Журнал 'Радник в сфері державних закупівель'2 — Нормативна база2 — ДПI iнформує2 — РУБРИКА «ПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ»2 — Податок на прибуток підприємств3
>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       

Новини

23.01.2018

Президент підписав Закон про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі»

та деяких інших Законів України щодо здійснення моніторингу закупівель

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
23.01.2018
Читати всю статтю ...

Прозорість з наслідками, або Граблі «відкритої ціни»

випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 34–37.

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
23.01.2018
Читати всю статтю ...

22.01.2018

Все, що потрібно знати про тендер: хто? як? коли?

SMART-регіони: лайфхаки у ProZorro м. Чернівці

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.01.2018
Читати всю статтю ...

Поради_від_Радника

Відкриті єдині державні реєстри:

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.01.2018
Читати всю статтю ...

Лист МЕРТУ № 3304-06/1900-06 від 17.01.2018

Щодо учасників нерезидентів

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.01.2018
Читати всю статтю ...

Податок на прибуток

Податок на прибуток


1. За якою датою визнаються доходи від реалізації товарів (робіт, послуг)?

Відповідь: Згідно зі п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.


2. Чи включаються до складу доходів суми коштів (інших видів компенсації), отримані платником податку на прибуток як оплата товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених у період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності?

Відповідь: Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137 Податкового кодексу, на підставі документів, зазначених у п. 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, інших доходів, які визначаються відповідно до п. 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у п. 135.3 цієї статті та у ст. 136 Податкового кодексу.

Інші доходи включать, зокрема, суми коштів (інших видів компенсації), отримані платником податку як оплата товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених у період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, з яких не був сплачений єдиний податок, включаються до доходу (без урахування сум податку на додану вартість, що надійшли у вартості таких товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у звітному податковому періоді отримання таких коштів (інших видів компенсації)


3. Яка дата є датою визнання доходу у разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів?

Відповідь: Порядок визнання доходів встановлено ст. 137 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу датою отримання доходів, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 Податкового кодексу.

Зокрема, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу визначено, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.  

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Оскільки норми ст. 137 Податкового кодексу не передбачають окремого правила визнання доходів за операціями з реалізації товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів, то дохід за такими операціями визнається на дату, визначену за п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу.


4. Яка передбачена відповідальність за неподання звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій?

Відповідь: Відповідно до р. ІІІ Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом ДПА Україні від 31.01.2011 №56, подання Звіту та сплата податку на прибуток здійснюються у строки, встановлені Податковим кодексом України.

Документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку є податковою декларацію, розрахунком (п.46.1 ст.46 ПКУ).

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Зокрема, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п.120.1 ст.120 ПКУ).

Враховуючи викладене, неприбуткова організація (установа) за неподання або несвоєчасне подання до контролюючих органів податкової декларації - Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, сплачує штраф у розмірі в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.


5. Чи враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування у складі доходу отримані штрафи, неустойки, пені та на яку дату?

Відповідь: Згідно чинних положень Податкового кодексу України суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду відносяться до інших доходів. Зокрема пунктом 137.13 статті 137 Податкового кодексу визначено, що суми штрафів та/або неустойки чи пені, отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду, включаються до складу доходів платника податку за датою їх фактичного надходження.

Отже, суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування у складі інших доходів за датою їх фактичного надходження.


6. Як відобразити у податковому обліку витрати юридичної особи, які понесені у зв’язку з участю працівника у семінарі?

Відповідь: До складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Отже, якщо участь у семінарах передбачає отримання інформаційно-консультаційних послуг для забезпечення господарської діяльності платника податку, то оплата таких послуг включається до складу адміністративних витрат та відображається у рядку 06.1 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

При цьому, якщо в результаті участі у семінарі здійснено зміни кваліфікації працівника (розширення та поглиблення професійних знань, умінь та навиків), то такі витрати з метою оподаткування розглядаються як витрати платника податку на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації за умови наявності відповідних підтверджуючих документів. Порядок визнання таких витрат визначено підпунктом 140.1.3 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України.


7. Яким чином визначається об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств?

Відповідь: Відповідно до пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємства є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 ПКУ, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 ПКУ, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 ПКУ.


8. Які доходи релігійних організацій звільняються від оподаткування?

Відповідь. Відповідно до абз. «д» п.157.1 ст.157 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) до неприбуткових установ та організацій віднесено релігійні організації, які зареєстровані згідно з вимогами законодавства та внесені контролюючими органами в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій.Згідно з п.157.7 ст.157 ПКУ від оподаткування звільняються доходи зазначених неприбуткових організацій, отримані у вигляді: коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

будь-яких інших доходів від надання культових послуг, а також пасивних доходів.Від оподаткування звільняються також доходи неприбуткових організацій, отримані у вигляді коштів як третейський збір (п.157.16 ст.157 ПКУ).

Під терміном «пасивні доходи» слід розуміти доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті (пп.14.1.268 п.14.1 ст.14 ПКУ).

У разі якщо неприбуткова організація отримує дохід із джерел, інших, ніж визначені пунктом 157.7 ст.157 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих із таких інших джерел, що зменшена на суму витрат, пов’язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів. При визначенні сум оподатковуваного прибутку сума амортизаційних відрахувань не враховується (п.157.11 ст.157 ПКУ). У разі ліквідації неприбуткової організації її активи повинні бути передані одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховані до доходу бюджету, якщо інше не передбачено законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації (п.157.13 ст.157 ПКУ).


9. Хто є платниками податку на прибуток підприємств з числа нерезидентів?

  Відповідь:    Відповідно до п.133.1 ст.133 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) платниками податку з числа резидентів є:

     - суб’єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами;

     - управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту. Перелік робіт та послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, визначається Кабінетом Міністрів України. Доходи залізниць, отримані від основної діяльності залізничного транспорту, визначаються в межах надходжень доходу, перерозподіленого між залізницями в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України;

     - підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту;

     - неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього розділу;

     - відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 133.1.1 цього

пункту, визначені відповідно до розділу I «Загальні положення», за винятком представництв.

     Для цілей розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ представництво платника податку - відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням, та який здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи, фінансується такою юридичною особою та не отримує інших доходів, окрім пасивних доходів.


10. Які встановлено періоди  з податку на прибуток підприємств?

  Відповідь:    Відповідно до п. 33.1 ст.33 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) податковим періодом визнається встановлений ПКУ період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

     Податковий період може складатися з кількох звітних періодів (п. 33.2 ст. 33 ПКУ).

     Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених ПКУ, коли контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податку (п. 33.3 ст. 33 ПКУ).

     Відповідно до п. 152.9 ст. 152 ПКУ для цілей Розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у п. 57.1 ст. 57 ПКУ.

     Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім: виробників сільськогосподарської продукції, визначених ст. 155 Розділу ІІІ ПКУ, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року (п.п. 152.9.1 п. 152.9 ст. 152 ПКУ).

     У разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку в середині податкового періоду, перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду (п.п. 152.9.2 п. 152.9 ст. 152 ПКУ).

     Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого звітного податкового періоду), останнім податковим періодом вважається період, на який припадає дата такої ліквідації (п.п. 152.9.3 п. 152.9 ст. 152 ПКУ).

     Для виробників сільськогосподарської продукції, зареєстрованих як платники фіксованого сільськогосподарського податку, не застосовуються норми п.п. 152.9.1 п. 152.9 ст. 152 ПКУ в частині визначення податкового періоду для виробників сільськогосподарської продукції (п.п. 152.9.4 п. 152.9 ст. 152 ПКУ).

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві


15.10.2014 11:21