>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
       

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

21.09.2018cal

Smarttender обирай - інфо тримай…


Хто здійснюватиме моніторинг публічних закупівель?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

20.09.2018

13 вересня 2018 року на засіданні Антимонопольного комітету України прийнято рішення


про надання дозволу на концентрацію інтернет-супермаркету «Rozetka» і групи компаній «EVO».

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

Перший електронний майданчик приєднався до партнерської програми Openmarket з продажу арештованого майна


19 вересня комісія Міністерства юстиції України прийняла рішення

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. у Києві інформує:

1. Які реквізити має містити звернення?


Відповідь: У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.  Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.


Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).


Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.


2. Які звернення не підлягають розгляду та вирішенню?


Відповідь: Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.


Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 Закону України від 02.10.96 року №393/96-ВР «Про звернення громадян», та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.


Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.



3. Який порядок розгляду пропозицій (зауважень) громадян.


Відповідь: Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду. 


Пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто



4. У якому порядку можливо оскаржити дії ДПІ у разі відмови в задоволенні запиту на інформацію?


Відповідь: Згідно з Законом України №2939-VI «Про доступ до публічної інформації», відповідь на інформаційний запит має бути надано не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.


Відповідно до статті 23 Закону «Про доступ до публічної інформації», рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.


Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.



5. Особливості справляння авансових внесків


Особливості справляння авансових внесків при виплаті дивідендів викладено в п. 57.1¹ ст.57 Податкового кодексу України.


Відповідно до підпункту 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України авансовий внесок при виплаті дивідендів розраховується не з усієї суми дивідендів, а із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний звітний рік, за результатами якого виплачуються дивіденди. Зазначене правило застосовується лише у випадку, якщо грошові зобов'язання за відповідний рік погашені.


Звертаємо увагу, що ця норма застосовується починаючи з виплат дивідендів у 2015 році за підсумками попередніх років.


Якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди (пп. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України).


У разі якщо у звітному році, за рішенням власників, розподіляється нерозподілений прибуток одразу за декілька попередніх років, то, з метою визначення суми дивідендів на яку нараховується авансовий внесок, нерозподілений прибуток, який припадає на кожен з цих років за даними фінансової звітності, порівнюється з об'єктом оподаткування податком на прибуток за відповідний рік.


Згідно з підпунктом 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України у разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.


Грошовим зобов'язанням в даному випадку є сума податкових зобов'язань з податку на прибуток, що самостійно нараховані платником у податковій декларації за звітний рік за підсумками якого виплачуються дивіденди.


Слід враховувати, що з метою розрахунку суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний звітний рік, необхідне одночасне дотримання двох умов: подана декларація з податку на прибуток за такий рік та повністю погашені податкові зобов'язання, самостійно нараховані платником у такій декларації. В іншому випадку авансовий внесок з податку на прибуток нараховується на всю суму дивідендів.


Законом України від 21.09.2006 року № 185-V «Про управління об'єктами державної власності» (стаття 11¹) визначено обов'язок державних унітарних підприємств та їх об'єднань спрямувати частину.



6. Чи оподатковується військовим збором сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна


За договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Це визначено ст. 759, ст. 762 Цивільного кодексу України із змінами та доповненнями.


Згідно з п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.


Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.


До загального місячного (річного) доходу платника податку, включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.164.2.2 п.164.2 ст. 164 ПКУ) та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).


Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підр.10 розд. XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підр.10 розд. XX ПКУ).


Таким чином, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.


З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (http://sfs.gov.ua/) у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 132.02). 



7. Подання декларації з акцизного податку


Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Податковим кодексом України (далі – Кодекс) звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.


Платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 1 ст. 49 Кодексу).


Отже,  якщо платник здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (в т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не появились показники, що підлягають декларуванню, платник у такому звітному періоді нормами Кодексу не зобов’язаний подавати Декларацію з акцизного податку



8. Екологічний податок у 2015 році


Законом України від 28 грудня 2014 року № 71–VIII, було внесено зміни до Кодексу, згідно з якими оподаткування викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення екологічним податком припинено із відповідним збільшенням ставок акцизного податку на всі види моторного палива.


Так, відповідно до пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України, платниками податку у 2015 році є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:


            - викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;


            - скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;


  - розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб'єктів господарювання);


 - утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);


 - тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.


Водночас, у 2015 році об’єкти, база оподаткування, ставки, базовий податковий (звітний) період, порядки обчислення, подання податкової звітності та сплати податку залишилися незмінними порівняно з попереднім роком. При цьому платник податку зобов’язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини (пункт 249.2 статті 249 Податкового кодексу України).


Платники податку складають податкові декларації за встановленою формою, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (пункт 250.2 статті 250 Податкового кодексу України).


Платник податку, який з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, зобов’язаний повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення податку. У іншому випадку платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації.



9. Щодо податкового кредиту


Зазнала змін норма Податкового кодексу України, яка визначає дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту при отриманні послуг від нерезидента на митній території України.


На відміну від попередньої редакції пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата складання платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.


Отже, починаючи з 1 січня 2015 року, при отриманні платником податку послуг від нерезидента на митній території України, платник податку отримує право на податковий кредит за такими операціями на дату складання ним податкової накладної за цими операціями, за умови її реєстрації в ЄРПН та включенні до податкових зобов'язань звітного періоду. При цьому податкові накладні, складені за такими операціями у січні 2015 року (до 1 лютого), у яких сума податку не перевищує 10 тис. грн., включаються до податкового кредиту незалежно від того, зареєстрована така податкова накладна в ЄРПН, чи ні.


Роз’яснення щодо особливостей формування податкового кредиту, з урахуванням норм Податкового кодексу України, які набрали чинності з 1 січня 2015 року, надаються в листі ДФС України від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17.



10. Податкові зобов’язання з акцизного податку


Датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку щодо:


- підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у ст. 225 та ст. 229 Податкового кодексу України (п. 216.1 ст. 216 Податкового кодексу України);


- зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) - є дата складання відповідного акта. При цьому втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити (п. 216.2 ст. 216 Податкового кодексу України);


- ввезених підакцизних товарів (продукції) на митну територію України - є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках (п. 216.4 ст. 216 Податкового кодексу України);


- переданих підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, – дата їх відвантаження виробником замовнику або за його дорученням іншій особі (п. 216.5 ст. 216 Податкового кодексу України);


- використаних підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб – дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів (продукції) (п. 216.6 ст. 216 Податкового кодексу України);


- реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар. (п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України);


- постачання електроенергії - є дата підписання акту прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 Податкового кодексу України);


- переобладнаного вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, - є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу. (п. 216.11 ст. 216 Податкового кодексу України).


Дана норма регламентована ст. 216 Податкового кодексу України



11. Автоматичне відшкодування податку на додану вартість за новими критеріями


В зв’язку з законодавчими змінами, внесеними до Податкового кодексу Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" з 1 січня 2015 року внесено істотні зміни до правил, які регулюють питання автоматичного бюджетного відшкодування.


Зокрема, до критеріїв, за якими платники «автоматично» отримують право на відшкодування ПДВ за спрощеною процедурою добавлені нові умови, а саме: наявність необоротних активів, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування або здійснення інвестицій в необоротні активи у розмірах не менше ніж 3 мільйони гривень протягом останніх 12 календарних місяців.


З переліку критеріїв, які дозволяють отримувати автоматичне бюджетне відшкодування виключено показники щодо:


- розміру загальної суми розбіжностей між податковим кредитом, та податковими зобов'язаннями, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, який мав не перевищувати 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування;


- розміру середньої заробітної плати;


- кількості працівників,


- рівня визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів мало бути вищим від середнього по галузі за підсумками останнього звітного (податкового) року);


- відсутність задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками останнього звітного (податкового) року.


Проте, умови стосовно відсутності податкового боргу та здійснення операцій, до яких застосовується нульова ставка у розмірі не менше 40 відсотків загального обсягу поставок залишилися незмінними!



12. Застосування реєстратори розрахункових операцій платниками єдиного податку


Законом України від 28.12.14 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» передбачено застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої та третьої групи.


При цьому, застосування РРО розпочинається:


- платниками єдиного податку третьої групи – з 01 липня 2015 року;

- платниками єдиного податку другої групи – з 01 січня 2016 року.


Платники єдиного податку - фізичні особи другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.


Платники єдиного податку другої і третьої груп (крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі), які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року почали застосовувати у власній господарській діяльності РРО, з дати такого застосування до 1 січня 2017 року звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування таких РРО.



13. У 2015 році зменшено кількість груп платників єдиного податку з шести до чотирьох


з 1 січня 2015 року внесено зміни  до спрощеної системи оподаткування,  обліку та звітності. Зокрема, замість шести груп платників єдиного податку запроваджено чотири групи, при цьому збільшено максимальний розмір доходу.


Так, фізичні особи – підприємці реєструються платниками єдиного податку першої, другої та третьої груп.


Платники єдиного податку третьої та п’ятої груп, які перебували на обліку в контролюючих органах до 1 січня 2015 року, відповідно до норм Податкового кодексу України з 1 січня 2015 року вважаються платниками єдиного податку третьої групи.


Для платників I групи збільшено обсяг доходу до 300 000 грн. та ставка до 10 % розміру мінімальної заробітної плати.


Для платників II групи збільшено обсяг доходу до 1500 000 грн. та ставка до 20 % розміру мінімальної заробітної плати.


До платників III групи належать фізичні особи – підприємці та юридичні особи-суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень. При цьому фізичні особи-підприємці не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах,  не є обмеженою. Ставка складає 2  % доходу – у разі сплати ПДВ та 4 % доходу  – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.


Вказані зміни запроваджені Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» та набрали чинності з 1 січня 2015 року.


За підсумками 2014 року найпопулярнішою серед столичних платників єдиного податку - фізичних осіб була III група, на якій обліковувалось 46,8 тисяч підприємців, та II група – 42,8 тисяч підприємців. Першу групу минулого року обрали для себе 5,9 тис. платників,  у п’ятій групі працювали 184 ФОП. Загалом, впродовж минулого року у Києві єдиний податок сплачувало 95,6 тисяч фізосіб-підприємців, що на 1,7 тисяч осіб більше ніж у 2013-му.


 

14. Відповідальність підприємців - платників єдиного податку за несплату єдиного соціального внеску


Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI фізичні особи - підприємці, у т.ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, визначені платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.


Фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний соціальний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний соціальний внесок.


Єдиний соціальний внесок може бути сплачений у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначали фізичні особи - підприємці, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. Водночас суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, платник ураховує при остаточному розрахунку, який він здійснює за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.


За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган фіскальної служби застосовує до платників єдиного внеску штрафні санкції. На суму недоїмки нараховується пеня. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.


Отже, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску після 20-го числа місяця, наступного за кварталом, до фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, застосовуються штрафні санкції. На суму недоїмки нараховується пеня за кожний день прострочення платежу.



            15. Оновлена форма № 1ДФ


Мінфіном України затверджено нову форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок його заповнення і подання податковими агентами.


Податковий розрахунок складається з двох розділів:


 - у розділі І податкові агенти відо­бражають, як і раніше, суми нара­хованих (виплачених) доходів (як оподатковуваних, так і неоподат­ковуваних) та суми нарахованого (перерахованого) податку на доходи фізичних осіб;


- у розділі II податкові агенти зазначають загальну суму дохо­дів у вигляді процентів, виграшів (призів) у лотерею та загальну суму податку. Також у розділі II форми № 1ДФ податкові агенти відображають інформацію про військовий збір (загальні суми нарахованих та виплачених доходів, з яких утри­мано військовий збір, загальну суму нарахованого та перерахованого до бюджету вій­ськового збору). Відомості про кожну фі­зичну особу, якій нараховано такі доходи, не зазначаються.


Вперше Податковий розрахунок за новою формою подається податковими агентами за I квартал 2015 року


Форма № 1 ДФ по­дається окремо за кожний звітний квартал протягом 40 календарних днів, що настають за останнім ка­лендарним днем звітного кварта­лу. Кінцевий термін подання По­даткового розрахунку за І квартал 2015 року - 12 травня  2015 року


Наказ «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» набирає чинності з 01.04.2015 року.



16. Криитерії щодо відшкодування ПДВ.


з 01.01.2015 року платники ПДВ, що мають підстави для автоматичного відшкодування ПДВ повинні відповідати наступним критеріям:


– не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";


– юридичні особи та фізичні особи - підприємці, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про:


а) відсутність підтвердження відомостей;


б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);


в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;


г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;


д) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;


е) мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування або отримали терміном на один рік від банківської установи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, фінансову гарантію, що діє з дня подачі відповідної заявки про повернення суми бюджетного відшкодування (у разі, якщо за результатами перевірки встановлено порушення норм податкового законодавства в частині зайво заявлених сум податку до бюджетного відшкодування, така фінансова гарантія має бути продовжена додатково на термін до двох років), а також:


1) здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів) або


2) здійснили інвестиції в необоротні активи у розмірах не менше ніж 3 мільйони гривень протягом останніх 12 календарних місяців. Платникам податку, які отримали право на автоматичне бюджетне відшкодування виходячи із цього критерію, сума такого відшкодування сукупно не може перевищувати суму податку, сплачену у складі вартості придбаних (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) споруджених необоротних активів незалежно від того чи були вони введенні в експлуатацію;


3) не мають податкового боргу.


Зазначені зміни передбачені Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».



17. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг


відповідно до п.1 статті 3 Закону України від 06.07.95 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які, зокрема, проводять готівкові розрахунки при продажу товарів і наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають застосовувати зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО.


З 01.01.2015 року підприємства, які приймають від споживачів готівку за ЖК- послуги, повинні проводити такі розрахунки через РРО та видавати фіскальні касові чеки за ф.№ ФКЧ-1.


Разом з тим до 01.07.15р. підприємства звільнили від штрафних санкцій за порушення вимог Закону №265, за умови, що  прийом готівки від споживачів оформлюється через касу (виписуються касові ордери, видається споживачу  підписана та завірена печаткою в установленому порядку квитанція).


Згідно до п.1 статті 17 Закону №265 за порушення вимог Закону №265 до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірах: при первинному порушенні з 01.07.2015 року – застосовується штраф 1 грн., за кожне наступне порушення протягом календарного року – в п’ятикратному розмірі від вартості проданих з порушенням послуг.


Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів України від 28.08.13р. №417.


Першим кроком суб'єктів господарювання, які мають намір використовувати реєстратори розрахункових операцій, є вивчення документації щодо застосування певних видів реєстраторів, моделей та їх класифікацій у конкретних сферах діяльності, а потім вже їх придбання.


Другим кроком, обрання  центра сервісного обслуговування та укладання із ними договір.


Третім кроком, звернутися до податкової місцезнаходженням (місцем проживання) суб'єкта господарювання та подати:


- заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;


- копію документа, що підтверджує факт придбання або безоплатного отримання РРО;


- копію документа на право власності або права перебування (оренди) в приміщенні, де будуть використовувати касовий апарат;


- копію договору із ЦСО.


Отримати довідку про резервування фіскального номера РРО за формою №2-РРО.


Четвертим кроком, протягом 5 робочих днів із моменту видачі довідки про резервування фіскального номера РРО звернутися до ЦСО, аби касовий апарат опломбували та ввели в експлуатацію.


П’ятим кроком, копію згаданої довідки та акт до закінчення вищезазначеного п’ятиденного строку подати до податкової для завершення реєстрації РРО й отримання посвідчення.


Звертаємо увагу на обов'язковість взяття РРО на облік у фіскальних органах. Від того, чи виконано всі дії, передбачені процедурою реєстрації, залежить надання реєстратору статусу зареєстрованого.



18. Чи впливає система електронного адміністрування на загальні принципи справляння ПДВ?


Відповідь: Система електронного адміністрування ПДВ не вносить кардинальних змін до загальних принципів справляння ПДВ, затверджених Податковим кодексом України. Норми Податкового кодексу України, які визначають коло платників ПДВ, об’єкт оподаткування, принципи формування податкових зобов’язань та податкового кредиту, залишаються незмінними.


З урахуванням змін, внесених Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» до Податкового кодексу України, система електронного адміністрування ПДВ впроваджується поетапно (п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України):


- в тестовому режимі з 1 січня до 1 липня 2015 р. (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду);


- на постійній основі - з 1 липня 2015 р.  


Перш за все, система електронного адміністрування ПДВ забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку:


- сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунках коригування до них;


сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України;


сум поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ;


суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).


Для кожного платника податку Казначейством відкрито один електронний рахунок.


Відкриття та обслуговування електронних рахунків Казначейством здійснюється на безоплатній основі. Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надається ДФС України за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження у часі та кількості запитів.



19. Чи можливе поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел?


Відповідь: Поповнення електронного рахунка платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад, з поточних рахунків інших осіб, не передбачено.


Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.


З 1 липня 2015 року (або з дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення перехідного періоду) на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування.



20. Яка відповідальність передбачена за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?


Відповідь: Пунктом 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України (з урахуванням внесених змін) передбачені штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у таких розмірах:


10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;


20 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;


30 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;


40 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.


Штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН застосовуються у разі, якщо такі накладні та розрахунки коригування підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ.


Пунктом 1201.2 ст. 1201 Податкового кодексу України визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладання штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній/розрахунку коригування.


Відповідно до п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України норми абзацу другого п.1201.1 ст.1201 Податкового кодексу України не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених у період з 1 лютого до 1 липня 2015 року. 



21.Що необхідно для забезпечення накладання електронного цифрового підпису платнику ПДВ?


Відповідь: Починаючи з першого звітного періоду 2015 р. (січень/І квартал) податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу всіма платниками податку виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.


Таким чином, для забезпечення накладання електронного цифрового підпису платникам ПДВ необхідно мати посилені сертифікати відкритих ключів, які можна отримати в Акредитованому центрі сертифікації ключів (АЦСК) Інформаційно – довідкового департаменту ДФС або в будь – якому з його відокремлених пунктів реєстрації користувачів (адреси таких пунктів розміщено на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС: http://www.acskidd.gov.ua), або в інших АЦСК.


Платники ПДВ, які на сьогодні подають податкову звітність в електронному вигляді та вже мають посилені сертифікати, можуть продовжувати їх використання (з урахуванням їх строку чинності).



22. Який порядок заповнення граф 5.1 та 5.2 податкової накладної/розрахунку коригування у разі постачання товарів/послуг, одиниці виміру яких відсутні у Класифікаторі системи позначень одиниць вимірювання та обліку?


Відповідь: Відповідно до п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 22.09.2014 р. № 957 (у редакції наказу Мінфіну України від 14.11.2014 р. № 1129), графи 5.1, 5.2 податкової накладної заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної:


- у графі 5.1 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО;


-  у графі 5.2 – код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.


На даний час КСПОВО затверджено наказом Держстандарту України від 09.01.97 р. № 8 (зі змінами та доповненнями).


Таким чином, у графі 5.1 податкової накладної/розрахунку коригування зазначається українська скорочена форма запису назв одиниці виміру товару/послуги, зазначеної у блоці «Умовне позначення, українське» таблиці КСПОВО, а у графі 5.2 – код, що відповідає такому умовному позначенню, зазначеному у блоці «Код» таблиці КСПОВО.


При цьому існують випадки, коли платники податку постачають товари/послуги, одиниці виміру яких відсутні у КСПОВО (найчастіше це стосується одиниці виміру «послуга»). В такому випадку в податковій накладній/розрахунку коригування:


- в графі 5.1 зазначається одиниця виміру (відсутня у КСПОВО), яка відповідає одиниці виміру товару/послуги, що постачається;


- графа 5.2 не заповнюється.



23. Щодо компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, які не оподатковуються ПДФО


Кабінет Міністрів України постановою від 04 березня 2015 року № 105 затвердив Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, який набрав чинності з 17 березня 2015 року. Цим Порядком визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період».


Відповідно до п. 3 Порядку № 105 бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, організаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу, не більше одного року.


Для виплати компенсації підприємство, установа або організація подає щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 1, погоджений районним (міським) військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання до 19 числа їх копій, а також зведених звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 2 структурним підрозділам соціального захисту населення.


Структурні підрозділи соціального захисту населення щомісяця до 23 числа подають відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 3 Мінсоцполітики для спрямування їм бюджетних коштів, що спрямовуються органам соціального захисту населення для перерахування підприємствам, установам, організаціям (п.4 Порядку).


Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 Кодексу законів про працю (п. 6 Порядку № 105).


Тобто, з метою виконання гарантій передбачених частиною 3 ст. 119 Кодексу законів про працю, зокрема, виплати працівникам компенсації у межах середнього заробітку, роботодавці визначають середню заробітну плату таких працівників як розрахункову величину, та інформуюють про її розмір органи соціального захисту населення, шляхом заповнення Звітів, доданих до Порядку. Після отримання коштів, передбачених у державному бюджеті, роботодавці проводять виплату компенсації у строки, визначені ст. 115 Кодексу законів про працю.


Оподаткування, нарахування і сплата єдиного соціального внеску на компенсацію проводяться відповідно до Податкового кодексу України і Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (п. 7 Порядку № 105).


Згідно із п.п. «и» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.


Враховуючи зазначене, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету в межах середнього заробітку відповідно до Постанови №105 не включається до оподатковуваного доходу таких працівників, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.


 

24. Увага! Перше постачання ліків та їх імпорт звільнено від ПДВ


Закон України від 9 квітня 2015 року № 332-VIII «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування деяких лікарських засобів та медичних виробів»  набув чинності з 7 травня 2015 року. Цим документом передбачено тимчасове, до 31 березня 2019 року, звільнення від оподаткування податком на додану вартість деяких операцій, зокрема:


- операцій з ввезення на митну територію України лікарських засобів,  внесених до Державного реєстру лікарських засобів, медичних виробів, внесених до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та/або введених в обіг відповідно до законодавства у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності, та операції з першого постачання таких лікарських засобів, медичних виробів на митній території України;


- операції з першого постачання виробником на митній території України лікарських засобів та медичних виробів, внесених до вищезазначених реєстрів;


- операції з постачання (передачі) лікарських засобів та медичних виробів, що були ввезені та/або поставлені на митній території України, у системі охорони здоров’я від центрального органу виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або від державних підприємств, створених за наказом цього центрального органу виконавчої влади, до кінцевого споживача (пацієнта) у межах виконання бюджетних програм із забезпечення медичних заходів державних програм та/або комплексних заходів програмного характеру у сфері охорони здоров’я.


Додатково повідомляємо,що перелік лікарських засобів та медичних виробів, які звільняються від оподаткування, визначається за рішенням Кабінету Міністрів України.



25. Щодо обмеження проведення перевірок суб’єктів господарювання


у 2015-2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.


При цьому, зазначене обмеження не поширюється:


- з 1 січня 2015 року на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;


- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої груп (фізичних осіб - підприємців), крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.



26. Громадяни, які отримують свідоцтво про право на спадщину звільняються від сплати державного мита


 Відповідно до п.16 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються громадяни, які отримують свідоцтво про право на спадщину:


- на майно осіб, які загинули при захисті СРСР, і України, у зв’язку з виконанням інших державних чи громадських обов’язків або з виконанням обов’язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою;


- на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку;


- на житловий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця;


- на житлові будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості;


- на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого й майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;


- на майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства.



 27. Чи зобов’язані ФОП-платники ЄП другої та третьої груп, які здійснюють перевезення пасажирів  застосовувати РРО з 01.07.2015 та 01.01.2016


     Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи – підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.


Разом з тим, абзацом 5 п. 1 розд. II «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» встановлено, що платники єдиного податку третьої групи з 01 липня 2015 року та платники єдиного податку другої групи з 01 січня 2016 року повинні застосовувати РРО.


Відповідно до ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону), видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 Закону).

     Статтею 2 Закону визначено, що розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.


Пунктом 4 ст. 9 Закону визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.


Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють перевезення пасажирів при розрахунках готівкою зобов’язані з 01 липня 2015 року (третя група) та з 01 січня 2016 року (друга група), застосовувати належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, крім випадків, передбачених п. 4 ст. 9 Закону.


 

28. За порушення вимог використання  РРО з 01.07.2015 року передбачені  штрафні санкції


відповідно до чинного законодавства для суб’єктів господарювання, які здійснюють прийом готівки через касу (виписують касові ордери, видають оформлену в установленому порядку квитанцію) передбачено звільнення від штрафних санкцій за порушення вимог Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у період до 01.07.2015 року.


Починаючи з 01.07.2015 року за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів фіскальної служби  застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:


- у разі встановлення протягом календарного року факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції вчинене вперше - 1 гривня;


- вчинене вдруге – 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);


- за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).


- у разі порушення встановленого у пункті 1 статті 9 Закону №265 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою (за наявності) у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів - десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.



29. Щодо дати  формування  податкового кредиту


відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 Податкового кодексу України) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв’язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.


Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:


дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;


дата отримання платником податку товарів/послуг.


Відповідно до п. 2 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 24.12.2013 року № 845, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.


При цьому, якщо під час службового відрядження платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає Звіт і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження.


Оскільки документи, що підтверджують витрати понесені підзвітною особою під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, подаються разом зі Звітом, то датою отримання податкової накладної та інших документів, які дають право на формування податкового кредиту без отримання податкової накладної та які визначені в п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, буде вважатися дата складання такого Звіту.


Після прийняття рішення щодо затвердження Звіту керівником платника податку (податковим агентом), суми ПДВ, вказані в податкових накладних та інших зазначених документах можуть бути зараховані до складу податкового кредиту за умови виконання інших вимог щодо формування податкового кредиту.



30. Щодо складання  податкових накладних у разі використання двох і більше апаратів РРО


платник ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів кінцевому споживачу з використанням двох і більше касових апаратів, самостійно може прийняти рішення щодо складання податкових накладних за такими операціями у такий спосіб:


-  складати окрему податкову накладну за щоденними підсумками операцій з постачання товарів, здійснених через окремий касовий апарат, в якій обсяг постачання та сума ПДВ повинні відповідати фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звіті такого касового апарату;


-  складати одну податкову накладну за щоденними підсумками операцій з постачання товарів, здійснених через усі касові апарати платника (в тому числі через ті, що знаходяться в філіях чи структурних підрозділах).


Обсяг постачання та сума ПДВ, зазначені в такій податковій накладній, повинні відповідати загальній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у Z-звітах всіх касових апаратів підприємства.


Додаткового повідомляємо, що дану норму роз’яснено листом ДФС України від 03.03.2015 р. №4436/6/99-99-19-03-02-15.



31. Щодо бази оподаткування акцизним податком при роздрібній торгівлі тютюновими виробами


відповідно до підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України максимальні роздрібні ціни – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію) з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.


Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.


Підпунктом 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування акцизним податком є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.


Таким чином, базою оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу тютюнових виробів є вартість (з податком на додану вартість) таких тютюнових виробів. Слід зазначити, що роздрібна ціна тютюнових виробів не може бути більшою за максимальну роздрібну ціну таких тютюнових виробів, збільшену на суму акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів.



32. Щодо  порядку реєстрації філією податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових


починаючи з 1 січня 2015 року, складання податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» із змінами та доповненнями.


Відповідно до Порядку № 957, якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про ІЦО має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.


При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку в графі «Продавець» податкової накладної зазначаються найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що визначено статутними документами, та найменування такої філії (структурного підрозділу).


У разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника податку при складанні податкової накладної у графі «Покупець» разом із найменуванням головного підприємства, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, зазначається найменування такої філії (структурного підрозділу), яка фактично є стороною договору від імені головного підприємства (покупця).


Порядковий номер податкової накладної складається з трьох частин, в третій частині якого зазначається цифровий номер філії чи структурного підрозділу при складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника податку. У разі коли податкова накладна заповнюється самим платником податку, номер філії чи структурного підрозділу не заповнюється.


Починаючи з 1 січня 2015 року, всі податкові накладні/розрахунки коригування до них складаються платниками податку виключно в електронному вигляді.


Відповідно до п.2 Порядку № 957 усі податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 .


Згідно з Порядком № 1246 для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає контролюючому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника податку (за наявності).


Щодо механізму відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, то такий механізм визначений Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок № 569).


Відповідно до п. 5 Порядку № 569 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номера платника податку надсилає Казначейству. Для філій чи окремих структурних підрозділів відкриття електронних рахунків в Казначействі не передбачено.


Отже, якщо платник податку делегував своїй філії право складання податкових накладних, на таку філію поширюються загальні правила складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних, а електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в Казначействі відкривається виключно платнику податку - головному підприємству.



33. Постачальники мають можливість отримати витяг з Єдиного реєстру податкових накладних про складені ними податкові накладні


відповідно до п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженного Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 із змінами та доповненнями, постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.


З метою отримання інформації, що міститься у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр), платник податку складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв’язку ДФС (п. 13 Порядку № 1246).


На запит платника податку щодо надання інформації, яка міститься у Реєстрі, безоплатно видається:


про податкову накладну та/або розрахунок коригування - витяг з Реєстру;


про податкову накладну, до якої на дату надходження такого запиту зареєстровано розрахунок коригування, - витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування;


про розрахунок коригування до податкової накладної - витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування;


повідомлення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування і податкову накладну та/або розрахунок коригування в електронній формі.


Запит щодо надання відомостей про податкові накладні та/або розрахунки коригування з Реєстру складається у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.(п. 14 Порядку № 1246).


У відповідності з п. 17 Порядку № 1246 ДФС здійснює пошук зазначеної у запиті податкової накладної та/або розрахунку коригування та складає витяг з Реєстру, у якому наводяться відомості щодо податкової накладної та розрахунку коригування. Зазначений витяг надсилається платникові податку не пізніше операційного дня, що настає за днем надходження запиту.


На зазначений витяг накладається електронний підпис ДФС, який після шифрування надсилається на електронну адресу, зазначену в запиті платника податку.



ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві





04.06.2015 13:14