Журнал 'Радник в сфері державних закупівель'2 — Нормативна база2 — ДПI iнформує2 — РУБРИКА «ПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ»2 — Інше3
>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       

Новини

23.01.2018

Президент підписав Закон про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі»

та деяких інших Законів України щодо здійснення моніторингу закупівель

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
23.01.2018
Читати всю статтю ...

Прозорість з наслідками, або Граблі «відкритої ціни»

випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 34–37.

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
23.01.2018
Читати всю статтю ...

22.01.2018

Все, що потрібно знати про тендер: хто? як? коли?

SMART-регіони: лайфхаки у ProZorro м. Чернівці

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.01.2018
Читати всю статтю ...

Поради_від_Радника

Відкриті єдині державні реєстри:

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.01.2018
Читати всю статтю ...

Лист МЕРТУ № 3304-06/1900-06 від 17.01.2018

Щодо учасників нерезидентів

Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
22.01.2018
Читати всю статтю ...

Питання-відповіді щодо податкового законодавства:

1. Який термін реєстрації та правила визначення дати реєстрації платником ПДВ?


Відповідь: Відповідно до пункту 183.9 статті 183 Податкового кодексу (Кодекс) у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:


• з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;


• з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;


• з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку;


• з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в пункті 183.4, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 Кодексу, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;


• з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в пункті 183.4, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 Кодексу, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.


Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.



2. Чи розповсюджується норма п. 31 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України на застосування штрафних санкцій за несплату у 2015 році авансових внесків з податку на прибуток?


Відповідь: Відповідно пункту 31 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (Кодекс) за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.


Згідно з пунктом 9 підр. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу у січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень - травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік.


У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань (пункту 57.1 статті 57 Кодексу).


Пунктом 126.1 статті 126 Кодексу встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує, зокрема узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:


• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;


• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.


Крім того, підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених Кодексу строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.


Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пунктом 129.1 статті 129 Кодексу, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (пункту 129.4 статті 129 Кодексу).


Таким чином, норма підпункту 31 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу не розповсюджується на застосування штрафних санкцій за несплату авансових внесків з податку на прибуток. За несплату авансових внесків з податку на прибуток у 2015 році до платників податків застосовується відповідальність у вигляді штрафів, передбачених пункту 126.1 статті 126 Кодексу, та пені відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу.



3. Який термін зберігання архіву файлів про подання звітності контролюючим органам в електронному вигляді (в тому числі якщо перевірка не проводилась 3 роки)?


Відповідь: Згідно із п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України (Кодекс) платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у п.44.1 ст.44 Кодексу, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання з передбаченого Кодексу граничного терміну подання такої звітності.


У разі ліквідації платника податків документи, визначені у п.44.1 ст.44 Кодексу, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.


Відповідно до п.44.4 ст.44 ПКУ, якщо документи, визначені у п.44.1 ст.44 ПКУ, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п.44.3 ст.44 ПКУ.


Відповідно до п.4 р.2 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.08 року №233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.08 року за №320/15011, податкові документи в електронному вигляді з обов’язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.


Відповідно до статті 13 Розділу І Закону України від 22.05.03 року №857-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» cтрок зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.


Отже, архіву файлів, про подання звітності контролюючим органам в електронному вигляді (в тому числі якщо перевірка не проводилась 3 роки) повинен зберігатися у платника податків не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності.



4. Чи повинні перша та друга квитанції надходити на кожен документ (декларацію та додатки до неї) у разі подання звітності в електронному вигляді?


Відповідь: У зв’язку із внесенням змін у формат електронного документа податкової звітності запроваджено пакетне приймання звітності в електронному вигляді.


Пакет звітних документів - це певний перелік документів одного типу або різних типів, що подаються суб’єктом в одному звітному періоді. Пакет повинен містити основний документ звітності та необхідні додатки до нього. Фізично пакетом документів є набір XML - файлів, які називаються згідно формату (стандарту ) електронної звітності.


У пакеті звітних документів всі файли містять посилання на зв’язок між собою:


• Основний документ (який може бути тільки один) - містить посилання на додатки;


• Додаток - містить посилання на основний документ.


Відповідно до р. ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011, платнику податків надсилаються квитанції:


• перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку. Ця квитанція надсилається органами доходів і зборів на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;


• підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних органу ДФС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу доходів і зборів, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв’язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДФС.


З огляду на зазначене, перша квитанція, що підтверджує передачу платником податкового документа в електронному вигляді, та друга квитанція, що підтверджує прийом поданої звітності контролюючим органом, надсилаються на кожен документ (декларацію та додатки до неї), що входить до пакету звітних документів. При цьому у другій квитанції міститься посилання на основний документ та визначається його статус (Прийнято/Не прийнято).



5. Який порядок подання СГ пакетної звітності в електронному вигляді?


Відповідь: У зв’язку із внесенням змін у формат електронного документа податкової звітності запроваджено пакетне приймання звітності в електронному вигляді.


Пакетом звітних документів вважається певний перелік документів одного типу чи різних типів, що подаються суб’єктом в одному звітному періоді. Пакет повинен містити основний документ звітності та необхідні додатки до нього. Фізично пакетом документів є набір XML-файлів, які називаються згідно з форматом (стандартом) електронної звітності, кожний з яких пов’язаний один з одним відповідними посиланнями, вказаними у тезі.


Граничний час очікування файлів при збиранні пакету 00.00 годин кожної доби. В разі відсутності будь-якого з заявлених або обов’язкових файлів пакету на 00.00 години кожної доби всі інші надіслані файли пакету не приймаються, про що надсилається квитанція. У разі помилок в будь-якому файлі пакету – не приймається весь пакет. Після виправлення помилок необхідно надсилати новий пакет документів.


На офіційному сайті Міністерства доходів і зборів України в розділі «Платникам податків про електронну звітність» – «Програмне забезпечення» розміщується безкоштовне програмне забезпечення з формування та подання платниками податків податкової звітності, податкових накладних та реєстру податкових накладних в електронному вигляді (OPZ), доопрацьоване для формування пакетної звітності.


Інструкція щодо формування пакетів звітних документів за допомогою програмного забезпечення по формуванню податкової звітності в електронному вигляді знаходиться у розділі «Платникам податків про електронну звітність» – «Повідомлення платникам податків про подання електронної звітності» - «До уваги платників податків та розробників програмного забезпечення».


У зв’язку з цим, для подання звітності в електронному вигляді, необхідно оновити версії програмного забезпечення, що використовується для формування податкової звітності, до версії, що забезпечує пакетне звітування.



6. Чи може ФОП, яка отримала посилені сертифікати відкритих ключів для подання звітності в електронному вигляді, скористатись цими ключами для подання звітності як ФО?


Відповідь: Відповідно до ст. 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» електронний підпис - це дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов’язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних;


сертифікат відкритого ключа (далі - сертифікат ключа) - документ, виданий центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і належність відкритого ключа підписувачу.


Під час реєстрації для отримання сертифіката ключа заявник (фізична особа-підприємець) надає такі документи:


• заповнена та підписана заява на реєстрацію встановленого зразку та дозвіл на використання персональних даних підписувача для реєстрації підписувача у реєстрі підписувачів АЦСК ІДД ДФС та формування посиленого сертифікату відкритого ключа;


• паспорт або копію паспорту заявника (копії 1-4 сторінок), засвідчену власноручним підписом власника;


• копія облікової картки платника податків (довідки про присвоєння ідентифікаційного коду ДРФО).


При ідентифікації фізичної особи, зокрема з’ясовують:


• прізвище, ім’я та по батькові;


• дату народження;


• серію і номер паспорта (або іншого документа, який засвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав.


Отже, ідентифікація фізичної особи стосується конкретно визначеної особи (прізвище, ім’я та по батькові; дата народження; серія і номер паспорта). Тому фізична особа-підприємець, яка отримала посилені сертифікати відкритих ключів, може скористатись цими ключами для подання звітності в електронному вигляді, зокрема податкової декларації про майновий стан і доходи, як фізична особа.


 

7. Чи потрібно відображати у податковій накладній акцизний податок?


Відповідь:Податкові зобов’язання зі сплати 5 % акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) кінцевим споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків, під час здійснення розрахункових операцій.


Що стосується заповнення податкової накладної, то у ній відображається окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару. 


Відображення у податковій накладній суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не передбачається.


Роз’яснення надано листом Державної фіскальної служби України від 17.09.2015 р. № 19911/6/99-99-19-03-03-15.



8. Чи застосовуються штрафні санкції у разі подання декларації з акцизного податку з запізненням та своєчасній сплаті податку?


Відповідь: Якщо декларація з акцизного податку подана до контролюючого органу  з порушенням терміну, але податок  сплачений своєчасно то до такого платника податків застосовуються санкції, передбачені п. 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.


Згідно п. 120.1 статті 120 Податкового кодексу України відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.


Ті самі дії, вчиненні платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.


Пунктом  223.2 статті 223 Податкового кодексу України визначено, що платник податків з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду декларацію акцизного податку.



9. Чи має право фізична особа підприємець - платник єдиного податку здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?


Відповідь: Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.


Згідно з статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.


Пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України (Кодекс) визначено, що фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 р.XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.


Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пункту 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених гл.1 р.ХІV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пунктом 291.2 статті 291 Кодексу).


У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку - фізичних осіб (пунтком 177.6. статті 177 Кодексу).


Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в  його облікових даних.



10. Фізична особа в березні 2015 року отримала право власності на земельну ділянку. Як нараховується та сплачується земельний податок для фізичних осіб?


Відповідь:  Земельний податок - обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів  (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (Кодекс).


Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Кодексу).


Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу (п. 286.5 ст. 286 Кодексу).


Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 Кодексу).


Таким чином, з  урахуванням вищевикладеного, нарахування громадянам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають до 1 липня поточного року податкові повідомлення-рішення про внесення земельного податку.


Суми земельного податку, зазначені в податкових повідомленнях-рішеннях, підлягають сплаті протягом 60 днів з дня їх вручення.


Насамкінець, слід зауважити, що громадяни, які мають підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, повинні надати контролюючим органам документи, що посвідчують їх право на пільгу.                       



11. Чи підлягає оподаткуванню військовим збором дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою  податку на доходи фізичних осіб (ПДФО)?


Відповідь: Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» внесено ряд змін до Податкового кодексу України (Кодекс), у тому числі в частині оподаткування доходів військовим збором.


Відповідно до пп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.


Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).


Згідно з п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід до якого відповідно до пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом ІV Кодексу.


Зазначимо, що порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 Кодексу.


Так за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини, які перелічені у пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Кодексу.


Разом з цим Законом України від 28 грудня 2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», який набрав чинності з 13 березня 2015 року, п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу доповнено пп. 1.7 відповідно до якого звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи та/або доходи, які оподатковуються за нульовою ставкою податку.


Отже, враховуючи викладене, дохід у вигляді вартості успадкованого майна, який оподатковується за нульовою ставкою податку, звільняється від оподаткування військовим збором.



12. Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) сума компенсації, яка виплачується юридичною особою - працедавцем найманому працівнику за використання бензину для власного автомобіля при виконанні службових обов’язків?


Відповідь: Згідно з пп.«а» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України (Кодекс) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації


вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.


До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно із розділом IV Кодексу (пп.«г» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Кодексу).


Компенсація, яка виплачується юридичною особою найманому працівнику за використання ним бензину під час здійснення службових обов’язків на власному автомобілі, який не перебуває в оренді у юридичної особи, може здійснюватися за рішенням керівника підприємства та буде вважатися додатковим благом найманого працівника.


Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 Кодексу (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Кодексу).


Таким чином, враховуючи вищевикладене, сума компенсації, яка виплачується юридичною особою найманому працівнику за використання бензину для власного автомобіля, який не перебуває в оренді у юридичної особи, при виконанні службових обов’язків, є додатковим благом такого працівника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на підставі пп.«а» та пп.«г» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Кодексу.



13. Фізична особа – підприємець працює на загальній системі оподаткування. Чи необхідно застосовувати РРО?


Відповідь: Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.


Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання – фізичні особи, що знаходяться на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРОз дотриманням норм Закону.


Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 (далі – Постанова №1336), розробленою на виконання ст. 10 Закону, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.


Пунктом 2 Постанови №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим, тобто для окремих форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах Переліку, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій граничний розмір складає 200 тис. грн. на один об’єкт господарської діяльності або 75 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг), в залежності від форми та умов проведення діяльності.



14. Які документи потрібно подати до фіскального органу для реєстрації РРО?


Відповідь: Для реєстрації реєстраторів розрахункових операцій суб’єкт господарювання подає до фіскального органу наступні документи:


- заяву про реєстрацію РРО за формою №1-РРО;


- копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;


- копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;


- копію договору суб'єкта господарювання з Центру сервісного обслуговування про технічне обслуговування та ремонт РРО.



15. Який порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна (квартири, земельні ділянки тощо)?


Відповідь: Статтею 172 Податкового кодексу України визначений порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна (квартири, земельні ділянки тощо).


Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.


Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.


Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.


Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.


У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва.


Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.


При обміні об’єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого майна, визначеного:


а) у абзаці першому пункту 172.1 цієї статті, не оподатковується;


б) у пункті 172.2 цієї статті, - оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.


Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.


Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:


а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. міни;


б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації.


У разі не вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомості, за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку.


Одночасно з дією пункту 172.4 цієї статті, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).


Під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.


Дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується згідно із цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.


Продаж резидентами та нерезидентами успадкованого (отриманого в подарунок) об’єкта нерухомості підлягає оподаткуванню згідно з положеннями цієї статті.


Порядок визначення оціночної вартості нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), визначається Кабінетом Міністрів України.



16. Чи не стане інформація, яка надходить через сервіс «Податковий асистент», доступною іншим користувачам?


Відповідь: Нагадуємо, «Податковий асистент» – сервіс, за допомогою якого через Інтернет ДПС України повідомлятиме платників про податкові ризики, які виявляють фахівці податкової служби під час моніторингу господарської діяльності платників. Можемо Вас запевнити, що листування буде індивідуальним і повністю конфіденційним. При цьому податкова служба пропонуватиме платникам самостійно усунути недоліки до надання податкової звітності. Також наголошуємо на тому, що скористатися таким сервісом зможуть тільки ті платники, які звітують в електронному вигляді.



17. Які переваги електронного порядку передачі інформації з реєстраторів розрахункових операцій для суб’єктів господарювання, а також для їх клієнтів?


Відповідь: Для підприємців це можливість:


Зекономити час та гроші: подання звітності в електронному вигляді буде коштувати платникам податків значно менше, ніж покупка паперової контрольної стрічки і її зберігання протягом 3-ох років, у чому більше не буде потреби;


Право обирати: або ж замінити старий РРО більш сучасним, або ж використовувати той, що є, обладнавши його модемом;


Скорочення кількості перевірок платників: перевірки будуть проводитися тільки за наявності інформації про факти конкретних порушень від громадян, правоохоронних органів або органів місцевого самоуправління.


Вчитися працювати у нових умовах законодавчо дозволено до середини поточного року. Тому штрафувати за помилки, допущені під час освоєння нової технології, не будуть.


Що ж стосується клієнтів суб’єктів господарювання, то такі нововведення допоможуть їм, як споживачам товарів та послуг, захистити свої права у разі необхідності, навіть якщо паперовий чек був втрачений або зіпсований.


За допомогою якого сервісу можна отримати інформацію чи зареєстрований конкретний реєстратор розрахункових операцій (РРО) в органах ДФС?


Відповідь: Державна фіскальна служба України запровадила новий електронний сервіс, за допомогою якого громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість отримати інформацію, чи зареєстрований конкретний реєстратор розрахункових операцій (РРО) в органах ДФС.  


Тобто за отриманим фіскальним чеком можливо перевірити чи зареєстрований в органах ДФС касовий апарат, на якому продавцем товарів або послуг був роздрукований цей фіскальний чек.


Суб’єкт господарювання може отримати дані щодо фіскальних номерів РРО, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дату реєстрації, номер останньої книги обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрованої на таки? РРО та дати її реєстрації тощо.


Користувач сервісу також може отримати інформацію щодо фіскальних номерів РРО та КОРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи органів ДФС.


Сервісом можна скористатися на офіційному порталі ДФС (www.sfs.gov.ua) у розділах «Інформація про РРО» та «Інформація про книги ОРО».



18. Визначаємо які платники єдиного податку можуть бути платниками ПДВ


Відповідь:  відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування ПДВ платником податку є будь – яка особа, що зареєстрована або підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку.


У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватись як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Податкового кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.


Статтею 297 Податкового кодексу передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену пп. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також, що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи. Згідно з п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:


2 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість;


4 відсотки доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.


Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 2 відсотки, може бути обрана:


- суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового кодексу України, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування;


- платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 4 відсотки, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку;


- суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником податку на додану вартість і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).


Враховуючи зазначене, платниками податку на додану вартість можуть бути фізичні та юридичні особи платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 2 відсотки доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники – платники єлиного податку четвертої групи.   



19. Чи повинна фізична особа при наданні податкової декларації про майновий стан і доходи надавати довідку про отримані у звітному році доходи з метою використання права на податкову знижку?


Відповідь: Відповідно до підпункту «в» пункту 176.1 статті 176 Кодексу платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою. 


На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.


Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог Кодексу, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.     


При цьому, підпунктом  «в» пункту 176.2 статті 176 Кодексу передбачено, що особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.



20. Як фізичні особи повинні сплачувати земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності?


Відповідь: Відповідно до пункту 57.5 статті 57 Податкового кодексу України (Кодекс) фізичні особи - платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені Кодексом, через установи банків та поштові відділення.


У разі коли зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.


Пунктом 287.5 статті 287 Кодексу встановлено, що фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статті 46 Кодексу.


Форму квитанції про прийняття податків і зборів, що може використовуватись фізичними особами у сільській (селищній) місцевості для сплати податків і зборів, у тому числі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, через каси сільських (селищних) рад, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 року № 714 «Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів».



21.  Хто сплачує акцизний податок у розмірі 5 відсотків з реалізації у роздрібній мережі підакцизних товарів?


Відповідь: Відповідно до підпункту 212.1.11 статті 212 Кодексу платником акцизного податку є особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.


При цьому платниками такого податку є суб’єкти роздрібної торгівлі, які реалізовують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування, наступні підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункті 215.3 статті 215 Кодексу, зокрема нафтопродукти, скраплений газ тощо (підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).


Водночас їх реєстрація як платників податку здійснюється контролюючими органами безпосередньо за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність, тобто шляхом подання декларації з акцизного податку(підпункт 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 статті 212 Кодексу).


В свою чергу акцизний податок така особа сплачує до бюджетуза місцем здійснення реалізації таких товарів (пункту 222.3 статті 222 Кодексу).



22. Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума доходу, отриманого від провадження господарської діяльності фізичною особою - підприємцем?


Відповідь: Платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, тобто:


- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;


- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;


- податковий агент.


Ставка збору складає 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16¹ розділу 10 Кодексу (підпункт 1.3 пункту 16¹ розділу 10 Кодексу).


При цьому, підпунктом 1.2 пункту 16¹ розділу 10 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.


Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Податкового Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно зі статтею 177 Податкового Кодексу.


Об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (пункт 177.2 ст. 177 ПКУ).


Отже, фізичні особи – підприємці, крім тих, що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотка чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.



23. Щодо  подання звітності з ПДВ суб’єктом господарювання, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано


У разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Такий порядок встановлено пунктом 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України.


Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, спеціально визначених Податковим кодексом України, календарний квартал, з урахуванням певних встановлених особливостей (на підставі п. 202.1 ст. 202 цього Кодексу).


Податкові декларації, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:


календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;


календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України).


Згідно з п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України та р. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044 (із змінами та доповненнями) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.


Уточнюючий розрахунок подається або як окремий документ або як додаток до податкової декларації (витяг з листа ДФС України від 21.10.2015 №38881/7/99-99-15-02-01-17 "Про подання податкової декларації з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку" ).



24. Щодо  подання податкової декларації  з податку на прибуток у разі неотримання  прибутку або отримання збитку


Конституцією України визначено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, визначених законом (стаття 67).


Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.


Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (стаття 58).


Податковий кодекс України (далі – Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.


Статтею 38 Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.


Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою (п. 54.1. ст. 54 Кодексу).


Відповідно до абзацу десятого п. 57.1 ст. 57 Кодексу у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань платника податку.


У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу (ст.126 Кодексу).


13.08.2015 набрав чинності Закон України від 17 липня 2015 року № 652-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», яким п.57.1 ст.57 Кодексу доповнено новим абзацом, а саме: «Платник податку, який за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески: за підсумками першого кварталу - з червня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за півріччя - з вересня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за три квартали - з грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року. Податкові зобов'язання визначаються на підставі поданих податкових декларацій».


Податкова декларація з податку на прибуток подається контролюючому органу, в якому платник перебуває на обліку за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу, - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.49.18 ст.49 Кодексу).


При цьому, враховуючи те, що положення Закону №652 набрали чинності 13 серпня ц.р, а граничний термін подання декларації за півріччя 2015 року настав 9 серпня 2015 року, платники податку на прибуток мають право скористатися вище вказаним правом у 2015 році лише за підсумками трьох кварталів 2015 року.


Враховуючи зазначене, платники податку на прибуток, які сплачують авансові внески за результатами 2014 року та за підсумками трьох кварталів 2015 року, не отримають прибуток або отримають збиток, матимуть право подати податкову декларацію за III квартали 2015 року та припинити сплату авансових внесків з грудня 2015 по травень 2016 року.


З метою реалізацій положень податкового законодавства Державною фіскальною службою України розроблено проект уніфікованої форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі - проект декларації) (розміщено на офіційному веб-порталі (www.sfs.gov.ua) у рубриці «Проекти регуляторних актів» розділу «Регуляторна політика» підрозділу «Діяльність»), в якій зменшено кількість додатків та передбачено наявність додатка РІ, в якому об'єднані різниці, на які збільшується або зменшуються фінансовий результат до оподаткування.


Водночас відповідно до абзацу другого п.46.6 ст. 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.


Отже, сьогодні чинною є форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 872.


Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації (п.46.4 ст.46 Кодексу).


У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені у довільній формі, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації.


Для забезпечення реалізації положень Кодексу до затвердження нової форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств рекомендуємо відображати об'єкти оподаткування та податкові зобов'язання з податку на прибуток за звітний період - три квартали 2015 року - у чинній на сьогодні декларації.


При цьому для визначення суми об'єкта оподаткування та податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за новими правилами рекомендуємо використовувати проект декларації, розміщений на веб-порталі ДФС, та подавати його разом із чинною декларацією як доповнення.


Податкові консультації щодо подання податкової декларації з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку у 2015 році застосовувати у частині, що не суперечить цьому роз'ясненню.



25. Відповідальність за реалізацію алкогольних напоїв, на придбання яких відсутні супровідні документи (видаткові та товарно-транспортні накладні)


Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються спирт етиловий, горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі, з відміткою представника контролюючого органу на акцизному складі забороняється.


До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.


Крім того незабезпечення платником податків зберігання первинних документів протягом установлених строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень (ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень).


Слід зауважити, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, тягне за собою накладення адміністративного штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).


Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 115 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.


ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві



15.12.2015 16:59