>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

17.12.2018cal

17.12.2018

Урахування плати за супутні послуги з електропостачання


при розрахунках за спожиту електричну енергію не побутовими споживачами

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
17.12.2018cal

Як закупити електричну енергію, як універсальну послугу?


Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
17.12.2018cal

Звертаємо увагу, що 14 грудня постановою НКРЕКП


було встановленотарифи на послугипостачальника «останньої надії»

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.12.2018cal

14.12.2018

Постанова НКРЕКП


Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2019 рік

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.12.2018cal

Постанова НКРЕКП


Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2019 рік

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Декларування доходів громадян, отриманих у 2014 році: питання-відповіді



1. Заниження податкового зобов’язання у декларації про майновий стан і доходи тягне за собою накладення штрафних санкцій 

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. 

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. 

Крім того, після закінчення встановлених Податкового кодексу України строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (підпункт 129.1.1 пункт 129.1 статті 129 Податкового кодексу України). 

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (абз. другий пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України). 

Враховуючи вищевикладене, при виявленні контролюючим органом заниження податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в річній декларації про майновий стан і доходи, до фізичної особи застосовується штраф у розмірі 25% або 50% суми донарахованого податкового зобов’язання, пеня та адміністративна відповідальність. 

У разі виправлення помилок шляхом подання нової звітної декларації про майновий стан і доходи до закінчення граничного терміну подання, відповідальність за заниження податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб не застосовується. 


2. Випадки, в яких платники податку звільнені від подання декларації 

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що відповідно до п.179.4 ст.179 Кодексу від обов’язку подання декларації звільняються незалежно від виду та суми отриманих доходів платники податку, які є : 

- неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року. Поряд з цим, обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації в цьому випадку покладається на опікуна або піклувальника (п. 179.6 ст. 179 Кодексу). Тобто, податкова декларація про майновий стан і доходи від імені платника податку, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною, має бути подана опікуном або піклувальником (одним з батьків) до контролюючого органу за місцем проживання неповнолітньої особи (особи, визнаної судом недієздатною). 

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації; 

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; 

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року; 

- в інших випадках, визначених  розділом IV Кодексу.  


3. Доходи, які не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплат, але не звільнені від оподаткування

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що до таких доходів належать: 

- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом, тобто від нерезидента або фізичної особи, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність; 

- нецільова благодійна допомога понад установлену норму (у 2014 р. – 1710 грн.) (пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу); 

- невикористані та неповернуті кошти у вигляді цільової благодійної допомоги (пп. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 Кодексу); 

- благодійна допомога, що отримана платниками податку визначеним абзацом другим п. "а" та п. "б" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує одну тисячу розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу); 

- благодійна допомога, отримана волонтерами відповідно до п. "а" та п. "б" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу та використана не за цільовим призначенням (пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу); 

- непогашена частина податку, нарахована на суму перевищення фактично понесених витрат над коштами наданими під звіт, у разі припинення трудових відносин (пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу); 

- додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу); 

- сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу); 

- доходи, що становлять позитивну різницю між сумою коштів, отриманих платником податку внаслідок його відмови від участі в фонді фінансування будівництва, та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду, крім випадків, коли платник податку одночасно передає кошти, отримані з фонду фінансування будівництва, в управління тому самому управителю у той самий або інший фонд фінансування будівництва (пп. 164.2.13 п. 164.2 ст. 164 Кодексу); 

- доходи, що становлять позитивну різницю між сумою коштів, отриманих платником податку від інших осіб внаслідок відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва (у тому числі, якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу), та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду за цим договором (пп. 164.2.13 п. 164.2 ст. 164 Кодексу); 

- сума недоплати податку при припиненні трудових відносин з роботодавцем (пп. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 Кодексу); 

- кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання (пп. 164.2.12 п. 164.2 ст. 164 Кодексу); 

- дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди (крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю; відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання; пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або інших сум бюджетного відшкодування; суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом; виплати з державного бюджету, пов'язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу). 

Податкову декларацію про майновий стан і доходи також зобов’язані подавати: 

- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності (ст. 177 Кодексу); 

- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу); 

- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити у річній податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу); 

- платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду  (п.179.3 ст. 179 Кодексу).   


4. Способи подання декларації про майновий стан та доходи громадян

     ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві повідомляє, що податкова декларація подається до контролюючого органу в один із таких способів за вибором платника податку: 

- особисто платником або уповноваженою на це особою; 

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; 

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному законодавством. 

При цьому поштове відправлення слід здійснити не пізніше, ніж за десять днів до закінчення граничного терміну подання декларації, встановленого статтею 49 Кодексу, а при поданні  в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, у якому минає такий граничний термін (п. 49.5 ст. 49 Кодексу). 

Крім цього слід зазначити, що обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладається на таких осіб: 

опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною; 

спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) - щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер; 

державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом.  


5. Випадки, в яких декларація по майновий стан і доходи не подається 

     ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві повідомляє, що відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи: 

- від податкових агентів, які згідно з ІV розділом Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; 

- виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Кодексу; 

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу; 

- у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу; 

- зазначені у пунктах 167.2 - 167.4 статті 167 Кодексу, крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено відповідними нормами цього розділу; 

- "є" пункту 176.1 статті 176 Кодексу від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. 


6. Розмір прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної  плати у 2015 році 

     ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві повідомляє, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 80-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено: 

прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2015 року - 1176 гривень, з 1 грудня - 1330 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: 

- дітей віком до 6 років: з 1 січня 2015 року - 1032 гривень, з 1 грудня - 1167 гривень; 

- дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2015 року - 1286 гривень, з 1 грудня - 1455 гривень; 

- працездатних осіб: з 1 січня 2015 року - 1218 гривень, з 1 грудня - 1378 гривень; 

- осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 року - 949 гривень, з 1 грудня - 1074 гривні (стаття 7). 

мінімальну заробітну плату: 

- у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень, з 1 грудня - 1378 гривень; 

- у погодинному розмірі: з 1 січня - 7,29 гривні, з 1 грудня - 8,25 гривні. 


7. Які терміни подачі декларації про майновий стан і доходи? 

Відповідь: Платники податку, які згідно з розділом ІV Податкового кодексу України зобов’язані подавати декларацію  подають її до 1 травня 2015 року. 

У 2015 році платники податку на доходи фізичних осіб, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2014 року, податкову декларацію можуть подати упродовж всього року. 

Податкова декларація подається громадянами до податкової інспекції за місцем реєстрації платника податку. 


8. Яким чином можна подати декларацію про майновий стан і доходи в електронному вигляді? 

Відповідь: В електронній формі платники податків можуть подати податкову декларацію до фіскальних органів засобами електронної пошти через Інформаційний портал ДФС. 

Для подання податкових декларацій в електронній формі у режимі реального часу (on-line) платнику податків необхідно: 

1. Отримати електронний цифровий підпис, який безкоштовно видається Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС; 

2. Завантажити з сайту Акредитованого центру сертифікації ключів програмне забезпечення – „Програмний комплекс користувача ЦСК”. Встановити програмне забезпечення на персональному комп’ютері та виконати необхідні налаштування допоможе інструкція користувача. 

3. Авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа та розпочати роботу. 

         Детальніше про подання звітності в електронному вигляді можна дізнатися на веб-порталі ДФС (http:// sfs..gov.ua) або в Акредитованому центрі. 


9. Чи має право на податкову знижку фізична особа, яка сплачує за своє навчання самостійно? 

Відповідь: Згідно із нормами Податкового кодексу України серед переліку витрат, які дозволені до включення податкової знижки включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України, в розрахунку на особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. 


10. Громадянин виїжджає на постійне місце проживання за кордон. Чи потрібно йому подавати декларацію про майновий стан та доходи? 

Відповідь: Згідно п. 179.3 ст. 179. Податкового кодексу України, платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до органу ДФС податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду. 

Орган ДФС протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних  процедур.  


11. Де можна ознайомитися з інструкцією по заповненню декларації про майновий стан і доходи? 

Відповідь: Форма декларації про майновий стан і доходи та інструкція по її заповненню затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 року №793. 

Ознайомитись з інструкцією по заповненню декларації можна на веб-порталі ДФС України (http:// sfs.gov.ua) 


12. Чи повинна ФО при наданні податкової декларації про майновий стан та доходи громадян надавати довідку про отримані у звітному році доходи з метою використання права на податкову знижку?

Відповідь: Відповідно до пп. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.     

     На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

     Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог Податкового кодексу України, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.   

      При цьому, пп. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.


13. Чи має право на податкову знижку ФОП ,яка є найманою особою та отримує дохід у вигляді заробітної плати?

Відповідь:  Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

     Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ.

     Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.

     Згідно із п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

     Враховуючи викладене, право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.


14. Порядок оподаткування доходу, отриманого резидентом від продажу нерухомого майна 

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє: дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст.121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується (п.172.1 ст.172 Податкового кодексу України).

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

Згідно з п.172.2 ст.172 Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п.172.1 ст.172 Кодексу, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п.172.1 ст.172, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст. 167 Кодексу (5 відсотків).

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва.

Пунктом 172.3 ст.172 Кодексу передбачено, що дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

При обміні об’єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого майна, визначеного:

у абз. першому п.172.1 ст.172 Кодексу, не оподатковується;

у п.172.2 ст.172 ПКУ, оподатковується за ставкою 5 відсотків.

Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку (п.172.4 ст.172 Кодексу).

Відповідно до п.172.5 ст.172 Кодексу сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов’язана відобразити доход від такого відчуження у річній податковій декларації.

У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомості, за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку (п.172.6 ст.172 Кодексу).

Якщо ж стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).

Під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування. 


15. Хто є платником ПДФО у разі продажу повіреною особою рухомого майна

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві повідомляє, що згідно з ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

Відповідно до п. 173.4 ст.173 Податкового кодексу України під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому цією статтею: 

нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі;

при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів відповідні договори посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів;

якщо при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи з такої оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів.

Нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу (міни), про вартість кожного договору та про суму сплаченого податку у порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку;

суб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку. 

Для цілей цього пункту платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п.19.2 ст.19 Податкового кодексу).

Враховуючи те, що повірена особа не може здійснити відчуження рухомого майна без підтверджуючого документа про сплату податку на доходи фізичних осіб, вона повинна повідомити фізичну особу – довірителя про факт продажу рухомого майна, яка зобов’язана самостійно визначити і сплатити суму податку до здійснення операції з відчуження рухомого майна. 

Повірений може визначити і сплатити суму податку від імені та за рахунок довірителя до здійснення операції з відчуження рухомого майна у разі, якщо таке право передбачено договором доручення.


16. Оподаткування передачі автомобіля ФО іншій ФО за довіреністю

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві повідомляє, що відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя. 

Тобто, безпосередньо за фактом нотаріального посвідчення договору доручення, наприклад, права користування чи розпорядження рухомим майном, не відбувається перехід права власності на об’єкт від повіреного до довірителя та не виникає обставин для оподаткування (немає об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб). У разі передачі права користування та розпорядження майном фізичною особою - власником майна (довірителем) на підставі доручення іншій особі право власності на майно залишається незмінним, тобто не здійснюється відчуження майна, і право розпорядження власністю залишається за довірителем - власником. Для того щоб відбулася зміна власності, необхідною умовою є вчинення обумовленого правочину повіреною особою відповідно до змісту доручення чи змісту договору довіреності (ст. 1003 Цивільного кодексу). 

Таким чином, оскільки за фактом нотаріального посвідчення договору доручення права користування чи розпорядження рухомим майном не відбувається перехід власності на об’єкт від довірителя до повіреного, то не має обставин для оподаткування при передачі рухомого майна.

Однак, у разі відчуження рухомого майна повіреною особою (відбувається перехід права власності) оподаткування доходу, отриманого довірителем від такого відчуження здійснюється у порядку, визначеному ст. 173 Податкового кодексу України 


17. Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО у ФО,якщо ЮО здійснює продаж рухомого майна цій ФО? 

Відповідь: Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

При цьому, пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172-173 ПКУ.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна встановлений ст. 173 ПКУ.

Крім того, пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Враховуючи вищевикладене, якщо продаж рухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.

Однак, якщо при продажу рухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки.


18. Як оподатковується дохід, отриманий ФО від продажу власного рухомого майна?

Відповідь: Пунктом 1 ст.325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (п.2 ст.325 ЦКУ).

Відповідно до п.173.1 ст.173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ (5 %).

Згідно з п.173.2 ст.173 ПКУ як виняток із положень п.173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ.

Враховуючи те, що ЦКУ не встановлює такого суб’єкта права приватної власності як фізична особа – підприємець, дохід, отриманий фізичною особою - підприємцем від продажу власного рухомого майна, підлягає оподаткуванню за нормами, визначеними ст.173 ПКУ.


19. Який порядок сплати ПДФО при продажу рухомого майна ФО іншій ФО? 

Відповідь: Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст.173 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), з урахуванням змін внесених Законом України ”Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування при відчуженні транспортних засобів” від 02 жовтня 2012 року №5413-VI.

Так згідно з п.173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5% від розміру отриманого доходу. 

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Як виняток із положень пункту 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (п.173.2 ст.173 ПКУ).

Водночас, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (п. 173.2 ст.173 ПКУ).

Разом з тим, п.173.6 ст.173 ПКУ втановлено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується згідно з цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в п. 167.1 ст.167 ПКУ, тобто 15 (17)% залежно від розміру отриманого доходу. 

Відповідно до п.173.4 ст.173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому цією статтею: 

нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі;

при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів відповідні договори посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів;

якщо при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи з такої оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів.

Для цілей п. 173.4 ст.173 ПКУ та відповідно пп. ”б” пп. 168.4.5 п.168.4 ст.168 ПКУ фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна є відповідальною за нарахування й утримання податку на доходи фізичних осіб, відповідно самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи за місцем нотаріального посвідчення такого договору. 

Отже, при отримані фізичною особою протягом звітного (податкового) року доходу від продажу іншій фізичній особі двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда визначеного п.173.1 ст. 173 ПКУ або об’єктів рухомого майна, які не входять до цього переліку, податок на доходи фізичних осіб сплачує фізична особа - продавець самостійно до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу за місцем нотаріального посвідчення такого договору за ставками: для резидентів - 5%, нерезидентів -15(17)%.


20. Хто є відповідальним за сплату (перерахування) ПДФО при отриманні спадщини

Відповідь: Відповідно до п.174.3 ст.174 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.


ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві







04.02.2015 14:59