>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

17.12.2018cal

17.12.2018

Урахування плати за супутні послуги з електропостачання


при розрахунках за спожиту електричну енергію не побутовими споживачами

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
17.12.2018cal

Як закупити електричну енергію, як універсальну послугу?


Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
17.12.2018cal

Звертаємо увагу, що 14 грудня постановою НКРЕКП


було встановленотарифи на послугипостачальника «останньої надії»

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.12.2018cal

14.12.2018

Постанова НКРЕКП


Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2019 рік

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.12.2018cal

Постанова НКРЕКП


Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2019 рік

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

До уваги платників! Актуальні питання та новини законодавства!

Категорії товарів, які тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві інформує, що Законом України від 01.07.2014 року № 1561-VII "Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту та лікарських засобів" доповнено пункт 32 підрозділу 2 розділу XX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України таким змістом:

«Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори), що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, бронежилети, що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону; ниток для виготовлення бронежилетів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 5402 11 00 00 та 5407 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД; тканин (матеріалів) для виготовлення бронежилетів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3921 90 60 00, 5603 14 10 00, 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД;

лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, в обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;

лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України".


Які доходи за ці вільно-правовими договорами  підлягають оподаткуванню військовим збором

     ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві звертає Вашу увагу, що згідно з п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу для цілей Розділу IV Кодексу заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

     Вступаючи у трудові відносини з підприємствами, працівники укладають трудові договори.

     Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

     Виконання робіт, надання послуг фізичною особою може здійснюватися як на підставі трудового договору , так і на інших юридичних підставах, зокрема на підставі цивільно-правового договору.

     Відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

     Тобто, під об’єктом оподаткування військовим збором розуміється дохід, який нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно – правовими договорами. Результатом цивільно – правового договору є факт виконання робіт (надання послуг).

     За цивільно-правовими договорами (договором підряду/договором про надання послуг) оплачується виконана робота/надана послуга, що у межах бухгалтерського обліку підтверджується первинними документами, зокрема, актами виконаних робіт (актами приймання – передачі).

     Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

     За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша ст. 901 Цивільного кодексу).

     Отже, для цілей оподаткування військовий збором факт оплати у межах цивільно-правового договору (договору підряду/договору про надання послуг) кваліфікується як об’єкт оподаткування.

     Таким чином оподаткуванню військовим збором підлягають доходи, отримані за цивільно-правовими договорами, зокрема договором підряду/договором про надання послуг, виконання робіт /надання послуг яких підтверджуються актами виконаних робіт (актами приймання – передачі) на підставі яких провадиться їх оплата.


Щодо сплати земельного податку ФО  у рік придбання земельної ділянки

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві повідомляє, що відповідно до п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

         Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

         Згідно з п.286.5 ст.286 Кодексу нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст.58 Кодексу.

         У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

         У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

         Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп.287.5 ст.287 Кодексу).

         З урахуванням викладеного, при отриманні від Центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення такій фізичній особі. Податок підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.


Порядок подання уточнюючого податкового розрахунку за формою 1-ДФ

     ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві звертає Вашу увагу, що відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

     Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 № 49

     У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 Кодексу).

     Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 Кодексу).

    Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період так і за попередні періоди (п. 4.3 Порядку).

     У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п. 3.1 Порядку).

     Відповідно до п. 4.4 Порядку порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

     Для вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати ”1” - на виключення рядка.

     Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати ”0” - на введення рядка.

     Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно вилучити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» - рядок на вилучення, а в другому – «0» - рядок на введення.


Оподаткування операцій з  транспортно – експедиторських послуг

     ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві інформує, що відповідно до пп.153.4.1 п.153.4 ст.153 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв’язку з залученням платником податку коштів або майна на підставі договору концесії, комісії, доручення, про відкриття рахунку у цінних паперах, про надання клірингових послуг за угодами щодо фінансових інструментів, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), договору щодо забезпечення виконання зобов’язань, а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачу права власності на такі кошти або майно, з урахуванням положень п.153.7 ст.153 Кодексу.

     Транспортно-експедиторська діяльність в Україні здійснюється у порядку та за правилами, визначеними Законом України від 01 липня 2004 року №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1955).

     Статтею 1 Закону №1955 визначено, що транспортно-експедиторська послуга – це робота, що безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

     Експедитор (транспортний експедитор) – суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

     Згідно зі ст.9 Закону №1955 за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

     Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

     У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

     Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

     Враховуючи суть договору транспортного експедирування, кошти, що надходять платнику податку – експедитору, не є власністю такого платника податку і відповідно не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню. Доходом платника податку – експедитора є плата за виконання договору транспортного експедирування.

     Відповідно до п.137.1 ст.137 Кодексу дохід платника податку – експедитора від транспортно-експедиторських послуг визнається за датою складення акта або іншого документа, який підтверджує надання послуг.


Строки виконання обов’язку зі сплати митних платежів

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві повідомляє, що згідно із ч. 1 ст. 297 Митного кодексу України  у разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані органом доходів і зборів, підлягають сплаті до Державного бюджету України платником податків до або на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення, крім випадків, якщо відповідно до Митного кодексу товари ввозяться на митну територію України із звільненням від оподаткування митними платежами.

         У разі розміщення товарів на тимчасове зберігання митні платежі мають бути сплачені не пізніше дня закінчення строку тимчасового зберігання. Якщо до закінчення строку тимчасового зберігання ці товари поміщуються у митний режим, який передбачає сплату митних платежів, митні платежі мають бути сплачені не пізніше випуску товарів відповідно до цього режиму (ч. 2 ст. 297 Митного кодексу).

         У разі вивезення товарів з митної території України вивізне мито має бути сплачене не пізніше дня прийняття органом доходів і зборів митної декларації для митного оформлення, якщо інше не встановлено Митним кодексом (ч. 3 ст. 297 Митного кодексу).

         У разі зміни митного режиму митні платежі мають бути сплачені не пізніше дня випуску товарів у наступному митному режимі (ч. 4 ст. 297 Митного кодексу).

     Згідно з ч. 5 ст. 297 Митного кодексудля цілей обчислення пені строком сплати митних платежів вважається:

         1) у разі використання товарів, ввезених на митну територію України з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано таке звільнення, - перший день, коли особа порушила обмеження щодо користування та/або розпорядження зазначеними товарами. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів вважається день прийняття органом доходів і зборів митної декларації на такі товари для митного оформлення;

         2) у разі порушення вимог і умов митних режимів, що відповідно до МКУ тягне за собою виникнення обов’язку із сплати митних платежів, - день вчинення такого порушення. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів вважається день початку дії відповідного митного режиму;

         3) в інших випадках - день виникнення обов’язку із сплати митних платежів.

         Відповідно до ч. 6 ст. 297 Митного кодексу строки сплати митних платежів при переміщенні (пересиланні) товарів через митний кордон України громадянами, при переміщенні товарів через митний кордон України трубопровідним транспортом та лініями електропередачі, при тимчасовому ввезенні товарів на митну територію України з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, а також при незаконному переміщенні товарів через митний кордон України визначаються Митним кодексом та Податковим кодексом України.


З 1 вересня збільшено мінімальний розмір допомоги по безробіттю

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві нагадує, про збільшення мінімального розміру допомоги по безробіттю для осіб, страховий стаж яких протягом року, до надання їм статусу безробітних, становить не менше ніж шість місяців.   

Мінімальний розмір допомоги дорівнює 80% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 974 гривні 41 копійка – зафіксованому  до 31.12.2014 року.   

Постанова Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 23.07.2014 року №12 «Про внесення змін до постанови правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 12 квітня 2012 року №327» застосовується з 1 вересня 2014року.


Щодо перерахування військового збору для відокремленого підрозділу

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звертає Вашу увагу, що юридична особа перераховує військовий збір, як за себе так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцем розташування.

Ставка становить 1,5 відсотка до доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Зазначимо, що військовий збір введено тимчасово, до 1 січня 2015 року (Закон України від 31 липня 2014 року № 1621-VII ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України”).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дані роз’яснення у категорії 132).


Особливості визначення ціни банківських операцій та включення до вартісного критерію операцій банків з купівлі/продажу валюти на замовлення клієнтів

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що відповідно положень п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України методику визначення ціни банківських послуг затверджує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує податкову та митну політику, виходячи з положень ст. 39 Податкового кодексу України.

Методика визначення ціни банківських послуг буде встановлювати особливості визначення звичайної ціни на послуги, що надаються банківськими установами, при застосуванні ст. 39 Податкового кодексу України.

Відповідно ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) фінансові послуги, у тому числі шляхом укладання з юридичними особами (комерційними агентами) агентських договорів. До фінансових послуг відноситься, зокрема, діяльність з обміну валют (п. 3 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Згідно із п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України контрольованими є господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платником податків з пов’язаними особами – резидентами, за умови, зокрема, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування ПДВ) за відповідний звітний календарний рік (п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України).

Таким чином, враховуючи викладене, під час визначення вартісного критерію контрольованих операцій (50 мільйонів гривень) для цілей трансфертного ціноутворення банком не враховується вартість придбаної (проданої) валюти за договорами, укладеними в інтересах клієнта.

При цьому, комісійні винагороди за цією операцією враховуються банком при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій (50 мільйонів гривень).


Відповідальність, яка передбачена до роботодавців за несплату (несвоєчасну) сплату ЄСВ

     ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві інформує, що відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями № єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

     У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч.11 ст. 9 Закону № 2464).

     Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 суми ЄВ, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою.

     Штраф у розмірі 10 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄВ накладається:

     - за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ (п.2 частини 11 ст. 25 Закону № 2464);

     - за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів) (п. 6 частини 11 ст. 25 Закону № 2464).

     На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсоток суми недоплати за кожний день прострочення (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464).

     Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄВ, посадові особи платників ЄВ несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини 1 ст. 26 Закону № 2464).

     Згідно ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями:

     1. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

     2. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     За повторне за рік вчинення таких дій - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.


Щодо відповідальності за порушення термінів подання  митної декларації

       ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звертає Вашу увагу, що згідно п. 20 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митна декларація - це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

     Митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу (ч.1 ст. 263 Митного кодексу).

     При цьому недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів (ч. 1 ст. 472 Митного кодексу).


За яких умов платник ПДВ може обрати касовий метод податкового обліку

     ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві звертає Вашу увагу, що згідно із пп.14.1.266 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

     Платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

     Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов’язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку (п.187.10 ст.187 Кодексу).

     Крім цього, датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом (п.187.7 ст.187 Кодексу).

     Також, за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до пп.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПКУ (п.187.1 ст.187 Кодексу).

                         

Відображення страхового відшкодування, отриманого за пошкодження ОЗ, у тому числі ОЗ, якій підлягає ліквідації

          ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві повідомляє, що відповідно до пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв’язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання.

     Згідно зі ст. 9 Закону України від 7 березня 1996 року №85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

     Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

     Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

     Щодо суми застрахованих збитків, то чинним законодавством такий термін не визначено.

     Таким чином, сума застрахованих збитків дорівнює сумі страхового відшкодування, наведеній у розрахунку до страхового акта, що визначається як різниця між сумою матеріального збитку i франшизою.

     З урахуванням викладеного, у випадку отримання платником податку – страхувальником страхового відшкодування за пошкодження основного засобу, суми страхового відшкодування включаються до складу доходів такого платника податку за податковий період їх отримання, а сума застрахованих збитків, що дорівнює сумі страхового відшкодування, наведеного у розрахунку до страхового акта, - до складу витрат.

     При цьому, якщо платник податку здійснює відновлення пошкодженого основного засобу, то витрати, пов’язані з ремонтом такого основного засобу, відображаються у податковому обліку відповідно до норм пп.144.1 ст.144 Кодексу, п. 146.12 ст. 146 Кодексу.

     Водночас якщо з незалежних від платника податку обставин основні засоби (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних засобів внаслідок загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації, платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об’єкта основних засобів (п. 146.16 ст. 146 Кодексу).


    Визначення доходу ФОП платника ЄП у разі безоплатного отримання товарів           (робіт, послуг)

     ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві інформує, що відповідно до п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України до суми доходу фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

     Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

     Вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, враховується у складі доходу такого платника на рівні не нижче звичайної ціни (п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Кодексу).

     Згідно з п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Кодексу звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Кодексу. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

     У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайна ціна операції визначається відповідно до ст. 39 Кодексу, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну.

     Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування за умови, що неможливо застосувати методи, зазначені у п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 Кодексу.

     Ринкова ціна – це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах ( п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

     Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

     Тобто, до суми доходу фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

     При цьому здійснення операцій з безоплатного отримання товарів (робіт, послуг) фізичними особами – підприємцями - платниками єдиного податку повинно

підтверджуватись первинними документами.


Критерії, які передбачені для ЮО, що обирають спрощену систему оподаткування

   ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві нагадує, що згідно із п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України юридичні особи - суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності належать до четвертої або шостої груп платників єдиного податку.

     Четверта група - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

     середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;

     обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень (пп.4 п.291.4 ст.291 Кодексу).

     Шоста група - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень (пп.6 п.291.4 ст.291 Кодексу).


Оподаткування ПДВ операцій з експорту товарів у межах договорів комісії

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві нагадує, що відповідно до п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст. 187, 198 Кодексу.

Однак, слід враховувати, те, що норми п. 189.3 - 189.5 цієї статті не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України (п. 189.6 ст. 189 Кодексу).

Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника податку, такого експортера або імпортера (п. 187.11 ст. 187 Кодексу).

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п. 187.1 ст. 187 Кодексу).

Отже, за операцією з експортування (вивезення) товарів за межі митної території України податкові зобов’язання з ПДВ визначаються на дату фактичного здійснення такого вивезення, тобто на дату оформлення вантажної митної декларації контролюючим органом.

Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

У разі якщо платник податку експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною п.п. ”а” п. 193.1 ст. 193 Кодексу, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються (п. 200.16 ст. 200 Кодексу).

Враховуючи викладене, право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції - її власник (комітент).

При отриманні комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортуються комісіонером, жодних податкових наслідків не виникає.


Зміни, які відбулися в процедурі переведення платників податків з одного контролюючого органу до іншого у зв'язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) такого платника

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 року № 462 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів», яким змінено порядок переведення платника податків (зміна основного місця обліку) проводиться контролюючими органами протягом місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місце проживання) платника податків, пов'язану зі зміною адміністративно-територіальної одиниці.

При цьому, якщо до дати спливу одного місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) не здійснив взяття такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично у день спливу такого строку.

Відповідно до частини восьмої статті 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб'єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

У такому випадку контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням одночасно із зняттям з обліку юридичної особи - платника податків за основним місцем обліку здійснює взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII Порядку обліку без подання заяви платником податків. До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) 3 ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

Після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до:

- закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов'язань за

її результатами, якщо перевірка була розпочата або призначена та контролюючий орган вже повідомив платника податків про її проведення;

- повернення надміру сплачених платежів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, у разі якщо до кінця бюджетного року спливає строк повернення або відшкодування і відповідно висновки щодо відшкодування виконані в повному обсязі;

- закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.


Оподаткування операцій з експорту товарів

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звертає Вашу увагу, що за загальним правилом відповідно до статті 195 Податкового кодексу України операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.

Пунктом 195.2 статті 195 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України відповідно до положення Розділу V Податкового кодексу України, до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка.

Зокрема, звільнені від оподаткування ПДВ операції визначені в статті 197 Податкового кодексу України.

При цьому до деяких операцій з експорту товарів не застосовується нульова ставка, зокрема:

- операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до пункту 5 частини І статті 86 Митного кодексу України, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України (пункт 206.5 статті 206 Податкового кодексу України);

- операції з вивезення культурних цінностей у митному режимі експорту (пункт 210.7 статті 210 Податкового кодексу України);

- до 31 грудня 2014 року включно звільняються від оподаткування ПДВ операції з вивезення в митному режимі експорту зернових товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім вивезення сільськогосподарськими підприємствами - виробниками таких зернових та технічних культур, вирощених на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у їх власності або постійному користуванні на дату такого експорту (пункт 15 прим. 1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України);

- до 31 грудня 2014 року включно операції з вивезення в митному режимі експорту необроблених шкур та чиненої шкіри без подальшої обробки (товарні позиції 4101 - 4103, 4301) звільняються від оподаткування ПДВ (пункт 16 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України);

- до 1 січня 2015 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з вивезення в митному режимі експорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України (пункт 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України)


Сума соціальної допомоги по вагітності та пологам не підлягає оподаткуванню військовим збором

   ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві інформує, що відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

     Згідно з п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу для цілей Розділу IV Кодексу заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

     Право працівників на відпочинок визначено ст. 2 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП), ст. 2 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР „Про відпустки” та іншими законами й нормативно-правовими актами України.

     Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами є соціальною відпусткою (ст. 4 Закону № 504), яка надається жінкам на підставі медичного висновку у відповідності до ст. 179 КЗпП та ст. 17 Закону № 504.

     Фінансування допомоги по вагітності та пологах провадиться з коштів державного соціального страхування (абзац 4 ст. 23 Закону № 504).

     Так, відповідно до частини 1 ст. 38 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

     Тобто, допомога по вагітності та пологах надається за той період, коли працівниця фактично знаходилась у соціальній відпустці по вагітності та пологах і не отримувала заробітної плати.

     Крім того, жінки, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування також мають право на державну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, яка виплачується на умовах, передбачених Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

Враховуючи зазначене, сума соціальної допомоги по вагітності та пологам не підлягає оподаткуванню військовим збором.


Порядок переміщення на митну територію України домашніх тварин

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві інформує, що згідно із ст. 375 Митного кодексу України домашні тварини, що ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають письмовому декларуванню та застосуванню до них заходів контролю, визначених законом.

Письмове декларування домашніх тварин здійснюється з використанням митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 431.

Крім того відповідно до Переліку товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1031 зі змінами, живі тварини підлягають ветеринарно-санітарному контролю.

Вимоги до об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що переміщуються через державний кордон України, визначені Законом України від 25.06.1992 № 2498-XII «Про ветеринарну медицину».

Додатково повідомляємо, що згідно із ч. 1 ст. 85 Закону 2498 вантажі  з товарами, що ввозяться на територію України, зокрема, повинні:

супроводжуватися оригіналами міжнародних ветеринарних сертифікатів, підписаних державним інспектором ветеринарної медицини країни походження, як це передбачається відповідними ветеринарно-санітарними заходами;

у разі ввезення на територію України живих тварин – походити з країн або зон, які є вільними від хвороб, що підлягають повідомленню, або у випадках, рекомендованих Міжнародним епізоотичним бюро (Всесвітньою організацією охорони здоров’я тварин), – із зон з низьким рівнем присутності хвороби, що підлягає повідомленню, в межах країни походження та не транспортуватися через територію, щодо якої існують обмеження, підтверджені відповідною міжнародною організацією або ветеринарною адміністрацією країни походження чи транзиту.

Вимоги до перевезення тварин авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом встановлені Правилами транспортування тварин, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1402.


Відшкодування витрат на відрядження найманому працівнику фізичною особою - підприємцем

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що статтею 121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та отримання інших компенсацій у зв’язку із службовим відрядженням.

Надання коштів на відрядження врегульовані підпунктом 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України, Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 року № 59.

Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний надати звіт про витрачені грошові кошти, в тому числі і особисті кошти, які він витратив на службове відрядження, пов’язане саме з підприємницькою діяльністю підприємця, а не за власними потребами працівника.      

Умовою відшкодування витрат на відрядження є наявність оригіналу документів, що підтверджують вартість таких витрат (квитки, квитанції, чеки, розрахунки тощо).

Витрати, що не підтверджені документально, або зовсім не підлягають відшкодуванню і включенню до витрат підприємця, або можуть бути відшкодовані працівнику за рахунок коштів підприємця з податковими наслідками, тобто, такі витрати згідно з підпунктом «г» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України є додатковими благами відрядженого працівника та підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.


Щодо визначення бази оподаткування єдиним соціальним внеском

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві інформує, що відповідно до абзацу 7 п.1 частини 1 ст.4 Закону України від 08.07.2010р. № 2464 – VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» - платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, що виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, - для осіб, зазначених у пунктах 9 – 14 цієї частини.

Згідно з п.9 частини першої ст.4 вищезазначеного Закону платниками єдиного внеску є військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу.

Водночас відповідно до частини шостої ст. 7 Закону №2464 нарахування єдиного внеску за платників, зазначених у п.9 частини першої ст. 4 Закону №2464, здійснюється платниками, зазначеними у п.1 цієї частини, за рахунок сум, на які єдиний внесок нараховано. Абзацом другим п.1 частини першої ст.7 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок нараховується для платників податків, зазначених в абзаці сьомому п.1 частини першої ст.4 Закону №2464, - на суму грошового забезпечення, оплати перших  п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Згідно з частиною шостою ст.8 Закону №2464 єдиний внесок для вказаних платників (військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення особам, зазначеним у п.9 частини першої ст. 4 Закону №2464) встановлюється у розмірі 34,7% суми грошового забезпечення.

Єдиний внесок з військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлюється у розмірі 2,6% грошового забезпечення (частина десята ст. 8 Закону №2464).

Згідно зі ст. 9 Закону  України № 2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення включаються:

- посадовий оклад, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Складові грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначено постановою КМ України №1294.

Перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначеного у додатках 24 – 28 та 33 до цієї постанови.  

У зв’язку з тим, що у зазначеному переліку видів грошового забезпечення щомісячна грошова компенсація за піднайом (найом) жилих приміщень відсутня, а отже, вона не є грошовим забезпеченням і не включається до бази нарахування, з якої утримується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.


Вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) включається до суми доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що відповідно до статті 292 Податкового кодексу України доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом звітного періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;

Вищезгаданою статтею визначено, що  до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Тобто вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) включається до суми доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.


Порядок оподаткування товарів, що вивозяться (пересилаються) громадянами за межі митної території України

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві повідомляє, що відповідно до ч.1 ст. 371 Митного кодексу України товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, крім тих на які встановлюється вивізне мито, не підлягають письмовому декларуванню та сплаті митних платежів при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України.

     Водночас, товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент

10000 євро та на які законом встановлено вивізне мито та/або якщо відповідно до закону державними органами видаються документи, необхідні для здійснення митного контролю

та митного оформлення таких товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, із сплатою у випадках, визначених законами України, вивізного мита та з поданням відповідних документів, виданих державними органами (ч.2 ст. 371 Митного кодексу).

     Товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро (крім зазначених у частині четвертій цієї статті), при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, та зі сплатою вивізного мита у випадках, встановлених законами України (ч.3 ст. 371 Митного кодексу).

     Товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, при вивезенні (пересиланні) громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та звільняються від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, за умови, що ці товари:

     1) вивозяться у зв’язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання;

     2) входять до складу спадщини, оформленої в Україні на користь громадянина-нерезидента, за умови підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії;

     3) тимчасово вивозяться громадянами-резидентами за межі митної території України під письмове зобов’язання про їх зворотне ввезення;

     4) були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов’язання про

їх зворотне вивезення, що підтверджується відповідними документами;

     5) були одержані громадянами-нерезидентами у вигляді призів і нагород за участь

у змаганнях, конкурсах, фестивалях тощо, які проводяться на території України, що підтверджується відповідними документами (ч.4 ст. 371 митного кодексу).

     Товари, придбані громадянами-нерезидентами на території України, загальна фактурна вартість яких не перевищує суми іноземної валюти, ввезеної цими громадянами в Україну, та товари, що вивозяться громадянами-нерезидентами у зв’язку з остаточним виїздом за межі України, на суму доходу, одержаного за час роботи чи навчання в Україні, що підтверджується відповідними документами, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, зі сплатою у випадках, встановлених законами України, вивізного мита, та поданням документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, які при переміщенні (пересиланні) громадянами таких товарів через митний кордон України видаються відповідними державними органами

(ч.5 ст. 371 Митного кодексу).


Документи, які повинні надати платники податків для укладання договору про добровільну сплату ЄСВ

     ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві нагадує, що перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, передбачено п. 5.2 розділу V Інструкціїї про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів від 09 вересня 2013 року № 455.

     Всі платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, подають до органів доходів і зборів за місцем проживання:

     заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 2, в якій зазначають, у якому виді загальнообов’язкового державного соціального страхування вони бажають брати участь;

     копії таких документів:

     документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (за наявності);

     трудової книжки (за наявності);

     документа, що посвідчує особу.

     Особи, зазначені у п.п. 1 п. 5.1 розділу V Інструкції № 455 (фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену/загальну систему оподаткування, та особи, які забезпечують себе роботою самостійно), надають також копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців або іншого документа, що підтверджує право на зайняття відповідною діяльністю.

     Особи, зазначені у п.п. 2 п. 5.1 розділу V Інструкції № 455 (члени фермерського господарства, особистого селянського господарства), надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві.

     Особи, зазначені у п.п. 3 п. 5.1 розділу V Інструкції № 455 (громадяни України, які працюють за межами України), надають документ уповноваженого органу, який підтверджує роботу особи в країні, де він перебуває, та що ця особа не є застрахованою у відповідній системі соціального страхування. Зазначений документ повинен бути легалізований посольством (консульством) України, юрисдикція якого поширюється на країну, де працює така особа.


Вартість безоплатно отриманих товарів включається до складу доходу ФОП

    ДПІ  у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві повідомляє, що відповідно до п. 177.2 ст. 177 Розділу IV Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

     Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

     - виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

-    виручка в натуральній (негрошовій формі);

-    суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

 Згідно з п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Кодексу  безоплатно надані товари, роботи, послуги - це:

     а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

     б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

     в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

     Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

     Звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

     Звичайні ціни визначаються у порядку, визначеному ст. 39 Кодексу.

     Враховуючи викладене вище, фізична особа – підприємець включає до складу загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів по даті їх реалізації за ціною, визначеною на рівні не нижче звичайної ціни.

При цьому, вартість безоплатно отриманих послуг включається до складу загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця за ціною не нижче звичайної по даті їх отримання.


Порядок обчислення, подання розрахунку, та сплата збору за користування радіочастотним ресурсом України

 ДПІ  у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві повідомляє, що відповідно до п.321.1 ст.321 розділу XV Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для збору за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.

     Платники збору обчислюють суму збору виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо (п.321.3 ст.321 Кодексу).

     Ставки збору у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот наведені у ст.320 Кодексу.

     Згідно із п.321.4 ст.321 Кодексу платники збору, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують збір починаючи з дати видачі ліцензії.

     У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України збір сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.

     Інші платники збору сплачують збір починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата збору здійснюється платниками збору з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику збору в такій смузі радіочастот у певному регіоні.

     Форма розрахунку встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ (п.321.6 ст.321 Кодексу).

     Розрахунки збору подаються платниками збору до контролюючих органів у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації (п.321.5 ст.321 Кодексу).

     Податкові декларації, крім випадків, передбачених Кодексу, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Кодексу).

     Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації (п.322.1 ст.322 Кодексу).

     Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 Кодексу).


Способи подання заяви  ЮО для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування

ДПІ  у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві звертає Вашу увагу, що відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву

     Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексу, в один з таких способів:

     - особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

     - надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

     - засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

     - державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 Кодексу. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Нагадуємо Вам, що для подання заяви  в електронному вигляді необхідно отримати ключі електронного цифрового підпису в будь-якому Центрі обслуговування платників, безкоштовно.

Центр обслуговування платників, що діє при ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві знаходиться за адресою: вул.Лєскова, 4 телефон консультанта- модератора:201-89-04.


Затверджено новий Перелік медичних виробів, операції з постачання та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню ПДВ за ставкою 7%

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві  повідомляє: що з 10 вересня 2014 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 410 "Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків". Разом з цим, втратила чинність постанова КМУ від 01.07.2014 № 216, якою було затверджено попередній Перелік.

В оновленому Переліку викладено детальний список медичних виробів, постачання яких підпадає під знижену ставку, із зазначенням найменування медичного виробу та коду виробу згідно з УКТЗЕД.


Строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій!

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві  повідомляє, що строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій для суб’єктів господарювання становлять 1095 днів, з дня, що настає  за останнім днем граничного строку подання податкової  декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Зазначена норма  визначена статтею 102 Податкового кодексу України.


Щодо виплат грошових забезпечень та заохочень військовозобов’язаних

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві  повідомляє, що відповідно Наказу Міноборони України від 04.08.2014р. № 498 з 02.09.2014р. до Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних і резервістів, затвердженої власним наказом від 12.03.2007р. № 80, внесено зміни, згідно яких підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати  військовозобов’язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов’язані, рахунки, котрі акцептуються та передаються до обласного військового комісаріату для оплати.

Відшкодуванню підлягають усі витрати, пов’язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).

Непрацюючим на день призову військовозобов’язаним за весь період зборів, ураховуючи час проїзду до місця їх проведення і назад, за їх заявами про те, що вони на день призову на збори не працюють, виплачується грошове зобов’язання, виходячи з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати на місяць.


01 січня 2015 року запроваджується нова система електронного адміністрування ПДВ

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві інформує, що з 01 січня 2015 року запроваджується нова система електронного адміністрування ПДВ. Розділ V Податкового кодексу України доповнено статтею 200¹, яка забезпечуватиме автоматичний облік в розрізі платників податку сум ПДВ:

суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право видати податкові накладні.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає банку, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, код ЄДРПОУ та індивідуальний податковий номер платника.

Банк, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, визначається Кабінетом Міністрів України.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету або на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 Податкового кодексу України, в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду.

За підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу України.

Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 2001.5 статті 2001 Податкового кодексу України.


Подання реєстраційної заяви платника ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі з  дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звертає Вашу увагу, що нормами Податкового кодексу України та  Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 року  № 26,  визначено, що будь – які особи, що підлягають обов’язковій реєстрації як платник ПДВ чи прийняли рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ та які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати реєстраційну заяву засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Форма реєстраційної заяви платника ПДВ затверджена у додатку 1 до Положення №26. При цьому правила, порядок та строки розгляду контролюючими органами реєстраційних заяв, поданих засобами електронного зв’язку, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовому вигляді.

Згідно з п. 7 розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.08 року № 233, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.08 за № 320/15011, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв’язку платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Враховуючи викладене, реєстраційна заява подається засобами електронного зв’язку за формою (форма № 1-ПДВ), затвердженою у додатку 1 до Положення №26 (розміщено на веб-сайті ГУ Міндоходів у м. Києві у рубриці «Законодавство»), та відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення згідно з Інструкцією № 233.


Кваліфіковані роз`яснення за безпосередньою зустріччю

У зв`язку з певними змінами, що нині відбуваються в податковій системі, у представників бізнесу з`являється чимало питань, на які потребуються у короткі терміни кваліфіковані відповіді. Адже недотримання норм законодавства тягне за собою відповідальність та штрафи.

Тому сьогодні для вирішення нагальних питань працівники органів державної фіскальної служби проводять ряд заходів з метою тісної співпраці з бізнесом та роз`яснення введених законодавчих норм.

Так, в стінах Державної податкової інспекції Печерського району м. Києва пройшла зустріч, на якій були присутні представники  фінансових банківських установ. Діловий захід провела Світлана Чубка, начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб податкової інспекції Печерського району.

Під час діалогу обговорювались правила оподаткування відсотків, нарахованих на користь фізичних осіб, правильності нарахування та перерахування податку на доходи фізичних осіб до державного бюджету.

Нагадаємо, що з серпня цього року  відсотки, нараховані на суму депозиту, обкладаються ПДФО. При цьому оподаткуванню підлягають усі нараховані проценти незалежно від суми депозиту. Встановлено єдину ставку податку - 15%. Обов'язок відображення сум ПДФО в звіті за ф. № 1ДФ покладено на банки.  Зазначена норма не стосується відсотків, нарахованих на грошові кошти, зараховані на рахунки фізичних осіб у вигляді заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги тощо.

Слід відзначити, що подібні зустрічі допомагають як бізнесу – вчасно отримати фахову інформацію та роз`яснення, так і податківцям – почути труднощі у бізнес-діяльності та разом налагоджувати конструктивну роботу.


Які форми реєстраційних  документів Міністерством фінансів України було оновлено?

Відповідь: Відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 462 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів», що набрав чинності з 6 червня 2014 року Мінфін оновив такі форми реєстраційних документів:

- Довідка про взяття на облік платника податків (форма №4-ОПП);

- Довідка про зняття з обліку платника податків (форма №12-ОПП);

- Заява для юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів (форма №1-ОПП);

- Заява про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток (форма №1-РПП);

- Реєстраційна заява для самозайнятих осіб (форма №5-ОПП);

- Заява про ліквідацію або реорганізацію платника податку (форма №8-ОПП);

- Довідка про відсутність заборгованості з податків і зборів (форма №22-ОПП).

Також запроваджено спрощену процедуру перереєстрації кримських платників податків, а саме:

1) прийом заяв та документів від кримських платників податків, а також постановка їх на облік здійснюються не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей з Єдиного державного реєстру або заяв від платників податків;

2) платників податків, які змінили місцезнаходження/місце проживання до набрання чинності зазначеного наказу і не були взяті на облік за новим місцезнаходженням, відповідні контролюючі органи ставлять на облік протягом двох днів після набрання наказом чинності.


Які відбулися зміни в процедурі переведення платників податків з одного контролюючого органу до іншого у зв'язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) такого платника ?

Відповідь: Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 року № 462 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів», яким змінено порядок переведення платника податків (зміна основного місця обліку) проводиться контролюючими органами протягом місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місце проживання) платника податків, пов'язану зі зміною адміністративно-територіальної одиниці.

При цьому, якщо до дати спливу одного місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) не здійснив взяття такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично у день спливу такого строку.

Відповідно до частини восьмої статті 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб'єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

У такому випадку контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням одночасно із зняттям з обліку юридичної особи - платника податків за основним місцем обліку здійснює взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII Порядку обліку без подання заяви платником податків. До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) 3 ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

Після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до:

- закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов'язань за

її результатами, якщо перевірка була розпочата або призначена та контролюючий орган вже повідомив платника податків про її проведення;

- повернення надміру сплачених платежів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, у разі якщо до кінця бюджетного року спливає строк повернення або відшкодування і відповідно висновки щодо відшкодування виконані в повному обсязі;

- закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.


Як відбувається перереєстрація суб’єктів господарювання в органах доходів і зборів у разі зміни місцезнаходження /місця проживання з території АР Крим та м. Севастополя на місцезнаходження/місце проживання в областях та м. Києві?

Відповідь: Відповідно до пункту 1 наказу Міністерстві юстиції України від 14.03.2014 № 525/5 «Про проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб – підприємців» проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь, здійснюється державними реєстраторами юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції в областях та місті Києві (далі - державні реєстратори).

У разі зміни місцезнаходження / місця проживання платників з території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на місцезнаходження/місце проживання в областях та місті Києві й отримання контролюючими органами відомостей про проведення реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі – Єдиний державний реєстр) щодо таких змін або заяв і документів про проведення зазначених змін в установленому порядку платниками, для яких законом встановлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру, облік таких платників здійснюються з урахуванням такого:

- контролюючі органи в областях та місті Києві за новим місцезнаходженням/місцем проживання платників податків здійснюють обробку відомостей із Єдиного державного реєстру або приймання заяв і документів від платників податків, а також взяття на облік платників за основним місцем обліку (стан «0») не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей з Єдиного державного реєстру чи заяв від платників. Доопрацьоване програмне забезпечення ІС «Податковий блок» введене в експлуатацію;

- стосовно платників, які змінили місцезнаходження/місце проживання до впровадження нової програмної функції та не були взяті на облік як платники за новим місцезнаходженням/місцем проживання, процедури щодо взяття на обік за новим місцезнаходженням/місцем проживання в областях та місті Києві будуть проведені автоматично (неосновне місце обліку зі станами»50», «56» чи «17» буде змінене на основне місце обліку зі станом «0»);

- після взяття на обліку платники сплачують податки, збори, єдиний внесок, подають декларації (звіти, розрахунки) та виконують інші обов’язки платників за новим місцем знаходженням/місцем проживання в областях та місті Києві.


Що є зверненнями громадян та які їх види існують?

Відповідь: Згідно зі статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) – це таке звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, службових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) – звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, службових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо

Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, службових осіб.


Який порядок складання та подання запитів на публічну інформацію ?

Відповідь: Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити:

1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань запитів на інформацію, обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.


Які звернення не підлягають розгляду та вирішенню?

Відповідь: Згідно з статті 8 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором, а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.


Який  термін  розгляду  звернень громадян?

Відповідь: Статтею 20 Закону України від 02.10.96р. №393/96-ВР «Про звернення громадян» встановлено, що звернення розглядаються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.


Які дані про себе необхідно повідомити, аби залишити своє звернення?

Відповідь: При наданні інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по-батькові (посаду, назву суб’єкта господарювання), місце проживання (адресу юридичної особи), та обов’язково зазначили назву органу податкової або митниці, з яким пов’язана подія, коли відбулась подія, прізвище, ім’я, по-батькові працівника відповідного відомства, в роботі якого вбачаються протиправні або корупційні дії, та суть проблеми.


ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві

16.12.2014 12:45