>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

23.07.2018cal

23.07.2018

#Поради_від_Радника


Нагадаємо замовникам, що згідно частини 3 статті 17 Закону про публічні закупівлі замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
23.07.2018cal

Нагадуємо


про зустріч ПоРадника  в цю середу 25.07.2018.

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
23.07.2018cal

Уряд посилив контроль за імпортом харчових продуктів


Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
23.07.2018cal

Уряд спростив ведення господарської діяльності


Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
19.07.2018cal

19.07.2018

Пов’язані особи в публічних закупівлях: кого відхиляємо, а кого залишаємо?


Випадок 3. Учасники пов’язані між собою

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомляє:

1. Чи підлягають оподаткуванню військовим збором дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб ?


Відповідь: Відповідно до підпункту 164.2.8 статті 164 Податкового кодексу Україи (Кодекс) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у підпункті 165.1.41 статті 165 Кодексу ).


Під терміном «пасивні доходи» слід розуміти, зокрема, такі доходи, як дивіденди (підпункт 167.5.3 статті 167 Кодексу).


Враховуючи зазначене, оскільки дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб — резидентів (нерезидентів), включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5%.  



2. База оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, що отримані платником податку в іноземній валюті.


Відповідь: Відповідно до пункту 164.3 статті 164 розділу IV Кодексу при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.


Згідно з пунктом 164.4 статті 164 Кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.


Враховуючи вищевикладене, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.



3. Хто вважається фізичною особою - резидентом України в розумінні Податкового кодексу України?


Відповідь: Відповідно до підпункту. «в» підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу, фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.


У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.


Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.


Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.


Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого Кодексом або нормами міжнародних угод України.


Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого - четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.


Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.


У разі якщо у розділі IV Кодексу використовується термін «резидент» у відповідних відмінках, під цим терміном розуміється «фізична особа - резидент».



4. Яким чином розрахувати податкове зобов’язання з ПДФО за ставками 15 та/або 20 % згідно поданої декларації про майновий стан і доходи, якщо фізична особа протягом року отримувала доходи від одного податкового агента та від надання іншійфізичній особі майна в оренду?


Відповідь: Відповідно до пункту 164.6 статті 164 Кодексу  при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.


Статтею 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що базою обкладання єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є виплати, які входять до фонду оплати праці, або винагорода, отримана за цивільно-правовою угодою за виконані роботи (послуги), які пов’язані із трудовою діяльністю.


Згідно з пунктом 167.1 статті 167 Кодексу ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 статті 167 Кодексу), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.


Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 Кодексу щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.


Підпунктом «є» пункту 176.1 статті 176 Кодексу передбачено, що платники податку зобов’язані подавати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року у строки, передбачені Кодексом для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами одночасно двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.


Інші оподатковувані доходи, що були нараховані (виплачені, надані) платникам податку, ніж зазначені в абз. першому цього підпункту, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу, що декларується згідно з цим підпунктом.


Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка протягом року отримувала доходи від одного податкового агента та від надання іншій фізичній особі майна в оренду, для визначення податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за ставками 15% та/або 20 % не здійснює перерахунку податку із річної загальної суми оподатковуваних доходів.


Для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб сума винагороди, одержана платником податку за договорами оренди нерухомого (рухомого) майна, підлягає оподаткуванню за ставками 15% та/або 20% без зменшення такої суми на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.



5. Чи повинна фізична особа при наданні податкової декларації про майновий стан і доходи надавати довідку про отримані у звітному році доходи з метою використання права на податкову знижку?


Відповідь: Відповідно до підпункту «в» пункту 176.1 статті 176 Кодексу платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою. 


На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.


Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог Кодексу, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.     


При цьому, підпунктом  «в» пункту 176.2 статті 176 Кодексу передбачено, що особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.


Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума доходу, отриманого від провадження господарської діяльності фізичною особою - підприємцем?


6. Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума доходу, отриманого від провадження господарської діяльності фізичною особою - підприємцем?


Відповідь: Платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (Кодекс), тобто:


- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;


- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;


- податковий агент.


Ставка збору складає 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16¹ розділу 10 Кодексу (підпункт 1.3 пункту 16¹ розділу 10 Кодексу).


При цьому, підпунктом 1.2 пункту 16¹ розділу 10 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.


Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно зі статтею 177 Кодексу.


Об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (пункт 177.2 ст. 177 Кодексу).


Отже, фізичні особи – підприємці, крім тих, що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотка чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.


Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб – підприємців є 2015 рік.


Термін сплати військового збору для фізичних осіб – підприємців – до 19 лютого 2016 року.



7. Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума допомоги по вагітності та пологах?


Відповідь: Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Кодексу. До цього переліку включаються також інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу, що передбачені пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.


Згідно з пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.


Слід також зазначити, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом ІV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.


Оскільки сума допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, то вона не підлягає оподаткуванню військовим збором.



8. Чи обкладається податком на доходи фізичних осіб списання кредитного боргу у валюті?


Відповідь: Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань» від 9 квітня 2015 р. № 321-VIII, який набрав чинності з 7 травня 2015 року, врегульовано низку питань, пов’язаних із погашенням заборгованості за кредитом. Зокрема, вищенаведеним законом установлено, що до доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються такі доходи:


- доходи, отримані платником ПДФО внаслідок реалізації заставленого майна, майна такого платника при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням позичальником своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики);


- сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.


Крім того, не вважається додатковим благом платника ПДФО та не включається до доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Ця норма застосовується до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014.



9. Чи підлягають оподаткуванню ПДФО доходи у вигляді процентів, отриманих фізичною особою від розміщення коштів на депозитному рахунку?


Відповідь: Згідно з підпунктом 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (Кодекс) пасивні доходи (крім зазначених у підпункті 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 Кодексу) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.


Зазначені зміни внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2015 року.


Підпунктом 167.5.3 пункту 167.5 статті 167 Кодексу встановлено, що термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок.


Відповідно до внесених змін до підпункту 167.5.1 пункту 167.5 статті 167 Кодексу ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 20 відсотків.


Згідно з підпунктом 170.4.1 пункту 170.4 статті 170 Кодексу податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.


Отже, доходи платника податку у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 20 відсотків.



10. Чи оподатковуються військовим збором сума заборгованості фізичної особи – резидента, списаної після закінчення терміну позовної давності?


Відповідь: Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу України (Кодекс), а згідно з п. 163.1 – це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно – правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 % місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом ІІ Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації (пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).


Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.


Так, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу передбачено, що якщо згідно з нормами розділу ІV Кодексу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але вони не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.


Отже, фізична особа у разі отримання доходу у вигляді заборгованості, списаної після закінчення терміну позовної давності, з урахуванням пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу включає його до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, відображає у річній податковій декларації та самостійно сплачує військовий збір за ставкою 1,5 %.






11. Чи є обмеження щодо кількості видів діяльності при подачі заяви на спрощену систему оподаткування?


Відповідь: Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.


Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.


Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457.


До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України).


Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою - підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому Податковим кодексом України не передбачено обмежень для фізичних осіб - підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.


 

12. Який порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування?


Відповідь:  Відповідно до пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України обрання або перехід на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпункту 298.1.1 - 298.1.4 статті 298 Податкового кодексу України.


Згідно з підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.


Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України, в один з таких способів:


1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;


2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;


3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;


4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»


Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.


Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.


Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.


Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України.


До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл. 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV Податкового кодексу України.


При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.



13. Чи може фізична особа – підприємець перейти на спрощену систему оподаткування  протягом звітного року?


Відповідь: Відповідно до пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.


Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.


Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст.291 Податкового кодексу України.


До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених Главою 1 Розділу XIV Податкового кодексу України.



14. Як зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкову накладну, якщо за даними Системи електронного адміністрування ПДВ сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні, має від’ємне значення?


Відповідь: З 1 липня 2015 року для реєстрації в ЄРПН податкових накладних необхідно, щоб реєстраційна сума дорівнювала або перевищувала суму ПДВ, вказану в таких податкових накладних.


Це правило застосовується при реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених як до 01.07.2015 року, так і після цієї дати.


Таким чином, у разі, якщо реєстраційна сума має від’ємне значення, щоб зареєструвати податкову накладну з 01.07.2015 року платнику податку потрібно збільшити свою реєстраційну суму. 



15. Чи можна повернути гроші з електронного рахунку в Казначействі на поточний рахунок підприємства?


Відповідь: Якщо у платника на дату подання декларації з ПДВ сума коштів на електронному рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до суми зазначеної в рядку 25.1 декларації, то платник має право подати до податкової інспекції в складі такої декларації заяву (додаток Д4 до декларації з ПДВ) про перерахування різниці коштів на поточний рахунок. В такій заяві треба зазначити реквізити поточного рахунку. При поверненні грошей з електронного рахунку на поточний реєстраційний ліміт коштів буде зменшено вже на день подання такої заяви, а гроші Казначейство має право перерахувати протягом 5 днів після граничної дати сплати податкових зобов’язань.



16.   Хто має право застосовувати квартальний період подання звітності для платників ПДВ?


Відповідь: Відповідно до пункту 202.2 статті 202 Податкового кодексу України платники податку, які відповідно до підпункту «б» пункту 154.6 статті 154 Податкового кодексу України мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток, на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року, а також платники податку, які сплачують єдиний податок, можуть вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається контролюючому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року. У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду платник податку втрачає право на застосування нульової ставки податку на прибуток, передбачений пп. «б» п.154.6 ст.154 Податкового кодексу України, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця. У разі якщо платник податку, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.



17. Чи надається бюджетне відшкодування податку на додану вартість  у разі анулювання реєстрації платника податку?


Відповідь: відповідно до статті 184 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені Податковим кодексом України, платник зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.


У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V Податкового кодексу України, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.



18. Яким чином можна отримати додаткову інформацію щодо електронного адміністрування ПДВ?


Відповідь: Для зручності платників на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (sfs.gov.ua) функціонує банер «Електронне адміністрування ПДВ», в якому розміщено актуальні питання-відповіді, перелік електронних сервісів та форматів для отримання інформації з системи електронного адміністрування ПДВ, роз’яснення щодо особливостей реєстрації податкових накладних та складання податкової звітності, тощо.



19. Фізична особа – підприємець на спрощеній систему оподаткування (2 група). Як будуть здійснюватись нарахування авансових внесків у випадку відпустки та які документи для цього необхідно подавати?


Відповідь: Відповідно до п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України (ПКУ) нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.


Пунктом 295.1 ст. 295 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.


Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.


Підпунктом 295.5 статті 295 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.


Таким чином, платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки за умови подання заяви до контролюючого органу щодо періоду щорічної відпустки.


Тобто нарахування авансових внесків для платників єдиного податку другої групи здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку та заяви щодо періоду щорічної відпустки.



20. Яка передбачена відповідальність фізичної особи підприємця – платника єдиного податку за несвоєчасне перерахування єдиного соціального внеску?


Відповідь: Відповідно до п. 4 частини першої ст.4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» фізична особа – підприємець, у тому числі платники єдиного податку визначені платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ).


ЄВ для фізичних осіб – підприємців  - платників єдиного податку нараховується у розмірі 34,7 відс. вд суми, що визначається такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464 (п. 3 частини першої ст. 7 та частини одинадцятої ст. 8 Закону № 2464).


Відповідно до абзацу третього частини восьмої ст.9 Закону № 2464 ФОП – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.


Абзацом другим пп. 2 п.6 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 №449, визначено, що ФОП платники єдиного податку можуть сплачувати ЄВ у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми ЄВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.


Згідно з пп. 2 п. 1 розд. VII Інструкції № 449 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ на платників, які допустили зазначене порушення у період до 1 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.


За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 1 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.


На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом №2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини десята та тринадцята ст. 25 Закону №2464).


Згідно зі ст. 165 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення:


несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Враховуючи зазначене, у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) ЄВ після 20 – го числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачується ЄВ, до фізичної особи підприємця платника єдиного податку, які допустили зазначене порушення у період до 1 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, починаючи з 1 січня 2015 року та надалі – штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.


За порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄВ ФОП несуть адміністративну відповідальність.


21. Чи потрібно фізичній особі — підприємцю — платнику єдиного податку при прийнятті рішення про припинення господарської діяльності подавати заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування та з якого періоду вона не сплачує єдиний податок?


Відповідь: Відповідно до пп. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.


Згідно з пп. 7 пп. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ до заяви включаються відомості про дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності.


У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).


У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до контролюючого органу подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.


У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації (п. 295.8 ст. 295 ПКУ).


Отже, у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності фізична особа — підприємець — платник єдиного податку подає заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування.


Водночас фізична особа — підприємець не сплачує єдиний податок з періоду, що настає за періодом, у якому подано до контролю-ючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з державною реєстрацією припинення господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, а саме:


перша та друга групи — з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому подано заяву або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення;


третя група — з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву або анульовано ре-єстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення.



22. Чи включає фізична особа — підприємець — платник єдиного податку до загальної кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, працівників, яких залучає до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду)?


Відповідь: Статтею 46 Господарського кодексу України передбачено, що підприємці мають право укладати з громадянами трудові або цивільно-правові договори щодо використання їх праці.


Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір — це домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.


Цивільно-правовий договір (договір підряду, доручення тощо) — це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату.


За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).


Тобто за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи й оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.


Таким чином, якщо фізична особа — підприємець — платник єдиного податку укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник єдиного податку включає працівників, яких залучає за таким договорам, до загальної кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах.


Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то фізична особа — підприємець — платник єдиного податку не включає працівників, яких залучає за такими договорами, до загальної кількості осіб, які перебувають з нею у трудових відносинах.



ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві



28.10.2015 16:43