>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
       

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

14.06.2018cal

14.06.2018

На сайті Мінрегіону опубліковано повні тексти нових ДБН щодо містобудування


Ознайомитись з їх змістом можна за посиланням: goo.gl/1dsPWA

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.06.2018cal

Пастки «євроторгів»


Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) 

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.06.2018cal

13.06.2018

#Поради_від_Радника


Щодо накладення учасником ЕЦП на тендерну пропозицію.

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.06.2018cal

Набула чинності постанова Уряду щодо єдиних підходів до здійснення державного нагляду


З 12 червня набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.06.2018cal

Сайт ProZorro відновив роботу після технічного збою


2 червня на сайті ProZorro стався технічний збій, через який у користувачів відсутня можливість шукати процедури та перегляди плани закупівель

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Спрощена система оподаткування для юридичних осіб

1. Які критерії передбачені для ЮО, що обирають спрощену систему оподаткування?

Відповідь:  Відповідно до п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридичні особи - суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності належать до четвертої або шостої груп платників єдиного податку.

     Четверта група - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

     середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;


     обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень (пп.4 п.291.4 ст.291 ПКУ).

     Шоста група - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень (пп.6 п.291.4 ст.291 ПКУ).



2. Які дії ЮО –платника ЄП  у разі порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування?


Відповідь:  Відповідно до п.п. 296.5.5 п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у гл. 1 р. ХIV ПКУ, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.


     Пунктом 293.5 ст. 293 ПКУ визначено, що ставки єдиного податку для платників четвертої та шостої груп встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 ПКУ:


     до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 4 і п.п. 6 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

     до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у гл.1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності»;


     до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.


     Згідно із п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

     у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку четвертої групи, які використали право на застосування іншої ставки, встановленої для шостої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

     у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку шостої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

     у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;


     у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

     у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

     у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.




3.Чи може бути платником ЄП ЮО, яка здійснює видобуток корисних копалин (для забезпечення власних потреб)?


Відповідь: Відповідно до пп.14.1.91 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) корисні копалини – природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.


     Добування корисних копалин - сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини (пп.14.1.51 п.14.1 ст.14 ПКУ).


     Не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють видобуток корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (абз. п’ятий пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПКУ). Зазначена норма ПКУ не передбачає винятку для здійснення видобутку корисних копалин, який не пов’язаний з отриманням доходу (для забезпечення власних потреб: використання для опалення, використання води, інше).


     Отже, юридична особа, яка здійснює видобуток корисних копалин за відсутності економічної вигоди (для забезпечення власних потреб, тобто без врахування реалізації), не може бути платником єдиного податку.



4. Як іизначається дохід ЮО –платником ЄП, який здійснює комісійну торгівлю?


Відповідь: Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.


     Згідно із п.292.4 ст.292 ПКУ у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).


     Статтею 1000 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.


     Відповідно до ст. 1002 ЦКУ повірений має право на плату за виконання свого обов’язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

     За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (ст.929 ЦКУ).

     Статтею 295 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV із змінами та доповненнями визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійснені ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.

     За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст.1011 ЦКУ).


     Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановленим у договорі комісії (п.1 ст.1013 ЦКУ).


     Тобто, особливістю договорів комісії як і договорів доручення, транспортного експедирування, агентських договорів є те, що за ними право власності на товар чи послугу не переходить до комісіонера (повіреного). За посередницькі послуги комісіонер (повірений) отримує винагороду від комітента (довірителя), яка і є його доходом.

     Таким чином з метою визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та обчислення суми єдиного податку, доходом юридичної особи - платника єдиного податку, який здійснює комісійну торгівлю, є сума отриманої винагороди.



5. Чи включаються до доходу ЮО –платника ЄП суми стахового відшкодування за пошкоджені ОЗ?


Відповідь: Відповідно до пп.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.


     Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв’язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання (пп.140.1.6 п.140.1 ст.140 ПКУ).


     Згідно зі ст.9 Закону України від 07 березня 1996 року №85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.


     Отже, у випадку отримання юридичною особою - платником єдиного податку страхового відшкодування за пошкоджені основні засоби, суми страхового відшкодування включаються до доходу такого платника податку у податковому періоді їх отримання.



6. Яка дата вважається датою отримання доходу ЮО-платником ЄП?

Відповідь: Відповідно до п.292.6 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку четвертої та шостої груп датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

     Для платника єдиного податку четвертої та шостої груп датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.



7. Чи включаються до доходу ЮО –платника ЄП кошти, які після оподаткування переведені з рахунку платника ЄП-ЮО  на рахонок того ж підприємства в іншому банку?

Відповідь: Відповідно до пп.2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня

2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.


     Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п.292.14 ст.292 ПКУ).

     Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п.292.6 ст.292 ПКУ).


     Отже, оподатковані кошти є прибутком підприємства, тобто власними коштами платника єдиного податку - юридичної особи, які залишаються у розпорядженні підприємства.

     Таким чином кошти, які після оподаткування переведені з рахунку платника єдиного податку - юридичної особи на рахунок того ж підприємства в іншому банку, не підлягають повторному оподаткуванню єдиним податком.



8. Чи включається до складу доходу ЮО –платника ЄП кошти , внесені працівниками підприємства в касу, як часкова компенсація вартості путівок, що надані Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?

Відповідь: Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.


     Статтею 47 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240 - ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» зі змінами та доповненнями визначено, що для забезпечення відновлення здоров’я застрахована особа та члени її сім’ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.


     Згідно з п. 4.13 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 № 12, часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси - через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду за місцем обліку страхувальника. Часткова оплата вартості путівки до санаторію-профілакторію вноситься до каси підприємства, на утриманні якого перебуває цей санаторій-профілакторій.

     Сума оплати часткової вартості путівки, внесена застрахованою особою до каси, має бути перерахована на транзитний рахунок робочого органу Фонду протягом трьох банківських днів після її внесення.


     Виконавча дирекція Фонду, виконавчі дирекції відділень Фонду, районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду, комісії (уповноважені) із соціального страхування здійснюють контроль за розподілом, обліком, зберіганням, видачею, використанням путівок, здійсненням часткової оплати за путівки та звітністю по путівках (п. 6.1 Порядку № 12).


     Отже, кошти, внесені працівниками підприємства в касу як часткова компенсація вартості санаторно-курортних путівок, що надані таким працівникам Фондом, підлягають обов’язковому перерахуванню у повному обсязі на рахунки Фонду і відповідно не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку.



9. Чи може новостворена ЮО обрати ставку ЄП, що передбачає сплату ПДВ?

Відповідь: Відповідно до п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої, зокрема, для четвертої або шостої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

     Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі для четвертої групи платників єдиного податку:


     3 відсотки доходу - у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;


     5 відсотків доходу - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку;

для шостої групи платників єдиного податку:


     5 відсотків доходу - у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;


     7 відсотків доходу - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

     Якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку на додану вартість у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми (300 тис. грн.), вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ).


     У разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних. (п. 183.3 ст. 183 ПКУ).


     Також відповідно до п. 183.5 ст. 183 ПКУ особи у разі добровільної реєстрації можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку на додану вартість, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних.

     Отже, новостворена юридична особа може обрати ставку єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість (четверта група - 3%; шоста група - 5%), у разі здійснення реєстрації платником податку на додану вартість.



10. Чи може ЮО –платник ЄП за власним бажанням змінити ставку ЄП протягом звітного  року?


Відповідь:  Відповідно до пп.«б» пп.4 п.293.8 ст.293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) ставка єдиного податку, визначена для четвертої групи у розмірі 3 відсотки, а для шостої групи у розмірі 5 відсотків, може бути обрана, зокрема, платником єдиного податку четвертої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, або платником єдиного податку шостої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 7 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому р.V ПКУ.


     У разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому р.V ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків (для платників єдиного податку четвертої групи) або в розмірі 7 відсотків (для платників єдиного податку шостої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість (пп.5 п. 293.8 ст.293 ПКУ).


     Отже, юридична особа – платник єдиного податку має право на зміну ставки єдиного податку протягом звітного року, з урахуванням норм п.293.8 ст.293 ПКУ, шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку:

     календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість;


     наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податком на додану вартість.



ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві


29.07.2014 16:06