>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Новини

24.04.2018

Офіційне роз’яснення: Як і коли закуповувати ліки, що не увійшли до Нацпереліку

Докладно про нормативне регулювання раціонального планування бюджету медзакладу на ліки для пацієнтів.

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
24.04.2018
Читати всю статтю ...

#Поради_від_Радника

В який термін замовнику потрібно виконати рішення органу оскарження

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
24.04.2018
Читати всю статтю ...

23.04.2018

Роль ДП "Держзовнішінформ"

у публічних закупівлях

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
23.04.2018
Читати всю статтю ...

Втратив чинність порядок видачі паспорта у формі книжечки зразка 1994 року

Таким чином, як і раніше після досягнення 25- та 45-річного віку особа самостійно вирішуватиме, чи вклеїти фото до паспорта у формі книжечки, чи оформити ID-картку.

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
23.04.2018
Читати всю статтю ...

19.04.2018

Аналіз проекту закону

Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
19.04.2018
Читати всю статтю ...

Загальна консультація. Спрощена система оподаткування.

Загальна консультація. Спрощена система оподаткування.


Чи включається до складу доходу ФОП- платника єдиного податку сума кредиту отримана ОФ та внесена на розрахуковиц рахунок ФОП?

Відповідь: Згідно з п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ. При цьому, до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

     Відповідно до норм Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (далі - Інструкція), поточні банківські рахунки для фізичних осіб - резидентів поділяються на: поточні рахунки фізичних осіб - підприємців, які відкриваються для здійснення підприємницької діяльності та поточні рахунки фізичних осіб, які не є підприємцями.

     Згідно з Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку визначення складу доходів суб’єктів господарювання - фізичних осіб - платників єдиного податку, затвердженої наказом ДПС України від 24.12.2012 №1183, кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку з врахуванням вимог ст.292 ПКУ.


Як визначається дохід ОФП-платника ЄП у разі безоплатного отримання товарів (робіт, послуг)?

Відповідь: Відповідно до п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до суми доходу фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

     Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

     Вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, враховується у складі доходу такого платника на рівні не нижче звичайної ціни (п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПКУ).

     Згідно з п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

     У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайна ціна операції визначається відповідно до ст. 39 ПКУ, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну.

     Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування за умови, що неможливо застосувати методи, зазначені у п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.

     Ринкова ціна – це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах ( п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ)..

     Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

     Тобто, до суми доходу фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

     При цьому здійснення операцій з безоплатного отримання товарів (робіт, послуг) фізичними особами – підприємцями - платниками єдиного податку повинно підтверджуватись первинними документами.


Чи звільняється ОФП-платник ЄП першої або другої групи від сплати ЄП на період тимчасової втрати непрацездатності  у звязку з вагітністю та пологами в тому числі коли така непрацездатність не підтверджена листком непрацездатності?

Відповідь:

          Відповідно до п.295.5 ст.295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.    

     Згідно із п.1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 із змінами та доповненнями, листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

     Таким чином, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку першої або другої групи, яка не використовує працю найманих осіб, звільняється від сплати єдиного податку на період її тимчасової втрати працездатності у зв’язку з вагітністю та пологами лише за умови підтвердження такої непрацездатності листком непрацездатності.


Які дії ФОП-платника ЄП  у разі втрати книги обліку доходів та витрат та чи передбачена за це відповідальність?

Відповідь: Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному пп. 296.1.1 – 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ. Форма та порядок ведення книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат (далі – Книги обліку) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.12.11 № 1637 (далі – наказ №1637), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.11 за №1534/20272.

     Відповідно до п.44.5 ст.44 ПКУ встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

     Відповідно до п.10 р.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, у разі втрати Книги обліку доходів і витрат фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинна звернутися до органів внутрішніх справ для подання заяви про втрату Книги обліку та отримати довідку про надання такої заяви.

     Пунктом 8 Порядку ведення Книги обліку, затвердженого наказом №1637 вони повинні зберігатися у платника податку протягом 3 років після виконання останнього запису.

     Відповідно до ст.121 ПКУ незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

     Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

     Статтею 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні порушення від 07 грудня 1984 року №8074-Х зі змінами та доповненнями, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     Отже, у разі втрати фізичною особою – підприємцем книги обліку доходів і витрат до нього застосовується адміністративна та фінансова відповідальність за умови недотримання ним вимог пункту 44.5 ст.44 ПКУ.


Який податковий звітний період вважається останнім  для ФОП платників ЄП , які припиняють провадження підприємницької діяльносіт?

Відповідь:  Відповідно до п. 294.6 ст. 294 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.


Який строк подання платниками ЄП  третьої та п’ятої групи податкової декларації ФОП-платника ЄП?

Відповідь: Згідно з п.296.3 ст.296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої та п’ятої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

     Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ).


Як заповнюється податкова декларація платника ЄП-ФОП  у разі зміни групи протягом року?

Відповідь: Відповідно до пп. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої, третьої або п’ятої групи.

     При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними гл.1 р. XIV ПКУ,

авансові внески, встановлені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.

     Згідно з п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до контролюючого податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

     Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

     1) щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ;

     2) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

     3) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу) (пп. 296.5.2 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

     Платники єдиного податку третьої або п’ятої групи у податковій декларації окремо відображають:

     1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

     2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу) (пп. 296.5.3 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

     Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 № 1688 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2012 № 1159).

     Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, який протягом року самостійно прийняв рішення про зміну групи платника єдиного податку, подає до органу доходів і зборів податкову декларацію з наростаючим підсумком, у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, в якій заповнює відповідні розділи (показники господарської діяльності):

     для платника єдиного податку відповідної групи, на якій перебував такий платник - показники за минулий період;

     для платника єдиного податку відповідної групи, яку обрав (нова група) такий платник - показники за податковий (звітний) період.


Які відомості зазначаються ФОП у заяві про перехід наспрощену систему оподаткування?

Відповідь: Відповідно до п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у заяві зазначаються такі обов’язкові відомості:

     1) найменування прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

     2) дані документа, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи - підприємця відповідно до закону;

     3) податкову адресу суб’єкта господарювання;

     4) місце провадження господарської діяльності;

     5) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;

     6) обрані суб’єктом господарювання група та ставка єдиного податку або зміна групи та ставки єдиного податку;

     7) кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою - підприємцем у трудових відносинах;

     8) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

     Згідно з п.п 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ до заяви включаються відомості (за наявності) про:

     1) зміну прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

     2) зміну податкової адреси суб’єкта господарювання;

     3) зміну місця провадження господарської діяльності;

     4) зміну видів господарської діяльності;

     5) дату (період) відмови від застосування спрощеної системи у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом;

     6) дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності;

     7) зміну групи та ставки платника єдиного податку.


Які відомості про ФОП-платника ЄП зазначаються  у витягу з реєстру платників ЄП?

Відповідь: Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

    Згідно з п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

     1) прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

     2) податкова адреса суб’єкта господарювання;

     3) місце провадження господарської діяльності;

     4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;

     5) ставка єдиного податку та група платника податку;

     6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

     7) дата реєстрації;

     8) види господарської діяльності першої та другої груп;

     9) дата анулювання реєстрації.

           За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру (п.299.9 ст. 299 ПКУ).

     З огляду на зазначене, у витягу з реєстру платників єдиного податку, який видається контролюючим органом, зазначаються відомості про платника єдиного податку, визначені у п. 299.7 ст. 299 ПКУ.


Чи має право уповноважена особа ФОП-платника ЄП отримати витяг з реєстру ЄП?

Відповідь: Відповідно до п. 17.1.2 ст. 17 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податків має право представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника.

     Згідно зі ст.237 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV зі змінами і доповненнями (далі - ЦКУ) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

     Пунктом 19.2. ст.19 ПКУ передбачено, що представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

     Згідно зі ст.51 ЦКУ до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

     Відповідно до п.299.1 ст.299 ПКУ реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

     Згідно з п. 299.9 ст. 299 ПКУ за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

     Враховуючи викладене, фізична особа, яка має нотаріальне посвідчене доручення щодо представлення інтересів платника податків в податкових органах та здійснення відповідних правочинів, є уповноваженою особою фізичної особи – підприємця та може отримати витяг з реєстру платників єдиного податку.


Які критерії передбачені для ЮО, що обирають спрощену систему оподаткування?

Відповідь:  Відповідно до п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридичні особи - суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності належать до четвертої або шостої груп платників єдиного податку.

     Четверта група - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

     середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;

     обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень (пп.4 п.291.4 ст.291 ПКУ).

     Шоста група - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень (пп.6 п.291.4 ст.291 ПКУ).


Які дії ЮО –платника ЄП  у разі порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування?

Відповідь:  Відповідно до п.п. 296.5.5 п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у гл. 1 р. ХIV ПКУ, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

     Пунктом 293.5 ст. 293 ПКУ визначено, що ставки єдиного податку для платників четвертої та шостої груп встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 ПКУ:

     до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 4 і п.п. 6 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

     до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у гл.1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності»;

     до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

     Згідно із п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

     у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку четвертої групи, які використали право на застосування іншої ставки, встановленої для шостої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

     у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку шостої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

     у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

     у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

     у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

     у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.


Чи може бути платником ЄП ЮО, яка здійснює видобуток корисних копалин (для забезпечення власних потреб)?

Відповідь: Відповідно до пп.14.1.91 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) корисні копалини – природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

     Добування корисних копалин - сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини (пп.14.1.51 п.14.1 ст.14 ПКУ).

     Не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють видобуток корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (абз. п’ятий пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПКУ). Зазначена норма ПКУ не передбачає винятку для здійснення видобутку корисних копалин, який не пов’язаний з отриманням доходу (для забезпечення власних потреб: використання для опалення, використання води, інше).

     Отже, юридична особа, яка здійснює видобуток корисних копалин за відсутності економічної вигоди (для забезпечення власних потреб, тобто без врахування реалізації), не може бути платником єдиного податку.


Як іизначається дохід ЮО –платником ЄП, який здійснює комісійну торгівлю?

Відповідь: Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

     Згідно із п.292.4 ст.292 ПКУ у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

     Статтею 1000 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

     Відповідно до ст. 1002 ЦКУ повірений має право на плату за виконання свого обов’язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

     За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (ст.929 ЦКУ).

     Статтею 295 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV із змінами та доповненнями визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійснені ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.

     За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст.1011 ЦКУ).

     Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановленим у договорі комісії (п.1 ст.1013 ЦКУ).

     Тобто, особливістю договорів комісії як і договорів доручення, транспортного експедирування, агентських договорів є те, що за ними право власності на товар чи послугу не переходить до комісіонера (повіреного). За посередницькі послуги комісіонер (повірений) отримує винагороду від комітента (довірителя), яка і є його доходом.

     Таким чином з метою визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та обчислення суми єдиного податку, доходом юридичної особи - платника єдиного податку, який здійснює комісійну торгівлю, є сума отриманої винагороди.


Чи включаються до доходу ЮО –платника ЄП суми стахового відшкодування за пошкоджені ОЗ?

Відповідь: Відповідно до пп.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.

     Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв’язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання (пп.140.1.6 п.140.1 ст.140 ПКУ).

     Згідно зі ст.9 Закону України від 07 березня 1996 року №85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

     Отже, у випадку отримання юридичною особою - платником єдиного податку страхового відшкодування за пошкоджені основні засоби, суми страхового відшкодування включаються до доходу такого платника податку у податковому періоді їх отримання.


Яка дата вважається датою отримання доходу ЮО-платником ЄП?

Відповідь: Відповідно до п.292.6 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку четвертої та шостої груп датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

     Для платника єдиного податку четвертої та шостої груп датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.


Чи включаються до доходу ЮО –платника ЄП кошти, які після оподаткування переведені з рахунку платника ЄП-ЮО  на рахонок того ж підприємства в іншому банку?

Відповідь: Відповідно до пп.2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня

2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.

     Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п.292.14 ст.292 ПКУ).

     Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п.292.6 ст.292 ПКУ).

     Отже, оподатковані кошти є прибутком підприємства, тобто власними коштами платника єдиного податку - юридичної особи, які залишаються у розпорядженні підприємства.

     Таким чином кошти, які після оподаткування переведені з рахунку платника єдиного податку - юридичної особи на рахунок того ж підприємства в іншому банку, не підлягають повторному оподаткуванню єдиним податком.


Чи включається до складу доходу ЮО –платника ЄП кошти , внесені працівниками підприємства в касу, як часкова компенсація вартості путівок, що надані Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?

Відповідь: Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

     Статтею 47 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240 - ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» зі змінами та доповненнями визначено, що для забезпечення відновлення здоров’я застрахована особа та члени її сім’ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

     Згідно з п. 4.13 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 № 12, часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси - через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду за місцем обліку страхувальника. Часткова оплата вартості путівки до санаторію-профілакторію вноситься до каси підприємства, на утриманні якого перебуває цей санаторій-профілакторій.

     Сума оплати часткової вартості путівки, внесена застрахованою особою до каси, має бути перерахована на транзитний рахунок робочого органу Фонду протягом трьох банківських днів після її внесення.

     Виконавча дирекція Фонду, виконавчі дирекції відділень Фонду, районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду, комісії (уповноважені) із соціального страхування здійснюють контроль за розподілом, обліком, зберіганням, видачею, використанням путівок, здійсненням часткової оплати за путівки та звітністю по путівках (п. 6.1 Порядку № 12).

     Отже, кошти, внесені працівниками підприємства в касу як часткова компенсація вартості санаторно-курортних путівок, що надані таким працівникам Фондом, підлягають обов’язковому перерахуванню у повному обсязі на рахунки Фонду і відповідно не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку.


Чи може новостворена ЮО обрати ставку ЄП, що передбачає сплату ПДВ?

Відповідь: Відповідно до п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої, зокрема, для четвертої або шостої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

     Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі для четвертої групи платників єдиного податку:

     3 відсотки доходу - у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;

     5 відсотків доходу - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку;

для шостої групи платників єдиного податку:

     5 відсотків доходу - у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;

     7 відсотків доходу - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

     Якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку на додану вартість у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми (300 тис. грн.), вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ).

     У разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних. (п. 183.3 ст. 183 ПКУ).

     Також відповідно до п. 183.5 ст. 183 ПКУ особи у разі добровільної реєстрації можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку на додану вартість, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних.

     Отже, новостворена юридична особа може обрати ставку єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість (четверта група - 3%; шоста група - 5%), у разі здійснення реєстрації платником податку на додану вартість.


Чи може ЮО –платник ЄП за власним бажанням змінити ставку ЄП протягом звітного  року?

Відповідь:  Відповідно до пп.«б» пп.4 п.293.8 ст.293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) ставка єдиного податку, визначена для четвертої групи у розмірі 3 відсотки, а для шостої групи у розмірі 5 відсотків, може бути обрана, зокрема, платником єдиного податку четвертої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, або платником єдиного податку шостої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 7 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому р.V ПКУ.

     У разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому р.V ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків (для платників єдиного податку четвертої групи) або в розмірі 7 відсотків (для платників єдиного податку шостої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість (пп.5 п. 293.8 ст.293 ПКУ).

     Отже, юридична особа – платник єдиного податку має право на зміну ставки єдиного податку протягом звітного року, з урахуванням норм п.293.8 ст.293 ПКУ, шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку:

     календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість;

     наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податком на додану вартість.


Як ФОП  платники –ЄП можуть отримати витяг з Реєстру платників ЄП  та який термін дії даного витягу?                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

Відповідь:      Відповідно до п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

     Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.


Які відомості про ФОП платника ЄР  вносяться  до Реєстру платників ЄП?

 Відповідь:  Відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

     1) прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

     2) податкова адреса суб’єкта господарювання;

     3) місце провадження господарської діяльності;

     4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;

     5) ставка єдиного податку та група платника податку;

     6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

     7) дата реєстрації;

     8) види господарської діяльності першої та другої груп;

     9) дата анулювання реєстрації.


Чи оприлюднюються дані реєстру платників ЄП?

Відповідь:  Відповідно до п. 299.13 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:

     податковий номер (для юридичної особи);

     найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

     дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

     ставку єдиного податку;

     групу платника податку;

     види господарської діяльності першої та другої груп;

     дату виключення з реєстру платників єдиного податку.


В який термін та за якою формою ФОП  платники ЄП подають до контролюючого органу заяву  щодо періоду щорічної відпустки ( або терміну втрати працездатності)

   Відповідь:   Згідно із п. 295.1 та п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами іа доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

     Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

     Відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

     Пунктом 295.6 ст. 295 ПКУ встановлено, що суми єдиного податку, сплачені відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

     Згідно із пп. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.

     Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами ПКУ не передбачено.

     Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до органу доходів і зборів заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного.


Як оформити трудові відносини з найманими працівниками, на підставі якого документу здійснюється їх облік

    Відповідь:  Відповідно до статей 24 і 24 прим.1 Кодексу законів про працю України наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.01 № 260 було затверджено форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою (далі – Порядок).

     Цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо) (далі - фізична особа).

     Укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.

     Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи (п.14 Порядку).

     Пунктом 297.3 статті 297 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

     При цьому, облік найманих працівників фізична особа – підприємець повинна вести самостійно з додержанням умови перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності щодо граничної кількості найманих працівників у відповідній групі платників єдиного податку.


Яким чином ФОП  платники ЄП ведуть облік доходів та  витрат?

Відповідь:   Відповідно до п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному пп.296.1.1 – 296.1.3 п.296.1 ст.296 ПКУ.

     Згідно із пп.296.1.1 п.296.1 ст.296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п’ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

     Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

     Платники єдиного податку третьої та п’ятої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (пп.296.1.2 п.296.1 ст.296 ПКУ).


Яким чином та в які строки реєструється книга обліку доходів і витрат в контролюючих органах ?

Відповідь:  Відповідно до п. 1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.11 № 1637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.11 за № 1535/20273 (далі – Порядок), фізичні особи - підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій щоденно, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи та понесені витрати.

     Прошнурована та пронумерована Книга безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку платників податку (п. 2 Порядку).

     Згідно із пп. 5.2 п. 5 додатку 27 «Стандарт надання адміністративної послуги «Реєстрація Книги обліку доходів і витрат» (далі – Додаток 27) наказу ДПС України від 30.11.11 № 187 строк розгляду поданих заявником або уповноваженою особою документів для надання адміністративної послуги «Реєстрація Книги обліку доходів і витрат» або відмови в її наданні становить два робочих дні від дати подання таких документів.

     При цьому, заявник – це особа (юридична, фізична тощо), щодо якої складено заяву на отримання адміністративної послуги.

     Вхідним документом для процесу є зареєстрована та з відповідною резолюцією керівника органу ДПС, перших заступників (заступників) керівника органу ДПС заява в довільній формі щодо реєстрації Книги.

     Разом з заявою має подаватись прошнурований з пронумерованими сторінками та заповненою титульною сторінкою примірник Книги (пп. 6.1 п. 6 Додатку 27).

     Враховуючи вищевикладене, книга обліку доходів і витрат реєструється в органі державної податкової служби протягом двох робочих днів від дати подання необхідних документів (заяви та книги обліку доходів і витрат).


Чи необхідно вести окрему книгу  обліку доходів по кожному найманому працівнику  ФОП - платника ЄП?


Відповідь: Відповідно до вимог ст.296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями книгу обліку доходів ведуть платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість.

     Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.11 № 1637 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення» затверджено форму книги обліку доходів та порядок її ведення (далі – наказ №1637).

     При цьому, нормами ПКУ та наказу №1637 не передбачено ведення окремо книги обліку найманими працівниками фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку.


Який строк сплати  ЄП,  нарахованого  за перевищення обсягу доходів?

 Відповідь:   Відповідно до п.295.7 ст.295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

     Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ).


Який термін сплати  єдиного податку ФОП, що належить до п’ятої групи?

 Відповідь:     Відповідно до п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку п’ятої групи (фізичні особи - підприємці) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

     Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси (п.295.4 с.295 ПКУ).


Як ФОП  платники –ЄП можуть отримати витяг з Реєстру платників ЄП  та який термін дії даного витягу?                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

Відповідь:      Відповідно до п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

     Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.


Які відомості про ФОП платника ЄР  вносяться  до Реєстру платників ЄП?

 Відповідь:  Відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

     1) прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

     2) податкова адреса суб’єкта господарювання;

     3) місце провадження господарської діяльності;

     4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;

     5) ставка єдиного податку та група платника податку;

     6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

     7) дата реєстрації;

     8) види господарської діяльності першої та другої груп;

     9) дата анулювання реєстрації.


Чи оприлюднюються дані реєстру платників ЄП?

Відповідь:  Відповідно до п. 299.13 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:

     податковий номер (для юридичної особи);

     найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

     дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

     ставку єдиного податку;

     групу платника податку;

     види господарської діяльності першої та другої груп;

     дату виключення з реєстру платників єдиного податку.


В який термін та за якою формою ФОП  платники ЄП подають до контролюючого органу заяву  щодо періоду щорічної відпустки ( або терміну втрати працездатності)

 Відповідь:   Згідно із п. 295.1 та п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами іа доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

     Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

     Відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

     Пунктом 295.6 ст. 295 ПКУ встановлено, що суми єдиного податку, сплачені відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

     Згідно із пп. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.

     Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами ПКУ не передбачено.

     Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до органу доходів і зборів заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного.


Як оформити трудові відносини з найманими працівниками, на підставі якого документу здійснюється їх облік

    Відповідь:  Відповідно до статей 24 і 24 прим.1 Кодексу законів про працю України наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.01 № 260 було затверджено форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою (далі – Порядок).

     Цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо) (далі - фізична особа).

     Укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.

     Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи (п.14 Порядку).

     Пунктом 297.3 статті 297 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

     При цьому, облік найманих працівників фізична особа – підприємець повинна вести самостійно з додержанням умови перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності щодо граничної кількості найманих працівників у відповідній групі платників єдиного податку.


Яким чином ФОП  платники ЄП ведуть облік доходів та  витрат?

Відповідь:   Відповідно до п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному пп.296.1.1 – 296.1.3 п.296.1 ст.296 ПКУ.

     Згідно із пп.296.1.1 п.296.1 ст.296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п’ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

     Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

     Платники єдиного податку третьої та п’ятої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (пп.296.1.2 п.296.1 ст.296 ПКУ).


Яким чином та в які строки реєструється книга обліку доходів і витрат в контролюючих органах ?

Відповідь:  Відповідно до п. 1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.11 № 1637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.11 за № 1535/20273 (далі – Порядок), фізичні особи - підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій щоденно, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи та понесені витрати.

     Прошнурована та пронумерована Книга безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку платників податку (п. 2 Порядку).

     Згідно із пп. 5.2 п. 5 додатку 27 «Стандарт надання адміністративної послуги «Реєстрація Книги обліку доходів і витрат» (далі – Додаток 27) наказу ДПС України від 30.11.11 № 187 строк розгляду поданих заявником або уповноваженою особою документів для надання адміністративної послуги «Реєстрація Книги обліку доходів і витрат» або відмови в її наданні становить два робочих дні від дати подання таких документів.

     При цьому, заявник – це особа (юридична, фізична тощо), щодо якої складено заяву на отримання адміністративної послуги.

     Вхідним документом для процесу є зареєстрована та з відповідною резолюцією керівника органу ДПС, перших заступників (заступників) керівника органу ДПС заява в довільній формі щодо реєстрації Книги.

     Разом з заявою має подаватись прошнурований з пронумерованими сторінками та заповненою титульною сторінкою примірник Книги (пп. 6.1 п. 6 Додатку 27).

     Враховуючи вищевикладене, книга обліку доходів і витрат реєструється в органі державної податкової служби протягом двох робочих днів від дати подання необхідних документів (заяви та книги обліку доходів і витрат).


Чи необхідно вести окрему книгу  обліку доходів по кожному найманому працівнику  ФОП - платника ЄП?

Відповідь: Відповідно до вимог ст.296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями книгу обліку доходів ведуть платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість.

     Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.11 № 1637 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення» затверджено форму книги обліку доходів та порядок її ведення (далі – наказ №1637).

     При цьому, нормами ПКУ та наказу №1637 не передбачено ведення окремо книги обліку найманими працівниками фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку.


Який строк сплати  ЄП,  нарахованого  за перевищення обсягу доходів?

 Відповідь:   Відповідно до п.295.7 ст.295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

     Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ).


Який термін сплати  єдиного податку ФОП, що належить до п’ятої групи?

 Відповідь:     Відповідно до п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку п’ятої групи (фізичні особи - підприємці) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

     Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси (п.295.4 с.295 ПКУ).


Чи вважається порушенням умов перебування  на другій групі  платника ЄП ФОП, яка надала послуги іншій ФО (працівнику ЮО), що перебувала у відрядженні?

Відповідь:   Відповідно до пп.2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

     не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

     обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

     Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої або п’ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп.

     При визначенні об’єкта оподаткування податку на прибуток (юридичною особою) враховуються витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат (абз. перший пп.140.1.7 п.140.1 ст.140 ПКУ).

     Зазначені в абз. першому пп.140.1.7 п.140.1 ст.140 ПКУ витрати можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

     Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний надати Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, при цьому головною умовою відшкодування витрат на відрядження є наявність оригіналу документів, що підтверджують вартість таких витрат (квитки, квитанції, чеки, розрахунки тощо).

     Враховуючи вищевикладене, якщо фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи були надані послуги працівнику юридичної особи під час відрядження і вартість послуг оплачується під час відрядження особисто працівником юридичної особи, то порушення умов перебування у другій групі платника єдиного податку не виникає.

     Однак, якщо оплата вартості послуг надходить на рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку другої групи від юридичної особи, яка не є платником єдиного податку, за найманого працівника, що перебуває у відрядженні, то порушуються умови перебування фізичної особи – підприємця на другій групі платника єдиного податку.


Які дії ФОП платника ЄП  у разі перевищення обсягу доходу,  визначеного для платника  ЄП відповідної групи?

Відповідь:   Відповідно до п.293.8 ст.293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки, встановлені п.293.3-293.5 с.293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:

     1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої або п’ятої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

     Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

     Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

     2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої або п’ятої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

     Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

     Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

     3) платники єдиного податку третьої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, у наступному податковому (звітному) кварталі за поданою ними заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку п’ятої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

     Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

     Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

     Платники єдиного податку п’ятої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому гл.1 р.XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.


Чи існують обмеження  щодо кількості видів діяльності, які зазначаються у реєстрі платників ЄП?

Відповідь:     Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

     Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

     Класифікація видів економічної діяльності (далі - КВЕД ДК 009:2010), затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457.

     До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

     Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою - підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. Тобто ПКУ не передбачено обмежень для фізичних осіб - підприємців першої та другої груп щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.


Чи має право ФОП-платник ЄП  виготовляти та реалізовувати  вироби з корисних копалин?

Відповідь:   Відповідно до пп.5 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

     До переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року N 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» із змінами та доповненнями, належать:      - сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);

     - сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);

     - сировина піщано-гравійна (пісок);

     - сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);

     - інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

     Отже, фізична особа – підприємець - платник єдиного податку має право здійснювати реалізацію корисних копалин місцевого значення у вигляді сировини, а також виготовляти та реалізовувати вироби з корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, що придбані, зокрема, у суб’єктів господарювання які здійснюють їх видобуток.




Чи може ФОП- платник ЄП здійснювати продаж цінних паперів?


Відповідь:    Відповідно до пп. 6 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності

у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ.

     Згідно з част. першою ст. 1 Закону України від 2 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові активи – кошти, цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів; а фінансова послуга – операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

     Статтею 318 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) суб’єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст. 2 ЦКУ.

     Зокрема, учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (ст. 2 ЦКУ).

     Таким чином, фізична особа – підприємець, яка здійснює операції з цінними паперами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, не може бути платником єдиного податку.

     Якщо фізична особа здійснює операції з власними цінними паперами, то інвестиційний прибуток від здійснення таких операцій оподатковується податком на доходи фізичних осіб на підставі п. 170.2 ст. 170 ПКУ.


Чи має право ЮО – платник ЄП  здійснити продаж ОЗ  за ціною нижчою ніж їх оціночна вартість

 Відповідь:   Згідно з пп.14.1.138 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

     Товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (пп.14.1.244 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Тобто, у розумінні ПКУ основні засоби є товарами.

     Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пп.14.1.202 п.14.1 ст.14 ПКУ).

     При продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу (п.292.2 ст. 292 ПКУ).

     Враховуючи вищенаведене, з метою визначення доходу від продажу основних засобів, однією із складових є сума коштів, отримана від продажу таких основних засобів, яка визначається згідно з договором про продаж основних засобів. Для юридичних осіб – платників єдиного податку нормами ПКУ не передбачено обов’язкової умови щодо продажу основних засобів за ціною не нижче їх оціночної вартості.


Чи мають право ЮО платники ЄП  здійснювати бартерні операції  (взаємозалік заборгованостей)?

Відповідь:     Відповідно до п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

     Бартерна (товарообмінна) операція - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору (пп. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

     Отже, юридичні особи - платники - єдиного податку не мають права здійснювати бартерні операції, в тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом ніж грошовим.


Як ЮО платникуЄП відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування?

Відповідь:    Відповідно до п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

     Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів

(п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

     Разом з цим, п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

     - у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку четвертої групи, які використали право на застосування іншої ставки, встановленої для шостої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

     - у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку шостої груп – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

     - у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

     - у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

     - у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

     - у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.


Які відомості  зазначаються ЮО  у заяві про перехід  на спрощену систему оподаткування?

Відповідь: Відповідно до п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у заяві зазначаються такі обов’язкові відомості:

     найменування суб’єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи);

     дані документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичної особи відповідно до закону;

     податкову адресу суб’єкта господарювання;

     місце провадження господарської діяльності;

     обрані суб’єктами господарювання ставки єдиного податку або зміна ставки;

     середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи;

     дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

     Також, згідно із пп.298.3.1 п.298.3 ст.298 ПКУ до заяви включаються відомості (за наявності) про:

     1) зміну найменування суб’єкта господарювання (для юридичної особи);

     2) зміну податкової адреси суб’єкта господарювання;

     3) зміну місця провадження господарської діяльності;

     4) зміну видів господарської діяльності;

     5) зміну організаційно-правової форми юридичної особи;

     6) дату (період) відмови від застосування спрощеної системи у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ;

     7) дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності;

     8) зміну групи та ставки платника єдиного податку.


Які способи подання заяви ЮО для обрання  або переходу на спрощену систему оподаткування ?

 Відповідь:     Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

     Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

-    особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

     - надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

     - засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

     - державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».


ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

06.08.2014 14:44