>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

14.12.2018cal

14.12.2018

Постанова НКРЕКП


Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2019 рік

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.12.2018cal

Постанова НКРЕКП


Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2019 рік

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.12.2018cal

Звертаємо увагу, що 11 грудня постановами НКРЕКП


було встановлено тарифи на послуги з розподілу електричної енергії

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.12.2018cal

Визначено регламент роботи системи електронних платежів НБУ


та порядок роботи банківської системи України в період завершення звітного року

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.12.2018cal

13.12.2018

Лист МЕРТУ № 3304-04/54502-07 від 13.12.2018


Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії

Рейтинг: 0
Коментарі: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій

1. Чи необхідно СГ ( ЮО або ФО на загальній системі оподаткування) при проведенні розрахунків за приймання від населення вторинної сировини, застосовувати РРО?

Відповідь: Згідно з пунктом 19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 із змінами і доповненнями, розрахункові операції за прийняту від населення вторинної сировини (крім металобрухту) дозволено проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

     Для форм і умов проведення діяльності, визначених п.19 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.


2.Чи має право страховий агент, який діє від імені страхової компанії , проводити розрахунки за послуги страхування за  межами каси страховика без використання КОРО та РРО?

Відповідь: Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 року №1336 затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Відповідно до п.20 Переліку страхові агенти мають право проводити за межами приміщення страховика страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена картка»), без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

При обов’язковому страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами (”Зелена Картка”) страхова компанія зобов’язана проводити розрахунки у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою підприємства у встановленому порядку відповідно до вимог розділу 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 із змінами і доповненнями.


3. Чи зобов’язані СГ друкувати контрольні стрічки та який термін зберігання контрольних стрічок?

Відповідь:  Відповідно до ст. 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі - Закон), контрольна стрічка - документ, надрукований або створений в електронній формі реєстратором розрахункових операцій, який містить копії надрукованих цим реєстратором розрахункових документів, а для документів в електронній формі додатково фіскальні звітні чеки.

Відповідно до п.10 ст.3 Закону суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.


4. Чи мають право СГ застосовувати РРО, які відсутні у Державному реєстрі РРО?

Відповідь:   Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання (далі – СГ) які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), що включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

     Враховуючи викладене вище, СГ при здійсненні розрахунків із споживачами не мають право застосовувати РРО, які не внесені до Державного реєстру РРО.

     При цьому, наказом Міністерства доходів і зборів України від 01.10.2013 № 522 «Про затвердження Державного реєстру РРО» вилучено з Державного реєстру РРО моделі РРО, які не забезпечують виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057. Враховуючи те, що зазначені РРО зареєстровані в органах доходів і зборів у встановленому законодавством порядку, органам доходів і зборів необхідно до 01.11.2013 провести попередження суб’єктів господарювання про необхідність скасування реєстрації РРО та до 01.12.2013 забезпечити скасування реєстрації РРО.

     Таким чином, суб’єкти господарювання до отримання відповідного попередження від органу доходів і зборів та протягом місяця після його отримання мають можливість використовувати при проведенні розрахункових операцій наявну касову техніку та здійснити заходи щодо її доопрацювання з метою виконання норм чинного законодавства.


5. Який порядок та підстави відмови у реєстрації РРО?

Відповідь: Відповідно до п. 8 глави 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі – Порядок) протягом двох робочих днів після отримання документів, визначених у пункті 4 цієї глави, орган доходів і зборів відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), якщо:

     РРО вже зареєстрований;

     модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру РРО;

     РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві;

     ЦСО не має права на технічне обслуговування та ремонт РРО у зв’язку з відсутністю договору з виробником (постачальником) такого РРО;

     документи подано не в повному обсязі;

     в органі доходів і зборів наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

     відсутній документ на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

     суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

     суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в органі доходів і зборів, до якого подано документи на реєстрацію РРО;

     суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в органі доходів і зборів за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО.

     За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО орган доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови.(п. 9 глави 2 розділу II Порядку).


6.Які дії суб’єкта господарювання у разі втрати КОРО або РК?

Відповідь: Відповідно до глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі – Порядок) використання книги обліку розрахункових операцій (далі – книги ОРО), зареєстрованої на господарську одиницю або на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), передбачає, зокрема, наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків.

     Пунктом 10 глави 2 розділу III Порядку встановлено, що у разі втрати розрахункової книжки суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити орган доходів і зборів за місцем реєстрації книги ОРО не пізніше двох робочих днів з дня втрати.

     Згідно із нормами глави 3 розділу II Порядку скасування книги ОРО на РРО здійснюється, зокрема, за заявою суб’єкта господарювання у разі викрадення, втрати, непридатності для користування тощо.

     Заяву про скасування книги ОРО суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації книги ОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування.

     Посадова особа органу доходів і зборів не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви про скасування книги ОРО проводить скасування реєстрації книги ОРО шляхом внесення даних до інформаційної системи Міндоходів.

     У разі викрадення книги ОРО суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування книги ОРО надає до органу доходів і зборів копію відповідного документа органу внутрішніх справ.

     У разі скасування реєстрації книги ОРО на господарську одиницю посадова особа органу доходів і зборів здійснює запис на титульній сторінці книги ОРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації, який засвідчує підписом та печаткою органу доходів і зборів.

     Скасування реєстрації розрахункової книжки здійснюється за такою самою процедурою, що й скасування реєстрації книги ОРО.


7. Яким чином здійснюється скасування рестрації РК?

Відповідь: Відповідно до п. 9 глави 1 розділу IIІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), скасування розрахункової книжки здійснюється одночасно зі скасуванням реєстрації книги обліку розрахункової квитанції (далі – книга ОРО) на окрему господарську одиницю або на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО).

     Скасування книги ОРО на РРО здійснюється одночасно із скасуванням реєстрації РРО або за заявою суб’єкта господарювання (у разі викрадення, втрати, непридатності для користування тощо).

     Рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО може бути прийнято керівником органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО, якщо порушено цілісність засобу контролю, встановленого на книгу ОРО на РРО, та/або виявлено факт опломбування книги ОРО на РРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві.

     У разі прийняття рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО посадова особа органу доходів і зборів не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення підстав вносить відповідні дані до інформаційної системи Міндоходів та здійснює запис на титульній сторінці книги ОРО на РРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації книги ОРО, який засвідчує підписом та печаткою органу доходів і зборів (п. 1 глави 1 розділу II Порядку).


8.Яким чином використовується РК  та заповнюється відривна частина розрахункової квитанції (корінець)?

Відповідь: Відповідно до глави 2 розділу IIІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 зі змінами та доповненнями, перед початком використання розрахункової книжки на її реєстраційній сторінці необхідно зазначити дату початку використання.

     У корінці та у відривній частині розрахункової квитанції повинна вказуватись повна сума розрахунку вручну або друкарським способом.

     Якщо суб’єкт господарювання є платником податку на додану вартість, то в корінці розрахункової квитанції (крім спрощеної розрахункової квитанції) також зазначається сума, що оподатковується податком на додану вартість.

     Якщо сума за ставкою податку на додану вартість дорівнює повній сумі розрахунку, то в корінці зазначається тільки одна з цих сум. Записи у розрахункових квитанціях здійснюються кульковою ручкою з пастою темного кольору.

     Якщо при продажу товару (послуги) встановлюється знижка чи надбавка щодо вартості одиниці виміру товару (послуги), то за бажанням суб’єкта господарювання загальна сума знижки (надбавки) вказується в корінці та у відривній частині розрахункової квитанції в дужках поряд із сумою розрахунку з відповідною позначкою (”зн” або ”нд”).

     При здійсненні операції видачі коштів у разі повернення товару (рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках) сума розрахунку вказується в корінці та у відривній частині розрахункової квитанції з математичним знаком ”-” (мінус).

     На вимогу покупця у відривній частині розрахункової квитанції додатково вказуються всі або частина передбачених установленою формою реквізитів: найменування товару (послуги), вартість одиниці виміру, ставка податку на додану вартість у відсотках (для суб’єктів господарювання - платників податку на додану вартість), вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за кожним найменуванням, дата та підпис особи, яка провела розрахунок. У разі виписування спрощеної розрахункової квитанції такі дані можна вказувати на зворотному боці відривної частини квитанції. При продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів найменування товарів і їх вартість обов’язково записуються у відривній частині та в корінці розрахункової квитанції.


9. Які вимоги, у разі використання КОРО, передбачені до СГ?

Відповідь: Відповідно до глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі – Порядок) використання книги обліку розрахункових операцій (далі – книги ОРО), зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає:

     наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;

     здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;

     щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

     Використання книги ОРО, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), передбачає:

     наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

     підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;

     щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

     у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;

     ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.


10. Які обов’язкові реквізити повинен містити фіскальний звітний чек « Z- звіт»?

Відповідь: Відповідно до п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.02 № 199 ”Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування” чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити:

-    назву і адресу господарської одиниці;

-     індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери ”ПН”. У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або ідентифікаційний номер згідно з ДРФО (для фізичних осіб), а замість літер ”ПН” - літери ”ІД”;

-    фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери ”ФН”;

-    заводський номер реєстратора;

-    логотип виробника.


11.Чи застосовуються  РРО при наданні послуг бібліотеками?

Відповідь:Відповідно до ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, фінансової політики.

     Згідно із п. 13 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 (далі – Постанова №1336), при наданні послуг бібліотеками суб’єктам господарювання дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

     Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено, що у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів 200 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності, застосування РРО є обов’язковим.

     Відповідно до п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» у разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати та проводити розрахунки з застосовуванням РРО.


12.Чи зобов’язані СГ друкувати контрольні стрічки  та який термін зберігання контрольних стрічок?

Відповідь:Відповідно до ст. 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі - Закон), контрольна стрічка - документ, надрукований або створений в електронній формі реєстратором розрахункових операцій, який містить копії надрукованих цим реєстратором розрахункових документів, а для документів в електронній формі додатково фіскальні звітні чеки.

Відповідно до п.10 ст.3 Закону суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.


13. Чи потрібно щоденно друкувати Z-звіт на резервному РРО,якщо він не використовувався?

Відповідь: Відповідно до ст. 5 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій. Тобто, резервний РРО використовується виключно в період виходу з ладу основного РРО або у разі вичерпання строку служби РРО.

      Таким чином, якщо резервний РРО протягом робочого дня не використовувався, то щоденне роздрукування Z-звіту чинним законодавством не передбачено.


14. Який порядок обліку розмінної монети на місці проведення розрахунків?

Відповідь: Відповідно до п. 2.13 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2001 р. за № 40/10320 із змінами і доповненнями, підприємства (підприємці) під час здійснення розрахунків із споживачами за готівку зобов’язані приймати у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) без обмежень банкноти і монети (у тому числі розмінні, обігові, пам’ятні монети, зношені, значно зношені банкноти та монети) усіх номіналів, які випускає Національний банк України в обіг, що є дійсними платіжними засобами і не викликають сумніву в їх справжності та платіжності. У разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених та/або значно зношених банкнот підприємства (підприємці) зобов’язані не видавати таких банкнот на здачу та надалі здати їх разом з готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Крім того, підприємства (підприємці) мають забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі [за винятком тих номіналів монет (банкнот), випуск в обіг яких припинено Національним банком України].

     Згідно із п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі – Порядок) внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

     Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

     Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства або залишена в скриньці РРО з попереднього дня, має проводитися через РРО за допомогою операції «службове внесення».

     Підтвердженням того, що відповідну суму внесено до РРО як розмінну монету, є Z-звіт, у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».




15. Чи необхідно для реєстрації першої КОРО та РРО  повадати реєстраційну заяву за формою 1-КОРО?

Відповідь:Відповідно до п. 8 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міндоходів від 28.08.2013 № 417 перша книга обліку розрахункових операцій (далі – Книга ОРО) на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) реєструється одночасно з реєстрацією РРО. Датою реєстрації першої книги ОРО на РРО є дата реєстрації РРО.

     Надходження заяви про реєстрацію книги ОРО за формою № 1-КОРО до органів доходів і зборів є підставою для реєстрації саме другої та наступних книг ОРО на РРО.

     Крім того, п. 7 Заяви про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – Заява 1-РРО) (Додаток 1 до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міндоходів від 28.08.2013 № 417) передбачено заповнення даних щодо Книги ОРО на РРО, а саме серія та номер засобу контролю Книги ОРО та кількість аркушів.

     Таким чином, перша Книга ОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО шляхом подання Заяви 1-РРО із зазначенням в ній, зокрема, даних щодо Книги ОРО. Заяву про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за формою 1-КОРО для реєстрації першої Книги ОРО на РРО подавати не потрібно.


ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві

25.11.2014 16:03