>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

10.10.2018cal

10.10.2018

Лист МЕРТУ № 3304-04/44053-06 від 08.10.2018


Щодо застосування нецінових критеріїв оцінки

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
10.10.2018cal

Судова практика - закупівля за додатково виділені кошти


Справа про притягнення до адміністративної відповідальності

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
10.10.2018cal

Завантажуємо та вивчаємо


Наказ № 196, порядкок застосування та самі ризик індекатори

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
09.10.2018cal

09.10.2018

Зустрічайте ювілейний випуск журналу "Радник в сфері державних закупівель" № 10 (85) за жовтень 2018 р.,


для користувачів програми радник-інфо http://radnuk.com.ua/radnuk-info/ електронний журнал доступний для завантаження.

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Реєстратори розрахункових операцій. Акцизний податок.

1. За яких умов застосовують РРО фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку II та III груп?


Відповідь: Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку II та III груп (фізичні особи-підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. гривень не застосовують реєстратори розрахункових операцій.


У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.



2. Чи застосовують кредитні спілки РРО?


Відповідь: Пунктом 1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.


При здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку, РРО та РК не застосовуються (п.1 ст.9 Закону № 265).


Тобто скасовано пільгу щодо незастосування РРО  та РК суб’єктами господарювання при наданні послуг, у тому числі фінансових послуг у сфері кредитування.


Відповідно до ст. 4 Закону України від 12.07.2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються, зокрема, послуги у сфері кредитування.


Кредитні спілки згідно зі ст. 1 зазначеного Закону належать до фінансових установ – юридичних осіб, які відповідно до закону надають одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесені до відповідного реєстру в установленному законом порядку.


Отже, при проведенні розрахунків за надані фінансові послуги з прийняттям/видачею готівкових коштів кредитні спілки зобов’язані застосовувати РРО відповідно до вимог Закону № 265.


Водночас РРО не застосовується у разі здійснення розрахунків винятково через банківські установи.



3. Чи можна здійснити перереєстрацію РРО у разі зміни адміністративного району?


Відповідь: Відповідно до глави 3 розділу ІІ Порядку реєстрації опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.13 року № 417, у разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання надається реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація», документ на право власності або документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО, та реєстраційне посвідчення.


Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа органу ДФС не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи та повертає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення з відміткою про перереєстрацію РРО в контролюючому органі.


У разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для користування суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до фіскального органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.


Після отримання документів посадова особа фіскального органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.  



4. Чи повинні кредитні спілки при проведенні розрахунків за надані фінансові послуги з прийняттям/видачею готівкових коштів застосовувати РРО?


Відповідь: Пунктом 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених згаданим Законом із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.


При здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку, РРО та РК не застосовуються (п. 1 ст. 9 Закону № 265/95-ВР). Тобто скасовано пільгу щодо незастосування РРО та РК суб’єктами господарювання при наданні послуг, у тому числі фінансових послуг у сфері кредитування.


Відповідно до статті 4 Закону України від 12.07.2001 р. № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються, зокрема, послуги у сфері кредитування.


Кредитні спілки згідно зі статтею 1 Закону № 265/95 належать до фінансових установ – юридичних осіб, які відповідно до закону надають одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесені до відповідного реєстру в установленому законом порядку.


Отже, при проведенні розрахунків за надані фінансові послуги з прийняттям/видачею готівкових коштів кредитні спілки зобов’язані застосовувати РРО відповідно до вимог вищезгаданого Закону.


Водночас РРО не застосовуються у разі здійснення розрахунків винятково через банківські установи.



5. Який порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту РРО?


Відповідь: Згідно з пунктом 9 глави 4 розділу ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міндоходів України від 28.08.2013 р. № 417, у розділі 3 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1-5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6-8 – до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.


Якщо початок та закінчення одного циклу використання розрахункової книжки при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, то за кожний робочий день у розділі 3 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1,2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 – тільки в останній день одного циклу використання розрахункової книжки (п. 10 глави 4 розділу ІІ згаданого Порядку).


Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щоденно здійснюються записи в розділі 2; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3-8) за контрольною стрічкою з початку робочого дня з моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії.


У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовано дані в цьому фіскальному чеку.


Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Порядку № 417, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у разі обнуління оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу з РРО з ладу або відключення електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.



6. Чи видається розрахунковий документ суб’єктом господарювання, який здійснює продаж товарів (послуг) через Інтернет?


Відповідь: Згідно з пунктами 1,2 та 5 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та передані у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених згаданим Законом із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у разі незастосування РРО у випадках, визначених Законом № 265/95, проводити розрахунки з використанням КОРО та РК з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.


Крім того, п. 12 ст. 9 вищезгаданого Закону встановлено, що РРО та РК не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).


Отже, розрахунковий документ при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видається у випадку їх безпосереднього надання споживачеві.



7. Чи необхідно застосовувати РРО при продажу подарункових сертифікатів?


Відповідь:Суб'єкти господарювання, які зобов’язані використовувати РРО у своїй діяльності відповідно до статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з урахуванням винятків, передбачених статтею 9 Закону №265, здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, та видавати особі, яка отримує або повертає товар, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.


При продажу сертифікатів за допомогою РРО оформляється фіскальний касовий чек. Форма і зміст такого чека встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614.


Згідно з пунктом 3.2 Положення № 614 у фіскальному касовому чеку, крім інших обов'язкових реквізитів, вказується, зокрема:


– найменування товару, в даному випадку «Подарунковий сертифікат»;


– кількість проданих сертифікатів;


– номінальна вартість сертифікатів;


– літерне позначення ставки ПДВ і сума ПДВ;


– форма оплати: готівка або безготівкові кошти.


Отже, ті суб'єкти господарювання, які здійснюють продаж подарункових сертифікатів також зобов'язані використовувати РРО відповідно до статті 3 Закону № 265 з урахуванням винятків, передбачених статтею 9 цього Закону.



8. Який порядок заповнення та ведення касової книги?


Відповідь: Кожне підприємство, що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій із готівкою в національній валюті (абз. 2 п. 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637). Якщо підприємство у своїй структурі має відокремлені підрозділи, які роблять готівкові розрахунки, виплати заробітної плати та інші касові операції, вони можуть вести касову книгу окремо (абз. 3 п. 4.2 Положення).


Контроль за веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або працівника підприємства, уповноваженого на це керівником (п. 4.5 Положення про ведення касових операцій).


Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства. Кількість аркушів у книзі засвідчують підписи керівника та головного бухгалтера (абз. 5 п. 4.2 Положення про ведення касових операцій).


Книгу видають на один календарний рік, тому нумерацію сторінок починають із початку року. Якщо в кінці періоду залишилися незаповнені сторінки (пусті), то їх перекреслюють або на першій пустій сторінці ставлять дату закінчення книги та засвідчують підписами керівника та головного бухгалтера підприємства.


Після закінчення календарного року касова книга, яку вели на паперових носіях, зберігається на підприємстві протягом 36 календарних місяців.


Записи в касовій книзі роблять в двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники – «Вкладні аркуші касової книги» - залишаються в касовій книзі, а другі «Звіт касира» - документи за якими касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші й другі примірники мають однакові номери (абз. 6 п. 4.2 Положення про ведення касових операцій).


Наприкінці кожного робочого дня касир підсумовує операції за день та виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня та передає до бухгалтерії другі примірники «Звіт касира» разом із підкріпленими до нього касовими документами (абз. 2 п. 4.3 Положення про ведення касових операцій).


Водночас, якщо в касі протягом робочого дня рух готівки відсутній – записи в касовій книзі не проводять (абз. 1 п. 4.3 Положення про ведення касових операцій).


Якщо підприємство працює та проводить розрахункові операції у вихідні та святкові дні, а бухгалтер та касир у цей час не працюють (вихідні), то записи роблять наступного робочого дня підприємства (абз. 3 п. 4.3 Положення про ведення касових операцій).    


 

9. Чи мають право застосовувати КОРО та РК при роздрібній торгівлі пивом фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої і третьої груп?


Відповідь: Статтею 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону), видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 Закону).


З урахуванням змін, внесених Законом № 71 до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95 – ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», з 01.07.2015 р. підлягає ліцензуванню діяльність з виробництва, імпорту, експорту,оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв. При цьому у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання вказується, зокрема, перелік електронних контрольно – касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення.


Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, при розрахунках готівкою зобов’язані з 1 липня поточного року застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.



10. Яка відповідальність передбачена за незбереження або втрату книги обліку розрахункових операцій?


Відповідь: Відповідно до пунктів 5,6 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі незастосування РРО у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку її ведення, забезпечувати зберігання використаних КОРО протягом трьох років після їх закінчення.


Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637 встановлено, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО.


За не оприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки до суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі не оприбуткованої суми (ст.. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»).


Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.


Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у вищезазначеному пункті, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 Кодексу).


Пунктом 121.1 ст. 121 Податкового кодексу встановлено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 510 грн.


Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 1020 грн.    



11.Які правила ведення обліку доходів та витрат підприємцями – платниками єдиного податку та умови застосування  РРО?


Відповідь:Ведення обліку доходів та витрат підприємцями – платниками єдиного податку передбачено п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України, згідно якого платники єдиного податку першої, другої  та  третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.


Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді.


Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник книги (п.п. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).


Форми книги обліку доходів, книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 року №579, який набрав чинності з 28 липня 2015 року.


Основні новації по заповненню Книги:


-  Книгу обліку доходів та/ або Книгу обліку доходів і витрат фізособам-єдинникам можна вести не тільки в паперовому, але й в електронному вигляді на вибір;


 - дані про доходи і витрати до Книги обліку доходів та Книги обліку доходів і витрат записуютьсяу грив­нях із копійками. Також, без округлень виводяться і підсумкові дані за місяць, квартал, рік.


 - у книзі обліку тепер налічується 8 граф – відсутня графа 6 «сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, грн», оскільки, за Податковим кодексом України, доходи платника єдиного податку у вигляді сум кредиторської заборго­ваності, за якою минув строк позовної давності, визнаються лише єдинникам третьої групи — платникам ПДВ. Єдинники - платники ПДВ ведуть Книгу обліку доходів і витрат, у якій графа 6 у її ста­рому вигляді збереглася;


-  змінився порядок виправ­лень помилок у Книзі, яку ведуть у паперовому вигляді. Відтепер для ви­правлення неправильного запису, згідно з п. 4 порядку заповнення Книги, до­статньо в новому (додатковому) рядку зробити запис, що має додатне або від'ємне значення. Аналогічно вносять виправлення й до елект­ронного варіанта Книги;


 - у порядку ведення книг про­писано порядок дій для єдинників, які протягом податкового (звітного) періоду реєструють нову Книгу, якщо попередня в них закінчилася. Так, запропоновано продовжувати здійс­нювати записи в новій Книзі та наростаючим підсумком (з урахуванням записів зі старої Книги) виводити в ній підсумки за місяць, квар­тал, рік. Звертаємо увагу, що Книги для спрощенців, зареєстровані до 28 липня 2015 року не підлягають заміні, а діють до закінчення Книг.  


Облік доходів підприємців – спрощенців невідривно пов'язаний із застосування останніми реєстраторів розрахункових операцій.


Законом України від 1 липня 2015 р. №569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» визначено категорії платників єдиного податку, які не застосовують реєстратори розрахункових операцій. Це:


- платники єдиного податку першої групи;


- фізичні особи – спрощенці другої і третьої груп незалежно від обраного виду діяльності,   обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. гривень.


У разі перевищення обсягу доходів ФОП – спрощенцями другої і третьої груп 1 млн. гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.


Платники єдиного податку ІІ групи (фізичні особи-підприємці) у разі перевищення обсягу доходу 1 млн. грн. у 2015 році (незалежно від місяця, у якому відбулося таке перевищення) зобов’язані з 01.01.2016 року при провадженні своєї господарської діяльності розпочати застосування РРО. 



12. Чи можуть підприємці на єдиному податку торгувати пивом у пляшках без РРО?


Відповідь: Пиво віднесено до алкогольних напоїв, підприємці-платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, мають право проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО, до досягнення ними протягом календарного року обсягу доходу у розмірі 1 млн. гривень. У разі перевищення у календарному році обсягу доходу 1 млн. гривень застосування РРО є обов’язковим.


Крім того, фізичні особи-підприємці, які здійснюють продаж пива, зобов’язані отримати відповідну ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.


Тобто, фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку другої та третьої груп мають право здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив, у тому числі пива, виключно через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування, за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та застосування при проведенні розрахунків РРО.



13. Як встановити ліміт залишку готівки іноземної валюти в касі підприємства?


Відповідь: Здійснення операцій з іноземною валютою регламентується Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України із змінами і доповненнями, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 року за № 200.


Пунктом 8.11 Правил встановлено, що уповноважений банк установлює ліміт залишків іноземної валюти в касі суб’єктів підприємницької діяльності, яким дозволяється використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу, якщо залишки іноземної валюти залишаються в неробочі часи доби в касі (до розрахунку ліміту каси не включаються кошти, які передбачені для виплати заробітної плати нерезидентам і на відрядження працівників за кордон). Понадлімітні залишки готівкової іноземної валюти підлягають повній інкасації до уповноваженого банку і зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті суб’єкта підприємницької діяльності (через розподільчий рахунок).


Якщо суб’єкти підприємницької діяльності працюють цілодобово, то закінченням робочого дня є початок операційного дня банку, у якому вони обслуговуються.


Якщо суб’єкти підприємницької діяльності працюють у вихідні та святкові дні, то вони можуть перевищувати встановлені ліміти залишку іноземної валюти в касі з обов’язковою інкасацією понадлімітних залишків до уповноваженого банку не пізніше наступного робочого дня банку.



14. Чи необхідно у разі ремонту РРО надавати до контролюючих органів довідку про опломбування РРО?


Відповідь: Відповідно до пункту 7 Розділу ІІ Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 р. за № 1619/24151, після опломбування центр сервісного обслуговування  видає (або доповнює) суб’єкту господарювання довідку про опломбування реєстратора розрахункових операцій  за формою № 1-ЦСО (додаток 1).


Довідка про опломбування складається у двох примірниках, один з яких надається суб’єкту господарювання, другий зберігається у ЦСО, що здійснив опломбування.


Копію кожної довідки про опломбування, виданої ЦСО, суб’єкт господарювання повинен подати до органу державної фіскальної служби за місцем реєстрації РРО.


Формою довідки про опломбування РРО передбачено заповнення, зокрема, граф «Причина розпломбування» та «Характер виявленої несправності РРО».


Таким чином, у разі ремонту РРО суб’єкт господарювання надає до органів державної фіскальної служби довідку про опломбування РРО, яка видана центром сервісного обслуговування із зазначенням в ній, зокрема, причини розпломбування.



15. Яким чином здійснюється реєстрація розрахункових книжок?


Відповідь: Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу III Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 реєстрація розрахункових книжок здійснюється в органі ДФС за місцем реєстрації книги обліку розрахункових операцій.


Розрахункова книжка має бути зброшурована, складатися з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій та реєстраційної сторінки, при цьому серії та номери квитанцій одного виду, зареєстрованих окремим суб’єктом господарювання, не повинні повторюватися у межах розрядності серій та номерів.


Форму реєстраційної сторінки розрахункової книжки наведено в додатку 6.


Розрахункова книжка повинна бути скріплена виробником з використанням машинного способу, який унеможливлює вилучення корінців розрахункових квитанцій без порушення засобу контролю.


Згідно з пунктом  3 глави 1 розділу III Порядку перед реєстрацією розрахункової книжки суб’єкт господарювання повинен забезпечити:


заповнення на реєстраційній сторінці розрахункової книжки рядків, що містять найменування та податковий номер суб’єкта господарювання;


відсутність у розрахунковій книжці квитанцій із серіями та номерами, що повторюються, згідно з вимогами пункту 2 цієї глави;


відповідне заповнення реєстраційної сторінки, яка може розміщатися на останньому аркуші разом з квитанціями.


На кожну розрахункову книжку, що подається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю таким чином, щоб унеможливити розкріплення книжки без порушення цілісності засобу контролю.


Пунктом 4 глави 1 розділу III Порядку передбачено, що реєстрація першої розрахункової книжки в органі доходів і зборів відбувається одночасно з реєстрацією книги ОРО на окрему господарську одиницю або на РРО, другої та наступних - на підставі реєстраційної заяви.


Датою реєстрації першої розрахункової книжки є дата реєстрації книги ОРО.


Відповідно до пункту  5 глави 1 розділу III Порядку орган доходів і зборів у разі наявності підстав для відмови, визначених у пункті 9 глави 1 розділу II цього Порядку, відмовляє в реєстрації розрахункової книжки та повідомляє про це суб’єкта господарювання не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви.


У разі відсутності підстав для відмови посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви проводить реєстрацію розрахункової книжки шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС.


Після реєстрації суб’єкт господарювання заповнює рядки реєстраційної сторінки розрахункової книжки (номер книжки, дата реєстрації, найменування органу доходів і зборів, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю), після чого розрахункова книжка вважається зареєстрованою. Кількість розрахункових книжок, що реєструються одночасно, не обмежується.


Перереєстрація розрахункової книжки здійснюється в порядку, визначеному пунктом 1 глави 2 розділу II цього Порядку, у разі перереєстрації суб’єктом господарювання книги ОРО на окрему господарську одиницю або перереєстрації РРО.



16. Чи потрібно подавати до контролюючих органів звітність по РК, зареєстрованих на РРО, які використовувались у період виходу з ладу РРО або в разі тимчасового відключення електроенергії?


Відповідь: Відповідно до пункту 3 Порядку подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. № 108/5299, у разі використання розрахункової книжки на період виходу з ладу РРО або в разі тимчасового відключення електроенергії звітність подається у складі , передбаченому для РРО .


Згідно із пунктом 2 Порядку № 614 звітність, пов’язана із застосування РРО надається у складі „Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)” за формою № 3ВР-1, а при наданні звіту за останній місяць календарного року - з поданням додатково періодичних звітів за минулий календарний рік, надрукованих на кожному РРО. Звітність пов’язана з використання РК, подається у складі Звіту і Довідки про використання розрахункових книжок. Якщо є зареєстровані РРО та книги обліку розрахункових операцій, то відомості про суми розрахунків по РРО та книгам обліку розрахункових операцій можна відобразити у одному Звіті.


Пунктом 7 статті 3 розділу ІІ Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”, звіт подається до податкового органу за місцем реєстрації РРО щомісячно до 15 числа наступного за звітним місяця.



17. Яким категоріям платників єдиного податку необхідно застосовувати РРО?


Відповідь:  Нагадуємо, що згідно зі ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарської діяльності зобов’язані застосовувати РРО при продажу товарів та наданні послуг.


Разом з тим  23 липня 2015 року вступив в дію Закон України від 01.07.2015 року № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» (опубліковано в газеті «Голос України» № 131 від 23.07.2015 року). Так не застосовуються реєстратори розрахункових операцій платниками єдиного податку:


першої групи;


другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.


Обов’язкове застосування реєстратора розрахункових операцій платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами – підприємцями) розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.


У липні 2015 року було зареєстровано 391 реєстратор розрахункових операцій, в той час, як за сім місяців 2015 року було зареєстровано 1396 РРО.


Нагадуємо, що з питань придбання РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі або модемів для передачі звітної інформації від наявних РРО і відповідного програмного доопрацювання, необхідно звертатись до центрів сервісного обслуговування або виробників РРО.



18. Які обов’язкові реквізити повинен містити фіскальний звітний чек ”Z-звіт”?


Відповідь: Відповідно до пункту  14 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.02 № 199 ”Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування” чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити:


- назву і адресу господарської одиниці;


- індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери ”ПН”. У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або ідентифікаційний номер згідно з ДРФО (для фізичних осіб), а замість літер ”ПН” - літери ”ІД”;


- фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери ”ФН”;


- заводський номер реєстратора; 


- логотип виробника.



19. Які документи потрібно подати до фіскального органу для реєстрації РРО?


Відповідь: Для реєстрації реєстраторів розрахункових операцій суб’єкт господарювання подає до фіскального органу наступні документи:


- заяву про реєстрацію РРО за формою №1-РРО;


- копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;


- копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;


- копію договору суб'єкта господарювання з Центру сервісного обслуговування про технічне обслуговування та ремонт РРО.



20.Які товари належать до підакцизних товарів?


Відповідь: Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Кодексу до підакцизних товарів належать:


- спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;


- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;


- нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне;


- автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;


- електрична енергія.



21.  Хто сплачує акцизний податок у розмірі 5 відсотків з реалізації у роздрібній мережі підакцизних товарів?


Відповідь: Відповідно до підпункту 212.1.11 статті 212 Кодексу платником акцизного податку є особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.


При цьому платниками такого податку є суб’єкти роздрібної торгівлі, які реалізовують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування, наступні підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункті 215.3 статті 215 Кодексу, зокрема нафтопродукти, скраплений газ тощо (підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).


Водночас їх реєстрація як платників податку здійснюється контролюючими органами безпосередньо за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність, тобто шляхом подання декларації з акцизного податку(підпункт 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 статті 212 Кодексу).


В свою чергу акцизний податок така особа сплачує до бюджетуза місцем здійснення реалізації таких товарів (пункту 222.3 статті 222 Кодексу).



22. Чи потрібно відображати у податковій накладній акцизний податок?


Відповідь:Податкові зобов’язання зі сплати 5 % акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) кінцевим споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків, під час здійснення розрахункових операцій.


Що стосується заповнення податкової накладної, то у ній відображається окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару. 


Відображення у податковій накладній суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не передбачається.


Роз’яснення надано листом Державної фіскальної служби України від 17.09.2015 р. № 19911/6/99-99-19-03-03-15.



23. Чи застосовуються штрафні санкції у разі подання декларації з акцизного податку з запізненням та своєчасній сплаті податку?


Відповідь: Якщо декларація з акцизного податку подана до контролюючого органу  з порушенням терміну, але податок  сплачений своєчасно то до такого платника податків застосовуються санкції, передбачені п. 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.


Згідно п. 120.1 статті 120 Податкового кодексу України відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.


Ті самі дії, вчиненні платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.


Пунктом  223.2 статті 223 Податкового кодексу України визначено, що платник податків з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду декларацію акцизного податку.



24. Чи зобов’язані виробники пива звітувати про обсяги його виробництва та реалізації?

Відповідь: Відповідно до ст. 16 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» суб’єкти господарювання, які отримали відповідні ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за встановленою формою.


Оскільки Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII пиво віднесено до алкогольних напоїв, суб’єкти господарювання-виробники пива також повинні подавати такі звіти. Форма даного звіту № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» затверджена наказом ДПА від 13.10.2005 р. № 449.


Водночас звертаємо увагу суб’єктів господарювання на те, що пиво необхідно зазначати кодом 55 з приміткою в графі 17 «пиво»,оскільки в додатку до наказу в кодах продукції не передбачено пиво як вид продукції. Також необхідно відображати обсяги придбання та реалізації пива у звітах 1-ОА, затверджених наказом ДПА від 27.04.2006 р. № 228 «Про затвердження форм звітів щодо придбання та реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів та інструкції щодо їх заповнення», кодом 9 (інша продукція, яка не ввійшла до кодів 1-8) з приміткою «пиво».



25. Чи необхідно відображати у податковій накладній акцизний податок?


Відповідь: Податкові зобов’язання зі сплати 5 % акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) кінцевим споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків, під час здійснення розрахункових операцій.


Що стосується заповнення податкової накладної, то у ній відображається окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару. 


Відображення у податковій накладній суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не передбачається.


Роз’яснення надано листом Державної фіскальної служби України від 17.09.2015 р. № 19911/6/99-99-19-03-03-15.



26. Яка відповідальність за реалізацію алкогольних напоїв, на придбання яких відсутні супровідні документи (видаткові та товарно-транспортні накладні)?


Відповідь: Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються спирт етиловий, горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі, з відміткою представника контролюючого органу на акцизному складі забороняється.


До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.


Крім того незабезпечення платником податків зберігання первинних документів протягом установлених строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень (ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень).


Слід зауважити, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, тягне за собою накладення адміністративного штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).


Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 115 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.




ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві



30.12.2015 12:37