>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

22.10.2018cal

22.10.2018

Тренінг з питань ефективного планування закупівель


Дата проведення 1 листопада 2018, участь безкоштовна.

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
18.10.2018cal

18.10.2018

Верховна рада України сьогодні, 18 жовтня, у другому читанні прийняла Кодекс з процедур банкрутства. 


 Документ підтримали 237 народних депутатів.   

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
17.10.2018cal

17.10.2018

#Поради_від_Радника


Закупівля постачання та розподілу електричної енергії. Чи потрібно встановлювати кваліфікаційні критерії?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
16.10.2018cal

16.10.2018

Підсумки семінару для замовників на тему:


 Купуємо електричну енергію по-новому: від переговорної процедури до відкритих торгів

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Податок на прибуток. Питання-відповіді:

1. Які ставки податку на прибуток з 01.01.2015 року?

Відповідь: Відповідно до п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

Пунктом 136.2 ст. 136 ПКУ визначено, що під час провадження страхової діяльності юридичних осіб резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

3 відсотки за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ;

0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених п.п. 14.1.52, 14.1.52 прим.1, 14.1.52 прим.2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Ставки 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п. 136.3 ст. 136 ПКУ).

Згідно з п. 136.4 ст. 136 ПКУ під час провадження букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:

10 відсотків від доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор з використанням гральних автоматів;

18 відсотків від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.

Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у п.п. 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ст. 136 ПКУ).


2.Як визначається звичайна ціна з 01.01.2015року?

Відповідь:  Відповідно до п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ. 

     У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайна ціна операції визначається відповідно до ст. 39 ПКУ, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну.

     Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування за умови, що неможливо застосувати методи, зазначені у п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.

     Під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого передбачено законом.

     Якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає рівню ринкових цін на момент укладення такого контракту.

     Якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу.


3.Чи включаються до складу витрат роботодавця та в якому розмірі витрати,  здійсненні  ним до (з) 01.01.2015 на користь працівників до недержавного пенсійного фонду?

Відповідь: Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71), який набрав чинності з 01.01.2015,, змінено редакцію розділу ІІІ ПКУ.

     Відповідно до п. 142.2 ст. 142 ПКУ у редакції, чинній до 01.01.2015., якщо відповідно до договору довгострокового страхування життя, договору довірчого управління або будь-якого виду недержавного пенсійного забезпечення платник цього податку зобов’язаний сплачувати за власний рахунок страхові платежі (страхові премії, страхові внески), пенсійні внески до недержавних пенсійних фондів та внески на рахунки учасників фондів банківського управління найманої ним фізичної особи, то такий платник податку має право включити до складу витрат кожного звітного податкового періоду (наростаючим підсумком) суму таких внесків, загальний обсяг якої не перевищує 25 відсотків заробітної плати, нарахованої такій найманій особі протягом податкового року, на який припадають такі податкові періоди. 

     При цьому, сума таких платежів не може перевищувати розмірів, визначених у р. IV ПКУ, протягом такого податкового періоду.

     Норми цього підпункту застосовуються із врахуванням положень р. XX «Перехідні положення» ПКУ.

     Зокрема, згідно з п.п.«в» п.п.164.2.16 п.164.2 ст.164 ПКУ у редакції, чинній до 01.01. 2015, сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який вноситься страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) або сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як п’яти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.     Відповідно до п. 11 підр. 4 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у редакції, чинній до 01.01. 2015, до прийняття змін до законодавства про пенсійну реформу (впровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування) платник податку має право включити до витрат кожного звітного податкового періоду (наростаючим підсумком) суму внесків на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством, а також внесків, визначених абзацом другим п. 142.2 ст. 142 ПКУ, загальний обсяг яких не перевищує 15 відсотків заробітної плати, нарахованої такій найманій особі протягом податкового року, на який припадають такі податкові періоди.

     Починаючи з 01.01. 2015 згідно з п. 141.7 ст. 141 ПКУ платник податку, який здійснює виплати на користь своїх працівників як внески до недержавних пенсійних фондів відповідно до укладених договорів, має право включити до складу витрат кожного податкового (звітного) періоду (наростаючим підсумком) суму таких внесків у повному обсязі.


4. Чи необхідно підприємствам та організаціям. Які основані громадськими організаціями інвалідів, отримувати у 2015 році нові дозволи на право користування пільгами з оподаткування?

Відповідь: 28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України за № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71), положення якого у частині справляння податку на прибуток підприємств набрали чинності 01.01.2015.

У п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) в новій редакції збережені норми п.154.1 ст.154 ПКУ в редакції, чинній до 1 січня 2015 року, відповідно до яких підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів, звільняються від оподаткування з урахуванням дотримання певних умов.

Відповідно до п. 142.1 ст. 142 ПКУ в редакції, що діє з 01.01. 2015, звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Порядок надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2007 року № 1010 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 518 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України») (далі – Порядок).

Так, п. 2 Порядку визначено критерії, яким повинні відповідати підприємства з філіями, відокремлені підрозділи (у разі наявності) та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів, для отримання зазначеного дозволу. 

Обласні, Київська міські держадміністрації розглядають подані підприємством, організацією документи, передбачені п. 3 Порядку, та відповідно до п.п. 7-11 Порядку приймають рішення про доцільність надання або відмови в наданні дозволу.

З огляду на викладене, раніше видані рішення (прийняті до 1 січня 2015 року) щодо надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування у 2015 році зазначеній категорії пільговиків, не потребують заміни у зв’язку із змінами, внесеними Законом № 71, за умови, що такі підприємства відповідають усім вимогам, встановленим законодавством для користування такими пільгами.


5. Які форми фінансової звітності  повинні подаватися платниками  податку на прибуток до контролюючих органів разом з податковою декларацією, починаючи з 01.01.2015

  Відповідь: Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. 

     Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. 

     У складі фінансової звітності платник податків має право зазначати тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику.

     Згідно з абз. 2 п. 1 підр. 4 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ суб’єкти господарювання – платники податку на прибуток подають фінансову звітність з урахуванням податкових різниць починаючи із звітних періодів 2014 року.

     Частиною 2 cт. 11 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) визначено, що фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

     Для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати (ч. 3 ст. 11 Закону № 996). Зокрема, наказом Мінфіну від 25.02.2000 № 39 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва».

     Пунктом 16 підр. 4 р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено критерії для платників податку, що мають право на застосування ставки 0 відсотків. З урахуванням ч. 7 ст. 11 Закону № 996 платники податку на прибуток, що мають право на застосування ставки 0 відсотків, зобов’язані складати та подавати до відповідних органів фінансову звітність, передбачену для суб’єктів малого підприємництва, один раз на рік. 

     Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року) (ч. 1 ст. 13 Закону № 996).

     Тобто платники податку на прибуток (крім малих підприємств) подають разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали квартальну фінансову звітність, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.

     До податкової декларації за рік такі платники подають річну фінансову звітність, яка включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

     Платники податку на прибуток – малі підприємства та юридичні особи, що мають право на застосування ставки 0 відсотків, подають разом з річною податковою декларацією скорочену за показниками фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.


ДПІ у Печерскому  районні ГУ ДФС у м. Києві

31.03.2015 15:57