>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
       

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

21.09.2018cal

Smarttender обирай - інфо тримай…


Хто здійснюватиме моніторинг публічних закупівель?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

20.09.2018

13 вересня 2018 року на засіданні Антимонопольного комітету України прийнято рішення


про надання дозволу на концентрацію інтернет-супермаркету «Rozetka» і групи компаній «EVO».

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

Перший електронний майданчик приєднався до партнерської програми Openmarket з продажу арештованого майна


19 вересня комісія Міністерства юстиції України прийняла рішення

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Відшкодування ПДВ. Питання-відповіді:

1. Як дізнатися, що податкова звітність в електронному вигляді була отримана контролюючим органом? 

Відповідь: Відповідно до «Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку», затвердженої наказом ДПС України від 10.04.2008 року № 233 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному виді  до  контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв’язку. Ця квитанція надсилається контролюючим органом на електронну адресу платника податків, з якою було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному виді зберігається в органі ДФС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним 

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів  до бази даних є друга квитанція в електронному виді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДФС. 


2. Як заповнюється платіжне доручення при перерахуванні коштів з власного поточного рахунка на відкритий електронний? 

Відповідь: Відповідно до пункту 2 статті 2001 ПКУ платникам податку рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість відкриваються автоматично. 

Казначейство відповідно до вимог статті 69 ПКУ надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття. 

Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка. 

Заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюється таким чином: 

у полі «Отримувач» вказується назва платника; 

у полі  «Код» проставляється код за ЄДРПОУ платника; 

у полі «Банк отримувача»  пишеться «Казначейство України (ел. адм. подат.)»; 

у полі «Код банку»  заповнюється  «899998»; 

у полі «№ рахунку» вказується  номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні, а у разі ненадходження - отриманий в Центрі обслуговування платників територіальних органів ДФС за основним місцем обліку. 

Крім того, слід відзначити, що поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої  Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 року. 


3. Термін реєстрації та правила визначення дати реєстрації платником ПДВ

Відповідь: Відповідно до пункту 183.9 статті 183 Податкового кодексу України  у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку: 

- з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку; 

- з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено; 

- з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку; 

- з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в пунктом 183.4, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало; 

- з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в пунктом 183.4, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало. 

Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата. 


4. Чи надається бюджетне відшкодування податку на додану вартість  у разі анулювання реєстрації платника податку? 

Відповідь: відповідно до підпункту 184.8 статті 184 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені Податковим кодексом України, платник зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні. 

У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V Податкового кодексу України, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні. 


5. Що потрібно для отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ? 

Відповідь: згідно із пунктом 200.18 статті 200 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку. 

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації. 

Контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету. 

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу. 

Критерії, яким повинен відповідати платник податку для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування, визначені п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України. 

Визначення відповідності платника податку критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подання звітності. 

Відповідно до пункту 200.21 статті 200 Податкового кодексу України при невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов’язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку. 

Але, якщо контролюючий орган у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку. 


6. В якому звітному періоді платник податку, який є зареєстрованим як платник ПДВ менш ніж 12 календарних місяців, має право задекларувати бюджетне відшкодування? 

Відповідь: згідно із пунктом 200.5 статті 200 розділу V Податкового кодексу України  не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: 

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); 

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів). 

Тобто, платник податку, вперше з моменту реєстрації платником ПДВ, має право задекларувати бюджетне відшкодування в податковій декларації з ПДВ, яка буде подаватися ним за наслідками 12 календарного місяця, що настає за місяцем його реєстрації платником ПДВ, за умови виконання вимог пункту 200.5 статті 200 розділу V Податкового кодексу України. 

При цьому, якщо нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів, то такий платник податку має право на бюджетне відшкодування незалежно від терміну його реєстрації платником ПДВ за умови дотримання інших вимог щодо декларування та отримання права на бюджетне відшкодування. 


7. Який термін проведення перевірки щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ? 

Відповідь: відповідно до пункту 200.10 та пункту  200.11 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. 

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.  

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1238. 


8. Який порядок та терміни проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника ПДВ для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку? 

Відповідь: відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. 

Перелік достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1238. 

Згідно з підпунктом 78.1.8 пункту  78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у Розділі V Податкового кодексу України, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. 

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. 

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. 

Відповідно до пункту  81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Податковим кодексом України, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, таких документів: 

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; 

копії наказу про проведення перевірки; 

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. 

Згідно із пунктом  82.4 статті 82 Податкового кодексу України проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.  

Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки. 

При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур. 

Загальний термін проведення перевірок, визначених у підпункті 200.10 та 200.11 статтею 200 Податкового кодексу України, з урахуванням установлених пунктом 82.4 статтею 82 Податкового кодексу України строків зупинення не може перевищувати 60 календарних днів. 


9. Які особливості проведення позапланових документальних перевірок з 1 липня? 

Відповідь: відповідно до пункту 37 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, контролюючі органи не здійснюватимуть документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлених платником у звітних періодах, що настають після 01.07.2015 року. 

З 1 липня поточного року призупиняється дія підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, абзацу четвертого пункту 82.4 статті 82, пунктів 200.11 та 200.14 статті 200 Податкового кодексу України у частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок сум бюджетного відшкодування ПДВ. 

При цьому звертаємо увагу, що мораторій на проведення у 2015 та 2016 роках перевірок платників, запроваджений пунктом 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», не розповсюджується на перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу понад 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, які здійснюються виключно: 

— з дозволу Кабінету Міністрів України; 

— за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки; 

— згідно з рішенням суду; 

— згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. 

Контролюючі органи можуть скористатися правом і відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. 

Якщо за наслідками отримання податкової інформації або перевірок інших платників податків виявлені факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства і платник не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на такий обов’язковий письмовий запит (із зазначенням порушень платником податків податкового, валютного та іншого законодавства) протягом 10 робочих днів з дня його отримання відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України контролюючий орган має право ініціювати здійснення документальної позапланової перевірки. 


             10. Щодо уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ

         Відповідь: Порядок внесення змін до податкової звітності визначений статтею 50 Податкового кодексу України (ПКУ). Так, відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПКУ у разі виявлення помилки, що міститься у раніше поданій платником податків податковій звітності, такий платник податків зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої звітності в один із способів: 

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; 

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 відс. такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку. 


           11. Щодо  підстав для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів нерезидента із джерелом їх походження з України 

Відповідь: застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України, що передбачено пунктом 103.1 статті 103 Податкового кодексу України. 

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п.103.4 ст.103 ПКУ). 

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п.103.5 ст.103 ПКУ). 

У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов’язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів. 

У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації (п.103.6 ст.103 ПКУ). 

Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п.103.8 ст.103 ПКУ). Отже, довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана. 

У разі неподання нерезидентом довідки доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п.103.10 ст.103 ПКУ). 


          12. Операції з отримання страхового відшкодування  не є об’єктом оподаткування ПДВ

Відповідь: Згідно з пп.196.1.3 п.196.1 ст.196 р. V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових брокерів та страхових агентів. 

Зазначимо, що відповідно до ст. 9 Закону України від 7 березня 1996 року №85/96-ВР «Про страхування», страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. 

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. 

Таким чином, оскільки надання послуг із страхування і перестрахування не є об’єктом оподаткування, то виплата страхових платежів також не є об’єктом оподаткування ПДВ та операція з отримання таких страхових платежів чи операція з їх виплати не змінює суму податкового кредиту або податкових зобов’язань ані у застрахованої особи, ані у страхової компанії (страховика).           


13.  Чи має право на формування податкового кредиту платник ПДВ, який перераховує іншій особі – платнику ПДВ кошти як відшкодування збитків за пошкоджене (знищене, бо втрачене) майно такої особи? 

Відповідь: У разі, якщо платник ПДВ перераховує іншій особі – платнику ПДВ кошти як відшкодування збитків за пошкоджене (знищене, втрачене) майно такої особи, то оскільки таке перерахування коштів не пов’язане з придбанням товарів (послуг), з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, право на віднесення сум податку до податкового кредиту не виникає. 


14. Чи відображаються резидентом в податковій декларації з ПДВ операції з постачання ним послуг нерезиденту, місце постачання яких визначається за межами митної території України? 

Відповідь: Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ. 

При цьому пп. 5 п. 3 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966, визначено, що у рядку 4 розділу І податкової декларації з ПДВ вказується обсяг операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до п. 186.2, п. 186.3 ст. 186 ПКУ. 

Рядок 4 може заповнюватись лише у декларації 0110. 

У деклараціях 0121 - 0123/0130 рядок 4 не заповнюється, оскільки місцем постачання сільськогосподарських послуг, що є результатом провадження діяльності, на яку відповідно до п. 209.17 ст. 209 ПКУ поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, та які надаються безпосередньо платником податку - суб’єктом такого спеціального режиму, є митна територія України. 


15. Чи необхідно покупцю здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у разі списання дебіторської заборгованості за перерахованою попередньою (авансовою) оплатою за товари/послуги, за якою минув термін позовної давності, але товари/послуги фактично так і не отримано? 

Відповідь: У випадку, якщо покупцем на дату перерахування попередньої (авансової) оплати за товари/послуги був сформований податковий кредит, але протягом терміну позовної давності такі товари/послуги від постачальника так і не отримані, то такий платник податку (покупець) при списанні дебіторської заборгованості зобов’язаний самостійно зменшити раніше сформований ним податковий кредит за такою операцією на підставі бухгалтерської довідки. 

В податковій декларації з ПДВ операція зі зменшення податкового кредиту при списанні дебіторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, відображається у рядку 16.1 з обов’язковим поданням додатка 1 до податкової декларації з ПДВ. 


16. Які операції постачання необхідно враховувати з метою обчислення граничної суми для обов’язкової реєстрації платником ПДВ?        

Відповідь: Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Податкового кодексу України, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи. 

Нормами розділів V та XX Податкового кодексу України визначено, що до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ – 20%, ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. 

Крім цього, якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (пункт 182.1 статті 182 Податкового кодексу України). 


17. Чи виникає об’єкт оподаткування ПДВ при наданні нерезидентом на митній території України консультаційних послуг? 

Відповідь: Згідно із підпунктом  «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України. 

Підпунктом «в» пункту 186.3 статті 186 Податкового кодексу України визначено, що при наданні консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем місцем постачання зазначених послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. 

Таким чином, у випадку надання резиденту консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних послуг, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем, місцем постачання зазначених послуг є митна територія України, а тому такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою ПДВ незалежно від того резидентом чи нерезидентом вони надаються. Крім цього, слід зазначити, що при постачанні нерезидентом (неплатником ПДВ), послуг резиденту, такий резидент є відповідальним за нарахування та сплату податку до бюджету. 


18. Чи існує порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок? 

Відповідь: Відповідно до абзацу першого підпункту 197.1.21 пункту 197.1 статті 197  Податкового кодексу України  звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об’єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень абзацу першого підпункту 197.1.13 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України). 

Зазначеним абзацом першим підпункту 197.1.13 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України  визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування у багатоквартирних будинках та прибудинкових територій, присадибних земельних ділянок відповідно до законодавства, а також постачання послуг, отримання яких згідно із законодавством є обов’язковою передумовою приватизації житла, прибудинкових територій багатоквартирних будинків, присадибних земельних ділянок. 


19. Що потрібно для отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ? 

Відповідь: Відповідно пункту 200.18 статті 200 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку. 

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації. 

Контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету. 

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу. 

Визначення відповідності платника податку критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подання звітності. 

Відповідно до пункту 200.21 статті 200 Податкового кодексу України при невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов’язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку. 

Але, якщо контролюючий орган у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку. 


20. Який термін реєстрації та правила визначення дати реєстрації платником ПДВ? 

Відповідь: Відповідно до пункту 183.9 статті 183 Податкового кодексу України  у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку: 

- з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку; 

- з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено; 

- з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку; 

- з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в пунктом 183.4, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало; 

- з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в пунктом 183.4, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало. 

Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата. 


21. Який термін проведення перевірки щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ? 

Відповідь: Відповідно до пункту 200.10 та пункту  200.11 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. 

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.  

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1238. 


22. Як в податковому обліку по ПДВ відображати операції з передоплати за товар, який знаходиться на стадії виготовлення? 

Відповідь: Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (ПКУ) податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця. 

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: 

а) дата отримання коштів від покупця на банківський рахунок (чи у касу) платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню; 

б) дата відвантаження товарів. 

Отже, якщо "першою подією" є попередня оплата за товар, який ще не виготовлено, то на дату отримання такого авансу постачальник - платник ПДВ повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з договірної вартості такого товару, скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). В подальшому, якщо при оприбуткуванні виготовленого товару  на баланс платника ПДВ його виробнича собівартість перевищить договірну вартість, з якої були визначені податкові зобов'язання на дату отримання передоплати, то на дату його оприбуткування на баланс платник податку повинен скласти другу податкову накладну, виходячи з різниці між виробничою собівартістю та договірною вартістю такого товару. У податковій накладній, яка складена на різницю між виробничою собівартістю та договірною вартістю, у верхній лівій частині робиться відповідна помітка "Х" та зазначається тип причини: 17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання. Така податкова накладна також підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН. 


23. Які штрафи передбачені за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних? 

Відповідь: Штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН застосовуватимуться у таких розмірах: 

– 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 

– 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 

– 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 

– 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів. 

Якщо податкова накладна/розрахунок коригування зареєстровані протягом 30 календарних днів з дати їх складання, то з 1 лютого по 1 липня 2015 року штраф, у розмірі 10%, передбачений ПКУ не застосовується. 

Слід зауважити, що вказані штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН визначені в ст.120¹ ПКУ. 


24. В які терміни проводиться реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних? 

Відповідь: З 1 лютого 2015 року всі податкові накладні, сформовані за операціями, датованими починаючи з вказаної дати підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН. Вказана норма стосується  в тому числі і тих податкових накладних, які складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, а також податкових накладних, що не надаються покупцю, а також незалежно від суми ПДВ, вказаної в такій податковій накладній. Розрахунок коригування до таких податкових накладних також обов’язково реєструється в ЄРПН. 

Термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН складає 15 календарних днів з дати оформлення податкової накладної/розрахунку коригування. 

Податкові накладні, складені за операціями, здійсненими після 1 лютого поточного року можуть бути зареєстровані в ЄРПН після спливання 15-денного терміну реєстрації лише із одночасним застосуванням штрафів, але не пізніше 180 днів з дати їх складання 

Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування. 


25. Яким чином буде працювати новий сервіс по обміну інформацією з контрагентами? 

Відповідь: Новий електронний сервіс – це обмін розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами . 

Розроблений ДФС України сервіс стане допомогою платникам податків при складанні розрахунку коригування до податкової накладної, виданої отримувачу товарів (послуг), що передбачено п. 16 постанови КМ України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість». 

Щоб скористатися новим сервісом, електронні документи для здійснення обміну та засоби надсилання документів повинні відповідати таким вимогам: 

1. Формат документу повинен відповідати Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання (наказ Міндоходів від 29.11.2013 року №729); 

2. Формат транспортного повідомлення – відповідати вимогам уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і ДФС; 

3. Електронний документ  надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку SOAP; 

4. Для криптографічних перетворень використовуються сертифіковані засоби ЕЦП, що відповідають законодавству України. Такі засоби наразі використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ДФС. 

З інструкцією з використання програмного забезпечення можна ознайомитися на веб-поталі ДФС www.sfs.gov.ua.  


26. Що дасть державі та платникам запровадження електронного адміністрування ПДВ? 

Відповідь: Зміни щодо електронного адміністрування ПДВ набули чинності з 1 січня 2015 року. Відповідно до прийнятих законодавчих актів «Електронне адміністрування ПДВ запроваджено поетапно  до 1 липня 2015 року у тестовому режимі. Цей тестовий термін введено з метою надати змогу платникам податку та контролюючим органам адаптуватись до нових правил адміністрування податку на додану вартість. 

Запровадження такої системи направлено на зниження ризиків формування фіктивного кредиту та унеможливлення отримання неправомірного відшкодування ПДВ з бюджету, скорочення обсягів тіньової економіки в країні та витрат держави на адміністрування ПДВ. Крім того, система електронного адміністрування ПДВ зменшує вплив людського фактору та сприяє зменшенню рівня корупції. Також зменшується кількість обтяжливих для бізнесу звірок та перевірок, скорочується число критеріїв для автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість та  спрощується звітність з ПДВ. 


ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві 

29.09.2015 16:14