Тел.: +38(044)451-85-71 email: radnukdz@gmail.com |
Узагальнюючою податковою консультацією щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності фізичними особами – підприємцями, які здійснюють діяльність з надання нерухомого майна в оренду, затвердженою наказом ДПС України від 20.02.2012 № 136, визначено, що фізична особа – підприємець не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування. Така фізична особа може надавати нерухомість в оренду як фізична особа - підприємець за загальною системою оподаткування або як фізична особа не суб’єкт господарювання.
Відповідно до п.1.6 р.1 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 №209, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за №942/11222 (далі – Інструкція), ринок - це створений в установленому порядку на відведеній земельній ділянці за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування суб’єкт господарювання або його відокремлений підрозділ, функціональними обов’язками
гідно із п.1 ст.42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відповідно до п.1 ст.320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Вказане положення також стосується використання майна, яке надається в оренду підприємцем на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно до пп. 291.5.2 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платникам єдиного податку фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність у сфері аудиту.
Відповідно до п.177.12 ст.177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) іноземці та особи без громадянства, які зареєстровані підприємцями згідно із законодавством України, є резидентами.
Відповідно до п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридичні особи - суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності належать до четвертої або шостої груп платників єдиного податку. Четверта група - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;
Відповідно пп.298.1.1 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. Заява подається за вибором платника податків в один із таких способів: 1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
Відповідно до пп.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.
Відповідно до п.296.3 ст.296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку – юридичні особи четвертої та шостої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Відповідно до п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у видачі суб’єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно:
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання – юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
Відповідно до пп.291.5.6 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку.
Відповідно до пп. 4 п. 299.11 ст. 299 ПКУ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) у свідоцтві юридичної особи - платника єдиного податку зазначається місце провадження господарської діяльності. У разі зміни місця провадження господарської діяльності платниками єдиного податку четвертої та шостої груп разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни, подається заява про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).
Відповідно до п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Бартерна (товарообмінна) операція - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору (пп. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Відповідно до п.293.8 ст.293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки, встановлені п.293.3-293.5 с.293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:
Пунктом 291.3 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 р.XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до пп.165.1.36 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до ПКУ.
Відповідно пп.5 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями до платників єдиного податку, які відносяться до п’ятої групи, належать фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
Відповідно до п.292.6 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої та п’ятої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.