Дія цього підпункту не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування.

     До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі (пп.165.1.16 п.165.1 ст.165 ПКУ).




16.Чи оподатковується внесення до статутного фонду  ЮО рухомого та нерухомого майна ФО?  


Відповідь:   Згідно з п.п.165.1.44 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права.


17.Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума стипендії, що виплачується студенту з бюджету, в тому числі місцевого


 Відповідь:    Відповідно до п.п. 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, тобто не вище за суму, що дорівнює сумі прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножену на 1,4 та округлену до найближчих 10 гривень (у 2014 році – 1710 грн.).

     Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15% та/або 17%).


18.Чи має право ФО на податкову знижку при отриманні доходів від підприємницької діяльності?

Відповідь:  Згідно з п.166.3 ст.166 розділу IV Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати. Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки визначено у п. 166.3 ст.166 ПКУ.

     При цьому, відповідно до п.п.166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу.

     Згідно з п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата для цілей розділу ІV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

     Отже, фізична особа – підприємець не має право на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності.


19.Чи переноситься право на отримання податкової знижки на наступні роки?


Відповідь:   Відповідно до пп.166.4.3 п.166.4 ст.166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.


20.Чи має право скористатись податковою знижкою за іпотечним кредитування один із членів сім’ї за вибором, коли об’єкт іпотеки знаходиться у спільній власності ?


Відповідь: Згідно з пп.166.3.1 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст.175 ПКУ.

     Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 ПКУ).

     Зокрема, п.175.2 ст.175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п.175.3 цієї статті.

     Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.


21. Які документи крім податкової декларації необхідно подати до контролюючих органів, щоб скористатись правом на нарахування  податкової знижки щодо частини сум процентів за іпотечним кредитом?


Відповідь: Відповідно до пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 ПКУ.

     Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

     До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

     Виходячи з норм Закону України від 5 червня 2003 року № 898 – ІV «Про іпотеку» зі змінами та доповненнями, кредитні договори платника податку, який бажає нарахувати податкову знижку на частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, повинні відповідати, зокрема, таким умовам: у кредитному договорі зазначено, що ціллю його надання є придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу; до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору; договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим.

     Таким чином, платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:

     кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

     відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

     паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

     Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такої податкової знижки.

     Водночас, згідно до п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

     Враховуючи зазначене вище, платник податку у зв’язку з використанням права на податкову знижку за іпотекою має пред’являти до контролюючого органу документи і відомості, пов’язані з правом на отримання такої знижки.


22.Які відомості повинна містити довідка про доходи ФО , яка надається податковим агентом з метою заповнення декларації про майновий стан та доходи для реалізації права на податкову знижку?


Відповідь: Відповідно до пп. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.     

     На вимогу контролюючогооргану та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

     При цьому, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (пп. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

     Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (ПІБ, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:

     сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);

     розмір та сума податкової соціальної пільги;

     сума нарахованого та утриманого єдиного соціального внеску;

     сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.


23. В яких випадках у фізичної особи  виникає право на отримання  податкової знижки в частині процентів за користування  іпотечним кредитом


Відповідь:   Відповідно до пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

     При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

     Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

     Крім того, відповідно до пп. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, гаданого на такі цілі, та процентів за ним.

     Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

     об’єкт житлової іпотеки придбавається;

     збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

     У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

     Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.


24. Чи має право на податкову знижку ФО яка скористалась умовами молодіжного житлового кредиту


Відповідь:     Згідно з пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

     Так, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.

     Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.


25. Чи можна включати до податкової знижку суми понесені ФО на лікування


Відповідь:  До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно пп.166.3.4 п.166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (пунктом 1 розділу ХІХ цьогоКодексу встановлено, що п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 Кодексу набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування) включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.


26.Які пільги передбачені для платників ПДФО?


 Відповідь:     Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб встановлений розділом IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

     Нормами зазначеного розділу ПКУ передбачено наступні пільги платникам податку:

     - не включення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу окремих видів доходів, зазначених у ст. 165 ПКУ;

-    отримання податкової знижки (ст. 166 ПКУ);

 - отримання податкової соціальної пільги, за умови, що розмір заробітної плати на місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (ст. 169 ПКУ).


27.В який термін торговець цінними паперами  перераховує  ПДФО до бюджету з інвестиційного прибутку?


Відповідь: Згідно з пп.170.2.9 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець (крім операцій з цінними паперами, визначеними у пп.165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ).

     Відповідно до п.1.3 р.І Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2011 №1484 (далі – Методика), для торговця цінними паперами є три розрахункових періоди за які розраховується інвестиційний прибуток з метою справляння податку на доходи фізичних осіб, а саме:

     а) звітний податковий рік;

     б) частина звітного податкового року, якщо протягом такого року за вимогою платника податку податковим агентом здійснюється поточна виплата коштів (визначається за період з 1 січня звітного року або дати початку дії договору податкового агента з платником податку, якщо така дата настає після 1 січня, до дати фактичної поточної виплати коштів);

     в) частина звітного податкового року, якщо протягом такого року виконано або розірвано договір платника податку з торговцем цінними паперами (визначається за період з 1 січня звітного року або дати початку дії договору податкового агента з платником податку, якщо така дата настає після 1 січня, до дати виконання або розірвання договору включно).

     Протягом звітного року до складу місячного оподатковуваного доходу включається фактично нарахований (виплачений) інвестиційний прибуток, отриманий платником податку у складі поточної грошової виплати за датою фактичної виплати та/або за датою виконання або розірвання в період до кінця такого року договору, укладеного з платником податку, а сума податку з фактично нарахованого (виплаченого) інвестиційного прибутку, що підлягає сплаті до бюджету, розраховується в усіх випадках, наведених у цьому пункті, із врахуванням утриманих та сплачених сум податку протягом розрахункового періоду до дати фактичної виплати та/або дати виконання або розірвання договору (абз. перший п.2.17 р.ІІ Методики).

     Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).

     Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПКУ).

     Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (пп.168.1.4 п.168.2 ст.168 ПКУ).

     Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПКУ).

     Отже, при нарахуванні (виплаті) інвестиційного прибутку, який відповідно п.2.17 р.ІІ Методики включається до складу місячного оподатковуваного доходу, застосовуються загальні норми щодо перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету, крім випадку, якщо у зв’язку з виконанням або розірванням у період до кінця звітного податкового року договору одночасно не здійснюється поточна виплата коштів.

     Якщо у зв’язку з виконанням або розірванням у період до кінця звітного податкового року договору одночасно не здійснюється поточна виплата коштів, то інвестиційний прибуток, розрахований податковим агентом, вважається отриманим в останній робочий день строку дії такого договору; податок на доходи фізичних осіб розраховується, утримується та перераховується до бюджету податковим агентом не пізніше календарного місяця, наступного за місяцем, на який припадає дата виконання або розірвання договору (абз. четвертий п.2.17 р.ІІ Методики).

     За результатом звітного податкового року податковий агент здійснює розрахунок інвестиційного прибутку, отриманого платником податку у такому році, та суми податку з такого прибутку, що підлягає сплаті до бюджету, із врахуванням утриманих та сплачених сум податку протягом року (п.2.18 р.ІІ Методики).

     Інвестиційний прибуток, розрахований податковим агентом за результатами звітного податкового року, вважається отриманим в останній робочий день грудня такого року, а податок розраховується, утримується та перераховується до бюджету податковим агентом до кінця січня року, що настає за звітним (п.2.19 р.ІІ Методики).


28.Який алгоритм розрахунку ПДФО за цивільно-правовими договорами


 Відповідь:   Відповідно до пп.164.2.2 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного платника податку.

     При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п.164.6 ст.164 ПКУ).

     Згідно із п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

     Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

     Наприклад, якщо платник податку отримав місячний дохід у вигляді винагороди, що дорівнює 14000 грн., то податковий агент повинен виконати наступний алгоритм оподаткування даного доходу:

     база оподаткування становитиме 13636 грн., за вирахуванням єдиного соціального внеску (14000 – (14000 грн. х 2,6%) = 13636 грн., де 2,6% - єдиний соціальний внесок);

     база оподаткування до якої застосовується ставка податку 15 % становитиме 12180 грн. (десятикратний розмір мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2014 року);

     база оподаткування до якої застосовується ставка податку 17 % відповідно становитиме 1456 грн. (13636 грн. – 12180 грн. = 1456 грн.).

     Далі визначається сума податку:

     за ставкою 15% оподатковується дохід 12180 грн., з якого податок дорівнює 1827,0 грн.;

     за ставкою 17 % оподатковується дохід 1456 грн., з якого податок дорівнює 247,52 грн.

     Отже, виходячи з прикладу, загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає утриманню податковим агентом з місячного доходу платника податку 14000 грн. становить 2074,52 грн. (1827,0 грн. + 247,52 грн.).


29.Чи має право на податкову пільгу інвалід ІІІ групи з дитинства?


Відпоідь: Надання податкових соціальних пільг передбачено ст.169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

     Згідно з пп. «г» п.п.169.1.3 п.169 ст.169 ПКУ з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту (100 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи), для такого платника податку, який є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена підпунктом «б» підпункту 169.1.4 цього пункту (інвалідів І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни).

     Розділом XIX «Прикінцеві положення» ПКУ встановлено, що до 31.12.2014 для цілей застосування п.п. 169.1.1 п.169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

     Підпунктом 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

     Таким чином, платники податку – інваліди ІІІ групи з дитинства в ПКУ не зазначені як окрема пільгова категорія, але при дотриманні установленого рівня заробітної плати мають право на податкову соціальну пільгу, яка надається у вигляді зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що у 2013 році дорівнює 573,50 грн. при граничному доході 1610 грн, у 2014 році дорівнює 609,00 грн. при граничному доході 1710 грн.


30.Якою ПСП може скористатися самотня мати?


Відповідь:  Порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ).

     Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь – який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунок на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

     Згідно із ст. 1 розділу ХІХ ПКУ до 31 грудня 2014 року для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

     Згідно із пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.

     Відповідно до пп. 169.3.1 та п. 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

     Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.

     Враховуючи вищевикладене, самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у

розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ та наданням відповідних підтверджуючих документів.


31.Чи мае право  на підвищену ПСП студент за яких умов?


  Відповідь: Відповідно до пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ студент має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1 ст. 169 ПКУ.

     При цьому, пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

     Враховуючи вищевикладене, якщо студент, отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати такого платника податку не застосовується.

     Якщо, студент, який не отримує стипендію або отримує спонсорську стипендію і одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 % при умові, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує у 2012 році – 1500 грн., у 2013 році – 1610 грн.

     При цьому, він повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету.


32. Чи має право на ПСП та у якому розмірі батьки. Які мають двох дітей одна з яких є дитиною –інвалідом?


Відповідь:  Відповідно до пп. 169.2.1 та пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

     Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

     Перелік таких документів та порядок їх подання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».

     Згідно із ст. 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ), на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2012 р. – 536 грн. 50 коп., у 2013 році – 573 грн. 50 коп.), на кожну таку дитину.

     При цьому, на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2012 р. - 804 грн. 75 коп., у 2013 році – 860 грн. 25 коп.), мають право платники податку, які утримують дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.

     Відповідно до пп. 169.3.1 п. 169.3 ст. 169 ПКУ у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у пункті 169.1 цієї статті, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, крім випадку, передбаченого пп. «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, податкова соціальна пільга за яким додається до пільги, визначеної підпунктом 169.1.2 цього пункту у разі, якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів).

     Таким чином, платник податків при додержанні всіх вимог ст. 169 ПКУ має право на застосування двох пільг: на кожну дитину віком до 18 років, яка не є інвалідом, - по 100 % пільги (у 2012 році – 536 грн. 50 коп., у 2013 році – 573 грн. 50 коп.), та на кожну дитину-інваліда - по 150 % (у 2012 році - 804 грн. 75 коп., у 2013 році – 860 грн. 25 коп.).

     Крім того, як виключення, граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2 та пп. «а» і «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.


33.Які документи подаються батьками, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років для отримання ПСП?


Відповідь:  Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), будь – який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунок на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

     Згідно із ст. 1 розділу ХІХ ПКУ до 31 грудня 2014 року для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

     Відповідно до пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відсотків суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину.

     Згідно із ст. 2 Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 (далі – Порядок), платник податку подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за встановленою Державною податковою службою формою.

     Згідно із п. 3 ст. 5 Порядку для застосування пільги з підстав, передбачених у пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років, крім заяви подає:

     копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;

     копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник).


34. За якою формою платники податків подають заяву про відмову застосування ПСП?


Відповідь:  Відповідно до ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) у разі самостійного прийняття рішення щодо припинення права користування податковою соціальною пільгою, платник податку зобов’язаний надати працедавцю заяву про відмову від застосування пільги.

     Враховуючи те, що нормами ПКУ не передбачено встановлення якоїсь єдиної форми заяви, то платник податків має право надати заяву про відмову у довільній формі.


35.Чи необхідно платникам податків подавати щорічно заяву на застосування ПСП?


Відповідь:  Відповідно до пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

     Згідно із пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги).

     Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

     Враховуючи вищевикладене, нормами ПКУ не передбачено щорічне подання заяви про застосування пільги.

     При цьому, якщо у платника податків виникає право на застосування податкової соціальної пільги з інших підстав ніж тих, які були зазначені у попередній заяві, то такий платник повинен надати нову заяву з відповідними підтверджуючими документами.


36.Який алгоритм проведення ЮО  перерахунку сум доходів та наданих ПСП ФО?


Відповідь: Алгоритм проведення юридичною особою перерахунку сум доходів та наданих фізичній особі податкових соціальних пільг складається з урахуванням положень пп.169.4.1 пп.169.4.2, пп.169.4.4 п.169.4 ст.169, абз. третього п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

     Перерахунок податкової соціальної пільги проводиться з метою забезпечення виконання норми ПКУ щодо обмеження розміру заробітної плати звітного податкового місяця, який дає право платнику податку на застосування податкової соціальної пільги, та перевірки правильності нарахування податку на доходи фізичних осіб за кожний окремий податковий період (місяць).

     Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ).

     Згідно із пп.169.4.2 п.169.4 ст.169 ПКУ роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абз. другого п.167.1 ст.167 ПКУ, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:

     за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

     під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених пп.169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ

(обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги);

     під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

     Перерахунок полягає в уточненні виплачуваних протягом року місячних доходів з урахуванням сум, які були нараховані безпосередньо за відповідні звітні місяці (відпускні, лікарняні тощо). Уточнені місячні оподатковувані доходи розраховуються кожний окремо як об’єкти оподаткування;

     розрахована по кожному місяцю сума оподатковуваного доходу порівнюється:

     1) з граничною сумою доходу, який дає право платнику податку на застосування податкової соціальної пільги;

     2) з сумою доходу, яка визначається для оподаткування за ставкою 15%.

     проводиться кінцеве оподаткування розрахованого оподатковуваного доходу і визначається сума податку по кожному місяцю окремо;

     проводиться розрахунок остаточної річної суми податку, яка складається з сум податків, визначених за наслідками перерахунку кожного окремого місячного оподатковуваного доходу;

     у разі перевищення річної розрахункової суми податку над фактично утриманим податком за рік визначається сума недоплати;

     сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати;

     якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається платником податку до складу податкового зобов’язання за наслідками звітного податкового року та сплачується ним самостійно.


37.Чи потрібно ЮО застосовувати ПСП при нарахуванні ПДФО до заробітної плати  у вигляді авансу?


Відповідь:  Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VІ із змінами і доповненнями платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2013 році – 1610 грн., у 2014 році – 1710 грн.).

     У разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений розмір, питання надання податкової соціальної пільги не розглядається, незалежно від категорії платника податку, що її одержує.

     Таким чином, податкова соціальна пільга застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини, тобто авансу.


38. На яку ПСП та при якому граничному доході  у вигляді заробітної плати ФО має право зменшувати дохід у вигляді заробітної плати від одного працедавця?


Відповідь: Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) будь – який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунок на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

     Згідно із ст. 1 розділу ХІХ ПКУ до 31 грудня 2014 року для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

     Згідно із абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

     У 2013 році податкова соціальна пільга дорівнювала 573,50 грн. при граничному доході 1610,00 грн., у 2014 році податкова соціальна пільга дорівнює 609,00 грн. при граничному доході 1710,00 грн.


39. Чи має право  на ПСП ФО  яка працює неповний день?


  Відповідь:  Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VІ із змінами і доповненнями платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

     У 2013 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 1610 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1147 грн. х 1,4), у 2014 році – 1710 грн. (1218 грн. х 1,4).

     Тобто, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.


40.Чи має право ФО-іноземець, яка має місце постійного проживання в Україні самостійно здавати нерухоме майно в оренду?


   Відповідь:   Відповідно до пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) нерухомість, що належить фізичній особі - нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів.      Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

     Враховуючи вищевикладене, незалежно від того, що фізична особа – нерезидент має постійне місце проживання в України, здавання в оренду нерухомого майна здійснюється відповідно до вимог пп. 170.1.3 п 170.1 ст. 170 ПКУ, тобто через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів.


41.Чи необхідно ФО . яка здає в оренду власне майно реєструватись ФОП?


  Відповідь:   Відповідно до ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

     Таким чином, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ без реєстрації орендодавця як фізичною особою - підприємцем.


42.Яким чином  оподатковується ПДФО  сума доходу, отриманого ФО резидентом від продажу інвестиційного активу?


Відповідь: Відповідно до пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

     Згідно із пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).

     Пунктом 170.2 ст. 170 ПКУ встановлено, що платник податку, який проводить операції з інвестиційними активами, має право скористатися послугами професійного торговця цінними паперами, включаючи банк та укласти договір з таким торговцем про виконання ним функцій податкового агента.

     Відповідно до пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ при застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПКУ податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

     Запровадження обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в пп. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ.

     Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка здійснює протягом звітного року продаж інвестиційного активу юридичній особі та отримує інвестиційний прибуток, повинна надати податкову декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та сплати податок на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15% та/або 17%).


43.Які операції прирівнюються до продажу інвестиційного активу?


Відповідь:   Відповідно до пп.170.2.2 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

     обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

     зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;

     повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.


44. Як оподатковується ПДФО  дохід ФО у вигляді відсотків (дисконту) від володіння облігаціями?  


  Відповідь: Відповідно до п.167.2 ст.167 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого у вигляді відсотків (дисконту), отриманого власником облігації від їх емітента відповідно до закону.

     Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).


45.Як оподатковуються дивіденди нараховані на користь ФО?


Відповідь: Відповідно до пп.164.2.8 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді дивідендів (крім дивідендів, визначених у пп.165.1.18 п.165.1 ст.165 ПКУ).

     Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п.170.5 ст.170 ПКУ.

     Дивіденди, нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав - резидентом, що є юридичною особою, оподатковуються за ставкою, визначеною у п.167.2 ст.167 ПКУ, крім дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, які згідно із пп.153.3.7 п.153.3 ст.153 ПКУ прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (пп.170.5.3 п.170.5 ст.170 ПКУ).

     Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п.164.6 ст.164 ПКУ).

     Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ доходи, одержанні, у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами оподатковуються за ставкою 15 відсотків.

     Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому п.167.1 ст.167 ПКУ, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

     Доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (пп.170.5.4 п.170.5 ст.170 ПКУ).

     Отже, дивіденди, нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав -

резидентом, що є юридичною особою, оподатковуються за ставкою 5%.

     Дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які, зокрема, мають статус привілейованих, прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати та оподатковуються за ставками 15% та/або 17%.


46. За якою ставкою ПДФО оподатковуються виграши та призи?


Відповідь:  Відповідно до п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі, зокрема, виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

     Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків

     Згідно з п.167.3 ст.167 ПКУ ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної абзацом першим п.167.1 ст.167 ПКУ, бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшу у державній та недержавній грошовій лотереї та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) на користь резидентів або нерезидентів.

     Як виняток з абзацу першого цього пункту грошові виграші у спортивних змаганнях (крім винагород спортсменам - чемпіонам України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня, у тому числі спортсменам-інвалідам, визначених у підпункті ”б” пп.165.1.1 п.165.1 ст.165 ПКУ) оподатковуються за ставкою, визначеною у п.167.1 ст.167 ПКУ.


47.Яким чином оподатковується благодіна допомога надана дитячому будинку сімейного типу?


Відповідь:  Відповідно до п.п. “б” п.п.170.7.4 п.170.7 ст.170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами - юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості): будинку маляти, будинку дитини, будинку-інтернату, школі-інтернату (у тому числі спеціальній, санаторній або для сиріт), дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї, школі соціальної реабілітації, притулку для неповнолітніх; приймальнику-розподільнику системи Міністерства внутрішніх справ України для розподілу благодійної допомоги між особами, які не досягли вісімнадцятирічного віку та перебувають у цих закладах;

     Благодійна допомога, отримана дитячими будинками сімейного типу або прийомними сім’ями, звільняється від оподаткування, якщо її сума (вартість) не перевищує триста тисяч гривень протягом звітного податкового року під час дії договору державної опіки (п.п. “ж” п.п.170.7.4 п.170.7 ст.170 ПКУ).

     Згідно з п.п.170.7.5 п.170.5 ст.170 ПКУ набувач цільової благодійної допомоги у вигляді коштів має право на її використання протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту. Термін ”ендавмент” означає суму коштів або цінних паперів, які вносяться благодійником у банк або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання процентів або дивідендів, нарахованих на суму такого ендавменту.


48.Чи підлягає під об’єктом оподаткування ПДФО благодійна допомога у тому числі гуманітарна допомога, яка надходить у вигляді майна?


Відповідь:  Відповідно до пп.170.7.1 п.170.7 ст.170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна допомога (далі - благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним цим пунктом.

     Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.

     Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.


49.Який порядок оподаткування  одноразової страхової виплати,  яка виплачується застрахованій особі  за договором довгострокового страхування життя, що дожила до закінчення терміну договору?




Відповідь: Відповідно до пп. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) договір довгострокового страхування життя - договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п’яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або ІІ групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку – роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя.

     Згідно із пп. 170.8.1 п. 170.8 ст. 170 розділу IV ПКУ податковим агентом платника податку – отримувача виплати, довічної пенсії чи викупної суми є страхових-резидент, який нараховує страхову виплату чи викупну суму за договором недержавного пенсійного забезпечення або довгострокового страхування життя.

     Відповідно до пп. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 ПКУ податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставками, визначеними у п. 167.1 ст. 167 ПКУ з 60 відсотків суми одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обмовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору.

     Враховуючи вищевикладене, уся сума одноразової страхової виплати, яка виплачується застрахованій особі, що дожила до закінчення строку договору довгострокового страхування життя, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, однак оподатковується лише 60 % від такої суми.


50.Чи підлягає оподаткуванню ПДФО страхова виплата  на користь ФО, як резидента так і нерезидента  по договору страхування життя. Іншого ніж довгострокове , у разі настання страхового випадку?


Відповідь:  Відповідно до п.162.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на доходи фізичних осіб, зокрема, є:

     фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

     фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

     Згідно з пп. а) пп.165.1.27 п.165.1 ст.165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання таких умов, зокрема, під час страхування життя або здоров’я платника податку у разі:

     дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором;

     викупна сума в частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя;

     в разі страхового випадку - факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця).




ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів  у м. Києві


10.06.2014 14:31