>
Тел.: +38(044)451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
Передплатний індекс 89613

Календарь

ПНВТСРЧТПТСБВС
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
       

Новини

ОСТАННІ НОВИНИ:

14.06.2018cal

14.06.2018

На сайті Мінрегіону опубліковано повні тексти нових ДБН щодо містобудування


Ознайомитись з їх змістом можна за посиланням: goo.gl/1dsPWA

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
14.06.2018cal

Пастки «євроторгів»


Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) 

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.06.2018cal

13.06.2018

#Поради_від_Радника


Щодо накладення учасником ЕЦП на тендерну пропозицію.

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.06.2018cal

Набула чинності постанова Уряду щодо єдиних підходів до здійснення державного нагляду


З 12 червня набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...
13.06.2018cal

Сайт ProZorro відновив роботу після технічного збою


2 червня на сайті ProZorro стався технічний збій, через який у користувачів відсутня можливість шукати процедури та перегляди плани закупівель

Рейтинг: 0
Комментарии: 0
Рейтинг: 0  
Комментарии: 0
Читати всю статтю ...

Про єдиний внесок на загальнодержавне соціальне страхування:

Про єдиний внесок на загальнодержавне соціальне страхування:



1.Чи є базою нарахування ЄВ  суми надбавок особам, які працюють за вахтовим методом?


Відповідь: Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб, є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.


     Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».


     Так, до зазначеного Переліку віднесено надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок, посадових окладів працівників, що направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер (п. 10 розділу I Переліку).


     Таким чином, суми надбавок за вахтовий метод роботи не є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування .



2. Чи є базою нарахування ЄВ суми грошової допомоги, виплаченої державному службовцю при виході на пенсію?


Відповідь: Статтею 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями визначена база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування


     Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»


     До зазначеного Переліку віднесено одноразову допомогу працівникам, які виходять на пенсію згідно із законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам), військовослужбовцям при звільненні з військової служби (п. 2 розділу І Переліку).


     Отже, грошова допомога, виплачена державному службовцю при виході на пенсію, не є базою для нарахування ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.



3. Чи є базою нарахування ЄВ винагорода, отримана згідно з договорами доручення?


Відповідь:  Відповідно до абз. 2 п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.


     Базою нарахування єдиного внеску  для вище зазначених платників відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.


     Договір доручення регулюється статтею 1000 Цивільного кодексу України,згідно з якою за договором одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії та за своїми ознаками належить до групи договорів у сфері доручення (глава 68 Цивільного кодексу), що є характерною ознакою договорів про надання послуг (глава 63 Цивільного кодексу).


     Враховуючи вищезазначене, винагороди отримані згідно з договорами доручення, є базою нарахування та утримання єдиного внеску.



4.Чи є базою нарахування ЄВ дохід, отриманий за межами митної території України?


 Відповідь:     Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці - юридичні особи та фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).


     Враховуючи положення частини 1 ст. 7 Закону № 2464 роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем) сплачують ЄВ за найманих працівників із сум нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.


     Частиною 1 ст. 10 Закону № 2464 визначено, що громадяни України, які працюють за межами України, мають право на добровільну сплату ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.


     Отже, дохід, отриманий фізичною особою за межами України, не є базою нарахування ЄВ. При цьому, громадяни України, які працюють за її межами мають право на добровільну сплату ЄВ, у разі заключення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.



5. Який день вважається днем сплати єдиного соціального внеску?


Відповідь: Днем сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування вважається:


1) у разі перерахування сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з рахунка платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;


2) у разі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;


3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.



6. Чи є базою нарахування ЄВ сума коштів виплачена ЮО (ФОП) на користь ФОП  на загальній/спрощеній системі оподаткування за проданий товар?


Відповідь: Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, та фізичні особи - підприємці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.


Пунктом 3 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 визначено, що платниками ЄВ є фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, чи у фізичних осіб - підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами (крім фізичних осіб – підприємців, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.


Базою нарахування ЄВ для зазначених платників відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 є, зокрема, сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.


Згідно з абзацом четвертим частини 5 ст. 8 Закону № 2464 для платників, зазначених у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, зокрема юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ЄВ встановлюється у розмірі 34,7 відс. винагороди за цивільно-правовими договорами.


Для платників ЄВ, зазначених у п. 3 частини 1 ст.4 Закону № 2464, зокрема, фізичних осіб-підприємців (якщо виконувані ними роботи (надані послуги), не відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців), які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, чи у фізичних осіб-підприємців за цивільно-правовими договорами, ЄВ встановлюється у розмірі 2,6 відс. винагороди за цивільно-правовими договорами (частина 8 ст. 8 Закону № 2464).


Отже, сума коштів, що виплачується юридичною особою (фізичною особою-підприємцем) фізичній особі – підприємцю, яка застосовує загальну/спрощену систему оподаткування, не є базою нарахування ЄВ, якщо виконувані нею роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.


В іншому випадку, роботодавці – юридичні особи (фізичні особи – підприємці) нараховують ЄВ фізичній особі – підприємцю на суму винагороди (доходу) за цивільно-правовими договорами у розмірі 34,7 відс. та утримують із суми винагороди ЄВ у розмірі 2,6 відсотка.



7. Чи має право роботодавець на компенсацію частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску у зв’язку із створенням нового робочого місця?


Відповідь: Компенсацію роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску у зв’язку із створенням нового робочого місця, передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013р №153 «Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».


Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених Порядком №153, він отримує право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 % суми нарахованого єдиного внеску протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж 3 мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного внеску за особу, працевлаштовану на нове робоче місце.


У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.



8. В якому випадку здійснюється перевірка платників єдиного внеску?


Відповідь: Документальні та камеральні перевірки платників єдиного внеску проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.


Згідно з Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013р №458 процедури щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску у зв’язку з припиненням платника єдиного внеску органом доходів і зборів розпочинаються та проводяться в разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення про закриття відокремленого підрозділу; відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи – підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів такого платника, зміну мети установи, реорганізацію платника єдиного внеску.


При отриманні одного із зазначених документів (відомостей) орган доходів і зборів вносить відповідний запис до реєстру страхувальників.


Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей згідно з пунктом 1 розділу ІV Порядку № 458 орган доходів і зборів проводить позапланову документальну перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску.



9. Чи необхідно роботодавцям подавати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску, якщо протягом звітного періоду праця найманих працівників не використовувалась, але заробітна плата нараховувалась за попередні звітні періоди?


Відповідь: Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску подається незалежно від того, що протягом звітного періоду роботодавцем праця найманих працівників не використовувалась, але заробітна плата нараховувалась за попередні звітні періоди (в тому числі за рішенням суду).


Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.


Зазначений порядок нарахування єдиного внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.


Пунктом 3.1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. № 454, визначено, що страхувальники, крім зазначених у пункті 3.5, 3.6 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у ЄДР), у частині подання звіту за таких осіб зобов’язані формувати та подавати звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний місяць.



10. Як здійснюється розстрочення  та відстрочення  заборгованості по ЄВ?


Відповідь: Чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄВ.


Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).


У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).



11. Яким чином платник може отримати довідку про відсутність заборгованості по ЄВ?


Відповідь: Відповідно до частини 7 ст.14 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями органи доходів і зборів зобов’язані проводити звірення сум нарахування та сплати ними єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) за вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, а саме: роботодавців, фізичних осіб – підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.


Таким чином, платник може звернутися з заявою в довільній формі щодо отримання довідки про відсутність заборгованості зі сплати ЄВ до органу доходів і зборів за основним місцем обліку.


Довідка видається безоплатно на підставі поданої заяви, яка обов’язково містить посилання на найменування підприємства (установи, організації), до якого буде подано довідку.


Контролюючий орган на підставі даних картки особового рахунку платника визначає наявність/відсутність заборгованості зі сплати ЄВ на дату формування довідки.


Довідка за довільною формою (крім довідки про відсутність заборгованості із сплати ЄВ у зв’язку з прийняттям рішення про ліквідацію, реорганізацію юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичною особою) надається платнику ЄВ у термін до 15 календарних днів (ст. 20 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами і доповненнями).



12. Який розмір ЄВ застосовують установи та організації, які виплачують допомогу  по тимчасовій непрацездатності  (більше п’яти днів)?


Відповідь: Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці (страхувальники) - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, та фізичні особи - підприємці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).


Платниками ЄВ є працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють:


на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абз. другому та восьмому пункту 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464;


у фізичної особи - підприємця на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством;


у фізичної особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) (п. 2 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).


Згідно абз. сьомого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄВ є, зокрема, установи та організації, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності більше п’яти днів.


Платниками ЄВ є особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності (п. 11 частини 1 ст.4 Закону № 2464).


ЄВ для платників, зазначених в абз. сьомому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (крім військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення особам, зазначеним у п. 9 частини 1 ст. 4 Закону № 2464), встановлюється у розмірі 33,2 відс. визначеної абз. другим п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ (абз. 2 частини 6 ст. 8 Закону № 2464).


Базою нарахування ЄВ, зокрема, для установ та організацій, які виплачують найманим працівникам допомогу по тимчасовій непрацездатності більше п’яти днів, є сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (абз. другий п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

На період до 1 січня 2023 року підприємства суднобудівної промисловості звільняються від сплати ЄВ на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, що здійснюється за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (абз. восьмий частини 5 ст. 8 Закону № 2464).


Згідно з частиною 12 ст.8 Закону № 2464 ЄВ для платників, зазначених у п. 11 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 2 відс. суми допомоги по тимчасовій непрацездатності.


Отже, установи та організації, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності більше п’яти днів, нараховують ЄВ найманим працівникам, які працюють у юридичних та фізичних осіб, на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 33,2 відс. (крім підприємств суднобудівної промисловості, які на період до 1 січня 2023 року звільняються від сплати) та утримують із зазначених сум ЄВ у розмірі 2 відсотка.



13. Чи є базою нарахування ЄСВ суми грошової допомоги, виплаченої державному службовцю при виході на пенсію?


Відповідь: Статтею 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначена база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування


Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»


До зазначеного Переліку віднесено одноразову допомогу працівникам, які виходять на пенсію згідно із законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам), військовослужбовцям при звільненні з військової служби (п. 2 розділу І Переліку).


Отже, грошова допомога, виплачена державному службовцю при виході на пенсію, не є базою для нарахування ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.



14.Чи є базою нарахування ЄСВ винагорода, отримана згідно з договорами доручення?


Відповідь:  Відповідно до абз. 2 п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.


Базою нарахування єдиного внеску  для вище зазначених платників відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.


Договір доручення регулюється статтею 1000 Цивільного кодексу України,згідно з якою за договором одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії та за своїми ознаками належить до групи договорів у сфері доручення (глава 68 Цивільного кодексу), що є характерною ознакою договорів про надання послуг (глава 63 Цивільного кодексу).


Враховуючи вищезазначене, винагороди отримані згідно з договорами доручення, є базою нарахування та утримання єдиного внеску.




ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

04.11.2014 14:34