>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
       

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

21.09.2018cal

Smarttender обирай - інфо тримай…


Хто здійснюватиме моніторинг публічних закупівель?

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

20.09.2018

13 вересня 2018 року на засіданні Антимонопольного комітету України прийнято рішення


про надання дозволу на концентрацію інтернет-супермаркету «Rozetka» і групи компаній «EVO».

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
20.09.2018cal

Перший електронний майданчик приєднався до партнерської програми Openmarket з продажу арештованого майна


19 вересня комісія Міністерства юстиції України прийняла рішення

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Про спрощену систему оподаткування та єдиний податок:

1.За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП першої групи?

Відповідь: Згідно з пп.1 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень.


2. Які дії ФОП-платника ЄП у разі перевищення  обсягу доходу визначеного для відповідної групи?

Відповідь:Відповідно до п.293.8 ст.293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки, встановлені п.293.3-293.5 с.293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:

     1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої або п’ятої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

     Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

     Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

     2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої або п’ятої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

     Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

     Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

     3) платники єдиного податку третьої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, у наступному податковому (звітному) кварталі за поданою ними заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку п’ятої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

     Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

     Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

     Платники єдиного податку п’ятої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому гл.1 р.XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.


3. Чи має право ФОП –платник ЄП здійснювати види діяльності не зазначені в облікових даних?

Відповдь:  Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

     Згідно з ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

     Пунктом 291.3 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 р.XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

     Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст.297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених гл.1 р.ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п.291.2 ст.291 ПКУ).

     У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб (п.177.6. ст.177 ПКУ).

     Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.


4. Які способи подання заяви про обрання спрощеної системи оподаткування?

Відповідь:Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

     1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

     2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

     3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

     4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».


5.Чи має право ФОП-платник ЄП подати заяву  про внесення змін до реєстру платників ЄП в електронній формі?

Відповідь:  Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) заява про перехід на спрощену систему оподаткування подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

     1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

     2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

     3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

     4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».     

     Водночас подання заяви про внесення змін до реєстру платників єдиного податку в електронному вигляді нормами ПКУ не передбачено, тобто така заява подається у паперовому вигляді особисто платником податків (уповноваженою особою) чи надсилається поштою.


6.Чи включається до складу доходу ФОП- платника єдиного податку сума кредиту отримана ОФ та внесена на розрахуковиц рахунок ФОП?

Відповідь: Згідно з п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ. При цьому, до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

     Відповідно до норм Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (далі - Інструкція), поточні банківські рахунки для фізичних осіб - резидентів поділяються на: поточні рахунки фізичних осіб - підприємців, які відкриваються для здійснення підприємницької діяльності та поточні рахунки фізичних осіб, які не є підприємцями.

     Згідно з Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку визначення складу доходів суб’єктів господарювання - фізичних осіб - платників єдиного податку, затвердженої наказом ДПС України від 24.12.2012 №1183, кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку з врахуванням вимог ст.292 ПКУ.


7. Як визначається дохід ОФП-платника ЄП у разі безоплатного отримання товарів (робіт, послуг)?

Відповідь: Відповідно до п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до суми доходу фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

     Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

     Вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, враховується у складі доходу такого платника на рівні не нижче звичайної ціни (п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПКУ).

     Згідно з п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

     У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайна ціна операції визначається відповідно до ст. 39 ПКУ, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну.

     Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування за умови, що неможливо застосувати методи, зазначені у п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.

     Ринкова ціна – це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах ( п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ)..

     Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

     Тобто, до суми доходу фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

     При цьому здійснення операцій з безоплатного отримання товарів (робіт, послуг) фізичними особами – підприємцями - платниками єдиного податку повинно підтверджуватись первинними документами.


8. Чи звільняється ОФП-платник ЄП першої або другої групи від сплати ЄП на період тимчасової втрати непрацездатності  у звязку з вагітністю та пологами в тому числі коли така непрацездатність не підтверджена листком непрацездатності?

Відповідь: 

          Відповідно до п.295.5 ст.295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.    

     Згідно із п.1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 із змінами та доповненнями, листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. 

     Таким чином, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку першої або другої групи, яка не використовує працю найманих осіб, звільняється від сплати єдиного податку на період її тимчасової втрати працездатності у зв’язку з вагітністю та пологами лише за умови підтвердження такої непрацездатності листком непрацездатності.


9. Які дії ФОП-платника ЄП  у разі втрати книги обліку доходів та витрат та чи передбачена за це відповідальність?

Відповідь: Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному пп. 296.1.1 – 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ. Форма та порядок ведення книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат (далі – Книги обліку) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.12.11 № 1637 (далі – наказ №1637), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.11 за №1534/20272.

     Відповідно до п.44.5 ст.44 ПКУ встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. 

     Відповідно до п.10 р.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, у разі втрати Книги обліку доходів і витрат фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинна звернутися до органів внутрішніх справ для подання заяви про втрату Книги обліку та отримати довідку про надання такої заяви. 

     Пунктом 8 Порядку ведення Книги обліку, затвердженого наказом №1637 вони повинні зберігатися у платника податку протягом 3 років після виконання останнього запису.

     Відповідно до ст.121 ПКУ незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. 

     Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

     Статтею 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні порушення від 07 грудня 1984 року №8074-Х зі змінами та доповненнями, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

     Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     Отже, у разі втрати фізичною особою – підприємцем книги обліку доходів і витрат до нього застосовується адміністративна та фінансова відповідальність за умови недотримання ним вимог пункту 44.5 ст.44 ПКУ.


10.Який податковий звітний період вважається останнім  для ФОП платників ЄП , які припиняють провадження підприємницької діяльносіт?

Відповідь:  Відповідно до п. 294.6 ст. 294 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.


11. Який строк подання платниками ЄП  третьої та п’ятої групи податкової декларації ФОП-платника ЄП?

Відповідь: Згідно з п.296.3 ст.296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої та п’ятої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

     Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ).


12. Як заповнюється податкова декларація платника ЄП-ФОП  у разі зміни групи протягом року?

Відповідь: Відповідно до пп. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої, третьої або п’ятої групи.

     При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними гл.1 р. XIV ПКУ, 

авансові внески, встановлені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.

     Згідно з п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до контролюючого податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

     Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

     1) щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ;

     2) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

     3) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу) (пп. 296.5.2 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

     Платники єдиного податку третьої або п’ятої групи у податковій декларації окремо відображають:

     1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

     2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу) (пп. 296.5.3 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

     Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 № 1688 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2012 № 1159).

     Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, який протягом року самостійно прийняв рішення про зміну групи платника єдиного податку, подає до органу доходів і зборів податкову декларацію з наростаючим підсумком, у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, в якій заповнює відповідні розділи (показники господарської діяльності):

     для платника єдиного податку відповідної групи, на якій перебував такий платник - показники за минулий період;

     для платника єдиного податку відповідної групи, яку обрав (нова група) такий платник - показники за податковий (звітний) період.


13. Які відомості зазначаються ФОП у заяві про перехід наспрощену систему оподаткування?

Відповідь: Відповідно до п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у заяві зазначаються такі обов’язкові відомості:

     1) найменування прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

     2) дані документа, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи - підприємця відповідно до закону;

     3) податкову адресу суб’єкта господарювання;

     4) місце провадження господарської діяльності;

     5) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;

     6) обрані суб’єктом господарювання група та ставка єдиного податку або зміна групи та ставки єдиного податку;

     7) кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою - підприємцем у трудових відносинах;

     8) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

     Згідно з п.п 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ до заяви включаються відомості (за наявності) про:

     1) зміну прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

     2) зміну податкової адреси суб’єкта господарювання;

     3) зміну місця провадження господарської діяльності;

     4) зміну видів господарської діяльності;

     5) дату (період) відмови від застосування спрощеної системи у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом;

     6) дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності;

     7) зміну групи та ставки платника єдиного податку.


14. Які відомості про ФОП-платника ЄП зазначаються  у витягу з реєстру платників ЄП?

Відповідь: Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. 

    Згідно з п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

     1) прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

     2) податкова адреса суб’єкта господарювання;

     3) місце провадження господарської діяльності;

     4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;

     5) ставка єдиного податку та група платника податку;

     6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

     7) дата реєстрації;

     8) види господарської діяльності першої та другої груп;

     9) дата анулювання реєстрації.

           За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру (п.299.9 ст. 299 ПКУ).

     З огляду на зазначене, у витягу з реєстру платників єдиного податку, який видається контролюючим органом, зазначаються відомості про платника єдиного податку, визначені у п. 299.7 ст. 299 ПКУ.


15. Чи має право уповноважена особа ФОП-платника ЄП отримати витяг з реєстру ЄП?

Відповідь: Відповідно до п. 17.1.2 ст. 17 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податків має право представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника.

     Згідно зі ст.237 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV зі змінами і доповненнями (далі - ЦКУ) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

     Пунктом 19.2. ст.19 ПКУ передбачено, що представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

     Згідно зі ст.51 ЦКУ до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

     Відповідно до п.299.1 ст.299 ПКУ реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

     Згідно з п. 299.9 ст. 299 ПКУ за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

     Враховуючи викладене, фізична особа, яка має нотаріальне посвідчене доручення щодо представлення інтересів платника податків в податкових органах та здійснення відповідних правочинів, є уповноваженою особою фізичної особи – підприємця та може отримати витяг з реєстру платників єдиного податку.


16.Чи може ЮО перейти на спрощену систему оподаткування  протягом звітного року?

Відповідь: Відповідно до пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

     Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому пп.298.1.4 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст.291 ПКУ.

     До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл.1 р.XIV ПКУ.


17. Які критерії передбачені для ЮО, що обирають спрощену систему оподаткуваннґ?

Відповідь:Відповідно до п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридичні особи - суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності належать до четвертої або шостої груп платників єдиного податку.

     Четверта група - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

     середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;

     обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень (пп.4 п.291.4 ст.291 ПКУ).

     Шоста група - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень (пп.6 п.291.4 ст.291 ПКУ).


18.Чи може бути платником ЄП ЮО. Яка здійснює видобуток корисних копалин  для забезпечення власних потреб?

Відповідь:  Відповідно до пп.14.1.91 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) корисні копалини – природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

     Добування корисних копалин - сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини (пп.14.1.51 п.14.1 ст.14 ПКУ).

     Не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють видобуток корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (абз. п’ятий пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПКУ). Зазначена норма ПКУ не передбачає винятку для здійснення видобутку корисних копалин, який не пов’язаний з отриманням доходу (для забезпечення власних потреб: використання для опалення, використання води, інше).

     Отже, юридична особа, яка здійснює видобуток корисних копалин за відсутності економічної вигоди (для забезпечення власних потреб, тобто без врахування реалізації), не може бути платником єдиного податку.


19. Які суми не включаються до складу доходу ЮО-платника ЄП?

Відповідь:  Відповідно до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються:

1) суми податку на додану вартість;

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;

7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ.


20.Чи включається до доходу ЮО –платника ЄП суми страхового відшкодування за пошкоджені ОЗ?

Відповідь:  Відповідно до пп.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.

     Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв’язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання (пп.140.1.6 п.140.1 ст.140 ПКУ).

     Згідно зі ст.9 Закону України від 07 березня 1996 року №85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. 

     Отже, у випадку отримання юридичною особою - платником єдиного податку страхового відшкодування за пошкоджені основні засоби, суми страхового відшкодування включаються до доходу такого платника податку у податковому періоді їх отримання.


21. Які критерії передбачені для ЮО, що обирають спрощену систему оподаткування?

Відповідь:  Відповідно до п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридичні особи - суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності належать до четвертої або шостої груп платників єдиного податку.

     Четверта група - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

     середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; 

     обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень (пп.4 п.291.4 ст.291 ПКУ).

     Шоста група - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень (пп.6 п.291.4 ст.291 ПКУ).


22. Які дії ЮО –платника ЄП  у разі порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування?

Відповідь:  Відповідно до п.п. 296.5.5 п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у гл. 1 р. ХIV ПКУ, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

     Пунктом 293.5 ст. 293 ПКУ визначено, що ставки єдиного податку для платників четвертої та шостої груп встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 ПКУ:

     до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 4 і п.п. 6 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

     до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у гл.1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності»;

     до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

     Згідно із п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

     у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку четвертої групи, які використали право на застосування іншої ставки, встановленої для шостої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

     у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку шостої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

     у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

     у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

     у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

     у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.




23.Чи може бути платником ЄП ЮО, яка здійснює видобуток корисних копалин (для забезпечення власних потреб)?

Відповідь: Відповідно до пп.14.1.91 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) корисні копалини – природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

     Добування корисних копалин - сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини (пп.14.1.51 п.14.1 ст.14 ПКУ).

     Не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють видобуток корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (абз. п’ятий пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПКУ). Зазначена норма ПКУ не передбачає винятку для здійснення видобутку корисних копалин, який не пов’язаний з отриманням доходу (для забезпечення власних потреб: використання для опалення, використання води, інше).

     Отже, юридична особа, яка здійснює видобуток корисних копалин за відсутності економічної вигоди (для забезпечення власних потреб, тобто без врахування реалізації), не може бути платником єдиного податку.


24. Як іизначається дохід ЮО –платником ЄП, який здійснює комісійну торгівлю?

Відповідь: Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

     Згідно із п.292.4 ст.292 ПКУ у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

     Статтею 1000 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя. 

     Відповідно до ст. 1002 ЦКУ повірений має право на плату за виконання свого обов’язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги. 

     За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (ст.929 ЦКУ). 

     Статтею 295 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV із змінами та доповненнями визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійснені ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.

     За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст.1011 ЦКУ). 

     Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановленим у договорі комісії (п.1 ст.1013 ЦКУ). 

     Тобто, особливістю договорів комісії як і договорів доручення, транспортного експедирування, агентських договорів є те, що за ними право власності на товар чи послугу не переходить до комісіонера (повіреного). За посередницькі послуги комісіонер (повірений) отримує винагороду від комітента (довірителя), яка і є його доходом. 

     Таким чином з метою визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та обчислення суми єдиного податку, доходом юридичної особи - платника єдиного податку, який здійснює комісійну торгівлю, є сума отриманої винагороди.


25. Чи включаються до доходу ЮО –платника ЄП суми стахового відшкодування за пошкоджені ОЗ?

Відповідь: Відповідно до пп.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.

     Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв’язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання (пп.140.1.6 п.140.1 ст.140 ПКУ).

     Згідно зі ст.9 Закону України від 07 березня 1996 року №85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. 

     Отже, у випадку отримання юридичною особою - платником єдиного податку страхового відшкодування за пошкоджені основні засоби, суми страхового відшкодування включаються до доходу такого платника податку у податковому періоді їх отримання.


26. Яка дата вважається датою отримання доходу ЮО-платником ЄП?

Відповідь: Відповідно до п.292.6 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку четвертої та шостої груп датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

     Для платника єдиного податку четвертої та шостої груп датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.


27. Чи включаються до доходу ЮО –платника ЄП кошти, які після оподаткування переведені з рахунку платника ЄП-ЮО  на рахонок того ж підприємства в іншому банку?

Відповідь: Відповідно до пп.2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 

2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.

     Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п.292.14 ст.292 ПКУ).

     Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п.292.6 ст.292 ПКУ). 

     Отже, оподатковані кошти є прибутком підприємства, тобто власними коштами платника єдиного податку - юридичної особи, які залишаються у розпорядженні підприємства.

     Таким чином кошти, які після оподаткування переведені з рахунку платника єдиного податку - юридичної особи на рахунок того ж підприємства в іншому банку, не підлягають повторному оподаткуванню єдиним податком.


28. Чи включається до складу доходу ЮО –платника ЄП кошти , внесені працівниками підприємства в касу, як часкова компенсація вартості путівок, що надані Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?

Відповідь: Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

     Статтею 47 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240 - ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» зі змінами та доповненнями визначено, що для забезпечення відновлення здоров’я застрахована особа та члени її сім’ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. 

     Згідно з п. 4.13 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 № 12, часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси - через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду за місцем обліку страхувальника. Часткова оплата вартості путівки до санаторію-профілакторію вноситься до каси підприємства, на утриманні якого перебуває цей санаторій-профілакторій.

     Сума оплати часткової вартості путівки, внесена застрахованою особою до каси, має бути перерахована на транзитний рахунок робочого органу Фонду протягом трьох банківських днів після її внесення.

     Виконавча дирекція Фонду, виконавчі дирекції відділень Фонду, районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду, комісії (уповноважені) із соціального страхування здійснюють контроль за розподілом, обліком, зберіганням, видачею, використанням путівок, здійсненням часткової оплати за путівки та звітністю по путівках (п. 6.1 Порядку № 12).

     Отже, кошти, внесені працівниками підприємства в касу як часткова компенсація вартості санаторно-курортних путівок, що надані таким працівникам Фондом, підлягають обов’язковому перерахуванню у повному обсязі на рахунки Фонду і відповідно не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку.


29. Чи може новостворена ЮО обрати ставку ЄП, що передбачає сплату ПДВ?

Відповідь: Відповідно до п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої, зокрема, для четвертої або шостої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

     Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі для четвертої групи платників єдиного податку:

     3 відсотки доходу - у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;

     5 відсотків доходу - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку;

для шостої групи платників єдиного податку:

     5 відсотків доходу - у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;

     7 відсотків доходу - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

     Якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку на додану вартість у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми (300 тис. грн.), вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ).

     У разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних. (п. 183.3 ст. 183 ПКУ).

     Також відповідно до п. 183.5 ст. 183 ПКУ особи у разі добровільної реєстрації можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку на додану вартість, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних.

     Отже, новостворена юридична особа може обрати ставку єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість (четверта група - 3%; шоста група - 5%), у разі здійснення реєстрації платником податку на додану вартість.


30. Чи може ЮО –платник ЄП за власним бажанням змінити ставку ЄП протягом звітного  року?

Відповідь:  Відповідно до пп.«б» пп.4 п.293.8 ст.293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) ставка єдиного податку, визначена для четвертої групи у розмірі 3 відсотки, а для шостої групи у розмірі 5 відсотків, може бути обрана, зокрема, платником єдиного податку четвертої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, або платником єдиного податку шостої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 7 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому р.V ПКУ.

     У разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому р.V ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків (для платників єдиного податку четвертої групи) або в розмірі 7 відсотків (для платників єдиного податку шостої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість (пп.5 п. 293.8 ст.293 ПКУ).

     Отже, юридична особа – платник єдиного податку має право на зміну ставки єдиного податку протягом звітного року, з урахуванням норм п.293.8 ст.293 ПКУ, шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку:

     календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість;

     наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податком на додану вартість.


31.Який податковий (звітний) період вважається останнім для ФОП платника ЄП у разі зміни податкової адреси? 

Відповідь: Відповідно до п. 294.7 ст. 294 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) у разі зміни податкової адреси фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси. 


32. Що робити, якщо кошти надійшли наприкінці червня 2013 року і платник єдиного податку другої групи перевищив у ІІ кварталі допустимий обсяг доходу в 1 мільйон гривень, а заяву на перехід до іншої групи платників єдиного податку не встиг подати за 15 календарних днів до початку ІІІ кварталу? 

Відповідь: Відповідно до п.п. 2 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, тобто 1 мільйон гривень, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої або п'ятої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. 

Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. 

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.Таким чином, до 20 липня 2013 року (включно) Вам необхідно подати заяву на перехід до третьої або п'ятої групи платників єдиного податку, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. 


33. В які терміни подають податкову звітність фізичні особи-платники єдиного податку першої та другої груп, які протягом 2013 року перебувають на спрощеній системі оподаткування? 

Відповідь: Відповідно до п.296.2 ст.296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п.295.1 ст.295 ПКУ. 

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п.291.4 ст.291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої, третьої або п’ятої групи. 

Згідно із пп.296.5.1 п.296.5 ст.296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п.291.4 ст.291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої, третьої або п’ятої групи. 

При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними гл.1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» р. XIV ПКУ, авансові внески, встановлені п.295.1 ст.295 ПКУ. 

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.Відповідно до пп.49.18.2 та пп.49.18.3 п.49.18 ст.49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: 

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); 

-календарному року, крім випадків, передбачених пп.49.18.4 та 49.18.5 цього пункту (для платників податків на доходи фізичних осіб) - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. 


34. Чи зобов’язані підприємці – платники єдиного податку першої та другої  груп вести облік  доходів від здійснення підприємницької діяльності ? 

Відповідь: Так, повинні.  Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п’ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість,  ведуть книгу обліку доходів, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів  України від 15.12.2011 №1637, в якій  щоденного, за підсумками робочого дня, відображають отримані  доходи. 


35. В які терміни сплачується єдиний податок підприємцями - платниками єдиного податку першої та другої груп? 

Відповідь: Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року


36.Чи має право ФОП - платник ЄП самостійно (добровільно) перейти на сплату ЄП, встановленого для інших груп? 

Відповідь: Відповідно до пп.298.1.5 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої та п’ятої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється свідоцтво платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ. 


37. Що є доходом для платника єдиного податку – юридичної особи? 

Відповідь. Відповідно до пп.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3ст.292 ПКУ. 

Згідно із п.292.3 ст.292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). 

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.До суми доходу платника єдиного податку четвертої та шостої груп за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. 

До суми доходу платника єдиного податку четвертої та шостої груп за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ. 


38.Чи може юридична особа - платник єдиного податку за власним бажанням змінити ставку єдиного податку протягом звітного року? 

Відповідь. Юридична особа – платник єдиного податку має право на зміну ставки єдиного податку протягом звітного року, з урахуванням норм п.293.8 ст.293 Податкового кодексу України, шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку: 

календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість; 

наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість. 


39. Як ФОП - платнику ЄП виправити помилку у книзі обліку доходів (книзі обліку доходів і витрат)? 

Відповідь. Відповідно до пп.296.1.1 п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п’ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. 

Платники єдиного податку третьої та п’ятої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пп.296.1.2 п.296.1 ст.296 ПКУ). 

Форми книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 №1637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за №1534/20272 (далі – Порядки №1637). 

Відповідно до вимог Порядків № 1637, записи у книзі обліку доходів (книзі обліку доходів і витрат) виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або пастою кулькових ручок. У разі внесення виправлень новий запис засвідчується підписом платника податку. 


40. Як визначається дохід для платника ЄП - ЮО при продажу ОЗ? 

Відповідь: Відповідно до п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу. 


ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві

29.12.2014 12:31