>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

14.12.2018cal

14.12.2018

Постанова НКРЕКП


Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2019 рік

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.12.2018cal

Постанова НКРЕКП


Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2019 рік

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.12.2018cal

Звертаємо увагу, що 11 грудня постановами НКРЕКП


було встановлено тарифи на послуги з розподілу електричної енергії

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.12.2018cal

Визначено регламент роботи системи електронних платежів НБУ


та порядок роботи банківської системи України в період завершення звітного року

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.12.2018cal

13.12.2018

Лист МЕРТУ № 3304-04/54502-07 від 13.12.2018


Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Спрощена система оподаткування для фізичних осіб

1.Чи включається до складу доходу ФОП- платника єдиного податку сума кредиту отримана ОФ та внесена на розрахуковиц рахунок ФОП?


Відповідь: Згідно з п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ. При цьому, до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

     Відповідно до норм Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (далі - Інструкція), поточні банківські рахунки для фізичних осіб - резидентів поділяються на: поточні рахунки фізичних осіб - підприємців, які відкриваються для здійснення підприємницької діяльності та поточні рахунки фізичних осіб, які не є підприємцями.


     Згідно з Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку визначення складу доходів суб’єктів господарювання - фізичних осіб - платників єдиного податку, затвердженої наказом ДПС України від 24.12.2012 №1183, кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку з врахуванням вимог ст.292 ПКУ.



2. Як визначається дохід ОФП-платника ЄП у разі безоплатного отримання товарів (робіт, послуг)?


Відповідь: Відповідно до п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до суми доходу фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).


     Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.


     Вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, враховується у складі доходу такого платника на рівні не нижче звичайної ціни (п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПКУ).


     Згідно з п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

     У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайна ціна операції визначається відповідно до ст. 39 ПКУ, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну.


     Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування за умови, що неможливо застосувати методи, зазначені у п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.


     Ринкова ціна – це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах ( п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ)..

     Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

     Тобто, до суми доходу фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

     При цьому здійснення операцій з безоплатного отримання товарів (робіт, послуг) фізичними особами – підприємцями - платниками єдиного податку повинно підтверджуватись первинними документами.



3. Чи звільняється ОФП-платник ЄП першої або другої групи від сплати ЄП на період тимчасової втрати непрацездатності  у звязку з вагітністю та пологами в тому числі коли така непрацездатність не підтверджена листком непрацездатності?

Відповідь:


          Відповідно до п.295.5 ст.295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.    


     Згідно із п.1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 із змінами та доповненнями, листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.


     Таким чином, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку першої або другої групи, яка не використовує працю найманих осіб, звільняється від сплати єдиного податку на період її тимчасової втрати працездатності у зв’язку з вагітністю та пологами лише за умови підтвердження такої непрацездатності листком непрацездатності.



4. Які дії ФОП-платника ЄП  у разі втрати книги обліку доходів та витрат та чи передбачена за це відповідальність?


Відповідь: Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному пп. 296.1.1 – 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ. Форма та порядок ведення книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат (далі – Книги обліку) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.12.11 № 1637 (далі – наказ №1637), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.11 за №1534/20272.

     Відповідно до п.44.5 ст.44 ПКУ встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.


     Відповідно до п.10 р.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, у разі втрати Книги обліку доходів і витрат фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинна звернутися до органів внутрішніх справ для подання заяви про втрату Книги обліку та отримати довідку про надання такої заяви.


     Пунктом 8 Порядку ведення Книги обліку, затвердженого наказом №1637 вони повинні зберігатися у платника податку протягом 3 років після виконання останнього запису.

     Відповідно до ст.121 ПКУ незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

     Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

     Статтею 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні порушення від 07 грудня 1984 року №8074-Х зі змінами та доповненнями, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


     Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     Отже, у разі втрати фізичною особою – підприємцем книги обліку доходів і витрат до нього застосовується адміністративна та фінансова відповідальність за умови недотримання ним вимог пункту 44.5 ст.44 ПКУ.



5.Який податковий звітний період вважається останнім  для ФОП платників ЄП , які припиняють провадження підприємницької діяльносіт?


Відповідь:  Відповідно до п. 294.6 ст. 294 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.



6. Який строк подання платниками ЄП  третьої та п’ятої групи податкової декларації ФОП-платника ЄП?


Відповідь: Згідно з п.296.3 ст.296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої та п’ятої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

     Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ).



7. Як заповнюється податкова декларація платника ЄП-ФОП  у разі зміни групи протягом року?


Відповідь: Відповідно до пп. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої, третьої або п’ятої групи.


     При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними гл.1 р. XIV ПКУ,


авансові внески, встановлені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.


     Згідно з п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до контролюючого податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.


     Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

     1) щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ;


     2) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

     3) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу) (пп. 296.5.2 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).


     Платники єдиного податку третьої або п’ятої групи у податковій декларації окремо відображають:

     1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

     2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу) (пп. 296.5.3 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).


     Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 № 1688 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2012 № 1159).

     Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, який протягом року самостійно прийняв рішення про зміну групи платника єдиного податку, подає до органу доходів і зборів податкову декларацію з наростаючим підсумком, у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, в якій заповнює відповідні розділи (показники господарської діяльності):


     для платника єдиного податку відповідної групи, на якій перебував такий платник - показники за минулий період;


     для платника єдиного податку відповідної групи, яку обрав (нова група) такий платник - показники за податковий (звітний) період.



8. Які відомості зазначаються ФОП у заяві про перехід наспрощену систему оподаткування?

Відповідь: Відповідно до п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у заяві зазначаються такі обов’язкові відомості:


     1) найменування прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

     2) дані документа, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи - підприємця відповідно до закону;


     3) податкову адресу суб’єкта господарювання;


     4) місце провадження господарської діяльності;


     5) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;


     6) обрані суб’єктом господарювання група та ставка єдиного податку або зміна групи та ставки єдиного податку;


     7) кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою - підприємцем у трудових відносинах;


     8) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

     Згідно з п.п 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ до заяви включаються відомості (за наявності) про:

     1) зміну прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

     2) зміну податкової адреси суб’єкта господарювання;


     3) зміну місця провадження господарської діяльності;


     4) зміну видів господарської діяльності;


     5) дату (період) відмови від застосування спрощеної системи у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом;


     6) дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності;

     7) зміну групи та ставки платника єдиного податку.




9. Які відомості про ФОП-платника ЄП зазначаються  у витягу з реєстру платників ЄП?

Відповідь: Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. 


    Згідно з п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:


     1) прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

     2) податкова адреса суб’єкта господарювання;


     3) місце провадження господарської діяльності;


     4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;

     5) ставка єдиного податку та група платника податку;


     6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

     7) дата реєстрації;


     8) види господарської діяльності першої та другої груп;


     9) дата анулювання реєстрації.


           За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру (п.299.9 ст. 299 ПКУ).


     З огляду на зазначене, у витягу з реєстру платників єдиного податку, який видається контролюючим органом, зазначаються відомості про платника єдиного податку, визначені у п. 299.7 ст. 299 ПКУ.




10. Чи має право уповноважена особа ФОП-платника ЄП отримати витяг з реєстру ЄП?

Відповідь: Відповідно до п. 17.1.2 ст. 17 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податків має право представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника.


     Згідно зі ст.237 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV зі змінами і доповненнями (далі - ЦКУ) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.


     Пунктом 19.2. ст.19 ПКУ передбачено, що представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.


     Згідно зі ст.51 ЦКУ до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

     Відповідно до п.299.1 ст.299 ПКУ реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.


     Згідно з п. 299.9 ст. 299 ПКУ за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.


     Враховуючи викладене, фізична особа, яка має нотаріальне посвідчене доручення щодо представлення інтересів платника податків в податкових органах та здійснення відповідних правочинів, є уповноваженою особою фізичної особи – підприємця та може отримати витяг з реєстру платників єдиного податку.


ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

29.07.2014 16:06