>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
       

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

21.09.2018cal

Smarttender обирай - інфо тримай…


Хто здійснюватиме моніторинг публічних закупівель?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

20.09.2018

13 вересня 2018 року на засіданні Антимонопольного комітету України прийнято рішення


про надання дозволу на концентрацію інтернет-супермаркету «Rozetka» і групи компаній «EVO».

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

Перший електронний майданчик приєднався до партнерської програми Openmarket з продажу арештованого майна


19 вересня комісія Міністерства юстиції України прийняла рішення

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

1. Чи може юридична особа перейти на спрощену систему оподаткування протягом року
Відповідно до пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому пп.298.1.4 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст.291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл.1 р.XIV ПКУ.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

2. Які критерії передбачено для юридичної особи, що обирають спрощену систему оподаткування

Відповідно до п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридичні особи - суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності належать до четвертої або шостої груп платників єдиного податку.
Четверта група - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;
обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень (пп.4 п.291.4 ст.291 ПКУ).
Шоста група - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень (пп.6 п.291.4 ст.291 ПКУ).
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

3. Які юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку

Відповідно до пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють:
1) діяльність з організації, проведення азартних ігор;
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними р.III ПКУ;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.
Також, не можуть бути платниками єдиного податку:
страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів (пп.291.5.4 п.291.5 ст.291 ПКУ);
суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків (пп.291.5.5 п.291.5 ст.291 ПКУ);
представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку (пп.291.5.6 п.291.5 ст.291 ПКУ);
юридичні особи – нерезиденти (пп.291.5.7 п.291.5 ст.291 ПКУ);
суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп.291.5.8 п.291.5 ст.291 ПКУ).
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

4. Які відомості зазначаються у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування

Відповідно до п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у заяві зазначаються такі обов’язкові відомості:
найменування суб’єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи);
дані документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичної особи відповідно до закону;
податкову адресу суб’єкта господарювання;
місце провадження господарської діяльності;
обрані суб’єктами господарювання ставки єдиного податку або зміна ставки;
середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи;
дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Також, згідно із пп.298.3.1 п.298.3 ст.298 ПКУ до заяви включаються відомості (за наявності) про:
1) зміну найменування суб’єкта господарювання (для юридичної особи);
2) зміну податкової адреси суб’єкта господарювання;
3) зміну місця провадження господарської діяльності;
4) зміну видів господарської діяльності;
5) зміну організаційно-правової форми юридичної особи;
6) дату (період) відмови від застосування спрощеної системи у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ;
7) дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності;
8) зміну групи та ставки платника єдиного податку.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

5. Яким чином юридичній особі відмовитись від спрощеної системи оподаткування
Відповідно до п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Разом з цим, п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:
- у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку четвертої групи, які використали право на застосування іншої ставки, встановленої для шостої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку шостої груп – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
- у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві


6. Які суми не включаються до складу доходу платника єдиного податку
Відповідно до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються:
1) суми податку на додану вартість;
2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;
7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;
8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;
9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

7. Що є доходом для платника єдиного податку юридичної особи
Відповідно до пп.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3ст.292 ПКУ.
Згідно із п.292.3 ст.292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку четвертої та шостої груп за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
До суми доходу платника єдиного податку четвертої та шостої груп за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві
8. Які розміри ставок єдиного податку встановлені для юридичних осіб

Відповідно до пп.293.3.1 п.293.3 ст.293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) відсоткова ставка єдиного податку для четвертої групи (юридичних осіб) платників єдиного податку встановлюється у розмірі:
3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Згідно із пп.293.3.2 п.293.3 ст.293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для шостої групи (юридичних осіб) платників єдиного податку встановлюється у розмірі:
5 відсотків доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
7 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Пунктом 293.5 ст.293 ПКУ визначено, що ставки єдиного податку для платників четвертої та шостої груп встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених п.293.3 ст.293 ПКУ:
до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у пп.4 і пп.6 п.291.4 ст.291 ПКУ;
до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у гл.1 р.XIV ПКУ;
до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

9.Термін сплати ЄП ЮО- платників ЄП

Відповідно до п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої та шостої груп (юридичні особи) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси (п.295.4 с.295 ПКУ).

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві
10. До якого контролюючого органу подається податкова декларація платника ЄП та сплачується ЄП ЮО -платником ЄП

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).
Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (п. 296.4 ст. 296 ПКУ).
Відповідно до п. 10.1.2 п. 10.1 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1562/20300 (далі – Порядок обліку), платники податків зобов’язані протягом 10 календарних днів від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаної із зміною адміністративно-територіальної одиниці, подати до органу доходів і зборів за новим місцезнаходженням (місцем проживання) заяву за ф. № 1-ОПП або за ф. № 5-ОПП.
Процедури переведення платника податків розпочинаються та проводяться органами доходів і зборів при надходженні хоча б одного з таких документів:
відомостей державного реєстратора про внесення змін до відомостей про місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
заяви за ф. N 1-ОПП або за ф. N 5-ОПП із позначкою ”Зміни”, поданих платником податків до органу доходів і зборів за новим місцезнаходженням (п.п. 10.1.1 п. 10.1 розд. X Порядку).
Водночас згідно із п.п. 10.1.4 п. 10.1 розд. X Порядку в органі доходів і зборів за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) термін перебування платника податків на обліку повинен бути продовжений до:
закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов’язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата або призначена та орган доходів і зборів вже повідомив платника податків про її проведення;
повернення надміру сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюють органи доходів і зборів, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, і термін повернення переплати чи відшкодування настав;
закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов’язань або закінчення процедур адміністративного оскарження сум грошових зобов’язань та спливу місячного строку після закінчення процедур адміністративного оскарження, якщо в результаті таких процедур органами доходів і зборів прийнято рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків.
Підпунктом 10.1.6 п. 10.1 розд. X Порядку визначено, що дані про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого містяться в Єдиному державному реєстрі, передаються до Єдиного державного реєстру у день взяття на облік в органі доходів і зборів за новим місцезнаходженням (місцем проживання) із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду органу доходів і зборів, у якому платника податків взято на облік.
До взяття на облік платника податків в органі доходів і зборів за новим місцезнаходженням (місцем проживання) він сплачує податки, збори, подає податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконує інші обов’язки платника податків за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).
Таким чином, у разі зміни податкової адреси юридичної особи – платника єдиного податку, подання податкової декларації платника єдиного податку та сплата єдиного податку здійснюється за попереднім місцем податкової адреси до взяття на облік такої юридичної особи за новим місцезнаходженням (місцем податкової адреси).
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

11. Перший звітний період для новостворений ЮО, що обрали спрощену систему оподаткування

Відповідно до п. 294.4 ст. 294 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої, зокрема, для четвертої або шостої групи (юридичних осіб), перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

12. Чи може відокремлений підрозділ ЮО , яка є платником ЄП бути платником інших податків та зборів


Відповідно до п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридичні особи - суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності належать до четвертої або шостої груп платників єдиного податку.
Четверта група - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;
обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень (пп.4 п.291.4 ст.291 ПКУ).
Шоста група - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень (пп.6 п.291.4 ст.291 ПКУ).
Не можуть бути платниками єдиного податку представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку (пп.291.5.6 п.291.5 ст.291 ПКУ).
Доходом платника єдиного податку є для юридичної особи - будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ (пп.2 п.292.1 ст.292 ПКУ).
Таким чином, платник єдиного податку четвертої групи у податковій декларації платника єдиного податку – юридичної особи відображає обсяг доходу та середньооблікову кількість працівників в цілому по юридичній особі з урахуванням відокремлених підрозділів.
Отже, відокремлений підрозділ юридичної особи, яка є платником єдиного податку, не може бути платником інших податків та зборів.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві
13. Визначення доходу ЮО- платника ЄП від продажу земельної ділянки

Згідно із пп.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.
Юридичні особи - платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику (п.44.2 ст.44 ПКУ).
Спрощена система бухгалтерського обліку і звітності для юридичних осіб – платників єдиного податку передбачає складання фінансової звітності відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 (далі - П(С)БО 25), згідно з п.8 якого суб’єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат, визнають витрати і доходи з урахуванням вимог ПКУ.
Облік операцій із землею та її капітальним поліпшенням визначено ст.147 ПКУ.
Відповідно до п. 147.1 ст. 147 ПКУ платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об’єкта власності. Витрати, пов’язані з таким придбанням, не підлягають включенню до витрат за звітний податковий період та не підлягають амортизації.
Якщо в майбутньому такий окремий об’єкт власності продається, платник податку включає до складу доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, пов’язаних із купівлею такого окремого об’єкта власності, які збільшені на коефіцієнт індексації, визначений у п.146.21 ст.146 ПКУ.
У разі якщо витрати (з урахуванням зазначеної переоцінки), понесені у зв’язку з придбанням такого об’єкта власності, перевищують доходи, отримані внаслідок його продажу, збиток від такої операції не повинен впливати на об’єкт оподаткування та покривається за рахунок власних джерел платника податку.
Пунктом 147.2 ст.147 ПКУ визначено, що у разі продажу землі, отриманої у власність у процесі приватизації, платник податку включає до складу доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою оціночної вартості такої землі, визначеної згідно з установленою методикою вартісної оцінки земель з урахуванням коефіцієнтів її функціонального використання на момент такого продажу.
У разі якщо витрати перевищують доходи, отримані внаслідок його продажу, збиток від такої операції не повинен впливати на об’єкт оподаткування та покривається за рахунок власних джерел платника податку.
Дохід, отриманий внаслідок продажу або іншого відчуження землі, визнається згідно з договором купівлі-продажу або іншого відчуження, але не нижче звичайної ціни такої землі (п.147.5 ст.147 ПКУ).
Отже, юридична особа – платник єдиного податку у разі продажу земельної ділянки як окремого об’єкта власності включає до складу доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, пов’язаних із купівлею такої земельної ділянки.
У разі продажу землі, отриманої у власність у процесі приватизації, до складу доходів юридичної особи – платника єдиного податку включається позитивна різниця між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою оціночної вартості такої землі, визначеної згідно з установленою методикою вартісної оцінки земель з урахуванням коефіцієнтів її функціонального використання на момент такого продажу.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві
05.03.2014 16:40