>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

18.12.2018cal

18.12.2018

За 2018 рік в ProZorro зареєструвалось 50 тисяч нових підприємців


Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
17.12.2018cal

17.12.2018

Урахування плати за супутні послуги з електропостачання


при розрахунках за спожиту електричну енергію не побутовими споживачами

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
17.12.2018cal

Як закупити електричну енергію, як універсальну послугу?


Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
17.12.2018cal

Звертаємо увагу, що 14 грудня постановою НКРЕКП


було встановленотарифи на послугипостачальника «останньої надії»

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.12.2018cal

14.12.2018

Постанова НКРЕКП


Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2019 рік

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

До уваги платників! Питання-відповіді щодо податкового законодавства:

1. Щодо  визначення об’єкта оподаткування рентною сплатою при видобуванні нерудних корисних копалин для будівельних матеріалів 

Пунктом 252.19 ст. 252 Податкового кодексу України  встановлено порядок визначення об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин. Зокрема, платнику надано право самостійно визначати обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції і нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничих підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі. 

Разом з тим, непоодинокими є випадки зловживання платниками при використанні норми п. 252.19 Кодексу щодо визначення платником об’єкта оподаткування Платою відповідно до вимог затверджених ним схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання шляхом порушення особливих умов використання активів ділянок надр. 

Статтею 153 Господарського кодексу України на суб’єктів господарювання, які здійснюють спеціальне використання природних ресурсів, у тому числі й ділянок надр, покладено обов’язок з використання природних ресурсів відповідно до цільового призначення, визначеного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності; а також з ефективного і економного використання природних ресурсів на основі застосування новітніх технологій у виробничій діяльності. 

Статтею 45 Кодексу України про надра обов’язок із визначення промислової цінності родовищ, а також затвердження кондицій на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки кожного родовища покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Вихідною інформацією для визначення у спеціальних дозволах на користування надрами особливих умов на основі техніко-економічних розрахунків, що проводяться виходячи з прогнозної ціни на першу товарну продукцію, одержану з корисних копалин та компонентів або продуктів їх переробки, що підлягають реалізації гірничим (гірничодобувним, гірничопереробним) підприємством, з урахуванням застосування сучасних способів видобутку та технологій переробки корисних копалин, є протоколи Державної комісії по запасах корисних копалин. 

Із зазначеного питання Державною фіскальною службою України надано роз’яснення листом від 07.07.2015 №24294/7/99-99-15-04-01-17 "Про визначення об’єкта оподаткування рентною платою при видобуванні нерудних корисних копалин для будівельних матеріалів". 


2. Відповідальність, яка передбачена за несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233. 

Відповідно до п. 1 Порядку № 1233 цей Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг. 

Пунктом 3 Порядку № 1233 визначено, що звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається. 

Відповідно до ст. 163 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Разом з тим дії, передбачені частинами першою і другою ст. 163 прим.1 КУпАП, не вважаються порушенням платником податків встановленого порядку ведення податкового обліку, якщо платник податків досяг податкового компромісу відповідно до підрозділу 9 прим. 2 розділу XX ”Перехідні положення” ПКУ. 


3. Хто повинен сплачувати податок, якщо нерухомість перебуває у спільній власності

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: 

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; 

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. 

Нагадаємо, відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості. 


4. Щодо первинних документів, що надаються до перевірки


Відповідно п.п.44.1, 44.6 ст.44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. 

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. 

У випадках, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному ст.50 цього Кодексу. 

У разі, якщо до закінчення перевірки у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, який проводить перевірку, документи  (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. 

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені  таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим четвертим п.44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення. 

У разі втрати, знищення або зіпсуття  документів платник податків має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом  із поданням розрахунку податкових зобов’язань за звітний податковий період. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу. 

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах,  підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення. 


5. До якого контролюючого органу необхідно звертатись ФО власнику декількох об’єктів житлової або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних

 Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: 

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; 

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; 

- права на користування пільгою із сплати податку; 

- розміру ставки податку; 

- нарахованої суми податку. 

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). 


6. Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг


Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо державних гарантій суб’єктам господарювання у застосуванні ними реєстраторів» від 01.07.2015 року № 569-VIII внесено зміни, що стосуються застосування РРО фізичними особами - підприємцями - спрощенцями. 

Так, передбачається, що реєстратори розрахункових операцій не застосовують платники єдиного податку: 

- першої групи; 

- другої та третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 млн. грн. У разі перевищення у календарному році обсягу доходу застосування РРО для такого платника єдиного податку обов’язкове. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку. 


7. Новостворене підприємство не має права на понижуючий коефіцієнт з ЄСВ

Для розрахунку понижуючого коефіцієнта з ЄСВ у 2015 році потрібні показники за 2014 рік, які визначаються на підставі відповідних звітів з ЄСВ за цей період. Також платникам ЄСВ для розрахунку понижуючого коефіцієнта необхідно здійснювати порівняння із середньомісячними показниками за 2014 рік. 

Отже, застосовувати понижуючий коефіцієнт з ЄСВ можуть лише ті платники, які вели фінансово-господарську діяльність і нараховували заробітну плату у 2014 році (незалежно від кількості місяців). 

Оскільки у платників ЄСВ, що почали вести фінансово-господарську діяльність з 2015 року, відсутні необхідні показники 2014 року для розрахунку коефіцієнта, то до розміру ЄСВ такими платниками не може застосовуватися понижуючий коефіцієнт. 


8. Дохід від продажу нерухомості не оподатковується військовим збором

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 16  підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 ПКУ. До них належить фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. 

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені у статті 163 ПКУ. Об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. До його складу включають і частину доходу від операцій з майном. Розмір цієї частини визначається згідно з положеннями статті 172 ПКУ. Дохід від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості підлягає оподаткуванню. 

На сьогодні ставка військового збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування. 

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ. 

Об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи – резидента, до якого включається й частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статті 172 ПКУ, то сума такого доходу оподатковується військовим збором за ставкою 1,5%. 

Не є об’єктом оподаткування військовим збором дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від операцій з продажу нерухомого майна не частіше одного разу протягом звітного податкового року. 


9. Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту та лікарських засобів

З прийняттям Кабінетом Міністрів України розпорядження від 27 травня 2015 року № 544-р «Про обсяги лікарських засобів та медичних виробів, операції з ввезення яких на митну територію України та постачання на митній території України звільняються від обкладення податком на додану вартість на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану» повідомляє.

Законом України від 01 липня 2014 року № 1561-VII «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту та лікарських засобів», який набрав чинності 23.07.2014 року, було доповнено підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України пунктом 32. 

Відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, зокрема лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 ПКУ, що призначені для використання закладами охорони здоров'я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я, в обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України. 

З метою приведення  нормативно-правових актів у відповідність до норм Закону № 1561 та ПКУ Кабінет Міністрів України Розпорядженням № 544 затвердив зазначені обсяги. 

Розпорядження № 544 набрало чинності з дня його прийняття, а саме з 27.05.2015 року. 

З 27.05.2015 року і до завершення періоду проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства на операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 ПКУ, що призначені для використання закладами охорони здоров'я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я, в Обсягах, затверджених Розпорядженням №544, поширюється тимчасовий режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість, визначений пунктом 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. 

До 26.05.2015 року (включно) операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лікарських засобів та медичних виробів, визначені пунктом 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, підлягали оподаткуванню податком на додану вартість у загальному порядку з нарахуванням податку за ставками, встановленими пунктом 193.1 статті 193 ПКУ. 


10. Допущені помилки у Звіті про суми податкових пільг слід виправляти у черговому такому звіті у межах року

Відповідно до п. 1 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233, Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг. 

Пунктом 3 Порядку № 1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається. 

Форма Звіту про суми податкових пільг визначена додатком до Порядку № 1233. 

Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджений наказом ДПА України від 29.03.2011 № 167. 

Враховуючи те, що формою Звіту про суми податкових пільг, а також Порядком визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, не передбачено механізм подання уточненого звіту, а також враховуючи те, що зазначений звіт складається наростаючим підсумком з початку року, то допущені помилки слід виправляти у черговому Звіті про суми податкових пільг у межах року При цьому, виправлення помилок у Звіті про суми податкових пільг не призводить до нарахування штрафних санкцій. 


11. Щодо допомоги по тимчасовій непрацездатності

Постановою КМ України від 26.06.2015 р. №440 затверджено порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця. 

Порядком встановлено єдиний розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності на весь період такої непрацездатності: 

50% для страхового стажу до 3 років; 

60% - від 3 до 5 років; 

70% - від 5 до 8 років; 

100% - стаж роботи понад 8 років; 

100% - особам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; донорам, які мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів». 


12. З вересня перестануть стягувати військовий збір з учасників АТО 

9 липня набув чинності Закон України від 18.06.2015 року № 548-VIII «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у антитерористичній операції». Закон буде введений в дію через 2 місяці з дня набрання чинності. 

Тимчасово, на період проведення АТО, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення співробітників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, співробітників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі у АТО. 

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів. 




13. Про перелік сум, що не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку 

При застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності до складу доходу юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи, визначеного статтею 292 Податкового кодексу України, не включаються: 

1) суми податку на додану вартість; 

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку; 

3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів; 

4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм; 

5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів; 

6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств; 

7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України; 

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника; 

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів; 

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Податковим кодексом України. 

Такі законодавчі норми передбачено пунктом 292.11 статті 292 Податкового кодексу України. 


14. Щодо податку на додану вартість

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 45 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.07.2015, змінено деякі норми Кодексу щодо порядку формування податкового кредиту та визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

Зокрема, виключено пункт 198.4 статті 198 Кодексу, згідно з яким суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг та необоротних активів, які призначаються для використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, не належать до податкового кредиту.

Крім того, змінено редакцію пункту 198.3 статті 198 Кодексу, відповідно до якої податковий кредит звітного періоду формується незалежно від напряму використання придбаних товарів / послуг  ( в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).

Одночасно пунктом 198.5 статті 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі –ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами / послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі  товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися:

А) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1статті 196 Кодексу)

Б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2  розділу XX Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28пункту 197.1 статті 197 Кодексу України.

В) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

Г) в операціях що не є господарською діяльністю платника податку.

Також внесено змін до статті 199 Кодексу, зокрема пунктом 199.1 зобов`язано платників податку, у разі якщо придбані та / або виготовлені товари / послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, нарахувати податкові зобов’язання виходячі з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні на частку сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів / послу, необоротних активів в неоподатковуваних операціях. 

Отже, якщо товари (послуги, необоротні активи) придбаваються для повного або часткового використання в операціях, зазначених у підпунктах «А» - «Г» пункту 198.5 статті 198 Кодексу, платник податку на дату їх придбання включає сплачену /нараховану при придбанні таких товарів / послуг суму ПДВ до складу податкового кредиту ( за умови своєчасної реєстрації постачальником податкової накладної в ЄРПН).При цьому платник податку зобов’язаний нарахувати зобов’язання з ПДВ на відповідний обсяг придбаних товарів (послуг, необоротних активів), що призначені для використання в операціях, визначених у підпунктах «А» - «Г» пункту 198.5 статті 198 Кодексу, та не пізніше останнього дня звітного періоду скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Одночасно нагадуємо, що Наказом ДФС України від 09.07.2015 № 485 затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Детальна інформація розміщена на офіційному веб-порталі ГУ ДФС у м.Києві http://kyiv.sfs.gov.ua/.


15. Застосування РРО платниками єдиного податку, які здійснюють діяльність на ринку 

Платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють діяльність на ринку, звільняються від застосування РРО. Що вва¬жається здійсненням діяльності на ринку: продаж товарів з при¬лавків у торговельному павільйоні, у кіосках і магазинах на тери¬торії ринків чи продаж товарів з прилавків за межами торговель¬них павільйонів? Суб'єкти підприємницької діяльності яких видів продажу не повинні використовувати РРО? 

Згідно з п.6 ст.9 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчуван¬ня та послуг» РРО та розрахункові книжки (РК) не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприєм¬цями, які відповідно до Податково¬го кодексу України належать до груп платників єдиного податку, що не застосо¬вують РРО. Крім того, РРО та РК не застосовуються при здійсненні фізичними особами торгівлі про¬дуктовими або промисловими то¬варами за готівкові кошти на рин¬ках (п. 9 зазначеної статті). 

Статтею 10 Закону №265 окремим категоріям суб’єктів господарювання залежно від форм та умов проведення діяльності дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» затверджено Перелік таких окремих категорій, п.3 якого передбачено, що при роздрібній торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) РРО не застосовується. 

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 По¬даткового кодексу платники єдино¬го податку другої і третьої (фізич¬ні особи — підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороз¬дрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи РРО не застосовують. 

Враховуючи вищезазначене, фі¬зичні особи — підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування і належать до дру¬гої і третьої груп платників єди¬ного податку, можуть не застосо¬вувати РРО у випадку роздрібної торгівлі продуктовими або про¬мисловими товарами за готів¬кові кошти на ринках, ярмар¬ках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу). 

Однак при здійсненні торгівлі у приміщенні орендованого (влас¬ного) магазину будь-якої площі, у тому числі в неспеціалізованому магазині, торговельній точці, розташованій у приміщенні мага¬зину, що знаходиться на території ринку, незалежно від кількості найманих осіб і площі господар¬ського об’єкта слід використову¬вати належним чином зареєстро¬ваний РРО. 

При цьому фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку першої групи при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, у тому числі в частині орендованого приміщення магазину, можуть не застосовувати РРО за умови дотримання вимог чинного законодавства  України. 

У разі виникнення питань платників податків Печерського району чекаємо в Центрі обслуговування платників, за адресою: вул. Лєскова, 4 телефон консультанта модератора:201-89-04.


16. Щодо застосування  РРО 

З 1 січня 2015 року підприємствам, які здійснюють діяльність у сфері послуг за готівкові кошти необхідно проводити оплату за надані послуги через реєстратори розрахункових операцій. 

Такі РРО повинні забезпечувати надання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків. 

Разом з тим, до 1 липня 2015 року для підприємств сфери послуг передбачено перехідний період. 

Так, тимчасово до 1 липня 2015 року такі суб'єкти господарювання звільняються від санкцій у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів. 

Отже з 1 липня поточного року у разі здійснення підприємствами сфери послуг готівкових розрахунків без застосування касової техніки будуть застосовуватись фінансові санкції. 

Суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю виключно за безготівковим розрахунком через банківські установи, що підтверджено відповідними виписками з банківських рахунків РРО не застосовують. 

Вимога щодо застосування РРО в сфері послуг передбачена Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.14 року №71-VIII. 


17. Щодо обрання спрощеної системи оподаткування іноземцями або особи без громадянства, які зареєстровані як суб’єкт підприємницької діяльності

Відповідно до пункту 177.12 статті 177 Податкового кодексу іноземці та особи без громадянства, які зареєстровані підприємцями згідно із законодавством України, є резидентами. 

Підпунктом 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні. Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. 

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року. 

Згідно із пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 р.XIV Податкового кодексу України, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному гл.1 р.XIV Податкового кодексу України. 

Враховуючи вищезазначене, фізичні особи - іноземці або особи без громадянства, які зареєстровані суб’єктами господарської діяльності, можуть обрати спрощену систему оподаткування, якщо вони відповідають сукупності критеріїв, що передбачені гл.1 р.XIV Податкового кодексу України. 


18. Сплата ЄСВ у разі зміни місцезнаходження 

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язаний подавати звітність до фіскального органу за основним місцем обліку у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. 

Згідно з пунктом 7 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року  № 435, якщо страхувальник із числа страхувальників, зазначених у пункті 1, 2, 4 цього розділу, у звітному періоді змінює місцезнаходження, місце реєстрації або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік. 

Таким чином, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується за новим місцем взяття на облік. 


19. Термін реєстрації та правила визначення дати реєстрації платником ПДВ

Відповідно до пункту 183.9 статті 183 Податкового кодексу України  у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку: 

- з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку; 

- з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено; 

- з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку; 

- з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в пунктом 183.4, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало; 

- з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в пунктом 183.4, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало. 

Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата. 


20. Щодо уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ

Порядок внесення змін до податкової звітності визначений статтею 50 Податкового кодексу України (ПКУ). Так, відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПКУ у разі виявлення помилки, що міститься у раніше поданій платником податків податковій звітності, такий платник податків зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої звітності в один із способів: 

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; 

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 відс. такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку. 




21. Щодо  підстав для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів нерезидента із джерелом їх походження з України 

Застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України, що передбачено пунктом 103.1 статті 103 Податкового кодексу України. 

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п.103.4 ст.103 ПКУ). 

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п.103.5 ст.103 ПКУ). 

У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов’язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів. 

У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації (п.103.6 ст.103 ПКУ). 

Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п.103.8 ст.103 ПКУ). Отже, довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана. 

У разі неподання нерезидентом довідки доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п.103.10 ст.103 ПКУ). 


22. Операції з отримання страхового відшкодування  не є об’єктом оподаткування ПДВ

Згідно з пп.196.1.3 п.196.1 ст.196 р. V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових брокерів та страхових агентів. 

Зазначимо, що відповідно до ст. 9 Закону України від 7 березня 1996 року №85/96-ВР «Про страхування», страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. 

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. 

Таким чином, оскільки надання послуг із страхування і перестрахування не є об’єктом оподаткування, то виплата страхових платежів також не є об’єктом оподаткування ПДВ та операція з отримання таких страхових платежів чи операція з їх виплати не змінює суму податкового кредиту або податкових зобов’язань ані у застрахованої особи, ані у страхової компанії (страховика).           


23. Щодо податку на прибуток

Відповідно до Закону України від 28.12.2014 № 71-VII «Про внесення змін До Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» змінено положення Податкового кодексу України у частині справляння податку на прибуток. Згідно змін платник податку, який за підсумками минулого звітного ( податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, податкові зобов’язання не нарахував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя , три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов’язань. 


24. Про податок на додану вартість

Відповідно п.34 підрозділу 2 розділу XX Кодексу суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 1 липня 2015р. автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 прим. 1.3. ст.200 Кодексу. На суму такого збільшення:

зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду або збільшується сума від`ємного значення, задекларована в звітному періоді;

помилково та/або надміру сплачені грошові  зобов’язання з ПДВ вважаються погашеними.

Таким чином, платникам податку на додану вартість, зареєстрованим станом на 01.07.2015 автоматично одноразово буде збільшено реєстраційну суму на суму переплат, наявних у таких платників. Збільшення реєстраційної суми відбудеться до 10.07.2015.

При цьому, сума задекларованого рядка 25.1 декларації 0110 за червень 2015р/ II квартал 2015 р. при наявності переплати вважається погашеною, а сума переплати автоматично списується з інтегрованої картки платника податку.

Якщо у платника податку станом на 01.07.2015р.наявні суми переплати та за результатами звітного періоду червень 2015/ II квартал 2015 р. платник декларує суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23.2 декларації 0110) або суму від`ємного значення, що зараховується  до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 24 декларації 0110)чи платник податку декларує відсутність показників, що відображаються у розділі III декларації, то суми переплати станом на 01.07 переносяться платником до рядка 20.2 декларації 0110 наступного звітного (податкового) періоду (липень 2015 /  III квартал 2015р)

З метою повноти сплати податку до бюджету та коректного заповнення податкової звітності з ПДВ за липень 2015р/ III квартал 2015р платники податку можуть після завантаження уточненої інформації до центральної бази даних ДФС (починаючи з 10.07.2015р.)за запитом отримати повідомлення (витяг) про суми переплат, що обліковуються в ІКПП станом на 01.07.2015року.


25. Терміни проводиться реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних? 

З 1 лютого 2015 року всі податкові накладні, сформовані за операціями, датованими починаючи з вказаної дати підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН. Вказана норма стосується  в тому числі і тих податкових накладних, які складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, а також податкових накладних, що не надаються покупцю, а також незалежно від суми ПДВ, вказаної в такій податковій накладній. Розрахунок коригування до таких податкових накладних також обов’язково реєструється в ЄРПН. 

Термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН складає 15 календарних днів з дати оформлення податкової накладної/розрахунку коригування. 

Податкові накладні, складені за операціями, здійсненими після 1 лютого поточного року можуть бути зареєстровані в ЄРПН після спливання 15-денного терміну реєстрації лише із одночасним застосуванням штрафів, але не пізніше 180 днів з дати їх складання 

Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування. 


26. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: 

- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; 

- ознайомитися з матеріалами перевірки; 

- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; 

- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; 

- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; 

- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; 

- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень. 


27.  Терміни та порядок розгляду звернень громадян в контролюючих органах 

Згідно зі статтею 20 Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів. 

На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого статтею 20 Закону терміну. 

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку. 

Порядок розгляду звернень визначено розділом ІІІ Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2015 року № 271, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2015 за № 484/26929. 

Звернення громадян підлягають розгляду керівництвом органів ДФС відповідно до розподілу функціональних повноважень (пунктом 1 розділу ІІІ Порядку). 

Опрацювання звернень громадян структурними підрозділами органів ДФС відповідно до резолюції спрямовується на об’єктивне вирішення порушених авторами звернень питань, підготовку та супроводження прийняття рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитись, надання відповідних роз’яснень, у тому числі за результатами вивчення та перевірки на місцях викладених у зверненнях обставин, проведення інших заходів (пунктом 2 розділу ІІІ Порядку). 

Забороняється направляти скарги громадян на розгляд тим органам чи посадовим особам, дії або рішення яких оскаржуються (пунктом 4 розділу ІІІ Порядку). 

Якщо у зверненні поряд з питаннями, що належать до компетенції органу ДФС, порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то при наданні відповіді на звернення роз’яснюється порядок вирішення таких питань (пунктом 5 розділу ІІІ Порядку). 

Строки розгляду звернень громадян обчислюються у календарних днях, починаючи з дня реєстрації таких звернень. Датою виконання звернення громадянина є дата реєстрації відповіді на нього (пунктом 1 розділу ІV Порядку). 

Звернення розглядаються та вирішуються у строк не більше одного місяця із дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх реєстрації (пунктом 2 розділу ІV Порядку). 

Звернення, що підлягає поверненню відповідно до ст. 5 Закону, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня надходження (пунктом 7 розділу ІV Порядку). 

Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДФС, відповідно до статті 7 Закону таке звернення в строк не більше п’яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДФС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями (пунктом 8 розділу ІV Порядку). 

Повідомлення про прийняття рішення про припинення розгляду звернення відповідно до статті 8 Закону надсилається у строк, визначений статтею 20 Закону (пунктом 9 розділу ІV Порядку). 


28. «Електронний кабінет платника» 

За допомогою цього сервісу платник податків має змогу: 

- підготувати, заповнити та надіслати податкову звітність в електронному вигляді. Для зручності податкова звітність подається одним пакетом: декларація з усіма додатками. На кожен прийнятий пакет документів надсилається одна квитанція про прийняття декларації. 

- переглядати дані про стан розрахунків з бюджетом (картки особових рахунків). Компонент «Розрахунки з бюджетом» надає змогу платнику переглянути інформацію щодо стану його розрахунків з бюджетом з усіх відкритих КОР, зокрема, інформацію про податковий борг, у розрізі податків, належних платнику до сплати, на задану дату та прогноз щодо платежів до кінця поточного року, не витрачаючи робочий час на відвідування органів фіскальної служби. 

Електронний кабінет є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, працювати в якому можна без використання спеціально встановленого клієнтського застосування. 


29. Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс для платників (ЗІР). 

ЗІР містить запитання-відповіді з бази знань та письмові консультації, нормативні документи та інформаційні матеріали, надає можливість ознайомлюватись із законодавчими, нормативно-правовими, розпорядчими документами та іншою довідковою інформацією, розміщеною у розділі «Нормативні та інформаційні документи» ЗІР, а також володіти достовірною і повною довідковою інформацією у сфері оподаткування, митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інформацією стосовно електронного цифрового підпису. 

З детальною інформацією щодо мети функціонування ЗІР та можливостей його використання можна ознайомитись у розділах «Посібник користувача» та «Про ресурс» на головній сторінці ЗІР. 


30. «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» 

Сервіс дає змогу визначити статус перебування окремого платника податків на обліку в органі ДФС України, чи є платник банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою, а також його відповідність критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ. 

Для того, щоб перевірити надійність ділового партнера, достатньо знати його код ЄДРПОУ або точну назву. Зазначена інформація вводиться в одне з полів і система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, та повідомить про результати пошуку. 

З липня 2014 року оновлення інформації щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня. 


                

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС  у м. Києві

12.08.2015 11:31